Версiя для друку Обговорити в форумi

Олександр Максименко, як і його батько Євген Максименко, заслужений художник України, відомий кримський скульптор 60-90-х років минулого століття, багато років займається пластикою і досяг у цьому виді образотворчого мистецтва вагомих результатів. Його вироби скульптури і малої пластики демонструвалися на виставках у Києві, Москві та за кордоном — у Польщі, Бельгії, Канаді, Голландії. Він брав участь у кількох міжнародних скульптурних симпозіумах у Вроцлаві (Польща), міжнародних симпозіумах художників і бієнале.
А нещодавно О. Максименко просто вразив кримський мистецький світ, відзначивши свій 50-річний ювілей могутнім живописним акордом у Будинку художника Сімферополя – персональною виставкою етюдів 2013-2014 років «Мій Тарханкут». Близько шістдесяти картин відкривають глядачу панораму цього найзахіднішого живописного узбережжя півострова з вигадливими скелями, бухтами, гротами, арками і нішами, косами піщаних пляжів, немов із казки, зокрема, Джангуль, Великий і Малий Атлеш, Беляус, Крокодил.
— Мені подобається цей дикий, чистий і лаконічний берег, — говорить автор. – На відміну від Південного берега Криму, де все парниково-ефектно, красиво, Тарханкут зовні неяскравий: стіл степу, така ж горизонтальність моря, 180 градусів зірок. Але на межі цих трьох стихій якраз і відбувається весь енергетичний вир.
Схід сонця і спекотний полудень, прибій і після шторму, рибальський причал і будиночок біля моря – ці та інші пейзажі художник будує широкими мазками олії на полотні, немов архітектор, нагромаджуючи фактуру багатошаровими рельєфами, як і в дійсності. Його живописне місиво вихоплює з навколишнього середовища громаддя скель, безкінечну морську безодню, маяк, чайок…
Дивовижні картини, які, за словами голови Спілки художників Криму, заслуженого художника України Миколи Моргуна, потребують виходу на природу і величезної самодисципліни. Від них віє не тільки фізичною силою, якою володіє автор, а й добротою, теплим ставленням до всього, що оточує нас у житті.
— Якось я також здійснив прогулянку по Тарханкуту, — розповідає заслужений художник України Іван Копаєнко, виставка якого в той же період експонувалася в сусідніх залах Будинку художника. – Дивлюся, палітра Максименка стоїть забруднена, не помита, значить, – працює, відійшов кудись ненадовго. Виявилося — плаває в морі. Так він і в живописі поплив потужно, немов атлет у воді.
Все краще для роботи О. Максименко взяв від природи і батьків, майстерність – у живописних школах Кримського художнього училища ім. М. Самокиша (педагог Людмила Полякова) і Харківського художньо-промислового інституту (нині – Державна академія дизайну і мистецтв), який закінчив за спеціальністю «Монументально-декоративне мистецтво». І наповнює форму з чотирьох рамок кадрами кримських куточків, якими зачарований, в які закоханий. Кілограми фарби в його руках перетворюють брили каменю з мису Тарханкут у самоцвітні розсипи. На черзі – Чатир-Даг, плоскогір’я в центрі півострова.
— Вчора піднімався на гору, — повідомив колегам із цеху, зайшовши в Будинок художника.
А щоб митцю й надалі було зручно малювати етюди з натури в будь-якому місці Криму, друзі з клубу «Третій четвер» подарували йому на відкритті виставки розкладний стілець.
Універсальний живописець і фотограф, заслужений художник Криму, кандидат технічних наук Олександр Максименко свої знання і вміння передає студентам Національної академії природоохоронного і курортного будівництва, де працює з 1992 року доцентом, завідувачем кафедри основ архітектури та образотворчого мистецтва. Викладає спеціальні дисципліни – рисунок, живопис, скульптуру, читає лекції про світло і колір в архітектурі.
У 2011 році захистив дисертацію зі спеціальності «Технічна естетика». Його розробки класичних сюжетів з вічними образами краси, втілені в камерному жанрі станкової пластики, бронзі та мармурі, можуть стати окрасою багатьох громадських та приватних споруд і парків Криму.
У нього безліч творчих і виставкових планів, до реалізації яких підключається вся сім’я. Його сестра Анна також здобула вищу мистецьку освіту в Харкові. Нині – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри графічного дизайну Кримського гуманітарного університету. На «ти» з мольбертом син Євген і дочка Світлана. Співтовариство рідних, одержимих мистецтвом людей!
А Микола Моргун як керівник професійної Спілки наставляє:
— Скульптура – це дуже добре, але живопис – вічний.
У ньому є гармонія і масштабність, які по плечу майстру, відчуття Вітчизни і дороговказна зірка на шляху до істини, досконалості.

Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2014 > Тема "Душі криниця"