Версiя для друку Обговорити в форумi

У цей непростий час дуже важливо зберегти в душі іскру віри, надії та любові… Важливо втриматись на духовній висоті і підтримати інших навколо себе, розділяючи і радість, і смуток ближнього. Такого висновку доходиш щоразу, коли зустрічаєшся з творчими людьми, які дарують нам свій талант – через слово, дію, пісню…
* * *
Під керівництвом досвідченого педагога Тетяни Сінкіної при соснівському Будинку дитячої та юнацької творчості діє дитячий ляльковий театр «Веселка». І гастролі для юних акторів – улюблене заняття. Вони завжди мають у репертуарі цікаві постановки казок для малюків. У жовтні актори лялькового театру здійснили кілька зустрічей з глядачами. Одного дня відвідали вихованців дитячого садка «Горобинка» у рідній Соснівці, а вже наступного мандрували у село Сілець, де у школі їх з нетерпінням чекали учні 1-4-х класів і їхні керівники. Завітали на зустріч і директор школи Петро Побережник, педагог-організатор Анна Матковська та заступник директора Ольга Ситар.
Дитячий ляльковий театр співпрацює з педагогом із Жовківщини, поетесою Орисею Жмут, яка написала багато цікавих п’єс для дитячого театру. П’єсу «Зайчикова казочка» діти разом з керівником чудово втілили у сценічне життя.
Ще одна постановка – за мотивами української народної казки «Котик і Півник», в обробці Орисі Жмут – також вдалася юним ляльководам. Вони отримали від глядачів заслужений букет аплодисментів.
* * *
У Червонограді Львівської області, в церкві Святого Йосафата, відбувся благодійний концерт. Виступали Христина Антків і Роман Антонюк. Професіонали-музиканти присвятили свою програму 200-літтю Тараса Шевченка, а зібрані кошти віддали на потреби бійців військової частини ТО 200, які охороняють стратегічні об’єкти на сході.
У Храмі було велелюдно. Вела програму Галина Гриник, яка знайомила присутніх з цікавими біографічними моментами життя нашого Пророка. Слухали, затамувавши подих… Звучала чудова музика, пісні на слова Шевченка, інших авторів. Фортепіано, бандура, прекрасний голос Романа Антонюка, віртуозна гра Христини Антків – усе в творчому пориві презентоване вдячним слухачам, серед яких були і воїни-захисники. Єдиним хором звучало величне «Многая літа!», а також безсмертний твір Кобзаря «Реве та стогне Дніпр широкий».
У цей благодійний вечір було зібрано понад 40 тисяч гривень. Настоятель Храму отець Михайло Нискогуз подякував виконавцям, а також організаторам концерту і всім присутнім за спільну справу – збір коштів на потреби солдатів.
* * *
Народний артист України Остап Стахів завжди дарує зацікавленій публіці оригінальні патріотично-ліричні дійства. У Львівській філармонії пройшли театралізовані музично-поетичні композиції «Свято Покрови – свято українського війська» та «Листопадовий зрив». Концерти організовано на підтримку українських захисників.
До участі у патріотичному святі Остап Стахів запросив відомих і улюблених багатьма митців: Львівський муніципальний хор «Гомін», керівник Руслан Ляшенко; школу бойового гопака під керуванням Володимира Куцана; вояків-УСуСусів, керівник Любомир Горбач; музиканта-колекціонера музичних інструментів Любомира Кушлика (трембіта), Тараса Семущака та Івана Дікала (литаври).
Ведуча дійства – артистка філармонії Катерина Трачук – захопила увагу глядачів прекрасним декламуванням віршів, чистим співом і сердечністю виконання своєї програми. Остап Стахів виконував патріотичні пісні, народні, авторські. Зал був зачарований прекрасним співом народного артиста, а також виступом хору, майстерними трюками гопаківців, звуками трембіти і литавр. Неодноразово глядачі підхоплювались з місць, щоб разом з артистами виконати патріотичну пісню.
На великому піднесенні духу всі присутні молилися «Боже Великий Єдиний…», а після концерту довго дякували артистам за прекрасне мистецьке свято, яке нагадало трагічні і героїчні сторінки нашої історії, дало змогу пом’янути всіх наших Героїв і долучитися до підтримки українських захисників.
* * *
Шанувальники поетичного слова поспішали в осінній Львів на зустріч з романтичною і патріотичною, іронічною і мелодійною творчістю галицького поета Мирослава Артимовича. У розкішній залі Музею етнографії та художнього промислу на проспекті Свободи зібралося численне товариство – родина, друзі, колеги – і ті, хто знайомий з творчістю Митця, і ті, хто прийшов до нього вперше. Автор презентував третю збірку. Назва її така актуальна, романтична, філософська, як і пора року: «Осіни мене, осене…». Сам автор називає свою нову добірку поезій «світлицею думок».
Мирослав Артимович новим доробком підтвердив відому істину: поети люблять осінь. Так природно звучала у цей вечір лірика, в якій бриніли нотки осіннього вітру, дощових крапель, багрянцю і золота, що опадає на землю. Але автор не витає у хмарах, забувши земні турботи. Його поезія дуже яскрава, різнопланова, життєво мудра. Вірші, присвячені батькам, дітям, дружині, онукам, – це згусток надії і вірності, пошани і безмежної любові. Жарти, пародії, присвяти викликають живий інтерес своєю влучністю, дотепністю, теплом. Патріотична поезія – бойова, конкретна, енергійна, сповнена здорового глузду, конструктивної критики і безмежної віри у щасливу долю нашого народу. Вечір розпочали з хвилини пам’яті, вшановуючи Героїв України, що загинули за рідний край.
У збірці – сім розділів, як сім нот у нотному стані, як сім струн на дзвінкій гітарі… До речі, з музикою Мирослав Артимович дуже дружний! Він пише чудові пісні, які і сам виконує під акомпанемент гітари, і дарує гарним виконавцям. Серед них – ансамбль хлопців, яким керує рідна сестра поета – Ірина Кузяк. Вона також пише музику до текстів брата. Окрасою презентації став дует «Два Данила». Хлопчаки грали на скрипках, чудово співали, ще й пританцьовували!
Публіка, затамувавши подих, ловила кожен поетично-музичний звук, хвилювалася і усміхалася разом з ліричним героєм Мирослава Артимовича. Твори читав сам автор і його друзі-актори. На столі горіла свічечка, за вікном шумів вечірній Львів, у вікна бився перший несміливий сніжок, а народ, спраглий до гарного поетичного слова, задумано вслухався у поетові молитви:

…Осіни мене, осене,
на осінній мотив
журавлиної просині
у тремтінні струни,
і метеликів танці
у полум’ї айстр,
і почуте уранці
жадане: «Кохай…»
на осанну осонню
і злет в небосинь
ув осяянні сонця
осіни
осіни…

Віра ОЛЕШ

Христина Антків і Роман Антонюк

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2014 > Тема ""Джерельце""