Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2015
ПРОЕКТ УКРА╥НСЬКИХ ╤СТОРИК╤В РОЗВ╤НЧУ╢ ╤СТОРИЧН╤ М╤ФИ РОС╤ЙСЬКО╥ ПРОПАГАНДИ

У дзеркал╕ ╕стор╕╖

Ком╕с╕я з телебачення ╕ рад╕омовлення Литви заявила, що, проанал╕зувавши мовлення низки рос╕йських телеканал╕в, можна констатувати, що вони розпалюють ворожнечу, а також спотворюють ╕нформац╕ю про под╕╖ в Укра╖н╕. За п╕дсумками зас╕дання, на п╕дстав╕ висновк╕в експерт╕в, було вир╕шено на три м╕сяц╕ припинити трансляц╕ю в Литв╕ Ren TV Baltic. П╕зн╕ше В╕льнюський окружний суд в╕дмовився санкц╕онувати припинення роботи телеканалу.
Порушниками визнан╕ також РТР-Планета ╕ НТВ-Мир, але через те, що ц╕ рос╕йськ╕ канали мають право мовити на вс╕й територ╕╖ ╢вропейського Союзу, припинення трансляц╕╖ залежатиме в╕д р╕шення на б╕льш високому р╕вн╕. 9 с╕чня м╕н╕стри закордонних справ чотирьох кра╖н ╢вросоюзу: Великобритан╕╖, Дан╕╖, Литви та Естон╕╖ направили до ╢вроком╕с╕╖ листа про те, що рос╕йська пропагандистська кампан╕я трива╓ ╕ розширю╓ться, тому необх╕дно розробити план д╕й на майбутн╓. Поки ж литовська Ком╕с╕я з телебачення ╕ рад╕омовлення просить рос╕йських журнал╕ст╕в публ╕чно вибачитися ╕ заявити, що вони поширювали неправдиву ╕нформац╕ю.
Про розпалювання ворожнеч╕ рос╕йським телебаченням ╕ спотворення ним под╕й, що в╕дбуваються в кра╖н╕, багато м╕сяц╕в говорять ╕ в Укра╖н╕. Нова хвиля ц╕╓╖ дискус╕╖ прокотилася на початку с╕чня, коли телеканал «╤нтер», у списку акц╕онер╕в якого зазначений ╕ од╕озний рос╕йський «Перший канал» (29 в╕дсотк╕в акц╕й), у Новор╕чну н╕ч показав шоу за участ╕ рос╕йських поп-з╕рок, котр╕ ран╕ше п╕дтримували агрес╕ю Рос╕╖ щодо Укра╖ни. До того ж один ╕з учасник╕в телепередач╕, Йосип Кобзон, внесений до списку санкц╕й укра╖нського М╕н╕стерства культури за п╕дтримку анекс╕╖ Рос╕╓ю Криму, ╕ йому з жовтня минулого року заборонено в’╖зд до кра╖ни. Низка укра╖нських пол╕тик╕в п╕сля новор╕чного еф╕ру закликала роз╕братися ╕з ситуац╕╓ю, але р╕шення щодо припинення мовлення «╤нтера» в Укра╖н╕ поки не ухвалене. Тут з поширюваними через рос╕йське телебачення м╕фами намагаються боротися й ╕ншими способами.
Наприклад, група укра╖нських ╕сторик╕в створила сайт п╕д назвою «Likбез. ╤сторичний фронт» для розв╕нчання ╕сторичних м╕ф╕в ╕ стереотип╕в, що стосуються територ╕╖ Укра╖ни та ╖╖ формування як держави. Сайт намага╓ться не ╕нтерпретувати под╕╖ минулого, а спиратися на перев╕рену фактичну ╕нформац╕ю, тому публ╕ку╓ карти, граф╕ки й дан╕ з опубл╕кованих за останн╕ б╕льш н╕ж два стор╕ччя ╕сторичних досл╕джень укра╖нських та рос╕йських вчених. Сайт доступний трьома мовами: рос╕йською, укра╖нською та англ╕йською. В╕н ╕сну╓ за рахунок благод╕йних внеск╕в. П╕дтримати проект можна, купивши на сайт╕ електронн╕ книги. Як розпов╕в один ╕з засновник╕в сайту ╕сторик Кирило Галушко, потреба у достов╕рн╕й ╕нформац╕╖ з’явилася через ╕нформац╕йну в╕йну, яка ведеться щодо Укра╖ни Рос╕╓ю.
– Слово «фронт» у назв╕ сайту наводить на думки про в╕йну. Чому доводиться протистояти ╕сторикам, як╕ створили сайт «Likбез»?
– Слово «фронт» в╕дпов╕да╓ загальн╕й тональност╕ настро╖в у сусп╕льств╕, яке зараз в╕дчува╓ кризу ╕ тиск. Це не т╕льки в╕йна реальна, але ╕ в╕йна ╕нформац╕йна, ╕, на жаль, пропагандистська в╕йна. Ми з мо╖ми колегами подумали, що оск╕льки в сво╖й основ╕ рос╕йська ╕нформац╕йна агрес╕я проти Укра╖ни заснована на деяких ╕сторичних твердженнях, що Укра╖на – штучне утворення, у не╖ н╕бито нема╓ ╕стор╕╖, укра╖нц╕в як народу нема╓, це якесь кол╕но рос╕йського народу, ми в одному м╕сц╕ з╕брали ╕нформац╕ю щодо ключових м╕ф╕в ╕ дали на них профес╕йну в╕дпов╕дь. Не просто сказали, що це — неправда, ╕ одним м╕фом в╕дпов╕ли на ╕нший, а надали ╕сторичн╕ факти. Дал╕ сам читач може робити висновок: погоджуватися з нами чи н╕. ╤сторики вважають це сво╖м профес╕йним фронтом в умовах ╕нформац╕йно╖ в╕йни. Назва «Likбез» – те, до чого ми прагнемо. До нин╕шньо╖ в╕йни ╕ до революц╕йних под╕й в укра╖нському сусп╕льств╕ не вистачало широко поширено╖ ╕сторично╖ ╕нформац╕╖, адже наш╕ вчен╕ пишуть в основному сам╕ для себе, популяризац╕я ╕стор╕╖ у нас не розвинена. Тому ╕сну╓ великий соц╕альний запит на такий ось л╕кнеп, який ми постаралися створити.
– Ви вже згадали к╕лька м╕ф╕в, як╕ ╕снують щодо укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. Але, насамперед, хот╕лося б розв╕нчати м╕фи, що виникли п╕д час останн╕х под╕й, анекс╕╖ Криму ╕ под╕й на Донбас╕, коли поставлена п╕д питання приналежн╕сть територ╕й, що входили протягом тривалого часу до складу Укра╖ни.
– Це був один ╕з напрямк╕в, з яких ми починали. Стверджу╓ться, що нин╕шня територ╕я Укра╖ни штучно створена з р╕зних шматк╕в ╕ ╓ в основному подарунками радянських вожд╕в, що, наприклад, п╕вденний сх╕д Укра╖ни був подарований радянськ╕й Укра╖н╕ Лен╕ним, або йдеться те саме з приводу Стал╕на. Йдеться таким чином про 1920 р╕к або 1917-й. Наш╕ фах╕вц╕ п╕д╕брали т╕ документи, як╕ говорять про те, що коли виникала радянська Укра╖на, вона бачила себе в тих же межах, що й Укра╖нська Народна Республ╕ка, яку радянська Рос╕я намагалася захопити. Все це п╕дтверджу╓ться ╕сторичними документами, як╕ розм╕щен╕ у нас на сайт╕. Ми зробили, як виявилося, найдоступн╕ший п╕дб╕р ╕нформац╕╖ про формування укра╖нсько-рос╕йського адм╕н╕стративного кордону в радянський пер╕од. Це в╕дбувалося з 1918 до 1928 року. З цим пов’язаний м╕ф «Новорос╕╖», ╕ ми показу╓мо, що «Новорос╕я» н╕коли не ╕снувала як якийсь законом╕рний прост╕р ╕ одна ╕ та ж територ╕я. Тобто ╕снували дв╕ р╕зн╕ рос╕йськ╕ губерн╕╖ з кордонами, як╕ абсолютно не зб╕гаються. ╤снувало Новорос╕йське генерал-губернаторство, яке не зб╕га╓ться з межами цих двох губерн╕й. По сут╕, до початку XX стол╕ття слово «Новорос╕я» нав╕ть перестали вживати в рос╕йському контекст╕ як щось ц╕л╕сне. ╤ нав╕ть п╕д час бурхливих 1917-1920 рок╕в, коли у нас яких т╕льки республ╕к не було – хоч на р╕вн╕ район╕в, хоч на р╕вн╕ областей, – «Новорос╕я» не з’являлася. Отже, це — пропагандистський новод╕л. ╤ коли стверджу╓ться, що в «Новорос╕ю» входили територ╕╖ в╕д Одеси до Харкова, Харк╕в н╕коли не входив н╕ до чого, що би хоч якось називалося «Новорос╕я». Харк╕в був центром Слоб╕дсько-Укра╖нсько╖ губерн╕╖ або ж центром Малорос╕йського генерал-губернаторства. Це не була «Новорос╕я». Якщо брати видання царського пер╕оду, наприклад, «Повний географ╕чний опис нашо╖ батьк╕вщини» Рос╕йського ╕мператорського географ╕чного товариства, то там «Новорос╕я» включа╓ в себе сучасну Молдову, Область В╕йська Донського, Ставроп╕лля, шматки Рос╕╖. Тод╕, мабуть, новорос╕йський сепаратизм повинен бути там, ╕ Молдова повинна просити про входження до складу Рос╕╖.
– У конфл╕кт╕ на Донбас╕ дуже активну участь беруть «казаки», як╕ кажуть, що та територ╕я, яку вони частково контролюють, належить ╖м. Звичайно, цей конфл╕кт неможливо розглядати на р╕вн╕ «казак╕в», як╕ з╕ збро╓ю в руках воюють проти укра╖нських в╕йськових, але що можуть ╖м в╕дпов╕сти ╕сторики?
– Дуже часто в Рос╕╖ не пом╕чають ╕ в Укра╖н╕ мало думають, що у рос╕йсько╖ держави й укра╖нсько╖ держави р╕зн╕ джерела лег╕тимност╕ кордон╕в. Рос╕я – стара держава, починаючи з Великого княз╕вства Московського, з XV стол╕ття, яка пот╕м була ╕мпер╕╓ю. В╕дпов╕дно, якщо брати ╕сторичн╕ претенз╕╖, то, наприклад, Польща була частиною Рос╕╖. Оск╕льки Рос╕я була ╕мпер╕я континентальна, на в╕дм╕ну в╕д Британ╕╖, де точно було в╕домо, де – метропол╕я, а де – волод╕ння, це давало багато привод╕в, щоб говорити: де зак╕нчу╓ться Рос╕я, точно не в╕домо. Однак досить точно в╕домо, де зак╕нчу╓ться Укра╖на. Тому що як нова держава, що виникла в 1917 роц╕, Укра╖на спиралася на новий м╕жнародно-правовий принцип, який тод╕ постулював американський президент Вудро В╕льсон: меж╕ держави визначаються за етн╕чним принципом. Тобто на тих територ╕ях, де б╕льш╕сть становлять, наприклад, чехи, повинна бути Чех╕я, де поляки – Польща, де укра╖нц╕ – Укра╖на. Це була схема розпод╕лу багатонац╕ональних ╕мпер╕й, як╕ тод╕ розпадалися, наприклад, Австро-Угорщини. Аналог╕чна ситуац╕я в╕дбувалася ╕ в Рос╕╖. Тому кордони царських губерн╕й чи адм╕н╕стративних областей до 1917 року для статистики поширення укра╖нц╕в не мають жодного значення. Тому що Укра╖на себе проголосила на тих територ╕ях, де укра╖нц╕ становили б╕льш╕сть, зг╕дно з оф╕ц╕йним царським переписом населення 1897 року. ╤ншими словами, цей перепис придумали не укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, це — оф╕ц╕йний перепис Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. ╤ коли Укра╖на проголошувала в 1917 роц╕ незалежн╕сть, були вказан╕ т╕ територ╕╖, де б╕льш╕сть становили укра╖нц╕. ╤ в нин╕шньому Донбас╕ теж б╕льш╕сть – укра╖нц╕. До революц╕╖ вузька смужка нин╕шнього Донбасу входила до складу Област╕ В╕йська Донського, але вона тод╕ була населена укра╖нцями, як ╕ низка ╕нших територ╕й Област╕ В╕йська Донського ╕ Кубан╕. На початку 20-х рок╕в минулого стол╕ття проводили як╕сь територ╕альн╕ експерименти, нам передавали сх╕дний Донбас, який зараз входить до складу Рос╕╖, пот╕м в╕дсували це все назад. Але те, що колись входило до якихось губерн╕й чи областей, не ма╓ значення, тому що територ╕я нин╕шньо╖ Укра╖ни позиц╕онована з розповсюдження укра╖нц╕в сто рок╕в тому, ╕ останн╕ переписи продовжують стверджувати, що там б╕льш╕сть складають все т╕ ж укра╖нц╕. Тобто Область В╕йська Донського не була повн╕стю етн╕чно рос╕йською територ╕╓ю.
– Складне питання з приводу Криму. Добре в╕домо, що Крим був переданий в╕д Рос╕йсько╖ Радянсько╖ Республ╕ки Укра╖нськ╕й Радянськ╕й Республ╕ц╕, ╕ дуже багато ╕сторик╕в у Рос╕╖ говорили ╕ продовжують говорити про те, що ця передача в╕дбулася на незаконних п╕дставах з точки зору радянського законодавства. Наск╕льки так╕ твердження мають серйозне значення з точки зору ╕сторично╖ науки?
– Сама передача Криму – яскраве в╕дображення саме радянських реал╕й ╕ лог╕ки радянського кер╕вництва. ╤сну╓ м╕ф, що Крим був подарований Укра╖н╕ на честь 300-р╕ччя возз’╓днання Укра╖ни з Рос╕╓ю, яке хронолог╕чно зазначалося в близький до цього пер╕од. Насправд╕, все було набагато прост╕ше, ╕ це можна прочитати у книжках рос╕йських ╕сторик╕в, присвячених Криму. У них ╕деться про жалюг╕дний стан, в якому перебувала економ╕ка п╕вострова п╕сля депортац╕╖ кримських татар, коли нов╕ переселенц╕ з Рос╕╖, як╕ завозилися туди ешелонами, ц╕лими колгоспами, включаючи худобу, сара╖ в роз╕браному вигляд╕ тощо, зважаючи на абсолютно чуж╕ кл╕матичн╕ умови не могли там адаптуватися. Не секрет, що Крим за весь радянський пер╕од так ╕ не досяг р╕вня економ╕ки, який був у ньому до Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, тобто до депортац╕╖ кримських татар. Оск╕льки економ╕чно, в╕д електрики до банально╖ реч╕ – води, продовольства, – все в Криму залежало в╕д сус╕дньо╖ Херсонсько╖ област╕ та Укра╖ни, що трива╓, власне кажучи, ╕ зараз.
Це була банальна господарська лог╕ка: для того, щоб п╕дняти п╕востр╕в, його перем╕стили в рамках ╓диного народно-господарського комплексу Радянського Союзу з РРФСР в УРСР. ╤ н╕хто, по сут╕, це не сприймав як передачу в╕д Рос╕╖ до Укра╖ни, тому що це все був Радянський Союз. ╤гри з територ╕ями, виходячи з господарських м╕ркувань, адм╕н╕стративн╕ експерименти були дуже численн╕ ╕ стосувалися не т╕льки Укра╖ни, але й ╕нших територ╕й.
– А ви не могли б провести як╕сь паралел╕ щодо ╕нших територ╕й?
– Таких експеримент╕в було безл╕ч. Починаючи з 1920-х рок╕в, коли було, наприклад, нац╕онально-державне розмежування в Середн╕й Аз╕╖. Коли ╕з залишк╕в Туркестанського краю, Х╕в╕нського ханства, Бухарського ем╕рату створювали, наприклад, Узбецьку республ╕ку, поруч з нею – Таджицьку, поруч з нею – Туркменську. Коли робили Казахську республ╕ку, там ╕снували численн╕ анклави, ексклави, тобто територ╕╖, що належать одн╕й республ╕ц╕ на територ╕╖ ╕ншо╖ республ╕ки. Кал╕н╕нград був в╕дд╕лений в╕д Рос╕╖ Литвою. Це була лог╕ка етнограф╕чна. Пот╕м так╕ ж ситуац╕╖ в╕дбувалися на П╕вн╕чному Кавказ╕, зв╕дки народи депортували, зам╕сть республ╕к виникали област╕, пот╕м ц╕ народи поверталися – виникали знову республ╕ки, але вже в ╕нших кордонах. Або який-небудь шматок Естон╕╖ передавався Псковськ╕й област╕, бо там був зал╕зничний вузол, який було зручн╕ше використовувати не Естонськ╕й зал╕зниц╕, а Лен╕нградськ╕й. Хоча зараз ми розум╕╓мо, що це було передано в╕д Естон╕╖ Рос╕╖. Але, насправд╕, це був Радянський Союз, в якому д╕яла зовс╕м ╕нша лог╕ка. По сут╕, Радянський Союз був великий, непод╕льний, ╕ адм╕н╕стративн╕ ╕гри, що в╕дбувалися, не мали того значення, яке ми ╖м нада╓мо зараз. Щодо процедури передач╕, то ╖╖ щодо територ╕╖ Кримсько╖ област╕ дотрималися буквально, але як╕сь др╕бниц╕ недоглед╕ли щодо передач╕ Севастополя, який як в╕йськово-морська база був м╕стом республ╕канського п╕дпорядкування. Але пот╕м Севастополь був вписаний в брежн╓вський час до конституц╕╖ радянських республ╕к, ╕ нюанс, про який не подумали в 1954 роц╕, потрапив до основного закону РРФСР ╕ УРСР. Тому говорити про законн╕сть ╕ незаконн╕сть зап╕зно, все було вироблено щодо вс╕х шматочк╕в зг╕дно з процедурою, яка тод╕ ╕снувала.
– Рос╕йськ╕ ╕сторики можуть вам пред’явити як автору сайту «Likбез» претенз╕╖, що Ви транслю╓те думку укра╖нських ╕сторик╕в, а у рос╕йських ╕сторик╕в на ц╕ проблемн╕ моменти ╕нший погляд. Чи беруть участь у Вашому проект╕ рос╕йськ╕ ╕сторики? ╤ чи пода╓те Ви дв╕ думки?
– Головний принцип подач╕ на сайт╕ поляга╓ не в тому, щоб вважати нашу в╕дпов╕дь укра╖нською позиц╕╓ю. Наша в╕дпов╕дь – це просто ╕сторична дов╕дка з приводу того, про що ╕сну╓ м╕ф. Тобто документи, постанови оф╕ц╕йних орган╕в радянсько╖ Укра╖ни, Радянського Союзу ╕ так дал╕ ╕снують абсолютно незалежно в╕д укра╖нсько╖ або рос╕йсько╖ позиц╕╖. Ми там не пишемо, що Пут╕н бреше. Хоча у нас ╓ окрема рубрика з п╕дб╕ркою ╕сторичних погляд╕в Пут╕на з критикою, яку ми беремо, до реч╕, в основному у рос╕йських ╕сторик╕в. Ми просто да╓мо факти, як╕ ╕снують незалежно в╕д укра╖нсько╖ або рос╕йсько╖ позиц╕╖. Зрозум╕ло, зв╕сно, що в сам╕й ╕нтонац╕╖ сайту укра╖нський погляд ╓, але ситуац╕я в тому, що в Укра╖н╕ нема╓ оф╕ц╕йно╖ ╕сторично╖ науки ╕ яко╖сь догми. Серед наших автор╕в теж ╕снують р╕зн╕ погляди на проблеми, на ситуац╕ю, р╕зн╕ ╕нтерпретац╕╖. ╤ це добре, тому що ми живемо у в╕льн╕й кра╖н╕, ╕ автор╕в сайту об’╓дну╓ профес╕онал╕зм ╕ громадянська позиц╕я, а не ╕деолог╕я. Ми почали д╕алог з рос╕йськими ╕сториками, я це пер╕одично роблю по телебаченню, щоб формувати коло доброзичливих критик╕в з рос╕йського боку. Я думаю, що незабаром у нас з’являться ╕ рос╕йськ╕ автори. ╢ по-р╕зному ангажован╕ люди. Хтось взагал╕ так╕ реч╕ не сприйма╓, але ╓ люди з критичним мисленням ╕ спок╕йним сприйняттям ╕накшост╕: наприклад, п╕терський ╕сторик Олександр Мус╕н чи московський Микита Соколов. Я веду з ними д╕алог. На критику з рос╕йського боку ми можемо в╕дпов╕сти тим, що частина рос╕йського ╕сторичного цеху може не розд╕ляти мотивац╕╖ автор╕в нашого сайту, але не може стверджувати, що ми про щось брешемо. Наш фактаж перев╕рений, а дал╕ можна по-р╕зному ╕нтерпретувати ту ╕нформац╕ю, яку ми пода╓мо. Але я дуже радий, що у нас з’являються колеги з рос╕йського боку, як╕ нам симпатизують, ╕ я думаю, що це хороший показник того, що ми – профес╕йна команда.

Олександра ВАГНЕР
Рад╕о «Свобода»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14660

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков