Версiя для друку Обговорити в форумi

Першими, хто через суд домігся права на отримання таких паспортів, стали львів’янин Святослав Літинський та миколаївець Анатолій Ільченко. Боротьба ця була тривалою, досить виснажливою, а говорити про остаточну перемогу ще зарано.
Святослав укотре йде до суду, аби нарешті поставити крапку у цій історії. Тут його ще з липня минулого року знають як борця за україномовний паспорт. Юнак навмисне пошкодив документ, щоб отримати новий, однак з вимогою – без російської мови. Врешті-решт, Окружний адміністративний суд задовольнив його позов.
Сам Літинський про перемогу одразу ж сповістив через Фейсбук. «Ура! Суд задовольнив видати мені паспорт українською!» — написав користувач і миттєво отримав декілька відгуків на кшталт: «Я теж хочу!» та запитань: «А як отримати іншим громадянам такий паспорт?».
Але радість поборника української мови була дещо передчасною. Міграційна служба заявила, що такий паспорт видати не може. Вона керується наказом МВС, де вказано, що паспорт має бути україномовним і російськомовним. А закон України «Про демографічний реєстр», прийнятий ще у листопаді 2012 року, для цієї служби не указ. Мовляв, механізму втілення закону немає. Відсутні як підзаконні акти, так і бланки. Але й тут львів’янин готовий іти до кінця. Тож боротьба за паспорт, гідний громадянина України, триватиме тепер у Києві.
А на рахунку Святослава вже є кілька перемог у захисті державної мови. Два роки тому він у судовому порядку добився того, щоб пральні машини, які завозяться до України, мали «українські» інструкції. Крім того, Святослав змусив «Приватбанк» надавати виписки українською мовою.
«Я розумію англійську, голландську, німецьку, білоруську, польську, російську як іноземні мови. А рідною є українська. За течією може пливти навіть мертва риба, а проти течії — людина з хребтом. Просто це вже дістало. Знайшлись і однодумці-юристи, які готові захищати мої інтереси безкоштовно», — каже Літинський. Втім, зазначає старший викладач Львівського національного університету імені Івана Франка, більшість порушень мовних прав вдається вирішити без суду.
Миколаївський активіст Анатолій Ільченко став другим, хто виграв суд про вилучення російської мови із паспорта громадянина України. До такого рішення 4 листопада 2014 року прийшов суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Євген Марич. А 24 грудня 2014 року суд ще раз підтвердив свою позицію.
Чоловік позивався через російську мову в паспорті вже не вперше. У 2013 році він подав позов до суду щодо зміни російської мови на німецьку, однак тоді йому відмовили у задоволенні позову через відсутність відповідного зразка у Державній міграційній службі. При цьому, відповідно до українського законодавства, німецька мова є однією з тих, якою може бути оформлена друга сторінка паспорта. Врешті, влітку 2014 року чоловік замалював у документі усі записи російською мовою.
«Я з цим паспортом і голосував, і до суду звертався. Звісно, мені іноді говорять, що паспорт недійсний, але після 2012 року всі паспорти недійсні, адже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України російська мова в паспорті не є обов’язковою», – зазначає активіст.
На його думку, вочевидь справа ще матиме продовження, адже Ленінський районний відділ Державної міграційної служби України у Миколаївській області, до якого позивався Ільченко, подаватиме апеляцію. «Звісно, буде ще оскарження цього рішення, але я готовий. Гадаю, судді будуть нормальними і винесуть адекватне рішення», – додав він.
Не виключено, що Анатолій Ільченко ще напише продовження до своєї книги «Іменем України, та не в ім’я українців», яка побачила світ у листопаді 2010 року. Там подано понад 100 його позовів, більше 20 з яких були задоволені. Тепер борцеві за українську мову є що до цього додати.

Сергій ГОРИЦВІТ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "Урок української"