Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!


ЖУРАВЛИН╤ КЛЮЧ╤
Жовтень холодний - оч╕куй тако╖ ж зими.


ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...
24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 19.12.2014
СЛ╤Д ВИТРУШУВАТИ «ВАТУ» З ГОЛОВИ ╤ ВЧИТИ МОВУ!

Мова про мову

Вадимов╕ Мукомолу 42 роки. Ви╖хав ╕з С╓в╓родонецька разом ╕з родиною на початку л╕та. Вже п╕вроку прожива╓ у В╕нниц╕ з дружиною Ольгою та донечкою-школяркою. Родиною вони в╕дв╕дують безкоштовн╕ курси укра╖нсько╖ мови, як╕ проводять волонтери. Вадим охоче да╓ ╕нтерв’ю ╕ бачить свою м╕с╕ю у тому, щоб «витрушувати вату» з гол╕в «сх╕дняк╕в», демонструючи ╖м на власному приклад╕, що не ╕сну╓ мовних та культуролог╕чних перепон у ╓дино╖ нац╕╖ — укра╖нц╕в. Про це в╕н розпов╕в кореспондентов╕ «Укр╕нформу».

— Вадиме, пригадайте под╕╖, коли ви вир╕шили ви╖хати з Донбасу...
— М╕сто С╓в╓родонецьк тод╕ зайняли сепаратисти. Ми фактично жили п╕д обстр╕лами. З’явились як╕сь козаки, майже у мене на очах захопили делегац╕ю ОБС╢ — ╖╖ м╕сце розташування було буквально за 300 метр╕в в╕д нашого дому. Дружина хвилювалась за мене, за дитину... Нам удалося ви╖хати, вивезти реч╕. Батько перебрався у м╕сто Хмельницький, я з родиною — у В╕нницю.
— Чому при вибор╕ нового м╕сця проживання зупинились саме на В╕нниц╕?
— В╕дверто кажучи, хот╕ли спочатку до ╤вано-Франк╕вська — там кл╕мат м’якший, гори ближче. Але в ╤нтернет╕ прочитали, що В╕нниця була визнана найкомфортн╕шим м╕сцем для проживання. Придивились, ╕ справд╕ — вс╕ комун╕кац╕╖ ╕ транспортн╕ розв’язки дуже компактн╕ ╕ зрозум╕л╕. Центр м╕ста красивий, ╕нфраструктура розвинена. Ще й у центр╕ кра╖ни розташоване — подорожувати зручно. А коли пере╖хали ╕ з людьми посп╕лкувались, — зрозум╕ли, що виб╕р зробили правильний. Що вам зда╓ться буденним ╕ звичним — для нас у новинку: розб╕жност╕ у культур╕ та сприйнятт╕ у людей у Сх╕дн╕й ╕ Центральн╕й Укра╖н╕ значн╕. Коли я говорю в╕нничанам: «Ви зовс╕м ╕нш╕», — вони не розум╕ють. Певно, сл╕д трохи пожити на сход╕, щоб це зрозум╕ти. Тут люди м’якш╕, несп╕шн╕, довше розм╕рковують над прийняттям р╕шення, не так швидко все роблять. Тут не така конкуренц╕я м╕ж людьми: ╕ в б╕знес╕, й у в╕дносинах. Люди спочатку добре думають, пот╕м говорять, а не навпаки. Менше соц╕ально╖ напруги, та й людей на вулицях менше. Пор╕вняти Луганськ ╕ В╕нницю — два однаков╕ за к╕льк╕стю населення м╕ста, але у вас усе набагато спок╕йн╕ше.
— В╕д кого ви отримали допомогу, як адаптувалися?
— П╕вроку тому ще не було державних програм п╕дтримки. У мене були знайом╕ по б╕знесу, допомогли ╕ м╕сцев╕ волонтери — продуктами, речами. Зараз держава почала допомагати за програмою для переселенц╕в — уже першу виплату отримали. Звичайно, програма обмежу╓ допомогу тим, хто працю╓ неоф╕ц╕йно, мотивуючи звертатись у центри зайнятост╕. Але я звик розраховувати на власн╕ сили: нам ╕з дружиною поки що на прожиття вистача╓ — працю╓мо в ╤нтернет-магазинах. ╢дина складн╕сть була у тому, що ми були замкнут╕ на постачальниках з╕ Сх╕дно╖ Укра╖ни ╕ багато з них нараз╕ у зон╕ АТО: нема виробництва, п╕двозу сировини, неможливо вивезти готову продукц╕ю. Про банк╕вську систему я взагал╕ мовчу — перекрили кисень велик╕й к╕лькост╕ б╕знесу. Тому зараз активно шука╓мо нових постачальник╕в, нов╕ товари. Але я не жал╕юсь. Розум╕ю, що допомога потр╕бна зараз для тих зон, де йдуть бойов╕ д╕╖. Людям треба ви╖жджати, а вони розгублен╕ — не знають, куди ╖м под╕тись, бо на пенс╕ю, на дитяч╕ грош╕ ╖хати на нове м╕сце дуже складно.
— З якими найголовн╕шими проблемами з╕ткнулись?
— Найголовн╕ше — житло. На ринку великий бардак — ╕з пропозиц╕ями, з накручуванням ц╕н. Р╕елтори бачать, що йде попит, ╕ починають п╕двищувати ц╕ни. Але ж зарплати н╕хто не п╕двищу╓, а ц╕ни ростуть. Фактично, як ми пере╖хали, вдв╕ч╕ п╕днялись: у червн╕ за «двушку» правили 2-2,5 тисяч╕ гривень, а зараз 3-3,5 тисяч╕, за менше – ╕ не п╕дходь. Як╕ грош╕ потр╕бно заробляти людям, як викручуватись, щоб сплачувати так╕ кошти? А влада н╕як не вплива╓ н╕ на цей ринок, н╕ на господар╕в житла.
— Чи стикнулись ви з якимись дискрим╕нац╕йними проявами?
— Н╕, н╕чого такого не було. ╢дине, що звикали до укра╖нсько╖ мови на вулицях, у транспорт╕, у магазинах. Дивно було, як молоденьк╕ мамочки розмовляють ╕з д╕тками укра╖нською. В╕дчули культурний шок. Тут н╕кому в голову не приходить писати назву магазину — рос╕йською, на Сх╕дн╕й Укра╖н╕ все навпаки. Коли ран╕ше я слухав пол╕тик╕в, як╕ обговорювали мовн╕ питання, — якось мляво на це реагував. А зараз я розум╕ю, чому були так╕ запекл╕ дискус╕╖, — реальна р╕зниця у мовах, культурах одного народу. ╤, в╕дчувши це зараз на соб╕, я сво╖х знайомих аг╕тую пройти курси укра╖нсько╖, подорожувати Укра╖ною, в╕дчути справжн╕й патр╕отизм, справжню укра╖нську ╓дн╕сть ╕ г╕дн╕сть. Щоб люди розум╕ли, нащо та мова, як себе позиц╕онувати, як любити Укра╖ну. Таких момент╕в на сход╕, звичайно, не вистача╓.
— ╤ як╕ у вас усп╕хи з вивчення укра╖нсько╖?
— В╕дв╕дую курси з вивчення укра╖нсько╖ мови з жовтня. Знайшов у ╤нтернет╕ оголошення ╕ був при╓мно вражений, що курси — безкоштовн╕. Волонтери ╖х орган╕зували ╕ ведуть. Читаю — в╕льно, складн╕ше да╓ться вимова, в╕дчуваю, що й мовну скарбничку сл╕д пост╕йно поповнювати. Все життя розмовляв рос╕йською, думаю рос╕йською, але укра╖нська стала близька. Тут хороша практика: навколо сусп╕льство сп╕лку╓ться укра╖нською, ╕ хочеться в╕дпов╕дати. Показати, що не просто пере╖хав ╕ живеш, а що поважа╓ш людей, поважа╓ш м╕сто, Укра╖ну, землю, де знайшов нову батьк╕вщину. Щоб опанувати мову швидше, домовились ╕з дружиною розмовляти на вулиц╕ виключно укра╖нською. Подоба╓ться ставлення людей — нав╕ть якщо як╕сь фрази у нас лунають рос╕йською, н╕хто зайвих запитань не ставить. А донька навча╓ться в укра╖нськ╕й школ╕, де вс╕ предмети викладаються укра╖нською. ╤ н╕чого, встига╓. Певне, да╓ться взнаки, що курси в╕дв╕ду╓мо вс╕╓ю родиною — ╓ стимул.
— Плану╓те повернутись?
— Н╕. У нас нема╓ план╕в повертатись назад. Будемо туди при╖жджати як гост╕. ╢ скайп, сп╕лкування, родич╕, друз╕. Звичайно, хочемо ╖х пров╕дати. Побачимо, як буде навесн╕, якщо в╕йна завершиться, — по╖демо, звичайно. Власним прикладом намагаюсь донести тим, хто залишився на сход╕, що сл╕д витрушувати «вату» з голови, ламати стереотипи, що ╖м нав╕яли про «╕ншу Укра╖ну». Розпов╕даю, як╕ тут люди, як вони ставляться до тих чи ╕нших речей, як долають т╕ чи ╕нш╕ складнощ╕. Переконаний, що так само мають чинити й ╕нш╕ переселенц╕, як╕ пере╖хали сюди. Розпов╕дати назагал, прес╕, як вони облаштували сво╓ життя у новому м╕сц╕. Щоб люди розум╕ли, що Укра╖на — ╓дина кра╖на, ╕ розпод╕л на сх╕д та зах╕д — то лише якась хвора уява.

Натал╕я ЖУРБЕНКО
м. В╕нниця

КРИМСЬК╤Й «ВЛАД╤» ЗАПРОПОНУВАЛИ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ УКРА╥НСЬКУ МОВУ НА... «МАЛОРОС╤ЙСЬКУ»
Громадська орган╕зац╕я «Асоц╕ац╕я «Захисник» звернулася до кримсько╖ «держради» з пропозиц╕╓ю щодо внесення зм╕н до статт╕ про «державн╕» мови у «конституц╕╖» «Республ╕ки Крим» — зам╕нити прикметник «укра╖нська» на «малорос╕йська». Про це пов╕домля╓ сайт С╕мферополя.
Представники орган╕зац╕╖ свою пропозиц╕ю пояснили так: «Рос╕йська, малорос╕йська, б╕лоруська мови вийшли з одн╕╓╖ рос╕йсько╖ мови — мови Ки╖всько╖ Рус╕. При цьому слово «малорос╕йський» ан╕трохи не ╓ образливим, як це намагаються подати тепер╕шн╕ укра╖н╕затори, а каже про ╕нше — зв╕дки п╕шла земля рос╕йська. До реформи 1918 року рос╕йська мова була об’╓днавчим фактором. Для того, щоб повернутися до цього питання, необх╕дне не лише дбайливе ставлення до малорос╕йсько╖ мови, а й до великорос╕йсько╖».
Також, пояснюючи свою ╕н╕ц╕ативу, «захисники»-«великороси» звертаються до даних з енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона, в якому вказано: «Рос╕йська мова — терм╕н, який вжива╓ться у двох значеннях. В╕н познача╓: I) сукупн╕сть нар╕ч великорос╕йських, б╕лоруських ╕ малорос╕йських; II) сучасну л╕тературну рос╕йську мову, презентовану у сво╖й основ╕ одним ╕з великорос╕йських нар╕ч».
Про реакц╕ю кримського «парламенту» на цю ╕н╕ц╕ативу поки що нев╕домо.
 crimeanua.wix.com/main


У ЛАТВ╤╥ ПОКАРАЛИ ВЧИТЕЛ╤В ЗА НЕЗНАННЯ ДЕРЖАВНО╥ МОВИ
У Латв╕╖ за п╕дсумками перев╕рок з початку року 55 вчител╕в ╕ 24 пом╕чник╕в у школах нацменшин були покаран╕ за те, що не волод╕ли державною мовою на належному р╕вн╕.
Пор╕вняно з минулим роком к╕льк╕сть покараних учител╕в зросла втрич╕. За латв╕йським законом, вони можуть бути оштрафован╕ на суму в╕д 35 до 280 ╓вро, переда╓ delfi.lv. Покараним вчителям да╓ться терм╕н 3-4 м╕сяц╕, п╕сля яких вони проходять чергову перев╕рку. Якщо ╕ в цьому випадку р╕вень волод╕ння мовою недостатн╕й, ком╕с╕я рекоменду╓ директору школи розглянути питання про в╕дпов╕дн╕сть вчителя об╕йман╕й посад╕.
Особливу увагу р╕вню волод╕ння мовою почали прид╕ляти п╕сля референдуму про статус рос╕йсько╖ мови. Перев╕рки проводить Центр держмови.
У латв╕йському Центр╕ держмови вважають, що проблему не вда╓ться вир╕шити через рос╕йськомовне середовище ╕ в╕дсутн╕сть мотивац╕╖ у вчител╕в. Вт╕м, як наголошу╓ться, проблем з╕ знанням р╕дно╖ мови у молодих вчител╕в нема╓, вона ╓ в основному у фах╕вц╕в, як╕ пропрацювали в школ╕ понад 30 рок╕в.
УН╤АН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14475

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков