Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2003 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2003
МОВА МАТЕРІ
Федір СТЕПАНОВ

Саме в такому природному й, отже, об'єктивному світлі розглядається книга професора Є. С. Регушевського "Вступ до культурології. Навчальний посібник" (ч. І), - в-во "Доля", Сімферополь, 2003 р. (внутрішні рецензенти - професори П. М. Киричок та А. М. Поповський).
Вірна синкретична думка дослідника, що "національна культура, як і національна мова, є явищем загальнонародним, а не класовим". Саме це спростовує ленінське твердження про дві культури в одній нації, яке є наскрізь антинауковим і спрямоване на створення штучного постулату про класовий антагонізм з цього приводу.
Прагнення шовіністів до уніфікації єдиної мови в суспільстві, звичайно ж, пануючої (в СРСР нею, звісно, була російська), було не лише міазмом "сусловсько-брежнєвської ідеї", слушно стверджує Є. Регушевський. У нас це почалося ще в 20 - 30-ті рр. XX ст., коли спочатку боронилася українська мова, а потім заборонялися теоретичні праці передових вчених-лінгвістів. Додамо: це почалося ще за часів царату, коли окремі народи називалися "інородцями" чи й "самоїдами", а в цих "самоїдів", приміром, в моноетнічній мордовській нації є навіть дві національні мордовські мови - ерзя і мокша, чисті, не засмічені іноземними запозиченнями. Згадаймо, як останнім часом газета "Крымская правда" уперто мусувала давно заяложену тезу, що українська мова - це сплав польської і російської. А де ж ота чистота російської мови, коли елементарні поняття в ній сформовані під впливом мов неруських, як-от: "деньги" (кримськотатарське - "гнилая теньга") чи "ура" (татарське - "бей")?
Дуже переконливо говорить професор Регушевський про неспроможність в умовах тоталітаризму СРСР створити єдину радянську культуру. Отже, не могло бути і її (тієї культури) єдиної форми. Це - єдина українська сорочка-вишиванка чи мексиканський капелюх-сомбреро, яких неможливо уніфікувати в чужорідне середовище. Бо ж і в СРСР існувало аж 180 націй, національностей і народностей, і кожна національна риса була притаманна тільки їм, взятим окремо. Адже конгломеративних націй (як-от: швейцарська, бразильська, американська) - одиниці, вони вважаються нововиниклими, і в них чимало сукупних рис (відзначимо від себе: та це й очевидно) отих народів (автохтонів), на території яких вони зорганізувалися (ті ж таки індіанці в США і Канаді, а прийшлі - англійці).
Вельми доказово пише Є. Регушевський про полісемантику певної мови - від її функцій спілкування до цементації нації того народу, якому вона належить. І спростовує облудну тезу про якийсь інтернаціональний характер певної (навіть панівної) мови у суспільстві. Мови, які набули великого територіального поширення, є засобом міжнаціонального спілкування, але не можуть бути інтернаціональними, оскільки кожна мова окремо несе в собі менталітет тієї нації чи народу, яким належить.
Прекрасно поданий в посібнику і аналіз праці Івана Огієнка "Наука про рідномовні обов'язки". Добре сказано й про мовний етикет, який своїми формами вельми різноманітний. В цьому й краса та доброчинність нашої рідної української мови. Саме мовою відбувається у літературі віддзеркалення зовнішнього світу і внутрішнього світобачення людини. Мова літератури конкретизує реальний соціальний світ.
Визначальною в посібнику є й "Програма з курсу "Лінгвокультурологія" для студентів філологічних факультетів", а сама книга є безумовно потрібною і корисною усьому культурному загалу. Хронологічно відображено в книзі й мовнокультурну ситуацію в Україні у різних сферах її життя.
Одним словом, - це цінна книга для патріотично настроєних українців, а не тільки науковий посібник.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2003 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1444

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков