Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОСЛ╤ДНИКИ П╤ДТВЕРДЖУЮТЬ ЗАГИБЕЛЬ СЕМИ М╤ЛЬЙОН╤В В╤Д ГОЛОДОМОРУ
На цьому наголосив перший в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, голова Всеукра╖нсько╖ правозахисно╖...


РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ДЕПОРТАЦ╤╥ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
Орган╕затором заходу виступив Кримськотатарський ресурсний центр.


МИНУЛА 32 Р╤ЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКО╥ КАТАСТРОФИ
26 кв╕тня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоц╕ Чорнобильсько╖ АЕС стався потужний...


ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ Ф╤ЛЬМ «КРИМ, ЯК ЦЕ БУЛО» З’ЯВИВСЯ У В╤ЛЬНОМУ ДОСТУП╤
«Крим, як це було» - це ╕стор╕я оф╕цер╕в, солдат╕в та матрос╕в, як╕ п╕д час...


ПОРТНИКОВ: ЯНУКОВИЧУ ГОТУВАЛИ ВТЕЧУ ТА ПОВЕРНЕННЯ НА ЧОЛ╤ КОЛОНИ ОКУПАНТ╤В
Чотири роки тому В╕ктор Янукович вт╕к до Рос╕╖. Зараз обставини його зникнення з Ки╓ва, а пот╕м ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 13.02.2015
╤ГОР МАЛИЦЬКИЙ, КОЛИШН╤Й В’ЯЗЕНЬ «Аушв╕цу»: «В╤ЙНА СК╤НЧИТЬСЯ, КОЛИ В ОБОХ ПРЕЗИДЕНТ╤В ПОВЕРНУТЬСЯ ПРАВИЛЬНО М╤ЗКИ»

Харк╕вський професор ╤гор Малицький народився 1925 року. У 1938-му його батька, командарма Червоно╖ арм╕╖, розстр╕ляли. П╕д час в╕йни ╤гор Малицький потрапив у полон ╕ пройшов чотири н╕мецьк╕ концтабори: «Терез╕╓нштадт», «Аушв╕ц», «Маутхаузен», «Л╕нц № 3». На його руц╕ – таб╕рний номер: 188005.
╤горев╕ Малицькому 90 рок╕в, але в╕н продовжу╓ викладати. Наприк╕нц╕ с╕чня в╕н брав участь в урочист╕й церемон╕╖ на честь 70-р╕ччя зв╕льнення концтабору «Аушв╕ц», зустр╕чався з президентом Петром Порошенком. Жовто-синя укра╖нська стр╕чка на його таб╕рн╕й роб╕ обурила рос╕йських ура-патр╕от╕в. «Д╕дусь ╕ не в курс╕, що йому пов╕сили», «А наф╕га у в’язня на фото хохляцька стр╕чечка на одяз╕?» – пишуть коментатори з Рос╕╖. В ╕нтерв’ю Рад╕о «Свобода», згадуючи Другу св╕тову в╕йну, ╤гор Малицький розм╕ркову╓ про те, як запоб╕гти нов╕й катастроф╕.

– ╤горе Федоровичу, Ви пережили найстрашн╕шу в╕йну в ╕стор╕╖ людства. Зараз нав╕ть ц╕лком ур╕вноважен╕ експерти говорять про те, що ╓ небезпека ново╖ велико╖ в╕йни ╕з застосуванням ядерно╖ збро╖. Ви вважа╓те, що ц╕ побоювання об╜рунтован╕ чи такого бути не може?
– Звичайно. Почати в╕йну легко, зак╕нчити ╖╖ важко. Хтось мене запитував, коли ск╕нчиться в╕йна, я сказав: коли в обох президент╕в, рос╕йського та укра╖нського, повернуться правильно м╕зки, тод╕ вона ╕ зак╕нчиться. А якщо буде в одного туди, в ╕ншого туди, то вона може зак╕нчитися розколом не кра╖ни, а вс╕╓╖ Земл╕ як планети. Я бачу, що наш президент б╕льше схильний добиватися миру. А як той дума╓, я не можу сказати, нехай рос╕яни скажуть.
– Ще р╕к тому важко було уявити, що ця в╕йна почнеться. Хто винен у тому, що це сталося?
– Винних шукатимуть ╕сторики. Винн╕ багато в чому ╕ наш╕ дуже. Пол╕тики не повинн╕ починати свою владу з батога. А якщо починати ╖╖ з батога, то хтось в╕дпов╕сть палицею. От ╕ вийшло, перший декрет – «скасування рос╕йсько╖ мови». ╤ довоювалися, що Крим здали. Звичайно, рос╕яни хочуть пробити дорогу з Рос╕╖ до Криму через сушу. Давай п╕д╕ймати Донецьк. Це — страшна справа.
– Ви вважа╓те, що була можлив╕сть не в╕ддавати Крим?
– Звичайно, можна було не в╕ддавати. Крим оточений морем, в╕йськ було, як у Брестськ╕й фортец╕. Брестська фортеця два м╕сяц╕ трималася проти н╕мецьких див╕з╕й ╕ не здалася без бою. Звичайно, кров╕ я не хот╕в ╕ не хочу. Взяли вони переляком, теж потр╕бно було лякати якось. Нехай би думали, на те вони взяли владу, щоб думати головою ╕ не довести до Третьо╖ св╕тово╖. Див╕ться, яка в Рос╕╖ аг╕тац╕я: що не укра╖нець, то бандер╕вець. У мене батька розстр╕ляли в 1938 роц╕, але я ж не п╕шов до н╕мц╕в через те, що я ненавиджу уряд. У мене ╕ зараз, ╕ тод╕ батьк╕вщина. Люблю я нашу владу, не люблю я нашу владу – це моя справа, але ╓ моя Укра╖на, за яку я страждав, за яку я воював.
– Ви зна╓те, що жорсток╕сть д╕йшла до того, що коли Ви з’явилися в концтабор╕ «Аушв╕ц» ╕з жовто-синьою стр╕чкою, то в Рос╕╖ деяк╕ люди сприйняли це як щось обурливе. Ви зна╓те, як╕ суперечки розгор╕лися через це?
– Нехай зайдуть до мене у квартиру, подивляться портрети. М╕й д╕д дв╕ч╕ георг╕╖вськими хрестами нагороджений ╕з цими стр╕чками, ╕ б╕ля нього ця стр╕чка. Ось м╕й батько, командир Червоно╖ арм╕╖, у нього георг╕╖вська стр╕чка. Мама – майор медично╖ служби – георг╕╖вська стр╕чка. У мене – георг╕╖вська стр╕чка. М╕й найкращий друг ╕ родич, майор, Герой Радянського Союзу, теж георг╕╖вська стр╕чка. А на шаф╕ два прапори укра╖нськ╕. Я живу в Укра╖н╕, я рос╕йський прапор сюди не поставлю. Батько м╕й воював з б╕лими в Червон╕й арм╕╖, у них був триколор. А у вас Власов, зрадник нашо╖ батьк╕вщини колишньо╖, генерал, орган╕зував Рос╕йську визвольну арм╕ю, теж триколор. Так що, я повинен вас ненавид╕ти вс╕х за цей триколор? Ваша держава прийняла цей прапор, ну ╕ добре, ╕ пишайтеся, що це ваша держава, а я пишаюся сво╓╖ держави прапором двокол╕рним. Врахуйте, що у республ╕ки укра╖нсько╖ в 1918-му теж був такий, т╕льки смуги навпаки. Поки ╕сну╓ держава Укра╖на, це ╖╖ в╕дм╕нн╕сть. А я громадянин Укра╖ни – це моя в╕дм╕нн╕сть.
– Ви рос╕йськ╕ телеканали дивитеся?
– Доводиться ╕нод╕ подивитися, коли я ╖жджу до Б╓лгорода до доньки. Наш╕ теж часто говорять дурниц╕. Поки будуть розвивати таку ненависть укра╖нц╕в до москал╕в, а москал╕ проти бандер╕вц╕в, от ╕ буде така штука. Х╕ба розумн╕ пол╕тики це зробили б? Говорю я одинадцятьма мовами, мо╖ р╕дн╕ мови – укра╖нська та рос╕йська. Я розмовляю рос╕йською мовою, ╖ду до родич╕в у село, укра╖нською мовою балакаю. ╤ думаю я укра╖нською ╕ рос╕йською. Можу в╕льно переходити з укра╖нсько╖ на рос╕йську, з рос╕йсько╖ на укра╖нську. Найкрасив╕ша укра╖нська мова – де мо╖ батьки народилися, село Андрус╕вка.
– Рос╕йське телебачення запевня╓, що в Харков╕ сильн╕ нац╕ональн╕ суперечност╕. Це — неправда?
– Неправда. У мене друз╕ — рос╕яни. ╤ в академ╕╖, де я працюю, повно рос╕ян. ╤д╕ть, запитайте, у нас ╓ де-небудь, що ти — укра╖нець, а ти — рос╕янин? Щороку ми збира╓мося 11 кв╕тня, в М╕жнародний день визволення фашистських концтабор╕в, туди приходять студенти з ус╕х виш╕в, люди приходять у смугастому одяз╕. Ми розпов╕да╓мо, що таке фашизм, що таке нац╕онал╕зм, що це найстрашн╕ша р╕ч. Показу╓мо ф╕льми, що робили нацисти в наш╕й кра╖н╕ ╕ в ╢вроп╕. Я не розум╕ю, як нац╕я культурна могла д╕йти до такого! Я Пап╕ Римському сказав, в╕н тод╕ був ще кардиналом у Н╕меччин╕, я зустр╕чався з ним, в╕н мене запитував, яко╖ я в╕ри. Я сказав, що мо╖ батьки з обох стор╕н православн╕, а я — затятий безбожник. В╕н запитав: чому? Я йому в╕дпов╕в: я особисто виносив грудних д╕тей з газово╖ камери, як╕ ще не померли. ╥х брали за н╕жки, об землю ╕ в ту ж саму купу. Де ж був Бог, коли вбивали цих янголят, вони ще н╕хто, вони н╕яко╖ в╕ри, н╕яко╖ нац╕╖ – це маленька людинка, яка щойно народилася. Де ж був Бог? В╕н мене запитав, звичайно: але без Бога ж не можна? Я йому в╕дпов╕в: у мене ╓ Бог. Бог у мене природа, яка году╓ людство, ╕ ж╕нки, як╕ продовжують р╕д людський. Ось мо╖ богин╕ ╕ бог. Те, що ми, чолов╕ки, пережили (я м╕г себе вважати чолов╕ком, мен╕ було 18-19), те ж саме пережили ж╕нки. Нам, щоб ми могли ще працювати, 200 грам╕в хл╕ба на день давали ╕ баланди. Спробуй-но поживи на це весь час. Ц╕ знеможен╕, нап╕вжив╕ люди знали, що ╖м к╕нець усе одно, на др╕т, на кулемети п╕шли з палицями, з кам╕нням, прорвалися через цю огорожу ╕ п╕шли назустр╕ч Червон╕й арм╕╖. Не вс╕ д╕йшли. З нашо╖ групи т╕льки 11 ос╕б. Ось ╕ я серед цих 11 ос╕б д╕йшов, п╕д В╕днем зустр╕в сво╖х ╕ в╕дразу с╕в на танк у смугастому одяз╕, ╕ п╕шов уперед на цьому танку. У мо╖й батаре╖ артилер╕йськ╕й були люди 7 нац╕ональностей, н╕хто н╕коли н╕кого не називав «чорнодупим», «хохлом», «москалем» або «кацапом», не було такого. Мен╕ життя дв╕ч╕ врятував ╓врей, ╤осилевич знаменитий, кер╕вник п╕дп╕лля. Рос╕йський оф╕цер Фед╕р Громов зам╕сть того, щоб мен╕ впороли 25 удар╕в батогом на козл╕ (я б там ╕ залишився, не встав), в╕н узяв за мене провину ╕ сам отримав за мене. А коли зуб╕в у мене не стало – повиривали, повибивали, – дали ╖сти брукву, я не те що жувати, в╕дкусити не м╕г. Ви уявля╓те, голодн╕й людин╕ мати в рот╕ ╖жу ╕ не проковтнути ╖╖, яка це мука. ╤ ось людина, грузин за нац╕ональн╕стю, жував мою брукву ╕ давав прожувати мен╕, щоб я ╖в. Чи розум╕ють це зараз т╕ люди, як╕ воюють один проти одного, чи т╕, як╕ сидять у верх╕вц╕, у Кремл╕, у нас у Ки╓в╕? Там т╕льки кричать: «╤ди, стр╕ляй. Це — хохли, це — бандер╕вц╕, бий ╖х». Це ж ╕д╕оти ╕ там, ╕ там. Не треба на одних валити, обидв╕ сторони винн╕. Треба знайти розумних людей, ╖х дуже мало. Не в╕рю я Турчинову, не в╕рю Яценюку, в╕рю я т╕льки президентов╕, тому що мен╕ довелося особисто з ним зустр╕тися, ╕ я побачив: б╕дний президент, як глянув на його обличчя, воно вже посин╕ло. У так╕й ситуац╕╖ важко, звичайно.
– ╤горе Федоровичу, без повернення Криму не можна зупинити цю в╕йну? Бачу, Вас дуже засмучу╓ те, що в╕дбулося в Криму.
– Звичайно, дуже засмучу╓. Чому Крим ув╕йшов до Укра╖нсько╖ республ╕ки? Хрущов «подарував». Крим був ярмом на ши╖ у всього Радянського Союзу. Води нема╓, посухи, дотац╕╖ тощо. Я не скажу, що в╕н дуже розумна людина, але все-таки замислився: давай-но в╕н п╕де до Укра╖ни. В╕дразу зробили канал Дн╕про – Крим, воду провели. Крим став оживати. Коли зак╕нчилася Друга св╕това в╕йна, було р╕шення про те, що все, досить воювати. Т╕ меж╕, як╕ ╓, так ╕ залишити. Так не ч╕пайте! Багато хто в Рос╕╖ не сприйняв нову укра╖нську владу. Але, хлопц╕, давай-но ми будемо у себе вдома вир╕шувати сам╕, будемо голосувати ще раз, будемо обурюватися, переобирати ╕ так дал╕, але не л╕зьте, не треба цього робити. Не треба провокувати народ у наш╕й кра╖н╕. Я ╖м наводжу за приклад Чечню. Я був проти того, щоб Чечня в╕докремлювалася. Це була Рос╕я, нехай вона ╕ буде. Кожен пол╕тик хоче стати наполеончиком, а в народу, особливо в молод╕, нац╕онал╕стичн╕ ╕де╖ дуже сильн╕. Це вс╕ знають за Г╕тлером, на цьому в╕н з╕грав. Я президентов╕ сказав, коли ми зустр╕лися, в╕н мен╕ вручав медаль: ви зна╓те, у мене до вас прохання. Подив╕ться, ск╕льки молод╕, д╕тей польських, н╕мецьких, ╕тал╕йських юрбою ходять за мною, я розпов╕даю, показую. А де укра╖нськ╕ д╕ти? Привед╕ть, вони побачать гори дитячого одягу, ж╕ночого волосся 80 тонн, уяв╕ть, ск╕льки ж╕нок було знищено, каструл╕ лежать, дитяч╕ коляски – це т╕, як╕ були спален╕ там. Подив╕ться, як це було. Ось ц╕ крематор╕╖, собач╕ будки, як ми називали, камера п╕вметра на п╕вметра, внизу, як у собач╕й будц╕ дверцята, туди заганяли ув’язненого, закривали ╕ пот╕м приходили через 15-20 дн╕в. Я гадаю, ви розум╕╓те, що там вже живо╖ людини не було, там був труп. Ось там це залишилося, нехай би подивилися, щоб вони пот╕м знали, що таке фашизм ╕ нац╕онал╕зм, що нема╓ поганих нац╕й, що ╓ поган╕ люди.
– Якби Ви зустр╕ли в «Аушв╕ц╕» Пут╕на ╕ змогли поговорити з ним так, як ╕з президентом Порошенком, що б Ви йому сказали?
– Те ж саме сказав би. Рос╕йських д╕тей там теж нема╓. От якби зустр╕лися рос╕йськ╕ д╕ти тут ╕ наш╕ д╕ти, вони б не билися. Ви зна╓те, чесне слово, вони б не билися, вони б разом ходили ╕ дивилися. Невже ви не можете разом вир╕шити це питання? По-перше, в╕ддати Крим. Просто сказати, що це була помилка, ╕ вивести сво╖ в╕йська зв╕дти. ╥х нема чого вмовляти, ╖м треба т╕льки дати вказ╕вку, все це припиниться.
– А з Донбасом що робити?
– Пут╕ну треба дати вказ╕вку не присилати туди зброю. Ви дума╓те, я образився на тих, як╕ пишуть: як це так, ветеран надягнув жовто-синю стр╕чку? Н╕. Х╕ба на придурк╕в можна ображатися? Я подивився, там набагато б╕льше позитивних в╕дгук╕в. Нав╕ть мен╕ з Рос╕╖ ж╕нка написала: «Слава вам велика за те, що пережили, не кожен зможе. Я просто обурена тим, що робить Рос╕я». Це ж зв╕дти пишуть, ╓ там розумн╕ люди. Нас було 266 в област╕, зараз залишилося 18 св╕дк╕в, а з «Аушв╕цу» я один, б╕льше нема╓. Я не хочу, щоб молодь, щоб народ переживав те, що я пережив. А зараз переживають ц╕л╕ райони, ц╕л╕ област╕. Це — жах. Х╕ба я м╕г подумати, коли вирвався з того пекла, що буде пекло, невелике, зв╕сно, пекельце, але пекло у нас на сход╕ Укра╖ни? Де беруться так╕ люди? Чорт його зна╓. Де взялася банда, яка д╕вчину з╜валтувала, а пот╕м спалила на вогнищ╕? ╤з таких ╕ формують банди.
– Вам люди, як╕ прийшли до влади в «ДНР», нагадують цих бандит╕в?
– Я не можу сказати, н╕коли н╕кого не об╕зву н╕ким, якщо сам не переконаний в цьому. Те ж саме можна сказати: т╕, хто на Майдан╕ стр╕ляв, кидав кам╕ння, теж бандити? Н╕, це — геро╖. А т╕ бандити для них геро╖.
– А Ви сп╕вчували Майданов╕?
– Н╕, я не п╕дтримував: ╕ не проти, ╕ не за. А мо╖ д╕ти п╕дтримували. Звичайно, сто раз╕в не мав рац╕╖ наш колишн╕й президент Янукович. Як в╕н став президентом з╕ сво╓ю безграмотн╕стю, некомпетентн╕стю державного кер╕вника? Там питання стояло, як б╕льше вхопити. Ось кер╕вник «Правого сектора», герой Майдану Ярош мен╕ подоба╓ться. У нього переконання, говорить рос╕йською мовою, ╕ ця Фар╕он не см╕╓ йому дор╕кнути. Мужики були дурнями, вони, напевно, залишаться завжди дурнями, я ╕ себе до них в╕дношу. Але через це страждають наш╕ ж╕нки, дружини, матер╕, сестри, д╕ти. Два цапи в казц╕ на переправ╕ через р╕чку не поступалися один одному, поки обидва не звалилися у воду. Ось ╕ у нас в╕дбува╓ться така штука.

Дмитро ВОЛЧЕК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14724

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков