Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2687)
З потоку життя (5758)
Душі криниця (3246)
Українці мої... (1421)
Резонанс (1429)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1619)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОРТНИКОВ: ЯНУКОВИЧУ ГОТУВАЛИ ВТЕЧУ ТА ПОВЕРНЕННЯ НА ЧОЛ╤ КОЛОНИ ОКУПАНТ╤В
Чотири роки тому В╕ктор Янукович вт╕к до Рос╕╖. Зараз обставини його зникнення з Ки╓ва, а пот╕м ╕...


ВОЛИНЬ В╤ДКРИВА╢ ТА╢МНИЦ╤
Синьоока Волинь осп╕вана у п╕снях ╕ поез╕ях. Ц╕каво, що назва «Волинь» як означення...


«Р╤ДНА ШКОЛА» ТВОРИЛА УКРА╥НСЬКИЙ СВ╤Т В УМОВАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТ╤
Важко переоц╕нити внесок подружжя в розбудову укра╖нсько╖ справи. Ут╕м, найб╕льше вража╓ той...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 27.02.2015
ЖИВИЙ СМОЛОСКИП НАД КРИМОМ

Багатьом сьогодн╕ вже важко уявити, що всього три десятки рок╕в тому Крим був наглухо «закритий» для кримських татар. 23 червня 1978 року на знак протесту проти дискрим╕нац╕йно╖ пол╕тики радянсько╖ влади п╕ддав себе самоспаленню Муса Мамут. ╤ став одним ╕з символ╕в боротьби свого народу...
Муса Мамут народився 20 лютого 1931 року в сел╕ Узунджи Балаклавського району Кримсько╖ АРСР у с╕м’╖ с╕льського пастуха Яг’╖ Мамута. У 1944 роц╕ с╕м’я складалася з дев’яти ос╕б – батьки, п’ятеро син╕в ╕ дв╕ дочки. В результат╕ депортац╕╖ вони опинилися в радгосп╕ «Баяут» М╕рзачульського району Ташкентсько╖ област╕. У перш╕ ж м╕сяц╕ вигнання в╕д голоду загинули два молодших брати ╕ обидв╕ сестри Муси.
Уже в 13 рок╕в п╕дл╕ток почав працювати вантажником у бавовнопункт╕. Тут Муса нер╕дко п╕ддавався побиттю. А одного разу був побитий до втрати св╕домост╕ бригадиром за наказом спецкоменданта за те, що зап╕знився на щом╕сячну ре╓страц╕ю кримських татар у комендатур╕.
У с╕чн╕ 1956 року, маючи 4-класну осв╕ту, юнак вступив до училища механ╕зац╕╖ с╕льського господарства. П╕сля зак╕нчення курсу училища 12 грудня 1957 року йому була присво╓на квал╕ф╕кац╕я тракториста-машин╕ста високого проф╕лю з правом працювати на вс╕х с╕льськогосподарських машинах. В╕н влаштувався трактористом у радгосп╕. А незабаром одружився на Зек╕╓ Абдулла╓в╕й, пере╖хав до Янгиюль Ташкентсько╖ област╕, де працював слюсарем до 1973 року.
Однак мр╕я повернутися на батьк╕вщину не покидала Мусу...
У кв╕тн╕ 1975 року, в розпал гон╕нь на кримських татар у Криму, Мамут ╕з с╕м’╓ю при╖хав на п╕востр╕в – у над╕╖ залишитися тут назавжди. В╕н купив будинок у сел╕ Донське (до депортац╕╖ – Беш-Терек) С╕мферопольського району, але в нотар╕альному оформленн╕ купленого будинку ╕ в прописц╕ його с╕м’╖ було в╕дмовлено. А незабаром проти нього та його дружини Зек╕╓ була порушена крим╕нальна справа за звинуваченням у порушенн╕ паспортного режиму.
Роблячи в 1970-х – на початку 1980-х рок╕в в╕дчайдушн╕ спроби поселитися на ╕сторичн╕й батьк╕вщин╕, кримськ╕ татари не знали, чому ╕ п╕сля реаб╕л╕тац╕╖, проголошено╖ Указом Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР в╕д 5 вересня 1967 року, вони не можуть жити в Криму. Всякий раз, коли вони намагалися з’ясувати у кримських чиновник╕в, на п╕дстав╕ яких документ╕в ╖х не прописують, у в╕дпов╕дь ╖м говорили щось невиразне, в кращому випадку, цитували положення Указу 1967 року, суперечлив╕ положення якого залишали поле для р╕зних тлумачень.
А пот╕м кримських татар виганяли з Криму... Лише за те, що вони хот╕ли жити на сво╖й р╕дн╕й земл╕...
23 кв╕тня 1976 року Муса був арештований, а 13 травня С╕мферопольський районний суд за порушення паспортного режиму засудив Мамута до двох рок╕в позбавлення вол╕ в табор╕ загального режиму. Його дружина була засуджена також до двох рок╕в позбавлення вол╕, але умовно – у не╖ на утриманн╕ було тро╓ неповнол╕тн╕х д╕тей.
В╕дбував терм╕н Муса в табор╕ Кременчука Полтавсько╖ област╕. Через к╕лька м╕сяц╕в за сумл╕нне ставлення до прац╕ та зразкову повед╕нку був зв╕льнений, спрямований на в╕льне поселення ╕ закр╕плений для роботи в БМУ «Нафтобуд» Кременчука.
Визначенням народного суду Кременчука в╕д 18 липня 1977 року в╕н був зв╕льнений на 9 м╕сяц╕в ран╕ше передбаченого вироком С╕мферопольського суду терм╕ну ╕ повернувся в Крим, у Донське. Але на цьому страждання с╕м’╖ не зак╕нчилися...
╥м, як ╕ ран╕ше, в╕дмовляли в прописц╕ ╕ вимагали, щоб вони покинули меж╕ Криму. Численн╕ звернення у вищ╕ ╕нстанц╕╖ не давали позитивних результат╕в.
20 червня 1978 року проти Муси Мамута та його дружини була порушена нова крим╕нальна справа за звинуваченням у порушенн╕ паспортного режиму. Мамут при оголошенн╕ постанови про порушення ново╖ крим╕нально╖ справи сказав, що в╕н у руки «правоохоронц╕в» б╕льше живим не дасться.
Через три дн╕, 23 червня о 10 годин╕ 30 хвилин ранку, коли д╕льничний м╕л╕ц╕онер з’явився до нього в будинок, щоб доставити його до сл╕дчого, сталося непоправне.
Муса Мамут облив себе бензином ╕ п╕дпалив...
Через п’ять дн╕в, 28 червня 1978 року, в С╕мферопольськ╕й м╕ськ╕й л╕карн╕ в╕д отриманих оп╕к╕в в╕н помер...
У день похорону Муси Мамута у нечисленних кримських татар, як╕ проживали на той момент у Криму (багато хто, як ╕ с╕м’я Муси, – без прописки) ╕ мали особистий транспорт, були в╕д╕бран╕ вод╕йськ╕ права. П╕дступи до Донського контролювалися сп╕вроб╕тниками ДА╤, зупинка вс╕х вид╕в транспорту б╕ля села була заборонена.
╤ все одно люди добиралися до м╕сця похорону п╕шки, щоб в╕ддати останню шану сп╕вв╕тчизнику, який пожертвував найдорожчим – життям – заради повернення свого народу в Крим...
Без особливих емоц╕й поставилося до загибел╕ Муси Мамута парт╕йне кер╕вництво Укра╖нсько╖ РСР – сп╕вучасники злочину центрально╖ влади. В ╕нформац╕╖ першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького в ЦК КПРС 9 липня 1978 року «дерев’яною» мовою парт╕йного циркуляра пов╕домлялося: «23 червня 1978 року в сел╕ Донське С╕мферопольського району Мамут Муса, 1931 року народження, у двор╕ будинку, придбаного ним в обх╕д закону, облив одяг бензином ╕ п╕дпалив себе. В╕д отриманих оп╕к╕в в╕н помер. Мамут прибув до Криму з дружиною ╕ трьома д╕тьми в 1975 роц╕ ╕ з цього часу проживав без прописки, за що в 1976 роц╕ був засуджений. У червн╕ 1978 року п╕сля неодноразово вживаних заход╕в адм╕н╕стративного впливу проти нього знову була порушена крим╕нальна справа за зл╕сне порушення паспортних правил»...
Як виплива╓ з оф╕ц╕йного документа, п╕д час похорону на цвинтар╕ були розгорнут╕ транспарант на б╕лому простирадл╕ ╕ три чорн╕ стр╕чки з написами: «В╕н вчинив самогубство самоспаленням на знак протесту проти дискрим╕нац╕╖ на батьк╕вщин╕», «Дорогому Мус╕ Мамуту – жертв╕ несправедливост╕ в╕д кримськотатарського народу». На похоронах виступили чотири людини, одна з яких сказала: «Муса загинув за справедливу справу. Ми клянемося продовжувати його справу ╕ доб’╓мося, щоб Крим – наша батьк╕вщина — став нашим»...
Св╕й лист про жахливу загибель Муси Мамута комун╕стичний сатрап зак╕нчував фразою: «Пропозиц╕╖ щодо зм╕цнення паспортного режиму в Кримськ╕й област╕, з урахуванням ╖╖ специф╕ки та стримування неорган╕зованого масового за╖зду татар до Криму, внесен╕ нами в ЦК КПРС 18 травня цього року». Згадан╕ Щербицьким «пропозиц╕╖» вт╕лилися в життя в Постанов╕ Ради М╕н╕стр╕в СРСР № 700, яка до неможливост╕ ускладнить ситуац╕ю з поверненням кримських татар на батьк╕вщину.
Академ╕к Андр╕й Сахаров через к╕лька дн╕в п╕сля под╕╖ в Донському в лист╕ Генеральному секретарю Леон╕ду Брежн╓ву написав: «Незалежно в╕д... конкретних обставин, самоспалення Муси Мамута ма╓ сво╓ю справжньою причиною нац╕ональну трагед╕ю народу кримських татар, який став у 1944 роц╕ жертвою жахливого злочину Стал╕на та його п╕дручних, а в 1967-1978 роках, п╕сля реаб╕л╕тац╕╖ кримських татар Указом Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР, знову став жертвою триваючо╖ дискрим╕нац╕╖ та несправедливост╕. Ця дискрим╕нац╕я виявля╓ться в систематичних в╕дмовах кримським татарам у прописц╕ на ╖хн╕й ╕сторичн╕й батьк╕вщин╕, у в╕дмовах оформлення куплених будинк╕в, у беззаконних висилках, нальотах, засудженнях, у руйнуванн╕ будинк╕в, що залишають старих ╕ д╕тей п╕д в╕дкритим небом, у незл╕ченних знущаннях влади».
В╕дпов╕д╕ на св╕й лист академ╕к не отримав.
Письменник ╕ правозахисник Григор╕й Александров присвятив Мус╕ Мамуту пронизливу поему «Смолоскип над Кримом», яка широко роз╕йшлася в самвидав╕:

Мамута гибель
 доказала,
Бороться можно
 даже одному.
Нельзя сломить
и посадить в тюрьму
Мечты, надежды
и стремленья…

Самоспалення Муси Мамута стало апоге╓м боротьби кримських татар за повернення до Криму, а в╕н сам – «живим смолоскипом» ц╕╓╖ боротьби.
Наш обов’язок – нин╕ живих – пам’ятати тих, хто в нер╕вн╕й сутичц╕ з несправедлив╕стю – перем╕г... Нехай нав╕ть найвищою ц╕ною – ц╕ною власного життя.

Гульнара БЕК╤РОВА,
кримський ╕сторик, член Укра╖нського ПЕН-клубу

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14797

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков