Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2015
КРИМ – ВКРАДЕНА ПЕРЛИНА, ЯКА ПОВИННА СЯЯТИ ДЛЯ ВС╤Х

БОГ благословив цю землю м’яким, лаг╕дним кл╕матом, мальовничими морськими узбережжями, рел╕ктовими ял╕вцевими ╕ сосновими л╕сами (б╕льш як 2400 вид╕в рослин нал╕чу╓ться тут, понад 200 з них ╓ ендем╕ками, тобто не зустр╕чаються в ╕нших м╕сцях нашо╖ планети). Чисте пов╕тря, ц╕лющ╕ сонячн╕ промен╕, кв╕туч╕ р╕чков╕ долини, ущелини, водоспади, г╕рськ╕ л╕си ╕ лаг╕дний плеск╕т морських хвиль – донедавна все це так приваблювало турист╕в ╕ давало шанс господарям ц╕╓╖ земл╕ жити ╕ процв╕тати, користуючись цими безц╕нними дарами природи. Ця благодатна земля осп╕вана найкращими поетами ╕ художниками минулого. Та й в наш час вона надиха╓ багатьох талановитих людей на створення неперевершених мистецьких шедевр╕в.
Къырым, Крим, Крым… З давн╕х-давен його населяли люди, як╕ говорили р╕зними мовами, молилися до р╕зних бог╕в, дотримувалися сво╖х самобутн╕х звича╖в, але, незважаючи н╕ на що, любили цю землю ╕ вважали ╖╖ сво╓ю батьк╕вщиною. К╕ммер╕йц╕, ск╕фи, сармати, греки, ╕тал╕йц╕, кара╖ми, кримчаки, кримськ╕ татари, в╕рмени, болгари, н╕мц╕, рос╕яни, укра╖нц╕, поляки… Цей список неск╕нченний. Протягом тисячол╕ть вони навчилися мирно сп╕в╕снувати, ловити св╕жий подих в╕тру з краплинами морсько╖ води, вдихати пахощ╕ г╕рських трав, насолоджуватися прекрасними кра╓видами й особливим в╕дчуттям в╕льного польоту над морським безмежжям. ╤сторики минулого вже зробили багато в досл╕дженн╕ стор╕нок ╕стор╕╖, а попереду ще ст╕льки нев╕домого, так званих «б╕лих плям», як╕ могли б дати в╕дпов╕д╕ на сотн╕ запитань, як╕ хвилюють мешканц╕в п╕вострова. Але чи буде змога тепер займатися ╕сторичними досл╕дженнями, як╕ зможуть пов╕дати вс╕м про величезну роль представник╕в р╕зних нац╕ональностей у становленн╕ сучасного економ╕чного, культурного, наукового життя п╕вострова Крим? У Кремл╕ вже сп╕шно переписують нов╕тню ╕стор╕ю новозахоплених земель, де з великим розмахом славлять рос╕ян як ун╕кальну, «сакральну», геро╖чну, ╓дину нац╕ю в св╕т╕, яка достойна волод╕ти Кримом повн╕стю й остаточно. Ц╕ тези лежать в основ╕ шк╕льно╖ програми й активно поширюються через ЗМ╤ «рят╕вник╕в знедолених ╕ ображених рос╕йськомовних громадян». Це пафосно назива╓ться «торжеством ╕сторично╖ справедливост╕» ╕ «поверненням у р╕дну гавань». ╤нтереси людей ╕нших нац╕ональностей повн╕стю ╕гноруються, а за ╖хн╓ «критичне» ставлення до кримських под╕й 2014 року взагал╕ порушуються крим╕нальн╕ справи. Таку «демократ╕ю середньов╕ччя» в ХХ╤ стол╕тт╕ отримали кримчани. Але все-таки найстрашн╕ше в ц╕й ситуац╕╖ ╓ те, що б╕льш╕сть простих громадян п╕дтримують «прибульц╕в з РФ», як╕ повн╕стю взяли п╕д контроль ус╕ сфери життя п╕вострова.
Чому це стало можливим? Чому ця прекрасна земля ма╓ перетворитися в с╕ру м╕л╕таризовану зону? Невже кримчани мр╕яли про таке майбутн╓ для себе ╕ для сво╖х нащадк╕в? Думаю, в╕дпов╕дь проста. ╢ люди, як╕ звикли пасивно спостер╕гати, а не творити. ╥м хтось п╕дказав – ви н╕ на що не здатн╕. ╤ ця позиц╕я ╖м припала до душ╕. Робити н╕чого не треба, все вир╕шать без них, а ╖м треба т╕льки мовчати ╕ ширше розкривати кишеню, куди полетять об╕цян╕ нафто-газо-рублики. ╤ життя налагодиться. Для певност╕ було застосовано деяк╕ нов╕ досягнення в област╕ нейротехнолог╕й. Зокрема, пос╕яно страх, пан╕ку ╕ створено образ ворога, якого треба безжально знищувати. Це — безпрограшна методика вс╕х диктаторських режим╕в, яка призводила до агрес╕╖, а згодом ╕ до в╕йни. Люди втрачають здатн╕сть лог╕чно мислити, зникають так╕ людськ╕ якост╕, як сп╕вчуття до ближнього, розсудлив╕сть, вза╓моповага, бажання знайти ╕стину. Мозок хаотично працю╓ в одному напрямку – знищити ворога, якого створено на замовлення деяких амб╕ц╕йних пол╕тик╕в.
Я не раз спостер╕гала, як кримчани ображено жал╕ються одне одному – вчителям, л╕карям зарплату знизили на третину, зате в╕йськовим ╕ пол╕ц╕╖ в к╕нц╕ року ╕ тринадцяту дали, ╕ прем╕╖ до ста тисяч. Але то н╕чого, головне, що в нас тихо, не стр╕ляють. Не те, що там, в Укра╖н╕, «фашистська хунта» (ст╕йкий образ ворога, створений ╕ п╕дживлюваний брехливими ЗМ╤) мирн╕ квартали на Донбас╕ розстр╕лю╓. А одна заможна така бабуся нав╕ть сказала, що сама в╕зьме зброю до рук, коли вони на Крим нападуть (фашисти ╕ бандер╕вц╕). Н╕хто з них не здатний поставити соб╕ прост╕ запитання, – а чи справд╕ все так, як кажуть у телев╕зор╕: х╕ба ╢С не бачить ск╕льки в Укра╖н╕ фашист╕в, що прийма╓ ╖х до себе; або чому вс╕ грош╕ з нафто-газово╖ труби (як╕ належать ус╕м громадянам РФ) розпод╕ляються так нер╕вном╕рно — силовикам зарплати в десятки раз╕в б╕льш╕? ╤ чому така багата ╕ могутня кра╖на, як Рос╕йська Федерац╕я, не ма╓ дор╕г, чому вимирають села, а люди шукають зароб╕тку в гарячих точках, безглуздо в╕ддаючи за коп╕йки сво╖ життя на чуж╕й земл╕?
Туман брехн╕ ╕ ненавист╕ впав на кримську землю. Час мине, ╕ в╕н розв╕╓ться. Але чи вдасться виплутатися з ц╕╓╖ халепи легко ╕ безбол╕сно? Пастка, яку так ретельно готували для кримчан, захлопнулася. Шматочок сиру, який там лежав, вже з’╖ли. Ще давно класик сказав: «Народжений повзати, л╕тати не зможе». Нам залиша╓ться т╕льки в╕рити ╕ чекати, що настануть кращ╕ часи, здоровий глузд переможе п╕тьму, ╕ ми, як птахи, знову в╕дчу╓мо подих св╕жого в╕тру ╕ блаженство в╕льного польоту над морським безмежжям…

Галина ЛЕЛЕКА
м. С╕мферополь

╤ВАНО-ФРАНК╤ВСЬКИЙ МИТЕЦЬ НАМАЛЮВАВ «НАШ КРИМ»

В ╤вано-Франк╕вськ╕й обласн╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка в╕дбулося в╕дкриття персонально╖ виставки живопису «Наш Крим» художника Богдана Бринського.
Богдан Бринський, член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, учасник обласних, всеукра╖нських ╕ м╕жнародних виставок, представив на огляд 23 роботи з кримських пленер╕в. На картинах — морськ╕ мотиви, мальовнича природа Криму, а також натюрморти та пейзаж╕ Балаклави, С╕мферополя, Бахчисарая.
За словами автора, який проводить уже 22 персональну виставку, кримськ╕ картини були написан╕ майже два роки тому.
(http://vikna.if.ua)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14777

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков