Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2677)
З потоку життя (5748)
Душі криниця (3242)
Українці мої... (1420)
Резонанс (1428)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1618)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШПИГУНОФОБ╤Я
Зв╕сно, на всякий продукт, в тому числ╕, й на рабськ╕ нашийники ╓ попит. Не виключення ╕ кримська...


СЛОВО З АНЕКСОВАНОГО КРИМУ ДО МОВЧАЗНОГО БРАТА МОГО З КРАЙНЬО╥ ХАТИ
Порядн╕сть... Як же далеко ця людська чеснота в╕д того, що демонстру╓ наш пан Президент, керована...


ПЕРСПЕКТИВИ УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
О, цей вивихнутий св╕т! Наприк╕нц╕ минулого року в Мереж╕ з'явилося звернення до редакц╕╖...


КРИМСЬКА ДОЗА АНТИДЕПРЕСАНТУ
Власне, сьогодн╕ не ст╕льки про слабоум╕сть, ╕нфантильн╕сть, байдуж╕сть, як╕ перетворюють нас на...


ЧИ СУМ╤СН╤ П╤ДЛ╤СТЬ ╤ «СВ╤ТЛИЧН╤СТЬ»?
Там, де проступа╓ чорними плямами п╕дл╕сть, не може бути «Св╕тлиц╕», сов╕ст╕, душ╕....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2015
ПУТ╤Н РОЗПОЧАВ В╤ЙНУ ПРОТИ УКРА╥НИ ╤З МОВНО╥ АГРЕС╤╥

Мова про мову

Рос╕йський оглядач Андр╕й ╤ллар╕онов вважа╓, що ╓диний позитивний результат М╕нських домовленостей – це можливе припинення вогню. З решти питань Володимир Пут╕н, на думку колишнього радника президента Рос╕╖, досягнув практично всього, що хот╕в, ╕ не взяв на себе жодних зобов’язань. При цьому укра╖нськ╕ зобов’язання тепер ще п╕дкр╕плен╕ зобов’язаннями Н╕меччини й Франц╕╖, пише ╤ллар╕онов у сп╕льн╕й статт╕ з рос╕йським пол╕тологом Андр╕╓м П╕онтковським. ╥х також настрожу╓ оголошена дата перемир’я – 15 лютого. ╤ллар╕онов ╕ П╕онтковський не виключають, що наступн╕ дн╕ рос╕йське кер╕вництво може використати для провокац╕й, зокрема в район╕ Дебальцевого, за зразком «коридор╕в для виходу» укра╖нських в╕йськових п╕д ╤ловайськом у 2014 роц╕. Коли ж почалася ╕ коли зак╕нчиться ця в╕йна – розм╕ркову╓ Андр╕й ╤ллар╕онов, в╕домий критик Кремля.

У кожно╖ в╕йни ╓ дата ╖╖ початку та дата ╖╖ завершення. Початком в╕йни зазвичай вважають або день оголошення в╕йни, або день початку безпосередн╕х в╕йськових д╕й, або те й ╕нше, якщо обидв╕ под╕╖ в╕дбулися одного ╕ того ж дня.
Перша св╕това в╕йна була розпочата 28 липня 1914 року, в день, коли Австро-Угорщина оголосила в╕йну Серб╕╖ та почала бомбардування Белграда.
Друга св╕това в╕йна була розпочата 1 вересня 1939 року, в день, коли н╕мецьк╕ ╕ словацьк╕ в╕йська вторглися до Польщ╕, а Адольф Г╕тлер у промов╕ в Рейхстаз╕ висунув до не╖ претенз╕╖ й оголосив про бомбардування польських м╕ст.
Початком холодно╖ (вар.: Третьо╖ св╕тово╖) в╕йни стало 12 березня 1947 року, коли Г. Трумен виголосив у Конгрес╕ США промову, названу пот╕м Доктриною Трумена.

1. Коли була розпочата ця в╕йна?

Ця в╕йна була розпочата не 24 серпня 2014 року, коли батальйонно-тактичн╕ групи регулярних рос╕йських в╕йськ перетнули м╕жнародно визнаний рос╕йсько-укра╖нський кордон ╕ вторглися на територ╕ю Укра╖ни.
Вона була розпочата не в н╕ч з 6 на 7 кв╕тня 2014 року, коли диверс╕йн╕ групи спецназу ГРУ почали захоплення адм╕н╕стративних буд╕вель у м╕стах сх╕дного Донбасу.
Вона була розпочата не в н╕ч з 26 на 27 лютого 2014 року, коли група рос╕йського спецназу захопила буд╕влю Верховно╖ Ради в С╕мферопол╕.
Вона не була розпочата ╕ 20 лютого 2014 року, в дату, викарбувану М╕н╕стерством оборони Рос╕╖ як початок в╕йськово╖ операц╕╖ щодо захоплення п╕вострова на медал╕ «За повернення Криму».
Пут╕нська в╕йна проти Укра╖ни, яка з кожним днем ризику╓ перетворитися на набагато масштабн╕шу в╕йну в ╢вроп╕ та св╕т╕, була розпочата 27 липня 2013 року.

2. Мета ц╕╓╖ в╕йни

Цього дня Володимир Пут╕н оголосив про де-факто початок в╕йни проти Укра╖ни, виступивши в Ки╓в╕ на конференц╕╖ «Православно-слов’янськ╕ ц╕нност╕ – основа цив╕л╕зац╕йного вибору Укра╖ни». У ц╕й промов╕ в╕н уперше публ╕чно назвав рос╕йський, укра╖нський ╕ б╕лоруський народи ╓диним народом ╕ оприлюднив мету того, що в╕н скромно назвав майбутньою роботою: об’╓днання Рос╕╖ та Укра╖ни в рамках одн╕╓╖ держави:
«...Як зазначено у вашому порядку денному ╕ основних тезах, – значення цив╕л╕зац╕йного вибору Укра╖ни. Повинен в╕дразу обмовитися, що це не просто цив╕л╕зац╕йний виб╕р Укра╖ни. Адже на тому м╕сц╕, де ми перебува╓мо, як я вже сьогодн╕ говорив, у дн╕провськ╕й купел╕, у ки╖вськ╕й купел╕, був зроблений виб╕р для вс╕╓╖ Свято╖ Рус╕. Тут був зроблений виб╕р для вс╕х нас. Наш╕ з вами предки, як╕ жили на цих територ╕ях, зробили цей виб╕р для всього нашого народу. «Для всього нашого народу», – я говорю так, маючи на уваз╕, що, безумовно, ми розум╕╓мо сьогодн╕шн╕ реал╕╖, ╓ ╕ укра╖нський народ, ╕ б╕лоруський, й ╕нш╕ ╓ народи, ╕ ми з повагою до вс╕╓╖ ц╕╓╖ спадщини ставимося, але в основ╕ лежать, безумовно, наш╕ сп╕льн╕ духовн╕ ц╕нност╕, як╕ роблять нас ╓диним народом...
Хрещення Рус╕ стало т╕╓ю найб╕льшою под╕╓ю, яка на стол╕ття визначила духовний ╕ культурний розвиток Рос╕╖ та Укра╖ни. Ми не ма╓мо права забувати це братство, зобов’язан╕ збер╕гати традиц╕╖ наших предк╕в. Вони разом збудували ун╕кальну систему православних ц╕нностей, зм╕цнилися у сво╖й в╕р╕.
Звичайно, в Укра╖ни, власне кажучи, так само, як ╕ у Рос╕╖, непроста доля. Я маю на уваз╕ Середньов╕ччя, коли Укра╖на була складовою частиною то одного, то ╕ншого ╓вропейського центру, переходила то до одн╕╓╖ держави, то до ╕ншо╖. Але думка про ╓дн╕сть заходу ╕ сходу Рус╕, яка почалася тут, ще раз повторю, у ки╖вськ╕й ╕ дн╕провськ╕й купел╕, завжди була присутня як на сход╕, так ╕ на заход╕, де проживав наш народ. ╤з возз’╓днанням сходу ╕ заходу життя населення ╕ так звано╖ ел╕ти Укра╖ни докор╕нно зм╕нилося ╕ зм╕нилося, безумовно, на краще, це знають вс╕. Уродженц╕ Ки╓ва та Львова, починаючи з ХVIII стол╕ття, стали господарями становища на науковому, л╕тературному, церковному терен╕ Рос╕╖...
Безл╕ч малорос╕ян перебувало на дипломатичн╕й, вищ╕й державн╕й служб╕ в Рос╕╖, за кордоном ╕ в центральних органах. П╕сля возз’╓днання з Рос╕╓ю в XVII-XVIII стол╕ттях Укра╖на розвива╓ться бурхливими темпами. Я нагадаю вам, вона стала головною житницею Рос╕╖. Наприк╕нц╕ ХIХ стол╕ття Донецький басейн перетворився на один ╕з головних г╕рничодобувних ╕ металург╕йних центр╕в Рос╕╖, а Одеса стала одним з головних морських порт╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖...
...Наше сп╕льне ╕сторичне минуле, воно ╓ нашою перевагою, основою для буд╕вництва нових ╕нтеграц╕йних зв’язк╕в. У нас з вами, дякувати Богу, сьогодн╕ ╓дина транспортна система, ╓дина енергетична система, електроенергетика, у нас глибока кооперац╕я м╕ж ц╕лою низкою найважлив╕ших галузей економ╕ки, без яко╖ ефективно розвиватися в╕дпов╕дн╕ п╕дпри╓мства, ц╕л╕ галуз╕ економ╕ки не в змоз╕. Сьогодн╕ в╕дбува╓ться дуже напружена конкурентна боротьба на св╕тових ринках за ц╕ ринки. ╤ впевнений, що переважна б╕льш╕сть присутн╕х тут розум╕╓, що т╕льки об’╓днуючи зусилля, ми можемо бути конкурентоспроможними ╕ виграти в ц╕й досить жорстк╕й конкурентн╕й боротьб╕. Водночас у нас ╓ вс╕ п╕дстави вважати, що ми можемо ╕ повинн╕ це зробити.
Ви зна╓те, що на пострадянському простор╕ в╕дбуваються р╕зн╕ процеси, пов’язан╕ з ╕нтеграц╕╓ю... Питання т╕льки в тому, як ми домовимося про сп╕льну роботу на абсолютно р╕вноправних, чесних, зрозум╕лих ╕ прозорих умовах.
Я знаю, яку велику роботу ви проводите у напрямку пошуку найб╕льш оптимальних шлях╕в сп╕впрац╕ м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною. Хочу вам за це сердечно подякувати ╕ побажати вам усп╕х╕в».

3. Л╕нгв╕стична агрес╕я проти Укра╖ни, заперечення укра╖нсько╖ державност╕ з боку Володимира Пут╕на

У тому ж виступ╕ разом ╕з формулюванням стратег╕чно╖ мети в╕йни Пут╕н зробив прямий, що виключа╓ будь-яку двозначн╕сть, випад проти суверенно╖ Укра╖ни, де-факто в╕дмовивши ╖й у наявност╕ у не╖ державност╕. Пут╕н застосував щодо назви сус╕дньо╖ кра╖ни (Укра╖на) не прийменник «в», який традиц╕йно використову╓ться в рос╕йськ╕й мов╕ щодо незалежних держав, а прийменник «на», який зазвичай використову╓ться щодо територ╕й, як╕ не мають ознак державност╕:
«До к╕нця ХIХ стол╕ття чавуну вироблялося на Укра╖н╕ вдв╕ч╕ б╕льше, н╕ж на Урал╕».
(Нин╕ виб╕р нос╕ями рос╕йсько╖ мови вживання форми «на Укра╖н╕» ╓ не лише порушенням л╕тературно╖ норми рос╕йсько╖ мови, яка вимага╓ використання прийменника «в» з назвою суверенно╖ держави, але ╕ несв╕домою (чи усв╕домленою) л╕нгв╕стичною в╕дмовою в╕д визнання ╕снування тако╖ держави в сучасн╕й Укра╖н╕. Докладн╕ше про це див.: Чому сл╕д говорити «в Укра╖н╕»?).
На перший погляд, така зам╕на у використанн╕ прийменник╕в – з «в» на «на» – може видатися незначною деталлю, яка не заслугову╓ спец╕ально╖ уваги. Однак це не так. Володимир Пут╕н виключно серйозно ставиться до такого роду «деталей». Протягом усього часу свого перебування на вищих державних постах у Рос╕╖ (до 27 липня 2013 року) Пут╕н у сво╖й оф╕ц╕йн╕й промов╕ використовував виключно правильну граматичну форму рос╕йсько╖ мови – «в Укра╖н╕»:
19 грудня 2007 року, ╕нтерв’ю журналу «Таймс»:
«Чомусь Сполучен╕ Штати вир╕шили, що в Укра╖н╕ ╓ частина пол╕тично╖ ел╕ти...».
«Ось що зробили Сполучен╕ Штати в Укра╖н╕...».
4 березня 2013 року, зустр╕ч ╕з В. Януковичем:
«Але з точки зору соц╕ально-економ╕чно╖ сьогодн╕, мен╕ зда╓ться, н╕ в Укра╖н╕, н╕ в Рос╕╖ нема╓ серйозних експерт╕в, як╕ б не вважали, що це (вступ до Митного союзу) для Укра╖ни виключно позитивний процес».
Точно така сама граматична форма «в Укра╖н╕» до 27 липня 2013 року використовувалася ╕ в ус╕х оф╕ц╕йних рос╕йських документах.
12 липня 2012 року, сп╕льна заява президент╕в Рос╕╖ ╕ Укра╖ни за п╕дсумками п’ятого зас╕дання Рос╕йсько-Укра╖нсько╖ м╕ждержавно╖ ком╕с╕╖:
«Окреме значення в поглибленн╕ гуман╕тарних зв’язк╕в матиме всеб╕чна п╕дтримка на державному р╕вн╕ укра╖нсько╖ культури та укра╖нсько╖ мови в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ та рос╕йсько╖ культури ╕ рос╕йсько╖ мови в Укра╖н╕».
12 липня 2012 р., декларац╕я про зм╕ст рос╕йсько-укра╖нського стратег╕чного партнерства:
«Сторони надаватимуть п╕дтримку укра╖нськ╕й мов╕ в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ та рос╕йськ╕й мов╕ в Укра╖н╕ в╕дпов╕дно до загально╓вропейських норм, ╕нтерес╕в рос╕ян ╕ укра╖нц╕в та завдань розширення всеб╕чних зв’язк╕в м╕ж людьми».
Сл╕д звернути особливу увагу на те, що граматичну форму «в Укра╖н╕» В. Пут╕н використовував також ще вдень 27 липня 2013 року на двох заходах, що в╕дбулися в Ки╓в╕.
27 липня 2013 року, 14:20, початок зустр╕ч╕ з В╕ктором Януковичем:
«Мен╕ при╓мно в╕дзначити, що ми з Вами пост╕йно в особистому контакт╕ перебува╓мо: ╕ Ви при╖жджа╓те до нас з робочими в╕зитами, ╕ я буваю в Укра╖н╕, сьогодн╕шня зустр╕ч — зайве тому п╕дтвердження».
27 липня 2013 року, 14:40, зустр╕ч з членами Священного Синоду Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Московського патр╕архату.
«Власне кажучи, це основна мета нашого перебування сьогодн╕ в Укра╖н╕, у Ки╓в╕».
Однак не минуло й трьох годин, як Володимир Пут╕н почав використовувати ╕ншу, неправильну, граматичну форму – «на Укра╖н╕».
27 липня 2013 року, 17:30, конференц╕я «Православно-слов’янськ╕ ц╕нност╕ – основа цив╕л╕зац╕йного вибору Укра╖ни»:
«До к╕нця ХIХ стол╕ття чавуну вироблялося на Укра╖н╕ вдв╕ч╕ б╕льше, н╕ж на Урал╕».
В╕дтод╕ – з вечора 27 липня 2013 року – Пут╕н з назвою держави «Укра╖на» використову╓ лише неправильну граматичну форму «на Укра╖н╕».
19 вересня 2013 року, зас╕дання м╕жнародного дискус╕йного клубу «Валдай»:
«Третина з них п╕шла на Укра╖ну, розум╕╓те?..».
«У тому, що якщо р╕вень митного захисту ще б╕льше буде знижений на Укра╖н╕, то на Укра╖ну хлинуть досить хорош╕ за як╕стю ╕ дешев╕ за ц╕ною ╓вропейськ╕ товари...».
19 грудня 2013 року, прес-конференц╕я:
«Ви, напевно, зна╓те, а хто не зна╓, я скажу: вертол╕тн╕ двигуни ми майже на 100 в╕дсотк╕в закуповували дос╕ на Укра╖н╕ для наших Збройних сил...».
«Я не випадково сказав вам про структуру товарних поток╕в на Укра╖н╕...».
«...Ми в╕римо у фундаментальн╕, базов╕, позитивн╕ конкурентн╕ переваги, наявн╕, безумовно, на Укра╖н╕...».
«Але думаю, що питання значною м╕рою пов’язане з недостатньою по╕нформован╕стю, у тому числ╕ щодо ╓вропроцесу на Укра╖н╕...».
«Взяли, завантажили свого часу американське паливо в атомн╕ електростанц╕╖ на Укра╖н╕...».
«У нас теж ╓ внутр╕шн╕ причини в╕домих економ╕чних труднощ╕в, на Укра╖н╕ ╓ сво╖...».
4 березня 2014 р. Володимир Пут╕н в╕дпов╕в на запитання журнал╕ст╕в про ситуац╕ю в Укра╖н╕:
«По-перше, оц╕нка того, що сталося в Ки╓в╕, на Укра╖н╕ в ц╕лому...».
«Збагачення ╕ розшарування сусп╕льства, ╕ у нас цих проблем предостатньо, ╕ у нас вони мають дуже гострий характер, а на Укра╖н╕ це ще гостр╕ше...».
«До реч╕, в╕дразу можу сказати, що наш╕ навчання, як╕ були проведен╕ нещодавно, вони н╕як не пов’язан╕ з под╕ями на Укра╖н╕...».
«Ось див╕ться, середн╕й дох╕д на душу населення в Рос╕╖ – 29700 рубл╕в, а на Укра╖н╕...».
18 березня 2014 р., звернення президента Рос╕╖:
«Що ним рухало – прагнення заручитися п╕дтримкою укра╖нсько╖ номенклатури чи загладити свою провину за орган╕зац╕ю масових репрес╕й на Укра╖н╕...».
«Багато людей ╕ в Рос╕╖, ╕ на Укра╖н╕, та й в ╕нших республ╕ках спод╕валися...».
«Але при цьому, звичайно, розраховували, що Укра╖на буде нашим добрим сус╕дом, що рос╕яни й рос╕йськомовн╕ громадяни на Укра╖н╕...».
«Розум╕ю, чому люди на Укра╖н╕ хот╕ли зм╕н...».
«Ясно ╕ те, що лег╕тимно╖ виконавчо╖ влади на Укра╖н╕ дос╕ нема╓...».
«Так, Президент Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ отримав в╕д верхньо╖ палати парламенту право використовувати Збройн╕ сили на Укра╖н╕...».
«Под╕бний сценар╕й був реал╕зований ╕ на Укра╖н╕...».
«Вони ж прекрасно знали, що ╕ на Укра╖н╕, ╕ в Криму...».
«Скажу прямо, у нас болить душа за все, що в╕дбува╓ться зараз на Укра╖н╕...».
«На Укра╖н╕ живуть ╕ будуть жити м╕льйони рос╕йських людей...».
Таким чином, дата переходу в╕д використання граматично╖ форми «в Укра╖н╕» до граматично╖ форми «на Укра╖н╕» 27 липня 2013 року – це дата початку Володимиром Пут╕ним л╕нгв╕стично╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни.

4. Л╕нгв╕стична агрес╕я проти Укра╖ни з боку рос╕йського кер╕вництва

Усл╕д за Пут╕ним в╕д використання форми «в Укра╖н╕» до форми «на Укра╖н╕» перейшли й ╕нш╕ рос╕йськ╕ сановники ╕ чиновники. Так, наприклад, патр╕арх РПЦ Кирил на згадан╕й вище зустр╕ч╕ Володимира Пут╕на ╕з членами Священного Синоду УПЦ Московського патр╕архату 27 липня 2013 року застосовував правильну граматичну форму рос╕йсько╖ мови – «в Укра╖н╕»:
«Сьогодн╕ ми перебува╓мо в Укра╖н╕, у братн╕й кра╖н╕, в тому м╕сц╕, де в╕дбулося Водохреще».
Однак 14 серпня 2014 р. у сво╓му зверненн╕ до патр╕арха Константинопольського Варфолом╕я в╕н використовував уже некоректну для рос╕йсько╖ мови форму «на Укра╖н╕»: «Ще восени минулого року, на початку поточно╖ пол╕тично╖ кризи на Укра╖н╕...».
«Представник Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви заявив, що на Укра╖н╕…».
«Ун╕ати ╕ т╕ розкольники, що при╓дналися до них, намагаються взяти верх над канон╕чним православ’ям на Укра╖н╕...».
«У ц╕ дн╕, важк╕ для вс╕╓╖ Русько╖ православно╖ церкви, особливо для ╖╖ в╕рних чад на Укра╖н╕...».
Показова л╕нгв╕стична повед╕нка м╕н╕стра закордонних справ Серг╕я Лаврова 28 жовтня 2013 року, очевидно тод╕ ще не по╕нформованого кер╕вництвом про початок г╕бридно╖, в тому числ╕ л╕нгв╕стично╖, в╕йни проти Укра╖ни. Тому в╕н продовжував використовувати правильну граматичну форму рос╕йсько╖ мови «в Укра╖н╕»:
«Нагадаю, що 12 липня 2012 року п╕д час в╕зиту Президента Рос╕╖ в Укра╖ну...».
«Вир╕шуються питання про розширення консульсько╖ присутност╕ Укра╖ни в Рос╕╖ ╕ Рос╕╖ в Укра╖н╕ на паритетн╕й основ╕».
Однак через два м╕сяц╕, 20 грудня 2013 року, Лавров очевидно вже почав здогадуватися про зм╕ну зовн╕шньопол╕тичного курсу уряду, м╕н╕стром закордонних справ в якому в╕н ╓. Тому в одному ╕ тому ж виступ╕ в╕н використовував обидв╕ граматичн╕ форми – як правильну «в Укра╖н╕», так ╕ неправильну «на Укра╖н╕»:
«Розтин» цього захисту через укра╖нський кордон означав би, що в Укра╖ну хлинув би пот╕к конкурентоспроможних товар╕в...».
«Ми були до цього готов╕ ╕ ран╕ше, нав╕ть у розпал под╕й на Укра╖н╕...».
Надал╕, переконавшись в остаточн╕й зм╕н╕ зовн╕шньопол╕тичного курсу, С. Лавров перейшов до використання виключно неправильно╖ граматично╖ форми «на Укра╖н╕» ╕ в╕дтод╕ застосову╓ т╕льки ╖╖.

5. Г╕бридна антиукра╖нська в╕йна

Сво╖м оголошенням про ц╕л╕ в╕йни проти Укра╖ни ╕ переходом до л╕нгв╕стично╖ агрес╕╖ Володимир Пут╕н 27 липня 2013 року почав антиукра╖нську в╕йну. Перший етап ц╕╓╖ в╕йни не передбачав використання конвенц╕ональних збройних сил ╕ тому був так званою «г╕бридною в╕йною». Головний елемент «г╕бридно╖ в╕йни» проти Укра╖ни в╕д самого ╖╖ початку – антиукра╖нська ╕нформац╕йна в╕йна, в тому числ╕ антиукра╖нська л╕нгв╕стична в╕йна, – був запущений у д╕ю 27 липня 2013 року в Ки╓в╕.
Того ж дня забороною ╕мпорту кондитерських вироб╕в фабрики «Рошен» Росспоживнагляд в╕дкрив сан╕тарний фронт «г╕бридно╖ в╕йни» проти Укра╖ни. Проте лист Росспоживнагляду за п╕дписом головного сан╕тарного л╕каря Г. Онищенка буде опубл╕ковано лише через два дн╕, 29 липня, оск╕льки наступного п╕сля оголошення в╕йни проти Укра╖ни дня, 28 липня 2013 року, Володимир Пут╕н ще перебував в Укра╖н╕. Тод╕ в╕н попрямував на освячення дзвону особливо дорогого йому Свято-Володимирського кафедрального собору в Херсонес╕ Тавр╕йському. Як в╕домо, за фальсиф╕кованими переказами (The Rape of Chersonesus Володимиром Тавр╕йським), собор був зведений на тому м╕сц╕, де н╕бито взяв хрещення Ки╖вський князь Володимир Святославович (Перший). Насправд╕ ж, князь Володимир хрестився або в Ки╓в╕, або у Васильков╕ (неподал╕к в╕д Ки╓ва).
Усл╕д за в╕дкриттям сан╕тарного фронту незабаром були в╕дкрит╕ економ╕чний, ф╕нансовий, дипломатичний та ╕нш╕ фронти антиукра╖нсько╖ в╕йни, нового р╕вня досягла (дез)╕нформац╕йна кампан╕я.
20 лютого 2014 року разом з ╕нтенсиф╕кац╕╓ю «г╕бридно╖ в╕йни», що досягла до того часу небаченого р╕вня запеклост╕, була розпочата ╕ конвенц╕ональна в╕йна проти Укра╖ни. Проте перш╕ постр╕ли г╕бридно╖ частини антиукра╖нсько╖ в╕йни (на ╕нформац╕йному, л╕нгв╕стичному, сан╕тарному фронтах) були зроблен╕ 27 липня 2013 року.

6. Коли зак╕нчиться ця в╕йна?

Метою пут╕нсько╖ в╕йни проти Укра╖ни ╓ спроба включення ╖╖, Б╕лорус╕, а також рос╕йськомовних анклав╕в в ╕нших державах до якогось геопол╕тичного об’╓днання «русский мир», л╕кв╕дац╕я чи принаймн╕ обмеження ╖хнього суверен╕тету.
Тому ця в╕йна, розпочата 27 липня 2013 року, зак╕нчиться лише тод╕, коли Володимир Пут╕н, а також будь-як╕ ╕нш╕ рос╕йськ╕ державн╕ кер╕вники на словах ╕ на д╕л╕ безумовно в╕дмовляться в╕д пол╕тики заперечення державност╕, суверен╕тету ╕ незалежност╕ Укра╖ни та ╕нших держав з рос╕йським та рос╕йськомовним населенням, коли вони визнають безумовне право громадян Укра╖ни ╕ т╕льки громадян Укра╖ни визначати сво╓ сьогодення ╕ майбутн╓, зовн╕шньопол╕тичну ╕ зовн╕шньоеконом╕чну ор╕╓нтац╕ю сво╓╖ держави. П╕дтвердженням серйозност╕ таких нам╕р╕в ма╓ стати припинення будь-яких агресивних д╕й проти Укра╖ни, включаючи ╕ припинення л╕нгв╕стично╖ антиукра╖нсько╖ агрес╕╖.
Будучи ╕ показовим, ╕ символ╕чним, припинення тако╖ агрес╕╖ само собою не означало б автоматичного припинення в╕йськових д╕й на ╕нших фронтах ц╕╓╖ в╕йни. Але доти, доки трива╓ л╕нгв╕стична агрес╕я, поза всяким сумн╕вом, трива╓ ╕ в╕йна проти Укра╖ни.
╢ ще одне практичне м╕ркування. Використання неправильно╖ граматично╖ форми «на Укра╖н╕» – незалежно в╕д того, чи в╕дбува╓ться воно несв╕домо чи ц╕лком св╕домо, – ╓ участю в антиукра╖нськ╕й л╕нгв╕стичн╕й агрес╕╖, п╕дтримкою в╕йни проти Укра╖ни, що ведеться Пут╕ним, Лавровим, Кирилом.
У перес╕чного рос╕йського громадянина не так багато реальних можливостей протид╕яти ц╕й п╕дл╕й в╕йн╕ проти Укра╖ни й укра╖нц╕в. Але один вагомий ресурс ╓ у кожного: не брати участ╕ у л╕нгв╕стичн╕й антиукра╖нськ╕й агрес╕╖, в╕дмовитися в╕д допомоги Пут╕ну, Кирилу, Лаврову, насл╕дувати зразки рос╕йських класик╕в О. Пушк╕на, М. Гоголя, Л. Толстого, А. Чехова, використовувати у сво╖й мов╕ коректну для рос╕йсько╖ мови граматичну форму «в Укра╖н╕».

Андр╕й ╤ЛЛАР╤ОНОВ
(Ориг╕нал публ╕кац╕╖ – на сайт╕ Рад╕о «Свобода»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14765

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков