Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 13.02.2015
УКРА╥НЦ╤ КРИМУ. ДЕКОРАТИВНА МЕНШ╤СТЬ?

Минулого тижня кримськ╕ ЗМ╤ пов╕домили, що на п╕востров╕ пролунала ╕дея створення м╕сцево╖ нац╕онально-культурно╖ автоном╕╖ (дал╕ в текст╕ – НКА) для укра╖нц╕в. Таку пропозиц╕ю неоч╕кувано висунув кримський пол╕толог Олександр Форманчук на ви╖зному зас╕данн╕ Громадсько╖ палати РФ у С╕мферопол╕, присвяченому нац╕ональним ╕ конфес╕йним питанням Криму. В принцип╕, цю думку можна назвати слушною, оск╕льки великого подиву г╕дний той факт, що в Криму, нав╕ть попри ╕нтенсивне «змивання» з нього «всього поганого, тобто укра╖нського», нема жодно╖ нац╕онально╖ чи культурно╖ орган╕зац╕╖, яка б презентувала другу за чисельн╕стю етн╕чну групу п╕вострова. Разом з тим, у Криму зараз заре╓стровано к╕лька десятк╕в НКА; деяк╕ з них д╕ють в╕д ╕мен╕ етн╕чних груп, чисельн╕сть яких на п╕востров╕ становить к╕лька сотень або й взагал╕ десятк╕в людей.
Можна припустити, що кримськ╕ «оф╕ц╕йн╕ д╕яч╕» об╕цянками розширення нац╕ональних та культурних прав укра╖нц╕в п╕вострова намагаються позбавити представник╕в «нелег╕тимно╖ ки╖всько╖ хунти» та м╕жнародних правозахисних орган╕зац╕й п╕дстав говорити про вкрай незадов╕льну ситуац╕ю з укра╖нським життям у Криму. Як не дивно, але заява Форманчука пролунала наступного дня в╕дтод╕, як Уповноважена Верховно╖ Ради Укра╖ни з прав людини Валер╕я Лутковська заявила про утиски прав етн╕чних укра╖нц╕в Криму, як╕ не мають не те що власних укра╖номовних видань чи оф╕ц╕йних верс╕й рег╕ональних ╕ комунальних ЗМ╤ укра╖нською мовою, яка в Криму ма╓ статус оф╕ц╕йно╖, а й нав╕ть доступу до деяких укра╖нських сайт╕в, нараз╕ в Криму заблокованих. Вимкненням укра╖нських канал╕в було ознаменовано початок «рос╕йсько╖ весни» 2014 року в Криму; на м╕сцевому ж телебаченн╕ залишили т╕льки ╓дину укра╖нську передачу з чотирьох, що ╕снували ран╕ше. Укра╖нськими в Криму залишаються лише 4 школи, але ╖хн╓ укра╖номовне майбутн╓ сумн╕вне. Також трива╓ тиск на колишню Укра╖нську, а тепер Академ╕чну г╕мназ╕ю в С╕мферопол╕, в як╕й викладання укра╖нською мовою було сутт╓во скорочено: заняття з укра╖нсько╖ мови в укра╖нських (!) класах проводяться лише дв╕ч╕ на тиждень, з рос╕йсько╖ ж – практично щодня. Буквально днями в╕д батьк╕в г╕мназист╕в пролунала скарга, що в г╕мназ╕╖ тим к╕льком укра╖нським класам, як╕ дозволили залишити, заборонено користуватися старими укра╖номовними п╕дручниками, а нових просто нема як таких.
Ще б╕льше диву╓ голос на захист прав укра╖нц╕в у Криму п╕сля того, як восени минулого року на перш╕й шпальт╕ «Кримсько╖ правди» з’явилося соцопитування на тему: «Чи готов╕ ви назвати свою нац╕ональн╕сть п╕д час перепису населення?». (Рос╕я проводила перепис населення в Криму з 14 до 25 жовтня 2014 року). На першому м╕сц╕ була в╕дпов╕дь 86% респондент╕в: «Авжеж, я — рос╕янин (-ка). Цим пишаюся». Друге м╕сце в╕двели 10% опитаних: «Чого приховувати, укра╖нець. Нав╕ть (!) у Криму». Чи й треба додавати, що соцопитування було подане п╕д заголовком: «Мы — русские и гордимся этим». Правозахисники прокоментували цю ╕нфограф╕ку: «Зда╓ться, редактори збожевол╕ли. Укра╖нц╕ повинн╕ приховувати ╖хню нац╕ональн╕сть, оск╕льки у Криму бути укра╖нцем небезпечно». По сут╕, под╕бний газетярський «перепис населення» став в╕дображенням бажано╖ модел╕ м╕жнац╕ональних стосунк╕в у Криму.
Заяв╕ Форманчука про необх╕дн╕сть створення укра╖нсько╖ НКА в Криму передувала ще одна безпрецедентна под╕я. З 2 до 4 лютого у трьох великих м╕стах Криму представники силових структур завадили м╕сцевим мешканцям попрощатися з фронтменом в╕домого укра╖нського гурту «Скряб╕н» Андр╕╓м Кузьменком (Кузьмою), чия траг╕чна загибель 2 лютого стала без переб╕льшення шоком не лише для св╕тового укра╖нства, а й для прихильник╕в гурту ╕нших нац╕ональностей з р╕зних кра╖н. У Севастопол╕ пол╕цейськ╕ та «небайдуж╕ м╕стяни» змусили роз╕йтися десяток шанувальник╕в творчост╕ «Скряб╕на», як╕ з╕бралися в╕ддати шану з╕рц╕ укра╖нсько╖ естради б╕ля пам’ятника Шевченку. В С╕мферопол╕ також пол╕цейськ╕ та представники «кримсько╖ самооборони» «попередили несанкц╕оноване з╕брання» з трьох десятк╕в людей на площ╕ Лен╕на в центр╕ м╕ста; приблизно ст╕льки ж людей були змушен╕ вшанувати пам’ять Кузьми та╓мно, в нелюдному м╕сц╕, про яке знали т╕льки дов╕рен╕ особи. В ╢впатор╕╖ ж орган╕затори рекв╕╓му, який планувався на веч╕р 4 лютого на центральн╕й площ╕ м╕ста, спочатку отримали оф╕ц╕йний дозв╕л на проведення заходу, однак незабаром довелося його скасувати: мешканц╕ м╕ста, як╕ ще два з половиною роки тому радо в╕тали Кузьму на благод╕йному концерт╕ на користь хворо╖ на рак кров╕ маленько╖ ╓впатор╕йки (яко╖, на жаль, також уже нема на св╕т╕), заявили, що не допустять прилюдного вшанування в центр╕ «рос╕йсько╖» ╢впатор╕╖ «якогось бандер╕вця»...
Не виключено, що ╕н╕ц╕аторами вето на в╕ддання шани укра╖нському культурному д╕ячев╕, який передчасно п╕шов з життя, стали т╕ ж люди, як╕ 2008 року надали йому звання заслуженого артиста Автономно╖ Республ╕ки Крим. Однак не в останню чергу промовистою ╓ гостра реакц╕я тих-таки ╓впатор╕йц╕в на анонс жалобного заходу на честь Андр╕я Кузьменка в центр╕ м╕ста. Коли нам╕р певно╖ групи кримчан, як╕ належать до р╕зних нац╕ональностей, в╕роспов╕дань та соц╕альних ╕ пол╕тичних стан╕в, вшанувати пам’ять свого кумира, творч╕сть ╕ передчасна загибель якого об’╓днали ╖х, наража╓ться на агрес╕ю з боку переважно╖ частини кримського сусп╕льства, нав╕ть попри наявн╕сть оф╕ц╕йних дозвол╕в, – то що вже тод╕ казати про ефемерну перспективу створення в Криму орган╕зац╕╖, яка ма╓ на мет╕ презентування ╕нтерес╕в людей, що в╕дчувають не лише етн╕чну, а й культурну (не кажучи вже про пол╕тичну) приналежн╕сть до укра╖нсько╖ нац╕╖, так нетолеровано╖ в «Кримському федеральному окруз╕».

«Продуман╕» коментар╕

Ставлення до ╕де╖ створення укра╖нсько╖ НКА простежу╓ться в к╕лькох коментарях до ╕де╖ Олександра Форманчука на кримському провладному сайт╕ «Крим╕нформ». До слова, адм╕н╕страц╕я ╕нформац╕йного ресурсу попереджа╓: «Ми шану╓мо право кожного на в╕льне висловлення сво╓╖ власно╖ думки ╕ вдячн╕ за бажання нею под╕литися. Однак р╕шуче не сприйма╓мо вислов╕в, що м╕стять особист╕ образи, як╕ спонукають до прояв╕в агрес╕╖, ворожнеч╕, заклики до екстрем╕зму, розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕. Тому тимчасово ми впроваджу╓мо попередню модерац╕ю коментар╕в читач╕в. Будьте впевнен╕, будь-який продуманий коментар, думка, висловлен╕ по сут╕ ╕ з повагою, будуть обов’язково оприлюднен╕». Що ж, подивимось, як╕ коментар╕ прац╕вники «Крим╕нформу» вважають продуманими, не вбачаючи в них ан╕ образи, ан╕ агрес╕╖, ╕ пропускають в еф╕р (наводимо мовою ориг╕налу):
«Форманчук явно не в себе, раз хочет такую лазейку для контры создать... Или он из пятой колонны?».
«Может, он еще петлюровский флаг предложит вернуть? Не прошло и года, как начинают выползать свидомые форманчуки, яковенки и лехманники. Вот я по свидетельству о рождении украинец, и какого он вякает от моего имени?».
«Крым – это республика. И не надо создавать никаких национальных автономий. У нас 100 национальностей! И что, всем будем автономии создавать? Создать украинскую национальную автономию — это открыть лазейку для протаскивания бандеровских националистических идей! Никто не мешает украинцам хранить свою культуру, как и всем народам Крыма. Крымчане – часть России, не надо забывать об этом и выпячивать свою национальную принадлежность».
«Хватило нам укров за 23 года! НЕ НАДО!!!».
Деяк╕ дописувач╕ «Крим╕нформу» в ╕де╖ створення в Криму укра╖нсько╖ НКА схильн╕ вбачати нав╕ть... порушення прав рос╕ян: «Опять русские, как и при Союзе, окажутся крайними, обделёнными. У всех всё будет, кроме нас. И отмазка будет железная. «Вам-то оно зачем? Вы и так титульная нация». Тем более, что официальная русская идея так и не сформирована». За рос╕йськими законами, зд╕йснення права на НКА не повинне шкодити ╕нтересам ╕нших етн╕чних сп╕льнот. Проте, як бачимо з под╕бних коментар╕в, укра╖нська НКА завдаватиме моральних збитк╕в кримським «великоросам» вже самим фактом свого ╕снування.
Однак спробу╓мо уявити, що п╕двалини укра╖нсько╖ НКА в Криму таки закладено.
За рос╕йським законодавством, яким зараз керуються на територ╕╖ Криму, створення та функц╕онування НКА зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до Федерального закону «Про нац╕онально-культурну автоном╕ю» № 74-ФЗ в╕д 17 червня 1996 року. За ним НКА визнача╓ться як форма нац╕онально-культурного самовизначення, що становить собою громадське об’╓днання громадян Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, котр╕ в╕дносять себе до певних етн╕чних сп╕льнот, на п╕дстав╕ ╖хньо╖ добров╕льно╖ самоорган╕зац╕╖ з метою самост╕йного вир╕шення питань збереження самобутност╕, розвитку мови, осв╕ти, нац╕онально╖ культури. Не вдаючись у подробиц╕, констату╓мо, що останн╓ речення р╕зко дисону╓ з кримськими реал╕ями.
До слова, не вс╕ укра╖нц╕ (╕ не лише) Криму з точки зору рос╕йського законодавства розц╕нюються як громадяни РФ: на п╕востров╕ нал╕чу╓ться близько трьох з половиною тисяч людей, як╕ в╕дмовилися в╕д отримання рос╕йських паспорт╕в. В╕дтак ╓ ризик, що репрезентанти ц╕╓╖ групи кримчан до укра╖нсько╖ (як ╕ будь-яко╖ ╕ншо╖) НКА в Криму навряд чи можуть ув╕йти.
У сво╖й статт╕ «Нац╕онально-культурна автоном╕я в Рос╕╖: ╕дея та реал╕зац╕я», яка заслугову╓ на окрему увагу, член рос╕йського правозахисного центру «Мемор╕ал» Олександр Осипов зазнача╓, що п╕д «нац╕ональним» у межах принаймн╕ колишнього СРСР явно розум╕╓ться виключно етн╕чне; слово «культурна» означа╓, що функц╕╖ та повноваження автономних установ обмежуються галуззю культури, а також осв╕ти та використання мови, ╕ не б╕льше.
До реч╕, коли вже зайшла мова за колишн╕й СРСР. У розд╕л╕ «Укра╖н╕зац╕я та ╖╖ розгром» сво╓╖ прац╕ «╤нтернац╕онал╕зм чи русиф╕кац╕я?» в╕домий укра╖нський дисидент ╤ван Дзюба згадував: «1927 року рос╕йський нац╕онал╕стичний ухил був засуджений. А 1932 року Стал╕н круто зм╕ню╓ курс ╕ посила╓ в Укра╖ну сво╖х дов╕рених людей (чи не з числа оцього рос╕йського нац╕онал╕стичного напрямку?) нищити «укра╖нський буржуазний нац╕онал╕зм», а насправд╕ — всяк╕ прояви укра╖нсько╖ нац╕ональност╕, нац╕онального життя, нац╕онально╖ культури, осв╕тн╕, науков╕ кадри. Донедавна вс╕ хвалилися усп╕хами укра╖н╕зац╕╖ – тепер ста╓ модним ╕ доблесним хвалитися нищенням укра╖нсько╖ культури, рапортувати про к╕льк╕сть знищених учених, письменник╕в тощо. На XII з’╖зд╕ КП(б)У (1934) лунають так╕ рапорти: «Лише на початку листопадового пленуму було викрито ╕ викинено з науково-досл╕дних установ ВУАН ╕ Наркомосв╕ти 248 контрреволюц╕онер╕в, нац╕онал╕ст╕в, шпигун╕в ╕ класових ворог╕в, серед них 48 ворог╕в з партквитком. Тепер цього елемента викинуто з установ значно б╕льше. Ось нещодавно, в грудн╕, нам довелося зовс╕м закрити Науково-досл╕дний ╕нститут ╕стор╕╖ культури ╕м. Багал╕я, бо виявилося, що цей ╕нститут – знов-таки, як ╕ ряд ╕нших наукових орган╕зац╕й, як, прим╕ром, Укра╖нська Радянська Енциклопед╕я, ╤нститут Шевченка, в якому орудував Пилипенко, – був притулком контрреволюц╕╖». Майже вся укра╖нська культура виявилася «контрреволюц╕йною» (як у деяк╕ п╕зн╕ш╕ часи — нерентабельною). Де все воно тепер: де «укра╖н╕зац╕я виш╕в та техн╕кум╕в», де казков╕, як на сьогодн╕, в╕дсотки укра╖нсько╖ книжки?.. Не кажучи вже про те, що коли б хтось зараз поц╕кавився «к╕льк╕стю тих, хто чита╓ укра╖нською мовою... ╕ тих, хто вм╕╓ писати», – його б затаврували як зоолог╕чного нац╕онал╕ста... Що залиша╓ться до цього додати? Х╕ба те, що... ми ухитря╓мося хвалитися «нечуваним розкв╕том укра╖нсько╖ культури». Не дивно, коли ця ╕стор╕я повториться в Криму, якщо укра╖нське життя там надумають реан╕мувати за радянськими лекалами.
Закон про НКА передбача╓ дв╕ ╖хн╕ основн╕ функц╕╖: консультування орган╕в влади та державних установ з питань, пов’язаних з розвитком мов, осв╕ти та культури, ╕ самост╕йну д╕яльн╕сть у цих галузях. Норми закону, як╕ стосуються участ╕ НКА в осв╕тн╕й д╕яльност╕, створення ЗМ╤, розвитку мов, ╓ декларативними ╕ переважно дублюють положення ╕нших федеральних закон╕в. Також передбачений законом механ╕зм державно╖ п╕дтримки заздалег╕дь припуска╓ ф╕нансування лише короткострокових проект╕в ╕ навряд чи може бути п╕дставою для п╕дтримки осв╕тн╕х ╕ культурних установ.
На думку О. Осипова, пор╕вняно з рештою законодавства, закон про НКА н╕чого нового не да╓. Х╕ба що до НКА висува╓ться б╕льший обсяг процедурних вимог, н╕ж до «звичайних» неурядових некомерц╕йних орган╕зац╕й. Наприклад, для створення НКА вимага╓ться заздалег╕дь, за к╕лька м╕сяц╕в до установчо╖ конференц╕╖, надрукувати пов╕домлення про запланований зах╕д у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ (спробуймо уявити соб╕ бодай ту ж «Кримську правду», яка друку╓ оголошення про заснування укра╖нсько╖ НКА в Криму) або ╕ншим чином. До решти некомерц╕йних орган╕зац╕й така вимога не висува╓ться.
Фактично рос╕йськ╕ державн╕ ЗМ╤ матер╕ал╕в НКА не публ╕кують. В окремих рег╕онах або державн╕ ЗМ╤ готують сво╖ матер╕али про нац╕ональн╕ меншини, або держава субсиду╓ випуск газет нац╕онально-культурних громад з малим накладом. Також нев╕домо, щоб НКА виступали як засновники чи сп╕взасновники осв╕тн╕х установ.
Стаття 15 закону про НКА передбача╓, що державн╕ ауд╕ов╕зуальн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖ надають НКА еф╕рний час; пер╕одичн╕сть ╕ тривал╕сть передач та мова еф╕ру визначаються угодами з засновниками та редакц╕ями теле- ╕ рад╕опрограм. Також органи державно╖ влади Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та ╖╖ суб’╓кт╕в п╕дтримують ╕ заохочують недержавн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖, як╕ безоплатно надають НКА можлив╕сть висв╕тлення ╖хньо╖ д╕яльност╕. В╕дверто кажучи, складно уявити соб╕ телеканал «Крим-1», на якому з’явиться ще якась укра╖нська телепрограма, кр╕м «Р╕дно╖ хати», що виходить чвертьгодинним випуском раз або два на м╕сяць. Або ╓дину кримську укра╖нську газету «Кримська св╕тлиця», яка б вийшла з п╕дп╕лля, перере╓струвалася за рос╕йським законодавством як недержавне ЗМ╤, д╕стала п╕дтримку з боку кримських «правител╕в» ╕ в так╕й якост╕ функц╕онувала на благо укра╖нсько╖ НКА. До реч╕, якщо мова еф╕ру обговорю╓ться з власниками теле- чи рад╕остуд╕й, останн╕м н╕чого не варто буде лоб╕ювати випуск в еф╕р передач для укра╖нц╕в Криму рос╕йською мовою: мовляв, «и так поймут – один народ же».
Як вважа╓ О. Осипов, «держав╕ дуже хот╕лося використати таке яскраве гасло, як автоном╕я, з рекламною метою – щоб завжди можна було стати в позу ╕ заявити про ун╕кальний досв╕д та нечуван╕ досягнення рос╕йсько╖ «нац╕онально╖ пол╕тики». Судячи з повед╕нки оф╕ц╕йних рос╕йських делегац╕й на р╕зних м╕жнародних зустр╕чах, такий розрахунок мав м╕сце. ╤ в╕н, безумовно, виправдав себе – ╕ рос╕йська, ╕ закордонна публ╕ка легко купу╓ться на яскраву етикетку».
Зрештою, О. Осипов п╕дда╓ рос╕йський закон про НКА гостр╕й критиц╕, вважаючи його «великим ошуканством». На його думку, висл╕в «нац╕онально-культурна автоном╕я» – це не б╕льше, н╕ж пол╕тичне гасло, яке наповню╓ться р╕зним сенсом залежно в╕д потреб тих, хто його використову╓.

«Укра╖нцем у Криму можна назватися, але н╕хто не гаранту╓, що там ним можна бути»

╢ вс╕ п╕дстави стверджувати, що ╕н╕ц╕атори кримсько╖ укра╖нсько╖ НКА ретельно попрацюють над тим, щоб за ╖╖ допомогою не поширювалося жодних «бандер╕вських нац╕онал╕стичних» ╕дей, – тобто будь-чого, що виходить поза меж╕ шаровар╕в, гопака та галушок. Проукра╖нськ╕ кримчани вельми скептично ставляться до ╕де╖ укра╖нсько╖ НКА в Криму, реагуючи на не╖, майже як один з персонаж╕в Миколи Кул╕ша: «Ця ╖хня укра╖н╕зац╕я – це спос╕б виявити вс╕х нас, а тод╕ знищити, щоб духу не було». Нав╕ть якщо вдасться з-пом╕ж майже п╕вм╕льйона кримських укра╖нц╕в в╕д╕брати к╕лька десятк╕в або нав╕ть сотень «правильних малорос╕в», з яких можна буде сформувати «кишенькову нацменшину», – новостворена орган╕зац╕я все одно п╕ддаватиметься пост╕йним перев╕ркам як на лояльн╕сть, так ╕ на «екстрем╕стську д╕яльн╕сть», обшукам ╕, можливо, нав╕ть арештам «контрреволюц╕онер╕в, нац╕онал╕ст╕в, шпигун╕в ╕ класових ворог╕в». Под╕бн╕ ситуац╕╖ вже ╓ — на приклад╕ угодовських кримськотатарських орган╕зац╕й. Оформити на укра╖нську НКА майно – означа╓ наразити його на перспективу напад╕в: можливо, ночами у в╕кна прил╕татимуть «прив╕ти» в╕д ображених приб╕чник╕в «дос╕ несформовано╖ оф╕ц╕йно╖ рос╕йсько╖ ╕де╖» у вигляд╕ коктейл╕в Молотова, як це бувало з кримськими мечетями, або, в л╕пшому випадку, кам╕ння. До реч╕, якщо тепер╕шн╕х кримських функц╕онер╕в та посадовц╕в, через яких затримуються соц╕альн╕ виплати, тамтешн╕й соц╕ум тавру╓ як «порошенк╕вських пос╕пак», звинувачуючи в «проукра╖нськост╕», то на як╕ ж тод╕ компл╕менти доведеться чекати членам укра╖нського, хай нав╕ть ╕ угодовського, нац╕онально-культурного об’╓днання?
Як зазначив вищезгаданий О. Осипов, ╕ до прийняття рос╕йського закону про НКА, ╕ пот╕м в╕домства та посадов╕ особи з р╕зних привод╕в говорили про те, що для проведення нац╕онально╖ пол╕тики (в Осипова ц╕ два слова чомусь узят╕ в лапки) ╖м зручн╕ше мати справу лише ╕ виключно з одн╕╓ю орган╕зац╕╓ю, що презенту╓ певну етн╕чну групу: «Хтось припускав, що реально ╕снуюч╕ «громади» в особ╕ громадських об’╓днань за п╕дказкою держави швидко консол╕дуються, створять «природн╕» структури п╕рам╕дально╖ форми; т╕, в свою чергу, знайдуть спонсор╕в для свого «розвитку», держава зможе вести з ними д╕алог ╕ впливати на ╖хню д╕яльн╕сть». Однак, як свого часу пом╕тила укра╖нська народна мудр╕сть, «нев╕льник – не богом╕льник»: якщо «добров╕льне» об’╓днання ста╓ контрольованим – в╕дпов╕дно, на жодн╕ власн╕ ╕н╕ц╕ативи, окр╕м продиктованих згори, в╕д нього чекати не доводиться.
До слова, неможливо оминути увагою перспективу примусу учасник╕в кримсько╖ укра╖нсько╖ НКА до «коливання разом з л╕н╕╓ю парт╕╖», прилюдного визнання рос╕йсько╖ юрисдикц╕╖ над Кримом ╕ пост╕йного висловлення радост╕ в╕д «повернення п╕вострова на ╕сторичну батьк╕вщину», «всенародного обурення» на адресу чинно╖ укра╖нсько╖ влади, п╕дтримки «ДНР» ╕ «ЛНР» у в╕йн╕ проти «бандер╕вських окупант╕в» тощо. Скаж╕мо, яке кримське видання в╕дмовиться в╕д заголовку на кшталт «Объединение украинцев Крыма собрало гуманитарную помощь для армии Новороссии, пострадавшей в боях с карателями Нацгвардии»? Або, наприклад, уяв╕мо соб╕ видання, яке друку╓ться в╕д ╕мен╕ орган╕зац╕╖ укра╖нц╕в Криму ╕ укра╖нською мовою дублю╓ риторику т╕╓╖ ж «Кримсько╖ правди». Про те, як до тако╖ орган╕зац╕╖ та до насл╕дк╕в ╖╖ д╕яльност╕ ставитимуться на материков╕й Укра╖н╕, особливо якщо орган╕зац╕я проголосить себе репрезентантом ц╕лого укра╖нського населення п╕вострова – говорити не доводиться. В╕дтак мешканц╕ материка отримають ще один аргумент для звинувачення сво╖х кримських сп╕вв╕тчизник╕в у тотальн╕й зрад╕ Батьк╕вщин╕, – як вже закидають под╕бн╕ звинувачення п╕сля оприлюднених даних соцопитування компан╕╖ GfK, представники яко╖, зателефонувавши восьмистам кримчанам, п╕сля розмови з ними зробили висновок, що 82% мешканц╕в п╕вострова «рад╕ в╕д того, що живуть у Рос╕╖». Якщо ц╕ дан╕ «п╕дтвердить» кримська укра╖нська НКА – про лояльне ставлення до кримчан, якими б проукра╖нськими т╕ не були, з боку материка можна забути.
Також не варто випускати з уваги риторику тепер╕шн╕х «княз╕в» Криму, зг╕дно з якою «многонациональный крымский народ – это часть Русского Мира», а «русские и украинцы – это один и тот же народ». В╕дтак не сл╕д дивуватись, якщо на культурних заходах у Криму з’являтимуться «укра╖нц╕» в косоворотках ╕ лаптях, та ще й з балалайками, сп╕ваючи «Ты ж мэнэ пидманула». В╕тали ж нещодавно в колишн╕й Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ в С╕мферопол╕ «сп╕кера державно╖ ради Криму» Константинова виконанням рос╕йсько╖ народно╖ п╕сн╕ про «удалого молодца» на бандурах. Як вказано у статт╕ 4 рос╕йського закону про НКА, «нац╕ональна приналежн╕сть не може бути п╕дставою для обмеження участ╕ чи неучаст╕ громадян у д╕яльност╕ нац╕онально-культурно╖ автоном╕╖»; в╕дтак укра╖нська НКА в Криму може бути розбавлена людьми, як╕ з укра╖нським народом та його ╕сторично-культурною традиц╕╓ю ан╕чог╕с╕нько сп╕льного не мають. Наприклад, за статтею 4 закону № 74-ФЗ, НКА ма╓ право на зд╕йснення д╕яльност╕, спрямовано╖ на соц╕альну та культурну адаптац╕ю та ╕нтеграц╕ю м╕грант╕в. Ну чим не прив╕д впровадити до структури укра╖нсько╖ НКА Криму б╕женц╕в з «окуповано╖ бандер╕вцями Новорос╕╖», яких у Криму рахують десятками тисяч? Або чолов╕к╕в, що т╕кають з материково╖ Укра╖ни, щоб не брати участь у в╕йн╕ «проти населення братн╕х Донецько╖ та Лугансько╖ народних республ╕к»?..
Укра╖нцем у Криму можна назватися, – однак н╕хто не гаранту╓, що там ним можна бути. Марно спод╕ватися, що хтось дозволить укра╖нцям п╕вострова реал╕зовувати ╖хн╕ нац╕ональн╕ та культурн╕ потреби в належному обсяз╕. Якщо артисти творчих колектив╕в Криму протягом 2014 року виходили на сцену в укра╖нських строях на тл╕ рос╕йського триколора, то тепер у них з’явилася перспектива робити це в╕д ╕мен╕ «нац╕онально-культурно╖ автоном╕╖ укра╖нц╕в Республ╕ки Крим Рос╕йсько╖ Федерац╕╖». Та й год╕.

Василь ПОРОХ,
кримський оглядач
(«Крим.Реал╕╖»)

Не так вже й мало нас у Криму!
9 березня 2014 р. М╕тинг б╕ля пам’ятника Т. Шевченку в С╕мферопол╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14721

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков