"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Українці мої..."
#5 за 30.01.2015
З ╤М’ЯМ УКРА╥НИ ВМИРАВ…
Не забудьте пом’янути...
До редакц╕╖ продовжують надходити сп╕вчуття у зв’язку з╕ смертю «св╕тличанина» Данила Андр╕йовича Кононенка... Дорог╕ «св╕тличани»! Потрясла мене ця неспод╕вана втрата — передчасний в╕дх╕д у в╕чн╕сть Данила Кононенка. Укра╖на втратила в╕рного сина, визначного поета, мужнього во╖на, оборонця. А я особисто втратив р╕дну в Криму людину, найкращого друга. Адже упродовж к╕лькох десятил╕ть Данило Андр╕йович, чоловий укра╖нських письменник╕в Криму, авторитетний тавр╕йський журнал╕ст, ╕ я, колись кримський л╕тератор, автор першо╖ книжки кримчанина укра╖нською мовою, дружили. В╕н мене пост╕йно п╕дтримував, ╕шла мен╕ назустр╕ч редакц╕я «КС», спасиб╕ ╖й. Данилов╕ Андр╕йовичу — добра в╕чна пам’ять ╕ Царство Небесне, а жив╕ боротимуться за укра╖нський Крим, за наш Донбас, за мат╕р Укра╖ну, яка в нас во╕стину одна-╓дина. Шлю в╕рш про незабутнього Поета й Громадянина.
З ╤М’ЯМ УКРА╥НИ ВМИРАВ… Пам’ят╕ Данила Андр╕йовича Кононенка
Аеропорт у ру╖нах… Б╕й наростав, клекотав… «Б╕дна моя Укра╖на», — Ти перед смертю шептав. Серцем усе пережито, Серце втомилось давно, Серце не здужало жити, Змучене згасло воно… П╕сню ж твою солов’╖ну Ворог хитав, та не вбив… Як ти любив Укра╖ну! Як же Тавриду любив! Як же ти «Кримську св╕тлицю» Н╕жно любив, мов життя, Мов укра╖нства з╕рницю, Мов найдорожче дитя. Друз╕ поклали газету ╤ в домовину твою. «Царствуй на неб╕, Поете!», Нам же кр╕питись в бою, В╕йсько потужне збирати, В╕йсько добра й правоти, Йти на чужинськ╕ гармати, На «Урагани» ╕ти… Ворог в╕дходить всюди: Людство вста╓ за нас. Крим укра╖нським буде! Визволим весь Донбас!
Степан ЛИТВИН м. Ки╖в
МИ ЗАЛИША╢МОСЬ НАЗАВЖДИ ВДОМА (З циклу «Окупац╕йн╕ мотиви») В╕домому укра╖нському поету та громадському д╕ячев╕ Данилу Кононенку присвячу╓ться
Ми залиша╓мось назавжди вдома, Хоч в серц╕ смуток ╕ страшна утома. Ми залиша╓мось назавжди вдома, Хоч наша доля Богу лиш в╕дома. Багато з нас в борн╕ загине, Хтось з журавлями вирушить у вир╕й. Та будуть й т╕ звитяжц╕ та щасливц╕, Як╕ побачать укра╖нський Крим. Ми неодм╕нно Крим повернем в Укра╖ну, А ╕з туманом зникнуть й наш╕ вороги. Й на Чатир-Даз╕ прапор укра╖нський Замайорить вже скоро й назавжди.
П. С╤ЧЕСЛАВСЬКИЙ м. С╕мферополь * * * Доброго дня, шановна редакц╕╓! Г╕рко, що втратили св╕тлу людину — Данила Кононенка. Так╕ втрати завжди болюч╕, особливо в час мороку та окупац╕╖. ╤ все ж не ма╓мо права опускати руки та знев╕рюватися. Найтемн╕ша н╕ч бува╓ перед св╕танком... Не витримало натруджене та зболене серце козака... Тож в╕чна пам’ять славному Укра╖нцев╕! ╤ глибок╕ сп╕вчуття його родин╕... А ус╕м «св╕тличанам» — многая л╕та та наснаги у боротьб╕ за укра╖нську Укра╖ну (нехай не рад╕ють передчасно наш╕ «доброзичливц╕»)...
З незм╕нною повагою, Натал╕я ОСИПЧУК, член НСПУ м. Ки╖в P. S. Нещодавно поет з Харк╕вщини Володимир Вакуленко над╕слав в╕рш, який сп╕взвучний нин╕шн╕й ситуац╕╖... * * * Ми — не вигнанц╕. З б╕дних с╕л ╕ м╕ст – Ми вс╕ — апостоли, Й в соборному посланн╕ Вчитати треба пота╓мний зм╕ст. Нам килимом ╕з м╕н шляхи не слан╕, ╤ може, не так╕ ми вже й безславн╕. Ще може статись, не загине св╕т, Якому ми послання те над╕шлем. А трет╕й вже, Нов╕тн╕й Запов╕т, Писатиметься укра╖нським в╕ршем.
Володимир ВАКУЛЕНКО, член НСПУ Сахновщина, Харк╕вська область
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14655
|