Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ МА╢ ШАНС ЗАЗВУЧАТИ УКРА╥НСЬКОЮ
30 липня на платформ╕ “Велика ╤дея” стартувала кампан╕я збору кошт╕в про╓кту...


ФЛЕШМОБ «БУДЕМО РАЗОМ»
У Ки╓в╕ запущено флешмоб «Будемо разом» на п╕дтримку людей, що проживають на...


«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 26.12.2014
«КРИМНАШ» ╤ КРИМСЬК╤ ТАТАРИ: ПРИМУС ДО «ЩАСТЯ»?

В╕д окупац╕╖ - до резервац╕╖?

За дев’ять м╕сяц╕в життя в новому – анексованому – Криму сказати, що життя зм╕нилося ╕ стало не тим, до якого звикли ╕ яке недооц╕нювали ран╕ше, означа╓ не сказати н╕чого.
Порожн╕ прилавки в кримських супермаркетах, божев╕льне зростання ц╕н внасл╕док обвалу рубля. Люди в пан╕ц╕, до тями приходять нав╕ть т╕, хто був готовий «померти в Рос╕╖».
На деяк╕ очевидн╕ ознаки розрухи в Криму вже не звертають уваги. На так╕, прим╕ром, як в╕дсутн╕сть сп╕вроб╕тник╕в Д╤БДР на дорогах п╕д час зупинки св╕тлофор╕в через в╕ялове в╕дключення електроенерг╕╖. Так╕, як невмотивована «пильн╕сть» посадовц╕в на адм╕н╕стративному кордон╕ Криму, що фурами ╕ тоннами не пропускають на п╕востр╕в «ворож╕» продукти харчування з материково╖ Укра╖ни. Не новиною ╓ й в╕чн╕ черги на Керченськ╕й переправ╕ — бардакоустр╕й, наявний у Криму ╕ в шторм, ╕ в штиль.
Проблеми Керченсько╖ поромно╖ переправи, що стала «притчею во язицех» ╕ посм╕ховиськом на весь св╕т, пробував «розрулити» нав╕ть «голова» Криму Серг╕й Аксьонов. При╖жджав особисто, розмовляв, давав вказ╕вки ╕ публ╕чн╕ об╕цянки, що «тепер усе зм╕ниться», але затримки транспорту на пором припинилися лише на к╕лька дн╕в. ╤ до сьогодн╕, пише керченський м╕ський сайт, вантажн╕ машини знову стоять по к╕лька д╕б, знову з незрозум╕ло╖ причини опечатуються порожн╕ фури, знову на переправ╕ пов╕домляють, що «зак╕нчилися як╕сь пломби, за якими треба ╖хати до С╕мферополя».
На тл╕ всього цього безумного розгард╕яшу: спроб то опр╕снення морсько╖ води, то зм╕ни русла р╕чок; буд╕вництва через Керченську протоку то п╕дземного переходу, то мосту, то канатно╖ дороги; на тл╕ заяв про необх╕дн╕сть то повернення борг╕в укра╖нським банкам, то «в жодному раз╕» — на тл╕ усього цього «кримоустрою» «влада», що назива╓ться, з п╕ною на вустах розпов╕да╓, як у республ╕ц╕ вс╕м добре живеться, ╕ як кримчани мають бути задоволен╕ одним лише тим, що в Криму нема╓ в╕йни.
При цьому Аксьонов упевнений, що «сьогодн╕ хоч кам╕ння з неба падатиме», 90% кримчан будуть щасливими. «Союз з Рос╕╓ю н╕велю╓ ус╕ тимчасов╕ труднощ╕ перех╕дного пер╕оду», вважа╓ нам╕сник Пут╕на в Криму.
При цьому народов╕ демонстру╓ться активна робота з пошуку ╕ з╕ знешкодження якогось внутр╕шнього ворога, який намага╓ться порушити цей «священний кримсько-рос╕йський св╕т».
Кого призначати на роль внутр╕шнього ворога, сумн╕в╕в н╕ в кого не було — кримських татар, здеб╕льшого тих, як╕ не визнають нову владу ╕ критично ставляться до ╖╖ д╕й. На боротьбу з ними не шкодують ан╕ сил, ан╕ часу: адже, приц╕люючись в цю м╕шень, влада демонстру╓ свою «силу» ╕ в╕двол╕ка╓ жител╕в Криму в╕д розрухи ╕ невдач «перех╕дного пер╕оду». Так вважають у Меджл╕с╕.
Справд╕, ╕нформац╕йн╕ сайти не перестають пов╕домляти про те, що прокуратура ╕ ФСБ, пол╕ц╕я ╕ «самооборона» — ус╕ перебувають у пошуках м╕ф╕чних терорист╕в, не втомлюючись роз’╖жджають по Криму з обшуками ╕ арештами, з конф╕скац╕ями ╕ провокац╕ями.
Сама «прокурорша», п╕клуючись про мир у Криму, особисто ╖здить з С╕мферополя в Армянськ, аби зачитати черговий припис-заборону на в’╖зд тому або ╕ншому пол╕тиков╕.
Площу Лен╕на в С╕мферопол╕, як з╕ницю ока, бережуть в╕д «пров╕дник╕в» «Правого сектора»: з час╕в анекс╕╖ Криму ╖╖ пост╕йно огороджують парканами, оточують в╕йськовими й охороняють бронетехн╕кою.
Як розпов╕в журнал╕стам замголови Меджл╕су Ахтем Чийгоз, «пол╕тичний тиск на актив╕ст╕в-кримських татар посилюватиметься ╕ надал╕, оск╕льки соц╕ально-економ╕чне становище в Криму все г╕рше ╕ г╕рше». Побувавши днями, а точн╕ше 10 грудня, в День захисту прав людини, на допит╕ як св╕док у справ╕ «3 травня», Чийгоз переконався, що боротьба Аксьонова з Меджл╕сом — його ╓диний шанс у спроб╕ утримати владу в Криму. А аргументи Чийгоза на допит╕ в Сл╕дчому ком╕тет╕ про те, що кримськ╕ татари — мирний народ, зовс╕м не вписуються в намальовану владою картинку про ситуац╕ю в Криму.

В╕чна дилема — Крим чи ╕мм╕грац╕я?

М╕ж тим, нац╕ональний рух кримських татар за повернення на батьк╕вщину ще з час╕в СРСР мав усп╕х саме завдяки мирним методам в╕дстоювання сво╖х прав ╕ ч╕тк╕й орган╕зац╕йн╕й структур╕ руху. В╕дсутн╕сть насильства в ц╕й боротьб╕ дозволила руху отримати авторитет у св╕т╕ ╕, принаймн╕, лояльн╕сть при вс╕х президентах — в Укра╖н╕. Сьогодн╕, коли л╕дери народу — Джем╕л╓в ╕ Чубаров — в╕др╕зан╕ в╕д Криму, буд╕вля Меджл╕су заарештована владою, а деяк╕ з меджл╕с╕вц╕в, не витримавши випробування, поповнили ряди ц╕╓╖ ж влади, поста╓ питання, — яким чином дал╕ функц╕онувати в Криму представницькому органу кримських татар?
На думку одного з автор╕в Стратег╕╖ повернення Криму, колишнього Генконсула Укра╖ни в Стамбул╕ ╕ нин╕шнього голови «Майдану закордонних справ» Богдана Яременка, розглядати це питання сл╕д з точки зору того, що майбутн╓ кримськотатарського народу пов’язане з Укра╖ною. Тому Меджл╕су для збереження статус-кво необх╕дно пере╖хати з Криму на материк ╕ продовжити свою повноц╕нну д╕яльн╕сть у демократичн╕й ╕ в╕льн╕й кра╖н╕.
«Вважаю, що збереження повноц╕нного громадського життя кримськотатарського народу в Рос╕╖ неможливе, оск╕льки вона робить усе для того, щоб вихолостити його рух. Тому, якщо серйозно сприймати проблеми кримських татар, то необх╕дно насамперед завершити юридичне оформлення ╖хн╕х прав, створивши в Укра╖н╕ кримськотатарський нац╕ональний округ, який згодом стане прообразом майбутнього нац╕онально-територ╕ального устрою Криму», — пов╕домив кореспонденту «Укр╕нформу» Богдан Яременко.
По-друге, вважа╓ в╕н, Укра╖на ма╓ законодавчо затвердити лег╕тимн╕ органи управл╕ння кримськотатарським нац╕ональним рухом для того, щоб не допустити створення Рос╕╓ю альтернативних орган╕в, як╕ можуть бути визнан╕ ╕ншими кра╖нами.
Щодо пере╖зду з Криму мешканц╕в, як╕ не згодн╕ з новим режимом, то Укра╖на, не маючи можливост╕ забезпечити ╖хн╕ права на окупован╕й територ╕╖, ма╓ створити хоч би м╕н╕мальн╕ умови для охочих залишити п╕востр╕в, як, вт╕м, — й ╕нш╕ територ╕╖, де ╕сну╓ загроза життю укра╖нц╕в.
Скористатися чи н╕ ц╕╓ю можлив╕стю — це вже особиста справа кожно╖ людини, зазначив Богдан Яременко. При цьому в╕н наголосив на тому, що на материков╕й Укра╖н╕ необх╕дно орган╕зувати «Осередки кримського життя».
Загалом все це, розпов╕в Яременко, прописано в розм╕щен╕й на сайт╕ «Майдану закордонних справ» — «Стратег╕╖ повернення Криму».
Протилежну до ц╕╓╖ точку зору на проблему ма╓ колишн╕й голова Бахчисарайсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, член Меджл╕су ╤льм╕ Умеров. В╕н вважа╓, що кримським татарам у жодному раз╕ не можна в╕д’╖жджати з Криму, до яко╖ б держави п╕востр╕в не належав.
«Ск╕льки триватиме окупац╕я, два роки чи двадцять рок╕в, цей час треба пережити в Криму, як Меджл╕су, так ╕ усьому народу. Працювати, займатися б╕знесом, будувати будинки ╕ виховувати д╕тей треба на батьк╕вщин╕ — для цього ми ст╕льки боролися за повернення в Крим», — сказав кореспондентов╕ агентства Умеров.
За його словами, в╕н не ма╓ права засуджувати людей за те, що вони, залишаючись громадянами Укра╖ни, вимушен╕ отримувати рос╕йськ╕ пенс╕╖ ╕ соц╕альн╕ виплати, тому що сам опинився в такому становищ╕.
П╕сля гучного в╕дходу з посади голови Бахчисарайсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, пов’язаного з в╕дмовою складати присягу РФ, в╕н за станом здоров’я п╕шов на пенс╕ю, але оск╕льки укра╖нську пенс╕ю в Криму отримати нема╓ техн╕чно╖ можливост╕, вимушений був оформити рос╕йську.
«╢дине, в╕д чого б я застер╕г кримських татар, що залишилися в Криму, — це складати присягу на в╕рн╕сть держав╕-окупанту», — сказав Умеров.
Меджл╕с, за його словами, теж ма╓ працювати в Криму в м╕ру сво╖х сил ╕ можливостей.
Ви╖хати чи продовжувати жити на батьк╕вщин╕ — дилема для багатьох кримських татар. Пригадуються слова Муфт╕я Криму Ем╕рал╕ Абла╓ва на сес╕╖ Курултаю, що проходила у Бахчисара╖ у березн╕ цього року: «Наша колиска — Крим, ╕ ми не повинн╕ ╖╖ залишати».
Говорили й ╕нш╕ делегати з’╖зду, мовляв, у вс╕ часи кор╕нних кримчан правдами ╕ неправдами виживали з╕ свого дому. Люди не витримували ╕ в╕д’╖жджали, думаючи, що недалеко ╕ ненадовго, що дуже скоро повернуться. Залишали р╕дн╕ дом╕вки, в╕д’╖жджаючи чимдал╕ в╕д Рос╕╖, — хто через Укра╖ну в Румун╕ю, але б╕льш╕сть — морем, у Туреччину. Сьогодн╕ в одн╕й т╕льки Туреччин╕ живе близько 6 млн. кримських татар — у 20 раз╕в б╕льше, н╕ж ╖х сьогодн╕ в Криму.
При цьому в╕домий практично ╓диний випадок, коли кримський татарин повернувся з Туреччини на батьк╕вщину предк╕в. Це — журнал╕ст ╕ громадський д╕яч ╤смет Юксель, який реал╕зував не один благод╕йний проект у Криму. Як в╕домо, строком на п’ять рок╕в рос╕йська влада позбавила його права в’╖жджати в Крим.

А у вас ╓ Туреччина!

Коли в багатонац╕ональн╕й с╕м’╖ кримських репатр╕ант╕в, що пережили сп╕льну б╕ду — депортац╕ю, розмова зводиться до того, що у в╕рмен ╓ В╕рмен╕я, у болгар — Болгар╕я, у грек╕в — Грец╕я, у н╕мц╕в — Н╕меччина, а у кримських татар — н╕чого, знаходяться т╕, хто каже, — а у них ╓ Туреччина.
Справд╕, за останн╕ 20 рок╕в Туреччина багато зробила для облаштування кримських татар у Криму — допомагала з житлом, буд╕вництвом шк╕л, здобуттям осв╕ти — перераховувати ╖╖ добр╕ справи можна безк╕нечно. Турки дуже близько сприймають б╕ль кримських татар, з якими ╖х об’╓дну╓ сп╕льна ╕стор╕я, родинн╕ зв’язки, рел╕г╕я, близьк╕сть мови, культури, ментал╕тету. Кримськ╕ татари завжди ц╕нували п╕дтримку ц╕╓╖ кра╖ни ╕ вже, якби могли обрати, з ким пов’язати сво╓ майбутн╓ — з Рос╕╓ю, Укра╖ною чи Туреччиною, то з великою часткою ймов╕рност╕ перевагу в╕ддали б останн╕й кра╖н╕.
У Криму уважно стежили за д╕ями Анкари п╕сля анекс╕╖ Криму Рос╕╓ю. Заяву про п╕дтримку територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни Президент Туреччини Абдулла Гюль оголосив одним з перших разом з Президентом Польщ╕. МЗС Туреччини засудило проведення референдуму про статус Криму, а тод╕ ще голова уряду Туреччини Реджеп Та╖п Ердоган у телефонн╕й розмов╕ з Пут╕ним сказав рос╕йському президентов╕, що «в Криму живуть не лише етн╕чн╕ рос╕яни».
Те, що сталося пот╕м, — зустр╕ч в Анкар╕ Президент╕в Рос╕╖ ╕ Туреччини, заява Пут╕на про в╕дмову в╕д П╕вденного потоку, знижка на газ та ╕нш╕ преференц╕╖ Туреччини в╕д Рос╕╖, що виглядали як п╕длещування впливового п╕вденного сус╕да, — глибоко шокувало кримських татар.
К╕лька дн╕в тема «турки кинули кримських татар» була найб╕льш обговорюваною в Криму. Емоц╕╖ фейсбучних анал╕тик╕в зашкалювали — турецький президент на прес-конференц╕╖ п╕сля тригодинних переговор╕в за закритими дверима заворожено твердив: «Пут╕н сказав», «Пут╕н забезпечив» «╕нтереси усього народу», «кримськотатарська мова визнана державною» ╕ так дал╕.
Вт╕м, у певних колах цю ситуац╕ю прокоментували б просто — «н╕чого особистого, т╕льки б╕знес».
Укра╖нський журнал╕ст з Криму Осман Паша╓в, який певний час працював у Туреччин╕, ще напередодн╕ при╖зду в Анкару Пут╕на попередив, що не варто чекати в╕д зустр╕ч╕ двох президент╕в чогось особливого. За його словами, урядом Туреччини затверджений сп╕льний з Рос╕╓ю план буд╕вництва в пров╕нц╕╖ Мерс╕н атомно╖ електростанц╕╖ варт╕стю 5 млн. долар╕в.
«Думаю, не буде жодних публ╕чних заяв. Кримськ╕ татари не вартують 5 млн. долар╕в. Ми — б╕дн╕ нечисленн╕ родич╕, яким максимум можуть об╕цяти комфортну мечеть в центр╕ С╕мферополя, якщо сильно не нариватимемося», — написав на сво╖й стор╕нц╕ в Facebook емоц╕йний Паша╓в.
П╕дсумки в╕зиту в Туреччину Пут╕на л╕дери кримських татар Джем╕л╓в ╕ Чубаров журнал╕стам не коментували.
╢дине, що зробив Чубаров, — спробував зменшити загострення публ╕чних коментар╕в ╕ порадив народним експертам «не квапитися з узагальненнями».
«Насправд╕, в складних м╕жнародних процесах, обумовлених агресивною пол╕тикою Рос╕╖, ╓ св╕й ч╕ткий алгоритм, що дозволя╓ передбачити благополучний результат. У тому числ╕ для Криму ╕ кримськотатарського народу», — написав Чубаров у Facebook.
Мустафа Джем╕л╓в як уповноважений Президента Укра╖ни з питань кримськотатарського народу також стримано висловився на сво╖й оф╕ц╕йн╕й стор╕нц╕ в тому дус╕, що «турецький президент спробував об╕йти гостр╕ пол╕тичн╕ кути ╕ прид╕лив увагу економ╕чним питанням». За його словами, Туреччина не може самост╕йно вдатися до крок╕в, спрямованих проти агресивних д╕й Рос╕╖ в Криму.
Можливо, вони мають рац╕ю. Емоц╕╖ — не найкращий супутник на шляху до визначено╖ вершини. Досить жертв у в╕дстоюванн╕ свободи, чест╕ та г╕дност╕, сл╕д п╕дключати холодну голову, тверезий розрахунок, ч╕ткий алгоритм.
╤, звичайно, впевнен╕сть у тому, що у в╕рмен ╓ В╕рмен╕я, у болгар — Болгар╕я, у турк╕в — Туреччина, а у кримських татар — Укра╖на.

Катерина ЛИСИЦИНА
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14522

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков