Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...


СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 19.12.2014
«ПАМ’ЯТНИК ПОВИНЕН БУТИ В ДУШ╤ КОЖНОГО...»

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

У КРИМУ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ НАЦИЗМУ
На 10-му к╕лометр╕ Феодос╕йського шосе 11 грудня спостер╕галося скупчення велико╖ к╕лькост╕ автомоб╕л╕в. Чергували прац╕вники дорожньо-патрульно╖ служби, пол╕ц╕╖, стояла карета швидко╖ допомоги. Б╕ля пам’ятника, встановленого на м╕сц╕ розстр╕льного рову, де похован╕ тисяч╕ ╕уде╖в, убитих п╕д час г╕тлер╕всько╖ окупац╕╖ Криму, збиралися люди.

Б╕льше ста людей прийшли покласти кв╕ти та вшанувати пам’ять жертв нацизму. На цьому м╕сц╕ з 11 до 13 грудня 1941 року були розстр╕лян╕ та похован╕ в протитанковому ров╕ за р╕зною ╕нформац╕╓ю в╕д 13 до 17 тисяч кримчак╕в та ╓вре╖в.
Житель С╕мферополя Аарон Цирульников розпов╕да╓, що з дитинства щороку приходить на це м╕сце – тут була розстр╕ляна його прабабуся.
– М╕й д╕дусь п╕шов на фронт у 15 рок╕в, а коли повернувся, д╕знався в╕д сус╕д╕в, що його мати, яка залишилася одна, була розстр╕ляна. Щороку ми приходили сюди, пот╕м збиралися в кол╕ р╕дних, слухали ц╕ ╕стор╕╖, жахалися. Пам’ятник ма╓ бути в душ╕ кожного, хто небайдужий до ц╕╓╖ трагед╕╖.
Перед тими, хто з╕брався, священнослужител╕ р╕зних конфес╕й – православ’я, ╕уда╖зму та ╕сламу прочитали молитви. Звертаючись до учасник╕в жалобного м╕тингу рабин Ар╕ель Тр╕ггер сказав:
– В╕йни ведуться на полях битв, в╕йни ведуться також у наших з вами серцях. Холодна в╕йна не здатна охолодити наш╕ душ╕, зрадити забуттям пам’ять тих, хто вже не з нами.
Представник товариства кримчак╕в прочитав кримчацькою мовою молитву, яка м╕стила так╕ слова: «У ц╕ чорн╕ дн╕ нехай кожна р╕дна душа, кожен друг ╕ товариш знайде в кримчацькому дом╕ в╕ру ╕ над╕ю. Допоможи нам знайти св╕тлу дорогу ╕ побачити щаслив╕ дн╕. Нехай наш╕ д╕ти й онуки побачать кращ╕ часи. Ам╕нь».
╤мам С╕мферопольського району Ра╖м Гафаров розпов╕в, що йому довелося сп╕лкуватися з людиною, яку кримчаки та ╓вре╖, що йшли на розстр╕л, просили помолитися за них Аллаху.
Мешканка С╕мферополя, 91-р╕чна Л╕д╕я Борис╕вна Торе╓ва розпов╕да╓, що приходить на м╕сце розстр╕льного рову вже багато десятк╕в рок╕в.
– Тут лежать безвинн╕ люди, як╕ н╕чого н╕кому поганого не зробили. Найкраще, що ми можемо для них зробити, – це пам’ятати ╖х. З кожним роком усе б╕льше молод╕ приходить сюди, багато приходить людей похилого в╕ку. Без сл╕з не можу бувати на цьому м╕сц╕. Я вдячна вс╕м людям, хто сьогодн╕ тут. Молодь ма╓ пам’ятати, ми ма╓мо все зробити, щоб у нас був мир. Щоб не було знову п╕чних труб, як╕ мен╕ довелося бачити 1418 дн╕в.
В╕д спогад╕в сльози на оч╕ наверталися ╕ у кримчака Аркад╕я Мо╖сейовича Ачк╕наз╕. У 1944 роц╕ його батько був серед тих, хто збирав останки ╕ проводив поховання розстр╕ляних.
– На початку тридцятих, коли в Криму був голод, десять с╕мей кримчак╕в з С╕мферополя ви╖хали до Воронежа, де ╕ влаштувалися. Коли н╕мц╕ зайняли Воронеж, ми видали себе за татар, сказавши, що документи втратили п╕д час бомбардувань, ╕ таким чином залишилися жив╕. ╤ т╕льки в 1944-му, повернувшись до Криму, д╕зналися страшну р╕ч, що вс╕х кримчак╕в розстр╕ляли. Сюди я приходжу ось уже в 69-й раз.
З оф╕ц╕йних ос╕б на заход╕ були присутн╕ «в╕це-прем’╓р» уряду Криму Микола Янак╕, депутат кримського парламенту ╢фим Ф╕кс ╕ почесний консул ╤зра╖лю в С╕мферопол╕ Ян Епштейн. Прийшов вшанувати пам’ять жертв нацизму ╕ президент Фонду досл╕джень ╕ п╕дтримки кор╕нних народ╕в Криму Над╕р Бек╕ров.
– Сьогодн╕ особливий день, на жаль, малов╕домий для тих, хто живе у Криму, – день масового вбивства ╓вре╖в ╕ геноциду кримчацького народу. Цей стародавн╕й народ, який пережив дв╕ тисяч╕ рок╕в, був практично знищений. В к╕нц╕ Х╤Х стол╕ття ╖х, за р╕зними оц╕нками, нараховувалося в╕д 6 до 10 тисяч. З них 6 чи 7 тисяч були розстр╕лян╕ фашистами. Фактично це ╕стор╕я про те, як за один день був знищений ц╕лий народ. Я сам – представник кор╕нного народу ╕ президент орган╕зац╕╖, яка взяла на себе зобов’язання допомагати кор╕нним народам у Криму, просто не можу в цей день не бути тут. Жоден кор╕нний народ Криму сьогодн╕ не живе повноц╕нним життям, на яке ма╓ право в силу хоча б факту свого ╕снування. На жаль, права кор╕нних народ╕в зневажалися ╕ продовжують зневажатися ус╕ма режимами без винятку.
На завершення заходу кримчацька поетеса Н╕на Бакш╕ прочитала в╕рш╕, присвячен╕ загиблим. В пам’ять про уб╕╓нних запалили св╕чки, а зг╕дно з ╓врейською традиц╕╓ю на пам’ятник поклали камен╕.

«Крим.Реал╕╖»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14478

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков