Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 06.03.2015
ОДЕСА В╤ДЗНАЧИЛА 150-Р╤ЧЧЯ СВОГО ЗЕМЛЯКА ╤ВАНА ЛИПИ

Джерела

У Золот╕й зал╕ Одеського л╕тературного музею 24 лютого в╕дбувся перший ╕з циклу заход╕в на в╕дзначення 150-р╕ччя в╕д дня народження в╕домого революц╕онера, громадського та пол╕тичного д╕яча, письменника, л╕каря ╤вана Липи. На свято прийшли ╕сторики, шанувальники творчост╕ л╕тератора ╕, зв╕сно ж, юн╕ патр╕оти.
╤н╕ц╕ював ц╕ л╕тературно-науков╕ читання Благод╕йний фонд ╕мен╕ ╤вана та Юр╕я Лип. Досл╕дники розпов╕ли про його житт╓вий шлях ╕ л╕тературну творч╕сть. Учн╕ прочитали в╕рш╕ славетного одесита. Колекц╕онер Тарас Максим’юк представив для експозиц╕╖ ун╕кальн╕ фото колишнього одеського градоначальника ╕ його видання.
Засновниця благод╕йного фонду Галина Дольник вважа╓ ╕деали, як╕ в╕дстоював ╤ван Липа, актуальними ╕ для нашо╖ доби: «╤ван Липа брав активну участь у буремних под╕ях боротьби за укра╖нську незалежн╕сть в 1917-1920 роках. Тод╕ под╕╖ зм╕нювалися не по днях, а по годинах. Чимало схожого на тод╕шню ситуац╕ю можна бачити ╕ тепер. Липа був людиною чест╕, а його заклик до ╓днання ╕ братання народу актуальний ╕ нин╕».
Досл╕дник б╕ограф╕╖ ╕ д╕яльност╕ ╤вана Липи ╤гор Стамбол стверджу╓: «Якщо формувати основн╕ думки, висловлен╕ ╤ваном Липою у його творах, у його публ╕цистичних працях, – це, звичайно, ╕дея в╕рност╕ власному народов╕, власн╕й держав╕ ╕, зокрема, ╕дея соборност╕. Тобто ╓дн╕сть земель – це те, що було для нього чи не основним». А студент Денис Борисов так висловив сво╖ враження: «Для мене ╤ван Липа був справжн╕м патр╕отом, адже в╕н брав участь у нац╕ональному рус╕, окр╕м цього, писав твори р╕дною мовою, хоча у т╕ часи укра╖нська культура була дуже пригн╕чена, та в╕н цього не боявся».
Хоча ╤ван Липа народився в Керч╕, ╕сторики часто називають його саме одеським письменником. ╤ недарма, адже з Одещиною ╕ П╕вденною Пальм╕рою в поета пов’язано чимало. Тут певний час в╕н мешкав, займався л╕карською практикою (в Анань╓в╕ та Одес╕), побудував у Дальнику л╕карню для незаможних жител╕в.
Як громадсько-пол╕тичний д╕яч ╤ван Липа почав формуватися на початку 1890-х, ще п╕д час навчання в Харков╕. У липн╕ 1891-го в╕н був одним з ч╕льних засновник╕в та╓мно╖ орган╕зац╕╖ «Братерство тарас╕вц╕в». ╤ван Липа ще й був автором програмного документа «тарас╕вц╕в», надрукованого у льв╕вському журнал╕ «Правда».
Сл╕д п╕дкреслити, що ╤ван Липа був одним ╕з засновник╕в першого в п╕дрос╕йськ╕й Укра╖н╕ товариства «Просв╕та» (Одеса, 1905 р╕к), членом одеських громадських орган╕зац╕й «Укра╖нська хата» та «Укра╖нський клуб». У 1917-му його призначають укра╖нським ком╕саром Одеси. В╕н був також членом ЦК парт╕╖ соц╕ал╕ст╕в-самост╕йник╕в, м╕н╕стром в╕роспов╕дань УНР тощо.
Видавнич╕й справ╕ ╤ван Липа теж прислужився добре. П╕сля пере╖зду до Одеси в╕н разом з Миколою Вороним та ╤ваном Луценком створив «Одеську л╕тературну сп╕лку», яка спричинилася до видання двох модернових укра╖нських одеських л╕тературних зб╕рок — «З-над хмар ╕ з долин» та «Багаття». У тому ж фактично першому укра╖нському видавництв╕ в Одес╕ ╤ван Липа випустив двотомник укра╖нського письменника Олекс╕я Плюща (1911-1912). У 1915-му в╕н був одним з ╕н╕ц╕атор╕в видання першого укра╖нськомовного журналу в Одес╕ «Основа», три числа якого побачили св╕т у т╕ важк╕ для укра╖нства часи. Йшла в╕йна, ╕ вс╕ укра╖номовн╕ видання були заборонен╕, а одеська укра╖нська громада спромоглася об╕йти т╕ заборони. У 1916 роц╕ зам╕сть четвертого числа «Основи» вийшов альманах «Степ», упорядником якого м╕г бути ╤. Липа.
А в 1917-му ╤ван Липа разом з╕ сво╖м прийомним сином Юр╕╓м, якого в╕н виховав в укра╖нському дус╕, заснував в Одес╕ укра╖нське видавництво «Народний стяг», що про╕снувало до ви╖зду батька ╕ сина з Одеси у к╕нц╕ 1918 року. У «Народному стяз╕» побачили св╕т 20 видань. Серед них — ╕ р╕зн╕ твори обох засновник╕в цього видавництва.
╤, нарешт╕, про ще один вид д╕яльност╕ ╤вана Липи — р╕зностороннього письменника. Його поетичн╕, прозов╕, публ╕цистичн╕ та ╕нш╕ твори друкувалися в антолог╕╖ укра╖нсько╖ л╕рики «Акорди» (Льв╕в, 1903), яку уклав ╤. Франко, л╕тературних альманахах ╕ зб╕рниках «З-над хмар ╕ з долин» (Одеса, 1903), «За красою» (Черн╕вц╕, 1905), «Досв╕тн╕ огн╕» (Ки╖в, 1906), «Терновий в╕нок» (Ки╖в, 1908), «Укра╖нська муза» (Ки╖в, 1908-1909), «З невол╕» (Петербург, 1908), «Степ» (Одеса, 1916), у поточн╕й прес╕ та ╕нших виданнях.
В Одесу до ╤вана Липи при╖здили в гост╕ бандурист ╕ письменник Гнат Хоткевич, Григор╕й Чупринка, Володимир Самойленко, Йосип Маковей та ╕нш╕ д╕яч╕ культури. За його «благословенням» на видання свого першого зб╕рника «З журбою рад╕сть обнялась» при╖здив поет Олександр Олесь.
Як дитячий письменник ╤ван Липа написав низку казок, п’ять з яких об’╓днан╕ загальною назвою «Казки про волю». Ця назва була дуже актуальною у буремний 1917 р╕к, ╕ ц╕ п’ять казок — «Гом╕н по д╕бров╕», «Чайка небога», «Юрас╕в сад», «Хапко ╕ давець» та «Лада прекрасна» — випустило у св╕т одеське видавництво батька ╕ сина «Народний стяг». К╕лька цих р╕дк╕сних видань збереглися у зб╕рц╕ одеського колекц╕онера Тараса Максим’юка. Деяк╕ з них в╕н опубл╕кував нещодавно, п╕дготувавши ╖х до друку в сучасн╕й орфограф╕╖. А ще нин╕шнього року на ознаменування юв╕лею ╤вана Липи буде перевидано зб╕рник його притч.
Тепер дещо про ув╕чнення пам’ят╕ ╤вана та Юр╕я Лип в Одес╕. На честь них на роз╕ вулиць Пастера ╕ Дворянсько╖ (поряд з Одеським нац╕ональним ун╕верситетом ╕м. ╤. ╤. Мечникова) встановлено мемор╕альну дошку. Минулого року, саме напередодн╕ свята Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ й дня Укра╖нського козацтва (14 жовтня), м╕сцев╕ сепаратисти вноч╕ облили дошку червоною фарбою, а п╕д нею написали «Новорос╕я». З великими труднощами комунальникам вдалося л╕кв╕дувати насл╕дки ц╕╓╖ варварсько╖ акц╕╖.
А для укра╖нських патр╕от╕в м╕ста це — одне з особливо пам’ятних м╕сць. У день пам’ят╕ Геро╖в Крут 29 с╕чня 2015 року учн╕ одеських шк╕л, студенти ╕ ветерани поклали кв╕ти до мемор╕ально╖ дошки. А в╕ддавши данину поваги видатним укра╖нцям, вони виконали нац╕ональний г╕мн Укра╖ни. Принесли сюди кв╕ти й учасники юв╕лейних читань, що в╕дбулися цими днями у Л╕тературному музе╖.
╢ в Одес╕ й вулиця ╤вана та Юр╕я Лип, названа так ще в середин╕ 1990-х рок╕в. Але в пер╕од панування укра╖нофоба В╕ктора Януковича м╕сцева влада, де бал правили рег╕онали, на догоду йому цю назву зм╕нили. Депутати тод╕ заявляли, що ╤ван ╕ Юр╕й Липи — «нац╕онал╕сти», а другий ще й «бандер╕вець», ╕ тому не г╕дн╕ бути представленими на мап╕ м╕ста. Формальним приводом для усунення ц╕╓╖ назви стало повернення вулиц╕ ╖╖ дореволюц╕йно╖ назви — на честь м╕сцевого м╕щанина Федора П╕шен╕на.
Та минуло зо два роки, вт╕к з Укра╖ни Янукович, втратили владу рег╕онали, й Одеський апеляц╕йний адм╕н╕стративний суд у в╕дпов╕дь на позов парт╕╖ «УДАР» скасував те р╕шення мер╕╖ в╕д 21 грудня 2012 року. Сес╕ю м╕ськради, де розглядалося це р╕шення, п╕кетували актив╕сти парт╕й «Свобода», «Батьк╕вщина» та «УДАР». Вони нав╕ть робили спроби штурмом взяти прим╕щення мун╕ципал╕тету. Тож п╕д тиском громадськост╕ в╕дтод╕ мер╕я поновила колишню назву вулиц╕ ╤вана та Юр╕я Лип.

Серг╕й ГОРИЦВ╤Т

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14837

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков