"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Крим - наш дім"
#7 за 13.02.2015
ГРОМАДЯНИ НЕ З ВЛАСНО╥ ВОЛ╤: ЯК╤ ПРОБЛЕМИ ЗАГРОЖУЮТЬ КРИМЧАНАМ БЕЗ РОС╤ЙСЬКОГО ПАСПОРТА
«Покращення» по-кримськи
Рос╕я поставила мешканц╕в анексованого п╕вострова в умови, за яких вони змушен╕ отримувати рос╕йськ╕ паспорти. В ╕ншому випадку у кримчан виникнуть значн╕ труднощ╕ з працевлаштуванням, отриманням медичних послуг, розпорядженням сво╖м майном ╕ реал╕зац╕╓ю ╕нших прав. Так╕ висновки м╕стять результати досл╕дження «Проблеми з громадянством у Криму», проведеного Укра╖нським незалежним центром пол╕тичних досл╕джень. При цьому, за ╕нформац╕╓ю анал╕тик╕в, далеко не вс╕ кримчани мають можлив╕сть отримати рос╕йськ╕ паспорти, ╕ багатьом з них загрожу╓ депортац╕я за меж╕ п╕вострова й ╕нш╕ проблеми. За словами автор╕в досл╕дження, проведений ними анал╕з ╜рунту╓ться на вивченн╕ рос╕йського, укра╖нського та м╕жнародного законодавства, а також детальних ╕нтерв’ю з р╕зними категор╕ями жител╕в Криму. Головною проблемою, яку виявили експерти, ╓ фактичне примушування до громадянства, яке застосову╓ Рос╕я в╕дносно кримчан. Це виявля╓ться в тому, що особи, як╕ не отримали рос╕йське громадянство, не можуть реал╕зовувати сво╖ права. Зокрема, ╖м ста╓ набагато складн╕ше реал╕зовувати сво╓ право на працевлаштування. Одна з автор╕в досл╕дження, голова ради Укра╖нського незалежного центру пол╕тичних досл╕джень Юл╕я Тищенко, стверджу╓, що насамперед ця проблема торкнулася держслужбовц╕в, як╕, зг╕дно з рос╕йським законодавством, зобов’язан╕ мати громадянство Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. «У Криму залиша╓ться велика к╕льк╕сть службовц╕в орган╕в влади, м╕сцевого самоврядування та силових структур. У нас були р╕зн╕ дан╕. З одного боку, якогось особливого примусу не було, але вс╕ розум╕ли, що вони мають отримати рос╕йське громадянство. З ╕ншого боку, ╓ св╕дчення, як╕ вказують, що при прийнятт╕ на держслужбу ╖м говорили про необх╕дн╕сть в╕дмови в╕д укра╖нського громадянства», – сказала Ю. Тищенко. За ╖╖ словами, держслужбовц╕ не т╕льки зобов’язан╕ бути рос╕йськими громадянами, але й не мати подв╕йного громадянства. А враховуючи, що процедуру в╕дмови в╕д укра╖нського громадянства вони не проходили, ╖х фактично можуть зв╕льнити в будь-який момент.
Повноц╕нне медобслуговування т╕льки для рос╕ян
Ю. Тищенко зазначила, що проблеми з працевлаштуванням в╕дчули на соб╕ не т╕льки держслужбовц╕, а й прац╕вники приватних п╕дпри╓мств. Як стверджу╓ експерт, багато роботодавц╕в вважають, що отримання рос╕йських паспорт╕в прац╕вниками спрощу╓ ведення документац╕╖, ╕ не беруть на роботу людей, як╕ вир╕шили не отримувати громадянство Рос╕╖. Зг╕дно з результатами проведеного досл╕дження, низка бюджетних установ також вимагають в╕д сво╖х сп╕вроб╕тник╕в отримання рос╕йських паспорт╕в. Також, за словами експерта, т╕ громадяни, як╕ не хочуть отримувати нове громадянство, можуть бути позбавлен╕ права на медичне обслуговування. «Якщо ти не ╓ громадянином Рос╕╖, тоб╕, звичайно, нададуть першу медичну допомогу. Але на повноц╕нне медичне обслуговування розраховувати не можна», – зазначила Ю. Тищенко. ╤сну╓ також низка проблем, пов’язаних з майновими правами. Зокрема, велик╕ витрати можуть отримати кримчани, як╕, зг╕дно з рос╕йським законодавством, не ╓ резидентами (особами, як╕ прожили в Рос╕╖ б╕льше п╕вроку). «Якщо ти — нерезидент, ти б╕льше втрача╓ш внасл╕док цих ф╕нансових операц╕й. Якщо квартиру прода╓ податковий резидент, податок становить 13 в╕дсотк╕в, а якщо податковий нерезидент – 30», – пов╕домила автор досл╕дження. Ю. Тищенко вважа╓, що в сформованих умовах багато кримчан змушен╕ оформляти рос╕йськ╕ паспорти просто для того, щоб користуватися сво╖ми соц╕ально-економ╕чними правами.
Рос╕йське громадянство або депортац╕я
За ╕нформац╕╓ю експерт╕в, одн╕╓ю з ключових проблем, пов’язаних з громадянством, ╓ обмежена можлив╕сть перебувати в Криму жителям п╕вострова, як╕ не побажали отримувати рос╕йський паспорт. Як в╕домо, зг╕дно ╕з законами Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, громадяни Укра╖ни мають право перебувати на територ╕╖ Рос╕╖ не б╕льше 90 дн╕в. П╕сля зак╕нчення цього терм╕ну вони зобов’язан╕ залишити рос╕йську територ╕ю м╕н╕мум на три м╕сяц╕. При цьому, за словами Ю. Тищенко, ╕сну╓ низка категор╕й громадян, як╕ в цих умовах опиняються п╕д загрозою депортац╕╖. Вони не можуть н╕ отримати рос╕йський паспорт, н╕ оформити вид на проживання. «З порушенням сво╖х прав внасл╕док примусу до рос╕йського громадянства стикаються громадяни Укра╖ни, як╕ заре╓строван╕ на територ╕╖ материково╖ Укра╖ни, але пост╕йно живуть у Криму. Окрема група – це репатр╕анти, як╕ нещодавно повернулися до Криму ╕ не мали н╕ кримсько╖ ре╓страц╕╖, н╕ укра╖нського громадянства», – зазначила Ю. Тищенко. За ╕нформац╕╓ю досл╕дниц╕, на цей момент в Криму перебува╓, як м╕н╕мум, 30 с╕мей репатр╕ант╕в, як╕ при╖хали на п╕востр╕в напередодн╕ або п╕сля анекс╕╖. Зараз вони не можуть отримати рос╕йський паспорт, ╕ вже в╕дом╕ випадки, коли нова влада депорту╓ так╕ с╕м’╖. Також до складу найб╕льш уразливих груп входять громадяни Укра╖ни, як╕ до 18 кв╕тня не написали заяву про в╕дмову в╕д рос╕йського громадянства. Як в╕домо, Рос╕я дала м╕сяць на те, щоб скласти такий документ. Той, хто не встиг цього зробити, вважа╓ться владою рос╕йським громадянином, ╕ в╕дпов╕дно не ма╓ можливост╕ отримати вид на проживання. За словами Ю. Тищенко, кримчани, як╕ належать до ц╕╓╖ категор╕╖, змушен╕ отримувати рос╕йськ╕ паспорти, ╕накше вони будуть вислан╕ за меж╕ п╕вострова. Експерти зазначають, що також ╓ низка проблем, пов’язаних з оформленням виду на проживання для громадян Укра╖ни, як╕ встигли в╕дмовитися в╕д рос╕йських паспорт╕в, та ╕ноземц╕в. За ╖хн╕ми словами, процедура отримання цього документа дуже складна ╕ затягнута, у зв’язку з чим багато хто ризику╓ залишитися в Криму на нелегальному становищ╕. «╤сну╓ ризик, що громадяни Укра╖ни, як╕ не встигли в╕дмовитися в╕д рос╕йського громадянства, будуть обмежен╕ в правах, тому що далеко не вс╕ умови, як╕ висуваються сьогодн╕шньою кримською владою, можуть бути задоволен╕», – сказала Ю. Тищенко.
Один призовник на дв╕ держави
У проведеному досл╕дженн╕ йдеться далеко не про вс╕ проблеми, що випливають з того, що Рос╕я в╕дтепер вважа╓ вс╕х кримчан сво╖ми громадянами. Тако╖ думки дотримуються правозахисники та експерти. За словами голови Центру громадянсько╖ осв╕ти «Альменда» Ольги Скрипник, зараз також виника╓ багато гострих питань, як╕ пов’язан╕ з призовом до арм╕╖. «Т╕ люди, як╕ ви╖хали з Криму, особливо студенти, стали на обл╕к у в╕йськкоматах в Одес╕, Ки╓в╕ та ╕нших м╕стах за м╕сцем навчання. Зараз, при╖хавши додому, вони отримали пов╕стки. У кримських в╕йськкоматах кажуть, що нав╕ть якщо ви стали на в╕йськовий обл╕к в Укра╖н╕, але на момент 16 березня перебували в Криму, то ви – громадяни Рос╕╖ ╕ повинн╕ з’явитися ╕ стати на обл╕к», – сказала правозахисниця. За словами О. Скрипник, особлива складн╕сть ц╕╓╖ ситуац╕╖ поляга╓ в тому, що якщо кримчани призовного в╕ку не з’являться в рос╕йський в╕йськкомат для постановки на обл╕к, ╖м загрожу╓ крим╕нальне пересл╕дування. Голова наглядово╖ ради «Майдан закордонних справ» Андр╕й Клименко звернув увагу на те, що ╕з зак╕нченням 1 с╕чня 2015 року так званого «перех╕дного пер╕оду» кримчани, як╕ перебувають на материков╕й Укра╖н╕ ╕ не мають рос╕йського паспорта, втрачають можлив╕сть в’╖хати на п╕востр╕в. «З ╕ншого боку, люди, як╕ не мають паспорта Рос╕╖, не зможуть ви╖хати з Криму. Ця ╕золяц╕я поступово посилиться. У пол╕тичних укра╖нц╕в, як╕ живуть у Криму, залиша╓ться один вар╕ант – брати «аусвайс» ╕ тут же починати процедуру в╕дмови в╕д рос╕йського громадянства», – сказав А. Клименко. Представник «Майдану закордонних справ» вважа╓, що в сформованих умовах Укра╖на ма╓ розробити правов╕ механ╕зми для того, щоб допомогти сво╖м громадянам, як╕ залишаються на п╕востров╕. Однак поки що, за оц╕нками експерта, роботу в цьому напрямку влада у Ки╓в╕ не веде.
Олекс╕й СКРИПНИК («Крим.Реал╕╖»)
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14729
|