Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 06.02.2015
«РЕАН╤МАЦ╤Я СТАЛ╤Н╤ЗМУ»

Цього тижня в Л╕вад╕йському палац╕ ма╓ в╕дбутися в╕дкриття пам’ятника «велик╕й тр╕йц╕» – главам держав, як╕ брали участь в Ялтинськ╕й конференц╕╖: Йосипу Стал╕ну, Франкл╕ну Рузвельту та В╕нстону Черчиллю. Монумент, виготовлений в╕домим скульптором Зурабом Церетел╕, збиралися встановити ще 10 рок╕в тому, але тод╕ ця ╕н╕ц╕атива викликала обурення ╕ протести з боку пол╕тик╕в та громадськост╕, тому в╕д ц╕╓╖ ╕де╖ вир╕шили в╕дмовитися. Зараз думки кримсько╖ громадськост╕ щодо встановлення скандального пам’ятника розд╕лилися: одн╕ схвалюють ╕н╕ц╕ативу, називаючи це даниною ╕сторичн╕й пам’ят╕, ╕нш╕ – виступають проти, вважаючи, що таким чином в╕дбува╓ться «реан╕мац╕я стал╕н╕зму».

Ялтинська (Кримська) конференц╕я союзних держав – друга за рахунком зустр╕ч л╕дер╕в кра╖н антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖ – СРСР, США та Великобритан╕╖ – п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, присвячена встановленню п╕сляво╓нного св╕тового порядку. Конференц╕я в╕дбувалася в Л╕вад╕йському палац╕ з 4 до 11 лютого 1945 року ╕ стала останньою конференц╕╓ю л╕дер╕в антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖ «велико╖ тр╕йки» в доядерну епоху.
Вперше ╕дея встановити пам’ятник «велик╕й тр╕йц╕» виникла наприк╕нц╕ 2004 року. Тод╕ – за к╕лька м╕сяц╕в до заход╕в, присвячених 60-р╕ччю Ялтинсько╖ конференц╕╖, – про зазначену ╕н╕ц╕ативу пов╕домили влад╕ автоном╕╖. Як сказав тод╕ в╕це-прем’╓р кримського уряду Володимир Казар╕н, цей пам’ятник стане першим пам’ятником Йосипу Стал╕ну з час╕в розв╕нчання «культу особи» на всьому пострадянському простор╕. Однак проти встановлення монумента виступили представники кримськотатарсько╖ та укра╖нсько╖ громадськост╕. Вони нагадали про негативну роль Стал╕на в ╕стор╕╖ цих народ╕в, звинувативши його в депортац╕╖ кримських татар, н╕мц╕в, грек╕в, болгар, в╕рмен╕в в 1944 роц╕, а також у репрес╕ях 1920-1930-х рок╕в ╕ голодомор╕. Кр╕м того, з ╕н╕ц╕ативи низки громадських орган╕зац╕й на територ╕╖ Криму в╕дбулися акц╕╖ протесту проти в╕дкриття цього пам’ятника в Л╕вад╕йському палац╕. П╕зн╕ше влада Криму в╕дмовилася в╕д ц╕╓╖ зат╕╖.
Один з ╕н╕ц╕атор╕в встановлення пам’ятника в 2005 роц╕, екс-сп╕кер парламенту автоном╕╖, а нин╕ перший секретар ком╕тету Кримського в╕дд╕лення парт╕╖ «Комун╕сти Рос╕╖» Леон╕д Грач визна╓, що в╕дкриття композиц╕╖ «велик╕й тр╕йц╕» – дуже складне питання, насамперед, для кримських татар, але водночас в╕н заклика╓ спок╕йно ставитися до ╕сторичних факт╕в.
«Це — не т╕льки пам’ятник Стал╕ну, а й пам’ятник «велик╕й тр╕йц╕». Виступаючи сьогодн╕ проти цього, значить, треба виступати ╕ проти тих, хто очолював США ╕ Великобритан╕ю. Це неправильно», – сказав Грач у коментар╕ для «Крим.Реал╕╖».
В╕н вважа╓, що сусп╕льство «повинно навчитися перегортати стор╕нки ╕стор╕╖ з точки зору того, що належить м╕ж-народному ╕сторичному процесу». «Саме на Ялтинськ╕й конференц╕╖ вир╕шувалися питання мирного облаштування. Треба спок╕йно до цього ставитися, без емоц╕й. Якщо виступити ось таким фронтом, як виступали проти пам’ятника Стал╕ну в Л╕вад╕╖, це означа╓ виступати проти ╕стор╕╖», – наголосив комун╕ст.
Представник в╕рменсько╖ громади Криму, професор Олег Габр╕╓лян також позитивно ставиться до ╕де╖ встановлення пам’ятника «велик╕й тр╕йц╕» в Ялт╕. «Насправд╕, це — ф╕ксац╕я видатно╖ под╕╖, яка визначила долю св╕ту. Не в╕дзначити це, напевно, неправильно. Це — все одно, що спростовувати ╕снування цього факту», – сказав О. Габр╕╓лян.
При цьому в╕н виступа╓ за те, щоб не зм╕шувати р╕зн╕ ╕сторичн╕ под╕╖: Ялтинську конференц╕ю ╕ депортац╕ю народ╕в. «Ми засуджу╓мо факт депортац╕╖. Але ╓ символи ╕ люди, як╕ стають символами. ╤стор╕я дуже багатопланова, ма╓ р╕зн╕ ╕нтерпретац╕╖», – зазначив Габр╕╓лян.
Заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу Нар╕ман Джелял вважа╓, що встановлення пам’ятника «велик╕й тр╕йц╕», коли в Криму «дуже складн╕ стосунки м╕ж кримськотатарським народом ╕ владою, фактично в╕дсутня дов╕ра кримських татар до влади, не несе позитивного ефекту». «Роль Стал╕на у дол╕ кримськотатарського народу, як ╕ багатьох народ╕в, що населяють сьогодн╕ Рос╕ю, зокрема й самих рос╕ян, в╕дома, жодному сумн╕ву не п╕дляга╓ ╕ ма╓ виключно негативний характер», – сказав в╕н.
На думку Джеляла, в ╕стор╕╖ Рос╕╖ «╓ набагато б╕льш г╕дн╕ особистост╕, встановлення пам’ятника яким не викликало б якогось в╕дторгнення».
У цьому випадку, як вважа╓ заступник голови Меджл╕су, реал╕зац╕я зазначено╖ ╕де╖ ма╓ в╕дбуватися «п╕сля яко╖сь згоди». «Чомусь, коли мусульмани Криму вимагали в╕д влади дозволу на буд╕вництво Соборно╖ мечет╕, в╕дразу ж придумували м╕сцев╕ референдуми, говорили про те, що комусь щось буде заважати, ми не можемо допустити, поки не обговоримо це з громадськ╕стю, знаходили купу причин, а пам’ятник Стал╕ну встановлюють, особливо не ц╕кавлячись думкою ╕нших людей», – зазначив Н. Джелял.
При цьому в╕н наголосив, що представники кримськотатарського народу не мають нам╕ру зносити цей монумент: «Ми займатися вандал╕змом не збира╓мося», – запевнив заступник голови Меджл╕су.
Головний редактор газети «Ян’и дюнья» Зера Бек╕рова сво╓ обурення з приводу встановлення пам’ятника висловила в соц╕альн╕й мереж╕ Facebook. «Тим, хто не бачить н╕чого поганого у встановленн╕ злощасного, 10 рок╕в н╕кому не потр╕бного пам’ятника «тр╕йц╕», мабуть, бабус╕ й д╕дус╕ н╕чого про жахи депортац╕╖, стал╕нських табор╕в ╕ не розпов╕дали», – написала Бек╕рова.
Вона розпов╕ла про траг╕чну долю сво╓╖ родини, яка постраждала внасл╕док депортац╕╖ кримськотатарського народу в 1944 роц╕. «Я думаю про свого батька, який залишився круглим сиротою в 12 рок╕в, втративши в першому ж роц╕ депортац╕╖ д╕да, батька, мат╕р ╕ ш╕стьох брат╕в. Т╕ло матер╕, померло╖ або вмертвлено╖ в л╕карн╕, кинули в загальну величезну яму в саду л╕карн╕. Бабуся, мама мо╓╖ мами, померла в перш╕ ж дн╕ в╕д тифу, залишивши сиротами сво╖х с╕мох д╕тей. Н╕ мама, н╕ тато так ╕ не змогли вчитися, з величезною повагою ставилися до осв╕чених людей», – розпов╕ла головний редактор кримськотатарсько╖ газети.
В╕домий кримський ╕сторик ╕ кра╓знавець, доктор ╕сторичних наук Володимир Поляков назива╓ встановлення пам’ятника в Л╕вад╕╖ «реан╕мац╕╓ю стал╕н╕зму». «Що для Криму Черчилль? Ми весь час про нього говоримо негативно, а зараз раптом загор╕лися любов’ю ╕ ставимо йому пам’ятник. Рузвельт – найб╕льша людина, але ставлення до Америки зараз таке, що см╕шно говорити про те, щоб ми ставили пам’ятник американському президенту. Пам’ятник потр╕бен заради того, щоб зайвий раз нагадати про великого адм╕н╕стратора (Стал╕на. – прим. ред.)», – упевнений Поляков.
На його думку, Ялтинська конференц╕я в╕д╕грала «негативну роль» в ╕стор╕╖. «Вона не належить до числа тих конференц╕й, як╕ рухали св╕т уперед. ╢дине, що ухвалили р╕шення про Орган╕зац╕ю Об’╓днаних Нац╕й», – сказав ╕сторик. В╕н додав, що в 1945 роц╕ «н╕хто не думав про народи», а учасники конференц╕╖ лише «санкц╕онували под╕л св╕ту».

 Ем╕р ДОСТ╤М

Б╕льше половини рос╕ян вважають роль Йосипа Стал╕на позитивною в «житт╕ ╖хньо╖ кра╖ни». Про це св╕дчать дан╕ соц╕олог╕чного опитування «Левада-центру».
Зокрема, на запитання «Як ви вважа╓те, яку роль в╕д╕грав Стал╕н у житт╕ нашо╖ кра╖ни?», 16% респондент╕в обрали в╕дпов╕дь «Безумовно позитивну» ╕ 36% — «Скор╕ше позитивну». Таким чином, к╕льк╕сть опитаних, як╕ висловили позитивне ставлення до Стал╕на, склала 52%. Ц╕каво, що «п╕дтримка» Стал╕на зросла за останн╕ роки: у грудн╕ 2006 року позитивно оц╕нювали його роль на 10% менше опитаних.

(УН╤АН)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14680

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков