Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 09.01.2015
УКРА╥НСЬКИЙ С╤МФЕРОПОЛЬ

НАШЕ М╤СЦЕ В ╤СТОР╤╥ М╤СТА НАД САЛГИРОМ
(Продовження. Поч. у № 51-52, 2014 р.)

З початком радянсько-н╕мецько╖ в╕йни на Укра╖ну потягнулися пох╕дн╕ групи ОУН. В ╖хньому склад╕ Гриць Вольчак, ╤ван Мор’як, ╤ван Осадчук ╕ Степан Тесля — подалися до С╕мферополя. До столиц╕ Криму люди Осадчука д╕ставалися ман╕вцями, позаяк не мали жодних документ╕в. За к╕лькадесят к╕лометр╕в в╕д столиц╕, в сел╕ Михайл╕вка Сакського району, п╕дп╕льники натрапили на невеличку громаду «в╕льних козак╕в-укра╖нц╕в», як╕ радо зустр╕ли прибулих. Але залишитися там надовго оун╕вц╕ не могли. Обидва ╤вани — Мор’як ╕ Осадчук — зупинилися на околиц╕ С╕мферополя, Тесля з Вольчаком попрямували до центру. Там ╖м пощастило — просто на вулиц╕ вони знайшли укра╖нця, який допом╕г пох╕дн╕й груп╕ облаштувати перш╕ консп╕ративн╕ квартири в м╕ст╕. Проте багато мельник╕вц╕в загинуло по дороз╕ в Крим. До С╕мферополя вдалося добратися також пров╕дников╕ ОУН(м) Борисов╕ Суховерському, який у лютому 1942 року на консп╕ративн╕й квартир╕ Базилевича зорган╕зував зустр╕ч оун╕вц╕в Ярослава Савки, «В╕ктора» та «Павлика» з п’ятьма с╕мферопольцями. Суховерський ╕ Савка розпов╕ли про зах╕дноукра╖нську ╕нтел╕генц╕ю та молодь ОУН, в╕дправлену на середньосх╕дн╕ земл╕ Укра╖ни, роздали газети «Наступ», «Крак╕вськ╕ в╕ст╕», журнал «Пробо╓м». Друга зустр╕ч в╕дбулася на вулиц╕ Профсп╕лков╕й у квартир╕ Володимира Шарафана. У мельник╕вц╕в були ще дв╕ явки — одна у провулку Тихому в С╕мферопол╕, а друга — в млин╕ у Старому Криму.
Щоб, по-перше, мати прикриття сво╓╖ д╕яльност╕, а по-друге, допомогти м╕сцевому укра╖нському населенню, група Тесл╕ започаткувала навесн╕ 1942 р. дв╕ легальн╕ орган╕зац╕╖: капелу бандурист╕в та споживчий кооператив «Укра╖нський консум». Капела невдовз╕ перетворилася на Укра╖нський музично-драматичний театр ╕м. Шевченка, що нал╕чував близько 60 ос╕б ╕ давав вистави у С╕мферопол╕, Севастопол╕, Джанко╖ та Ялт╕. Зокрема, 2 червня того року в╕дбулася кримська прем’╓ра «Запорожця за Дуна╓м». Директором ╕ художн╕м кер╕вником працював ╤ван Петренко, адм╕н╕стратором — ╤ван Мор’як, який кожну по╖здку використовував для розвитку укра╖нського п╕дп╕лля. Упродовж 1942-1943 рр. вистави й концерти театру так посприяли зростанню нац╕онально╖ св╕домост╕ м╕сцевих укра╖нц╕в, що н╕мецька влада стала перешкоджати його д╕яльност╕ й нав╕ть заарештувала на певний час директора.
Завдяки «Укра╖нському консуму» вдалося налагодити харчування ╕нтел╕генц╕╖, що найб╕льше потерпала в╕д голодно╖ зими, зокрема, великого художника-батал╕ста Миколи Самокиша. П╕зн╕ше, 7 липня, для цих потреб було створено «Бюро допомоги укра╖нцям» («Ст╕л допомоги найб╕дн╕шому укра╖нському населенню»), стараннями якого вдалося в╕дкрити в Криму к╕лька початкових та середн╕х укра╖нських шк╕л. Бюро спробувало нав╕ть побудувати автокефальну церкву в С╕мферопол╕, але для не╖ не вдалося знайти священика. На робот╕ в «консум╕» легал╕зувався Вольчак, а Тесля як новий голова всього п╕дп╕лля залишався в т╕н╕.
Трохи ран╕ше, 28 червня, при Головному пол╕цейському управл╕нн╕ столиц╕ було в╕дкрито спец╕альну ком╕с╕ю для виправлення паспорт╕в укра╖нцям, помилково записаним як рос╕яни (за стислий час виправлено близько 4 тис. документ╕в). Але з д╕яльн╕стю установи стався казус: оск╕льки поширилися чутки, що укра╖нськ╕ магазини в╕дтепер обслуговуватимуть лише власник╕в «правильних» аусвайс╕в, то «через це в укра╖нц╕ позаписувалися люди, як╕ сам╕ й батьки яких н╕коли не бачили земель Укра╖ни ╕ яким за ╕нших обставин ╕ на думку б не спало перекинутися на укра╖нц╕в». Найб╕льше охочих стати «новими укра╖нцями» виявилося серед рос╕ян — особливо народжених на укра╖нських землях. Житт╓вий комфорт був важлив╕ший за радянську ╕дентичн╕сть.
П╕сля налагодження сталого зв’язку з материковою Укра╖ною до Криму почала надходити й л╕тература: книжки з укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ та л╕тератури, видан╕ як легально, так ╕ самвидавом. Книжки вагомо спричинили до популяризац╕╖ самост╕йницьких ╕дей, головно серед молод╕. ОУН друкувало пер╕одику, зусиллями самого Ларжевського було надруковано понад 500 лист╕вок пол╕тичного характеру, розповсюджувалися матер╕али через легальн╕ органи: нац╕ональний ком╕тет, споживчий кооператив, початкову школу в С╕мферопол╕, директором яко╖ був оун╕вець ╤ван Тихонович.
Але п╕сля збройного нападу на гестапо в Джанко╖ н╕мц╕ вдалися до репрес╕й проти учасник╕в п╕дп╕лля ╕ повн╕стю втратили дов╕ру до легального укра╖нського руху. Розпочався його поступовий занепад: восени 1943 р. було закрито укра╖нський театр, у жовтн╕ за невиконання безглуздого наказу надати для охорони зал╕зниц╕ 400 б╕йц╕в розпущено Укра╖нський ком╕тет. Врешт╕-решт, за прикриття п╕дп╕льникам залишилися правити к╕лька господарських установ, але з початком блокади Криму радянськими в╕йськами вони ледь живот╕ли. Зв╕льнення Криму радянськими в╕йськами припинило д╕яльн╕сть ОУН у Криму ╕ С╕мферопол╕.
У парку поблизу в╕дновленого Олександро-Невського собору сто╖ть танк Т-34. Це — не звичайний танк Т-34-85, а б╕льш рання модель з 76- м╕л╕метровою гарматою. Цей пам’ятник не т╕льки нагаду╓ нам про укра╖нц╕в, як╕ у склад╕ 4-го Укра╖нського фронту визволяли Крим та С╕мферополь, але ╕ про те, що саме в укра╖нському Харков╕ був розроблений ╕ налагоджений випуск ц╕╓╖ бойово╖ машини.
Деяк╕ вулиц╕ С╕мферополя назван╕ ╕менами геро╖в т╕╓╖ в╕йни – укра╖нц╕в. Зокрема, вул. Мальченка в аеропорту С╕мферополя. Мальченко Михайло Павлович, гвард╕╖ лейтенант, Герой Радянського Союзу. Уродженець села Чаплинка на Херсонщин╕, навчався у зал╕зничному училищ╕ в С╕мферопол╕. З 1943 року перебував на фронт╕ у склад╕ штурмово╖ ав╕ац╕╖. До реч╕, його сестри загинули в окупованому С╕мферопол╕. Одна з них – Шура — п╕шла п╕д кул╕, захищаючи д╕тей-╓вре╖в… Сам Мальченко похований на в╕йськовому кладовищ╕ в С╕мферопол╕.
С╕мферополь був визволений 13 кв╕тня 1944 року. Проанал╕зу╓мо лише один уривок з оф╕ц╕йно╖ ╕нформац╕╖ про зв╕льнення м╕ста: «13 кв╕тня 1944 року м╕сто було без опору зайняте Червоною Арм╕╓ю. Вранц╕ першими ув╕рвалися в м╕сто танки 79-╖ бригади полковника Петра Арх╕пова та 101-╖ бригади п╕дполковника Михайла Хромченка, до С╕мферополя ув╕йшла 26-та мотостр╕лецька бригада полковника Антона Храповицького ╕ 6-та гвард╕йська танкова бригада полковника Василя Жидкова. З п╕вноч╕ наступала 279-та стр╕лецька див╕з╕я генерал-майора Володимира Потапенка. До одинадцято╖ ранку червоноарм╕йц╕ зустр╕лися ╕з загонами партизан╕в 1-╖ бригади (командир Фед╕р Федоренко) П╕вн╕чного з’╓днання ╕ п╕дп╕льниками, що д╕яли в м╕ст╕». Пр╕звища промовисто св╕дчать про внесок до ц╕╓╖ справи укра╖нц╕в. Так, ╕ згадан╕ командири радянських частин, ╕ тисяч╕ рядових червоноарм╕йц╕в – це так╕ ж укра╖нц╕, як ╕ вояки Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖. Кардинальна р╕зниця наших погляд╕в на них – це виключно ознака низько╖ нац╕онально╖ св╕домост╕ наших сп╕вв╕тчизник╕в ╕ нерозум╕ння драми народу, частина якого продовжувала захищати первинн╕ нац╕ональн╕ ц╕нност╕, ╕нша ж частина служила, як могла, сво╖й уже радянськ╕й Укра╖н╕.
Панування рос╕йсько-радянсько╖ ╕деолог╕╖ в «окупованому» Укра╖ною Криму найкраще ╕люстру╓ так званий пам’ятник «жертвам УПА», зведений на Сов╓тськ╕й площ╕. У той самий час укра╖нськ╕ патр╕оти-кримчани – опоненти б╕льшовицького режиму на кримськ╕й земл╕, так ╕ не були ув╕чнен╕. У цьому укра╖нцям Криму не вдалося виробити р╕шучост╕.
Приплив укра╖нц╕в до Криму в╕дбувся восени 1944 р., коли п╕сля варварсько╖ депортац╕╖ кримських татар та ╕нших малих народ╕в Криму сюди переселяли наших сп╕вв╕тчизник╕в (разом з рос╕янами та б╕лорусами) для «в╕дновлення зруйнованого в╕йною господарства». Серед них були ╕ вимушен╕ переселенц╕ ╕з зах╕дних укра╖нських етн╕чних земель — Холмщини та П╕дляшшя, яких переселяли сюди в рамках так званого обм╕ну населенням м╕ж ПНР та СРСР. Розселення ново-прибулих йшло переважно в Алуштинському, Балаклавському, Бахчисарайському, Б╕лог╕рському та Судацькому районах. У 1944 р. з 379000 мешканц╕в Криму 21% становили укра╖нц╕.
Перебуваючи у склад╕ РРФСР, Кримська область залишалася в економ╕чному простор╕ Укра╖ни, що п╕дтверджувало доц╕льн╕сть включення ╖╖ до складу Укра╖ни ще за час╕в УНР. Паливно-енергетичний комплекс, металург╕я, машинобудування та легка промислов╕сть, зал╕зничний транспорт Укра╖ни ╕ Криму фактично були ╓диними. Укра╖на до 1954 року надавала Кримськ╕й област╕ велику допомогу у в╕дродженн╕ м╕ст, в╕дбудов╕ завод╕в та фабрик, у вир╕шенн╕ проблем водопостачання ╕ буд╕вництва.
З 1952 р. у С╕мферопол╕ мешкала укра╖нська народна майстриня В╕ра Ро╖к, яка народилася 25 кв╕тня 1911 р. у м╕ст╕ Лубни (нин╕ Полтавсько╖ област╕). ╥╖ батьками були Л╕д╕я Еразм╕вна Сосюрко (Яворська), художник-граф╕к, та Серг╕й Онуфр╕йович Сосюрко, зал╕зничний службовець. Зак╕нчила Московський художн╕й ╕нститут у 1963 р. Вперше сво╖ вишивки В. Ро╖к виставила 1936 р. на Всесоюзн╕й виставц╕ у Москв╕. Загалом майстриня орган╕зувала 140 персональних виставок сво╖х твор╕в «Укра╖нський рушничок», у тому числ╕ в ус╕х обласних центрах Укра╖ни, а також у Рос╕╖, Н╕меччин╕, Болгар╕╖, Польщ╕, Туреччин╕. Брала участь у 287 загальних художн╕х виставках у СРСР, Укра╖н╕ ╕ за кордоном, у тому числ╕ в Бельг╕╖, Франц╕╖, Угорщин╕, ╤тал╕╖, Монгол╕╖, США, Хорват╕╖. Роботи В╕ри Ро╖к збер╕гаються у 43 музеях р╕зних кра╖н св╕ту. Вишивальниця ╓ засновницею музею декоративного мистецтва народних ум╕льц╕в, салону живопису самод╕яльних художник╕в Криму ╕ школи укра╖нсько╖ вишивки в Криму. В╕ра Ро╖к була членом Нац╕онально╖ сп╕лки майстр╕в народно╖ творчост╕ Укра╖ни. Волод╕ла 300 видами техн╕к вишивання народ╕в св╕ту. Витвори майстрин╕ з╕бран╕ у мемор╕альному музе╖ укра╖нсько╖ вишивки, що д╕╓ у рамках С╕мферопольського етнограф╕чного музею.
Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР, враховуючи сп╕льн╕сть економ╕ки, територ╕альну близьк╕сть, т╕сн╕ господарськ╕ ╕ культурн╕ зв’язки м╕ж Кримом та Укра╖ною, позиц╕ю уряд╕в РРФСР та УРСР, ухвалила 9 лютого 1954 р. Указ «Про передачу Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до складу УРСР». Под╕ю приурочили до 300-р╕ччя Переяславсько╖ ради. Верховна Рада СРСР 26 кв╕тня 1954 р. прийняла Закон «Про передачу Кримсько╖ област╕ з╕ складу РРФСР до складу УРСР» в╕дпов╕дно до радянського законодавства. З Кримом Ки╖в отримав велик╕ площ╕ посушливих степ╕в без води ╕ будь-якого натяку на зрошення, без електрики й енергоресурс╕в. Та сьогодн╕ мало хто згаду╓ про це.
Загалом економ╕ка Кримсько╖ област╕ п╕сля передач╕ ╖╖ до складу УРСР сутт╓во зросла. Тут розвивались як традиц╕йн╕ галуз╕ – курортна, виноробна, консервна, сад╕вництво, в╕вчарство, так ╕ нов╕: з’явилися х╕м╕чна, металург╕йна ╕ суднобуд╕вна. Зросли кап╕тальн╕ вкладення у народне господарство област╕. Так, у 1956 р. пор╕вняно з 1953 р. видобуток зал╕зно╖ руди зр╕с на 36%, виробництво електроенерг╕╖ – на 57%, консерв╕в – на 54%, вина – на 104%, буд╕вельного каменю – на 72%, г╕псу – на 39%. З 1956-го на п╕востр╕в перестали завозити городину, оск╕льки м╕сцев╕ господарства почали вирощувати ╖╖ у достатн╕й к╕лькост╕. В 1953-1963 рр. випуск валово╖ продукц╕╖ промисловост╕ Криму зб╕льшився у 3,4 раза. Кап╕тальн╕ вкладення у народне господарство зросли майже втрич╕ ╕ склали понад 1,5 млрд. крб. Було побудовано 76 великих промислових об’╓кт╕в. За десятир╕ччя (1953-1963 рр.) у м╕стах ╕ роб╕тничих селищах було споруджено будинк╕в загальною площею понад 2,8 млн. кв. м. Виросло 78 нових шк╕л на 37550 м╕сць, на 11,5 тис. зб╕льшилася к╕льк╕сть м╕сць у дитячих садках ╕ яслах. Майже на 1,5 млн. зросла к╕льк╕сть в╕дпочивальник╕в на курортах Криму. Пом╕тних усп╕х╕в досягло с╕льське господарство. Валове виробництво м’яса становило 160% пор╕вняно з 1953 р., виробництво молока зросло б╕льш як удв╕ч╕, винограду – у 14 раз╕в. Площ╕ п╕д садами розширилися втрич╕, а п╕д виноградниками – у 9 раз╕в. К╕льк╕сть фах╕вц╕в з вищою осв╕тою зросла б╕льш н╕ж вдв╕ч╕. Станом на 1959 р. у Криму проживало 1201500 ос╕б, з яких 22,3% становили укра╖нц╕, у 1979 р. — 2135900 ос╕б, з них — 25,6% укра╖нц╕в.

За матер╕алами статт╕
╤вана ПАРН╤КОЗИ
«Укра╖нський С╕мферополь»
crimeanua.wix.com/main

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14556

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков