Версiя для друку Обговорити в форумi

БОГ благословив цю землю м’яким, лагідним кліматом, мальовничими морськими узбережжями, реліктовими ялівцевими і сосновими лісами (більш як 2400 видів рослин налічується тут, понад 200 з них є ендеміками, тобто не зустрічаються в інших місцях нашої планети). Чисте повітря, цілющі сонячні промені, квітучі річкові долини, ущелини, водоспади, гірські ліси і лагідний плескіт морських хвиль – донедавна все це так приваблювало туристів і давало шанс господарям цієї землі жити і процвітати, користуючись цими безцінними дарами природи. Ця благодатна земля оспівана найкращими поетами і художниками минулого. Та й в наш час вона надихає багатьох талановитих людей на створення неперевершених мистецьких шедеврів.
Къырым, Крим, Крым… З давніх-давен його населяли люди, які говорили різними мовами, молилися до різних богів, дотримувалися своїх самобутніх звичаїв, але, незважаючи ні на що, любили цю землю і вважали її своєю батьківщиною. Кіммерійці, скіфи, сармати, греки, італійці, караїми, кримчаки, кримські татари, вірмени, болгари, німці, росіяни, українці, поляки… Цей список нескінченний. Протягом тисячоліть вони навчилися мирно співіснувати, ловити свіжий подих вітру з краплинами морської води, вдихати пахощі гірських трав, насолоджуватися прекрасними краєвидами й особливим відчуттям вільного польоту над морським безмежжям. Історики минулого вже зробили багато в дослідженні сторінок історії, а попереду ще стільки невідомого, так званих «білих плям», які могли б дати відповіді на сотні запитань, які хвилюють мешканців півострова. Але чи буде змога тепер займатися історичними дослідженнями, які зможуть повідати всім про величезну роль представників різних національностей у становленні сучасного економічного, культурного, наукового життя півострова Крим? У Кремлі вже спішно переписують новітню історію новозахоплених земель, де з великим розмахом славлять росіян як унікальну, «сакральну», героїчну, єдину націю в світі, яка достойна володіти Кримом повністю й остаточно. Ці тези лежать в основі шкільної програми й активно поширюються через ЗМІ «рятівників знедолених і ображених російськомовних громадян». Це пафосно називається «торжеством історичної справедливості» і «поверненням у рідну гавань». Інтереси людей інших національностей повністю ігноруються, а за їхнє «критичне» ставлення до кримських подій 2014 року взагалі порушуються кримінальні справи. Таку «демократію середньовіччя» в ХХІ столітті отримали кримчани. Але все-таки найстрашніше в цій ситуації є те, що більшість простих громадян підтримують «прибульців з РФ», які повністю взяли під контроль усі сфери життя півострова.
Чому це стало можливим? Чому ця прекрасна земля має перетворитися в сіру мілітаризовану зону? Невже кримчани мріяли про таке майбутнє для себе і для своїх нащадків? Думаю, відповідь проста. Є люди, які звикли пасивно спостерігати, а не творити. Їм хтось підказав – ви ні на що не здатні. І ця позиція їм припала до душі. Робити нічого не треба, все вирішать без них, а їм треба тільки мовчати і ширше розкривати кишеню, куди полетять обіцяні нафто-газо-рублики. І життя налагодиться. Для певності було застосовано деякі нові досягнення в області нейротехнологій. Зокрема, посіяно страх, паніку і створено образ ворога, якого треба безжально знищувати. Це — безпрограшна методика всіх диктаторських режимів, яка призводила до агресії, а згодом і до війни. Люди втрачають здатність логічно мислити, зникають такі людські якості, як співчуття до ближнього, розсудливість, взаємоповага, бажання знайти істину. Мозок хаотично працює в одному напрямку – знищити ворога, якого створено на замовлення деяких амбіційних політиків.
Я не раз спостерігала, як кримчани ображено жаліються одне одному – вчителям, лікарям зарплату знизили на третину, зате військовим і поліції в кінці року і тринадцяту дали, і премії до ста тисяч. Але то нічого, головне, що в нас тихо, не стріляють. Не те, що там, в Україні, «фашистська хунта» (стійкий образ ворога, створений і підживлюваний брехливими ЗМІ) мирні квартали на Донбасі розстрілює. А одна заможна така бабуся навіть сказала, що сама візьме зброю до рук, коли вони на Крим нападуть (фашисти і бандерівці). Ніхто з них не здатний поставити собі прості запитання, – а чи справді все так, як кажуть у телевізорі: хіба ЄС не бачить скільки в Україні фашистів, що приймає їх до себе; або чому всі гроші з нафто-газової труби (які належать усім громадянам РФ) розподіляються так нерівномірно — силовикам зарплати в десятки разів більші? І чому така багата і могутня країна, як Російська Федерація, не має доріг, чому вимирають села, а люди шукають заробітку в гарячих точках, безглуздо віддаючи за копійки свої життя на чужій землі?
Туман брехні і ненависті впав на кримську землю. Час мине, і він розвіється. Але чи вдасться виплутатися з цієї халепи легко і безболісно? Пастка, яку так ретельно готували для кримчан, захлопнулася. Шматочок сиру, який там лежав, вже з’їли. Ще давно класик сказав: «Народжений повзати, літати не зможе». Нам залишається тільки вірити і чекати, що настануть кращі часи, здоровий глузд переможе пітьму, і ми, як птахи, знову відчуємо подих свіжого вітру і блаженство вільного польоту над морським безмежжям…

Галина ЛЕЛЕКА
м. Сімферополь

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МИТЕЦЬ НАМАЛЮВАВ «НАШ КРИМ»

В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулося відкриття персональної виставки живопису «Наш Крим» художника Богдана Бринського.
Богдан Бринський, член Національної спілки художників України, учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних виставок, представив на огляд 23 роботи з кримських пленерів. На картинах — морські мотиви, мальовнича природа Криму, а також натюрморти та пейзажі Балаклави, Сімферополя, Бахчисарая.
За словами автора, який проводить уже 22 персональну виставку, кримські картини були написані майже два роки тому.
(http://vikna.if.ua)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Душі криниця"