Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2687)
З потоку життя (5758)
Душі криниця (3246)
Українці мої... (1421)
Резонанс (1429)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1619)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОРТНИКОВ: ЯНУКОВИЧУ ГОТУВАЛИ ВТЕЧУ ТА ПОВЕРНЕННЯ НА ЧОЛ╤ КОЛОНИ ОКУПАНТ╤В
Чотири роки тому В╕ктор Янукович вт╕к до Рос╕╖. Зараз обставини його зникнення з Ки╓ва, а пот╕м ╕...


ВОЛИНЬ В╤ДКРИВА╢ ТА╢МНИЦ╤
Синьоока Волинь осп╕вана у п╕снях ╕ поез╕ях. Ц╕каво, що назва «Волинь» як означення...


«Р╤ДНА ШКОЛА» ТВОРИЛА УКРА╥НСЬКИЙ СВ╤Т В УМОВАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТ╤
Важко переоц╕нити внесок подружжя в розбудову укра╖нсько╖ справи. Ут╕м, найб╕льше вража╓ той...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 27.02.2015
ПЕРЕДАЧА КРИМУ УКРА╥Н╤ НЕ БУЛА ЦАРСЬКИМ ПОДАРУНКОМ ХРУЩОВА

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

19 лютого виповнився р╕вно 61 р╕к з моменту ухвалення указу Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР про передачу Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до УРСР. Весь цей час серед ╕сторик╕в не припиня╓ться дискус╕я з приводу того, з яких м╕ркувань радянське кер╕вництво передало Крим Укра╖н╕. Сп╕вроб╕тник Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕, кандидат ╕сторичних наук Серг╕й Громенко в ╕нтерв’ю для «Крим.Реал╕╖» перерахував основн╕ верс╕╖, як╕ висуваються його колегами, ╕ розпов╕в про власне бачення причин передач╕ Кримського п╕вострова до складу УРСР.

– Серг╕ю, розкаж╕ть докладн╕ше про указ Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР, який був ухвалений 19 лютого 1954 року.
– Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР затвердила указ про передачу Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до складу УРСР. З точки зору процесу переходу Криму з╕ складу Рос╕╖ до складу Укра╖ни це була далеко не найзнаменн╕ша дата. Були важлив╕ дати ╕ до, були важлив╕ дати ╕ п╕сля.
– Як╕, наприклад?
– Процес почався з 5 лютого, коли сво╓ю постановою Верховна Рада РРФСР ухвалила р╕шення передати Кримську область до складу УРСР. Пот╕м на п╕дстав╕ вже ц╕╓╖ постанови був ухвалений в╕дпов╕дний указ. До реч╕, з цим указом не все так просто. Зг╕дно з конституц╕╓ю, що д╕яла на той момент в УРСР, презид╕я Верховно╖ Ради не мала права розпоряджатися землями СРСР так, як вважала за потр╕бне. Це була прерогатива всього парламенту в ц╕лому. Тому з в╕домою часткою правдопод╕бност╕ можна стверджувати, що указ в╕д 19 лютого про передачу Криму нелег╕тимний. Тому для того, щоб дотриматися нав╕ть радянсько╖ законност╕, 26 кв╕тня був ухвалений закон, який вже був в╕дпов╕дним чином затверджений вс╕м парламентом, про передачу Кримсько╖ област╕ до складу УРСР. Але перша стаття цього закону затверджувала указ в╕д 19 лютого, тому якоюсь м╕рою ми тут спостер╕га╓мо конфл╕кт чи юридичний казус, коли лег╕тимний закон затверджу╓ нелег╕тимний указ. Щоб якось розв’язати цю проблему, щоб уникнути юридичного казусу, були внесен╕ зм╕ни до конституц╕╖, тому в доповненнях до чинно╖ конституц╕╖ на той момент, ╕ найголовн╕ше в нових конституц╕ях РРФСР ╕ УРСР 1978 року, все було поставлене на сво╖ м╕сця. У списку внутр╕шн╕х областей РРФСР Криму нема╓, у списку адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць УРСР Крим ╓.
До реч╕, так за допомогою конституц╕йних зм╕н вир╕шу╓ться питання ╕ з Севастополем. У 1948 роц╕ Севастополь був виведений з╕ складу Кримсько╖ област╕ ╕ перетворений на м╕сто республ╕канського п╕дпорядкування. ╤ жодного конкретного окремого документа, в якому б в╕н передавався з╕ складу РРФСР до складу УРСР, нема╓. Тому на початку 90-х багато пол╕тик╕в у Москв╕ говорили, що, мовляв, непогано б ╕ повернути Севастополь, раз його оф╕ц╕йно не передавали.
Але зг╕дно з тими ж зм╕нами в чинн╕й конституц╕╖, а також новими конституц╕ями 1978 року, Севастополь ╓ частиною Укра╖ни. Конституц╕я ╓ основним законом, тому ми можемо говорити, що нехай нав╕ть у 1978 роц╕ остаточно, але питання було вир╕шене на користь Укра╖ни.
– Пропоную в╕д юридичних тонкощ╕в перейти до ╕сторико-пол╕тичних. ╢ р╕зн╕ думки з приводу того, чому кер╕вництво Радянського Союзу вир╕шило передати Крим Укра╖н╕. На ваш погляд, як╕ причини?
– Жодно╖ загальноусталено╖ думки, жодно╖ правильно╖ в╕дпов╕д╕ на це запитання не ╕сну╓. Почнемо з найпоширен╕шого м╕фу про те, що передача Криму – це, мовляв, царський подарунок Хрущова Укра╖н╕ на честь трьохсотр╕ччя Переяславсько╖ Ради. У цьому твердженн╕ в╕дразу два м╕фи. По-перше, незважаючи на те, що в радянськ╕й публ╕цистиц╕ того часу дуже часто згадувалася дата 1964 р╕к, трьохсотр╕ччя так званого возз’╓днання Укра╖ни з Рос╕╓ю, в жодному оф╕ц╕йному парт╕йному або радянському документ╕ посилання на цю дату не знайден╕. Так що ми можемо говорити про якийсь занадто вдалий зб╕г обставин, але не про якусь фундаментальну першопричину. Це, по-перше. А по-друге, н╕ про який царський подарунок або п’яний подарунок Хрущова, н╕ про яку передачу Криму, як м╕шка з картоплею, волюнтаристською рукою Микити Серг╕йовича йтися не могло з одн╕╓╖ просто╖ причини. М╕ж 1953-м ╕ 1956-м роком в╕н не був ╕ не м╕г бути одноос╕бним кер╕вником радянсько╖ держави. Фактично ми ма╓мо справу з тр╕умв╕ратом м╕ж Головою Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР Ворошиловим – формальним Главою держави, м╕ж Головою Ради Народних Ком╕сар╕в – аналогом прем’╓р-м╕н╕стра Маленковим ╕ першим секретарем ЦК КПРС Хрущовим. В принцип╕, саме ця тр╕йка, а також багато ╕нших член╕в ЦК ╕ пол╕тбюро, як╕ визначали майбутн╓ ╕ внутр╕шню пол╕тику Радянського Союзу, ухвалювали р╕шення колег╕ально. Про жодний одноос╕бний подарунок Хрущова йтися не може. ╤ б╕льше того, на жодному оф╕ц╕йному документ╕ про передачу Криму з╕ складу Рос╕╖ до складу Укра╖ни п╕дпису Хрущова нема╓ ╕ бути не може.
– А що тод╕ було причиною, якщо не подарунок Хрущова?
– Другий м╕ф, пов’язаний з цим, як ╕ багато ╕нших, озвучив Володимир Володимирович. Мовляв, Хрущов збирався вибачитися перед Укра╖ною за проведення репрес╕й або ж заручитися п╕дтримкою укра╖нських товариш╕в у боротьб╕ за владу. Але до двадцятого з’╖зду КПРС ╕ викриття культу Стал╕на н╕ про яке покаяння за злочини радянсько╖ влади мови бути не могло. Про жодну внутр╕шню боротьбу точно так само не йшлося. ╤ у нас, на жаль чи на щастя, нема╓ жодного документа або спогад╕в очевидц╕в, у яких можна було знайти п╕дтвердження ц╕╓╖ тези. Я не кажу, що у Хрущова не було далекосяжних план╕в щодо Комун╕стично╖ парт╕╖, але доказ╕в цьому нема╓.
Трет╕й м╕ф, найб╕льш популярний в укра╖нському середовищ╕, ╜рунту╓ться на формулюванн╕ указу ╕ закону про передачу Кримсько╖ област╕, – «враховуючи т╕сн╕ господарськ╕ та культурн╕ зв’язки». Тобто для багатьох укра╖нських нац╕онал-патр╕от╕в сп╕льною ╓ думка, що, мовляв, Крим п╕сля в╕йни був у наст╕льки жахливому стан╕, що Рос╕я його просто з╕пхнула на плеч╕ Укра╖ни. ╤ ось тепер Укра╖на мала сво╖ми власними зусиллями п╕дняти, розвинути, привести туди дн╕провську воду, ╕, зрештою, орденом на грудях планети Крим став т╕льки завдяки укра╖нським робочим рукам. Тут треба розум╕ти, що не все так просто. Оф╕ц╕йн╕ формулювання оф╕ц╕йними формулюваннями. Радянська влада була здатна на так╕ реч╕. Будемо розбиратися у деталях.
По-перше, розглянемо ситуац╕ю з П╕вн╕чно-Кримським каналом, без якого жодне с╕льське господарство на п╕вноч╕ Криму неможливе.
– Особливо зараз це стало зрозум╕ло.
– Так. Зараз ми в цьому можемо особливо переконатися. Як це не парадоксально, план буд╕вництва П╕вн╕чно-Кримського каналу був затверджений ще в 1951 роц╕, тобто за життя Стал╕на, коли жодних розмов про передачу Криму ╕ бути не могло. Тому якби радянська влада хот╕ла налагодити постачання Криму, вона змогла б це зробити нав╕ть з урахуванням того, що Херсон ╕ Крим перебували б у р╕зному республ╕канському п╕дпорядкуванн╕, тому ця причина не ╓ основною.
Що стосу╓ться того, що Крим був розбитий в╕йною ╕ зруйнований, – безумовно. Але м╕ж зак╕нченням во╓нних д╕й ╕ передачею Криму минуло десять рок╕в. Дещо було в╕дновлене – в╕дсотк╕в ш╕стдесят житлового фонду. Безумовно, не вс╕, але знайшлися нав╕ть робоч╕ руки ╕ в╕льний час, щоб збудувати т╕ об’╓кти, яких у дово╓нному Криму не було. Наприклад, с╕мферопольський зал╕зничний вокзал. ╤ найголовн╕ше, про що укра╖нськ╕ патр╕оти, на жаль, забувають. Укра╖на не в╕дновлювала Крим виключно за рахунок сво╖х внутр╕шн╕х ресурс╕в. У 1950 роц╕ субвенц╕╖ загальносоюзного бюджету до бюджету УРСР становили лише 0,6 в╕дсотка. Це — фактично непом╕тна величина. У 1955-му – наступного року п╕сля передач╕ Криму Укра╖н╕ — вони становили вже 17,5 в╕дсотк╕в – тобто в 22 рази б╕льше. Тобто Крим передали Укра╖н╕, в╕дпов╕дним чином посиливши ╕ ф╕нансування укра╖нського бюджету, щоб Ки╖в не н╕с витрати на в╕дновлення самотужки.
– Виходить, що вс╕ верс╕╖ неспроможн╕, й ╕сторикам не в╕дома реальна причина передач╕ Криму Укра╖н╕?
– У мене ╓ своя власна точка зору, чому це було зроблено. Але вона зазнала критики з боку багатьох мо╖х колег. Мен╕ зда╓ться, що радянська влада спец╕ально св╕домо вносила певн╕ ╕ноетн╕чн╕ област╕ до складу нац╕ональних республ╕к для того, щоб т╕сн╕ше прив’язати ╖х до Москви. Наприклад, Крим, населений переважно рос╕йським ╕ рос╕йськомовним населенням, – до Укра╖ни. Кал╕н╕нградську область хот╕ли подарувати Литв╕, ╕ Литва трич╕ в╕дмовлялася. Виникали певн╕ труднощ╕ з розмежуванням Абхаз╕╖ та П╕вденно╖ Осет╕╖ в Груз╕╖, Наг╕рний Карабах м╕ж В╕рмен╕╓ю та Азербайджаном, Ферганська долина м╕ж Узбекистаном ╕ Таджикистаном. Мен╕ зда╓ться, що Крим був якорем для б╕льш т╕сно╖ прив’язки республ╕к одна до одно╖.
Багато мо╖х колег з цим не погоджуються, тому я повернуся до свого початкового твердження про те, що точно╖ в╕дпов╕д╕ на запитання, нав╕що в 1954 роц╕ Крим був переданий Укра╖н╕, у нас поки нема╓.
– Так чий же все-таки Крим з точки зору ╕стор╕╖?
– З точки зору ╕стор╕╖ Крим належить таврам – першим ╕сторично достов╕рним автохтонам цього п╕вострова, а також трохи грекам ╕ трохи кримським татарам, як двом народностям, як╕ на сьогодн╕ збереглися ╕ в минулому волод╕ли Кримом. Вс╕ претенз╕╖ Рос╕╖ та Укра╖ни на Крим заснован╕ на набагато п╕зн╕ших ╕сторичних под╕ях. Дуже важливо не п╕дм╕няти юридичну сторону ╕сторичною. ╤сторичн╕ права зазвичай згадують тод╕, коли з юридичними правами ╓ труднощ╕.
Укра╖нц╕ н╕коли не були автохтонами Криму, укра╖нц╕ всупереч поширеному патр╕отичному м╕фу не складали б╕льшост╕ населення Криму. Крим укра╖нський зг╕дно з м╕жнародним правом, п╕дтвердженим, зокрема, ╕ Рос╕╓ю за великим договором 1997 року, який якось пройшов повз нас у 2014-му. ╤ голосування Генерально╖ асамбле╖ ООН в 2014 роц╕ однозначно п╕дтверджу╓ ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни ╕ визнання м╕жнародним сп╕втовариством прав Укра╖ни на Крим саме з пол╕тично╖ точки зору.
– Зрозум╕ло, що з точки зору м╕жнародного права Крим – частина Укра╖ни. А наск╕льки виправдан╕ претенз╕╖ Рос╕╖ на волод╕ння Кримом з точки зору ╕стор╕╖?
– Не можна заперечувати того, що б╕льш╕сть населення Криму складають рос╕яни та рос╕йськомовн╕. У Рос╕╖ дуже популярний м╕ф про те, що Крим — споконв╕чно рос╕йська земля. Але насправд╕ входження Криму до складу Рос╕╖ в╕дбулося т╕льки в 1783 роц╕, ╕ в склад╕ Рос╕╖ в р╕зних ╖╖ формах Крим перебував не б╕льше 150 рок╕в. А етн╕чною б╕льш╕стю рос╕яни стали т╕льки наприк╕нц╕ Х╤Х стол╕ття, коли п╕сля трьох хвиль ем╕грац╕╖ кримських татар до Туреччини рос╕яни природним чином стали складати б╕льш╕сть. Тому в Рос╕╖ такий м╕ф популярний, в╕н багатьох п╕дбива╓ на в╕дпов╕дн╕ д╕╖, але з точки зору м╕жнародного права це не ма╓ жодного значення. Зрештою, практично вся населена територ╕я Рос╕╖ колись входила до складу Монгольсько╖ ╕мпер╕╖, але Улан-Батор же не висува╓ жодних претенз╕й на ц╕ територ╕╖.

╤ван ПУТ╤ЛОВ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14800

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков