Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 19.12.2014
ДИСКРИМ╤НАЦ╤Я КРИМЧАН-ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤В: КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

«Нерезидентний» Крим...

Зг╕дно з ╕нформац╕╓ю УВКБ ООН, на к╕нець листопада 2014 року в Укра╖н╕ нараховувалося майже дев’ятнадцять з половиною тисяч внутр╕шньо перем╕щених ос╕б (ВПО) з Криму або, просто кажучи, вимушених переселенц╕в.
Сьогодн╕ в Укра╖н╕ ╕снують два основних закони, як╕ регулюють права кримчан-переселенц╕в: Закон Укра╖ни «Про забезпечення прав ╕ свобод громадян ╕ правовий режим на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Укра╖ни», який стосу╓ться не т╕льки кримчан, як╕ залишилися в Криму, а й тих, хто змушений був залишити сво╖ будинки ╕ перебратися на материкову частину Укра╖ни; «св╕жоп╕дписаний» Президентом Укра╖ни Закон «Про забезпечення прав ╕ свобод внутр╕шньо перем╕щених ос╕б». Закон покликаний захищати права ╕ свободи не т╕льки переселенц╕в з Донецько╖, Лугансько╖ областей та Криму, а й переселенц╕в з ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни, у яких можуть виникнути причини для масового перем╕щення (надзвичайн╕ ситуац╕╖, масове порушення прав людини).
Незважаючи на наявн╕сть законодавчо╖ бази, ╕сну╓ багато проблем, як╕ призводять до дискрим╕нац╕╖ кримчан. Це, наприклад: отримання дов╕дки про взяття на обл╕к як ВПО; перетин адм╕н╕стративного кордону з материковою частиною Укра╖ни; визнання кримчан нерезидентами Укра╖ни, що обмежило отримання ними банк╕вських послуг; дискрим╕нац╕я в отриманн╕ пенс╕й.

Чи так легко отримати дов╕дку переселенця?

Переселенц╕ з Криму мають в обов’язковому порядку отримати дов╕дку про взяття на обл╕к як ВПО, яка зам╕ню╓ прописку. Формально цей документ вида╓ться громадянам, заре╓строваним на територ╕╖ Криму в день звернення. Отримати ╖╖ можна на п╕дстав╕ письмово╖ заяви, паспорта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ особу та громадянство, з якого беруться в╕домост╕ про м╕сце проживання. Насправд╕ ж все не так просто: дос╕ мало хто зна╓, на як╕й п╕дстав╕ видавати дов╕дку, де збер╕гати дан╕ ╕ т. ╕н.
Незважаючи на прописан╕ у в╕дпов╕дному наказ╕ ч╕тк╕ норми й алгоритм отримання дов╕дки, на практиц╕ ми стика╓мося з тим, що отримати ╖╖ кримчанам не так то просто. ╤, звичайно ж, не варто плекати ╕люз╕й з приводу того, що ╖╖ наявн╕сть у внутр╕шньо перем╕щено╖ особи в╕д╕граватиме визначальну роль при зверненн╕ до в╕дпов╕дно╖ ╕нстанц╕╖. Багато хто сприйма╓ цю дов╕дку просто як ф╕ксац╕ю м╕сця тимчасового перебування для можливост╕ отримувати особою кореспонденц╕╖.

Як бути нерезидентом у сво╖й кра╖н╕?

Дискрим╕нован╕ в правах кримчани ╕ у зв’язку з постановою НБУ № 699 в╕д 3 листопада, яка набула нещодавно чинност╕. Зг╕дно з нею жител╕ та громадяни Укра╖ни, заре╓строван╕ на територ╕╖ Криму, стали нерезидентами. Нижче наводимо список проблем, з якими з╕ткнуться найближчим часом новооголошен╕ нерезиденти.
Юрособам, що мають м╕сцеперебування в Криму, закрили ╖хн╕ банк╕вськ╕ рахунки. А за законодавством м╕сцеперебування – це ╕ ╓ адреса перебуваня юрособи, яка вказана в ╖хн╕х ре╓страц╕йних документах. Тобто необх╕дн╕сть закривати рахунки буде не т╕льки для юрос╕б, як╕ перебувають у Криму, а й для тих, хто перем╕стився, але не встиг перере╓струватися на материков╕й частин╕.
Банк╕вськ╕ картки, видан╕ в Криму, не можуть б╕льше використовуватися на материков╕й частин╕ Укра╖ни. Тепер кримчани — власники банк╕вських карток не зможуть отримувати грошов╕ перекази.
Рахунки кримчанам в╕дкривати, як ╕ ран╕ше, можна, але фактично це буде процедура обслуговування нерезидент╕в (а це означа╓ дещо ╕нш╕ умови в╕дкриття рахунк╕в, заборону на використання поточних рахунк╕в ф╕зичних ос╕б для проведення операц╕й, пов’язаних з╕ зд╕йсненням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, особлив╕ умови зарахування кошт╕в на карту ╕ т. ╕н. – в╕дпов╕дно до ╤нструкц╕╖ про порядок в╕дкриття, використання ╕ закриття рахунк╕в у нац╕ональн╕й та ╕ноземн╕й валют╕, затверджено╖ Постановою НБУ в╕д 12.11.2003 р. № 492.
Кримчанам-п╕дпри╓мцям, зважаючи на ц╕ зм╕ни, буде тепер дуже складно вести б╕знес без зм╕ни ре╓страц╕╖ м╕сця проживання.
Постанова НБУ № 699 на практиц╕ призвела до дискрим╕нац╕╖ кримчан – ╖хн╕ економ╕чн╕ права обмежуються. Ведення б╕знесу як для юридичних ос╕б, так ╕ для ф╕зичних ос╕б-п╕дпри╓мц╕в, оформлення грошових переказ╕в, отримання кредиту, поповнення депозитного рахунку, обм╕н валют та ╕нш╕ банк╕вськ╕ послуги стали обмеженими або забороненими для громадян Укра╖ни з «кримською пропискою». Правозахисн╕ орган╕зац╕╖ мають нам╕р працювати сп╕льно над вир╕шенням гострих проблем, серед яких ╕ доступ кримчан до адм╕н╕стративних прав ╕ свобод.

Труднощ╕ перетину адм╕нкордону на Херсонщин╕

Прикордонна служба Укра╖ни пов╕домля╓, що в’╖зд ╕ ви╖зд на тимчасово окуповану територ╕ю безпроблемно зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ документа, що засв╕дчу╓ особу та п╕дтверджу╓ громадянство (наприклад, паспорт громадянина Укра╖ни, паспорт для ви╖зду за кордон). Але чи так все просто, як зда╓ться на перший погляд?
За останн╕й час почаст╕шала тенденц╕я в╕дмови укра╖нською стороною у пропуску з Криму на материк чолов╕к╕в – громадян Укра╖ни в╕д 18 до 40 рок╕в, як╕ ╖дуть сам╕. ╥х ретельно допитують, вимагають надати достатн╕ докази мети ╖хньо╖ по╖здки, аргументуючи тим, що це — необх╕дн╕ заходи безпеки. Як п╕дсумок, практично вс╕х в╕дмовляються пропускати на материк, просто зн╕мають з по╖зд╕в або направляють на по╖зд назад до С╕мферополя.
Останн╕м часом, н╕бито з метою безпеки, громадян Укра╖ни, в яких ╓ кримська ре╓страц╕я, безпроблемно пропускають на територ╕ю Криму, але при ви╖зд╕ проводять коротку «сп╕вбес╕ду» про мету ви╖зду. Якщо людина працевлаштована, – вона ма╓ перед в’╖здом у Крим взяти дов╕дку з м╕сця роботи ╕ надати ╖╖ на зворотному шляху як п╕дтвердження мети ви╖зду на материк. Якщо людина безроб╕тна, – вона ма╓ надати ╕нший документ, що п╕дтверджу╓ мету ╖╖ ви╖зду (наприклад, коп╕╖ паспорт╕в батьк╕в/чолов╕ка з пропискою на материков╕й частин╕ або лист-запрошення в╕д родич╕в, який може бути написаний в╕д руки ╕ п╕дпис на ньому не потребу╓ нотар╕ального посв╕дчення).
Висновок можна зробити такий: под╕бн╕ «ц╕л╕ безпеки» Прикордонно╖ служби Укра╖ни мають явний дискрим╕нац╕йний характер в╕дносно кримчан. Згадан╕ д╕╖ сутт╓во обмежують ╖х у конституц╕йному прав╕ на свободу пересування, а також фактично розц╕нюються як визнання Укра╖ною анекс╕╖ п╕вострова.
Кр╕м непри╓мностей з укра╖нськими прикордонниками, ситуац╕ю в╕дчутно ускладнюють ще й рос╕йськ╕ служби на адм╕н╕стративному кордон╕, як╕ також в╕дмовляються впускати багатьох громадян Укра╖ни на територ╕ю Криму ╕ випускати з не╖ на материкову частину Укра╖ни.
Кр╕м того, рос╕йськ╕ прикордонники в╕дмовляються пропускати д╕тей в╕ком в╕д 14 рок╕в, як╕ ╓ громадянами Укра╖ни (нав╕ть разом з батьками). Вони пояснюють це тим, що д╕ти в такому в╕ц╕ мають надавати паспорт РФ, тому що за ╖хн╕м законодавством особа в 14 рок╕в уже зобов’язана його мати.

Як живеться пенс╕онерам?

Низку проблем у робот╕ з переселенцями ма╓ ╕ Пенс╕йний фонд, який пов╕домив, що електронний запит на переведення справи для кримчан уже не працю╓. Зг╕дно з новою процедурою кримчани мають подати до Пенс╕йного фонду необх╕дн╕ документи, отримати на руки запит на пенс╕йну справу ╕ в╕дправити ╖╖ особливим чином у Крим. Як п╕дсумок, переселенець зможе отримувати пенс╕ю т╕льки тод╕, коли через Москву повернеться його справа в паперовому вигляд╕. Ск╕льки це займе часу, – нев╕домо, як ╕ нев╕домо те, ск╕льки часу залишатимуться переселенц╕ без грошей.
Хто ж вир╕шуватиме зазначен╕ проблеми ╕ якими шляхами? Це питання хвилю╓ сьогодн╕ не т╕льки кримчан. Розробка нормативно-правових акт╕в, покликаних захищати права ╕ свободи переселенц╕в, ведеться й експертами в рамках проекту «Забезпечення прав внутр╕шньо перем╕щених ос╕б» за п╕дтримки М╕жнародного фонду «В╕дродження».
Активну позиц╕ю зайняли ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖, як╕ практично в╕дразу п╕сля оприлюднення постанови НБУ № 699 орган╕зували «круглий ст╕л» на тему: «Як протид╕яти дискрим╕нац╕╖ кримчан?», де обговорили питання, як╕ потребують негайного вир╕шення, ╕ розробили план роботи над ними. Орган╕затором виступив ЦГП «Альменда», ╕н╕ц╕ативу активно п╕дтримали Укра╖нська Гельс╕нська сп╕лка з прав людини, Рег╕ональний центр прав людини, «Майдан закордонних справ», Центр громадянських свобод, «Право на захист», «Координац╕йна рада орган╕зац╕й вимушених переселенц╕в з Криму» та ╕нш╕ небайдуж╕ орган╕зац╕╖.

Ольга СКРИПНИК,
адвокац╕йний експерт проекту «Забезпечення прав внутр╕шньо перем╕щених ос╕б» за п╕дтримки М╕жнародного фонду «В╕дродження»
В╕ктор╕я САВЧУК,
юрист Громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи «Крим SOS»
«Крим.Реал╕╖»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14459

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков