"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2014 > Тема "Резонанс"
#50 за 12.12.2014
ЗИМА РУСЬКОГО М╤РА
ПУТ╤НСЬКИХ КЛОУН╤В ЛИХОМАНИТЬ…
Рад╕ти в╕йн╕ на ╖╖ початков╕й стад╕╖ та нар╕кати на владу у к╕нцев╕й — нац╕ональна забава рос╕йського ╕нтел╕гента… Сво╓╖ провини у так╕й метаморфоз╕ «с╓рмяжний» рос╕йський ╕нтел╕гент зазвичай не бачить. Адже рад╕в в╕н абсолютно щиро, ц╕лком розумно аргументував необх╕дн╕сть показати св╕ту кузьк╕ну мат╕р… А ось поганий цар взяв ╕ приховав в╕д нього, чим це все мало зак╕нчитися. Про рефлекс╕╖ рос╕йських актор╕в липневого розливу з приводу Укра╖ни вже писалося. Але як разюче вони зм╕нилися в╕дтод╕! Н╕, «кримнаш» стопудово залишився. «Фашисти» ╕ «п╕ндоси» н╕куди не под╕лися. «Новорос╕я» forever. Бо╖нг, звичайно, голландц╕ сам╕ збили. Але якось про це дуже вже тужно пишеться, без вогника. На в╕дм╕ну в╕д лаке╖в на зарплат╕, лаке╖-волонтери почали не те, щоб прозр╕вати, а в╕дчувати зм╕ни. ╤ не те, щоб очима ╕ серцем, а шкурою. Зимою пов╕яло навколо них. Актор ╕ режисер ╢вген Гришковець, який багатосл╕вно переконував нас, як добре жити з Рос╕╓ю ╕ як погано — з фашистами ╕ бандер╕вцями, раптом зрозум╕в, що «радост╕ в╕д при╓днання Криму стало ╕ ста╓ дедал╕ менше й менше. Як у самому Криму, так ╕ в сам╕й Рос╕╖». В╕н з подивом виявив, що, попри холод, ╕нфляц╕ю ╕ пост╕йний обстр╕л по всьому фронту, укра╖нц╕ не повзуть на кол╕нах до Пут╕на з чолобитною, а мужньо готуються пережити негоди. Що рад╕сть в╕д того, що «укра╖нцям погано», затьмарю╓ться тим, що в╕д цього нашого «погано» ми не стражда╓мо так, як мали б страждати в╕дпов╕дно до визначено╖ нам Пут╕ним ╕ пут╕нцями дол╕. «Дивно, але н╕хто у засн╕женому Ки╓в╕ не мерзне... Н╕хто не схаменувся». А ось по Рос╕╖ в╕йна, власна агрес╕я, санкц╕╖ Заходу та аз╕йщина у влад╕ вдарили. ╤ стало якось боляче. ╤ змусило подивитися на себе в дзеркало. «Треба прийняти те, що якщо в Укра╖ни ╕ укра╖нц╕в претенз╕╖ та запитання в основному до нас, то у нас вс╕ запитання мають бути лише до самих себе, — пише Гришковець. — Треба з╕знатися самим соб╕, що це ми сам╕ втратили в╕дчуття реальност╕ та бездарно розпорядилися тим багатор╕чним таланом, який нам випав у вигляд╕ високих ц╕н на нафту». Холодна в очах Гришковця Рос╕я, холодна ╕ спустошена. ╤ з не╖, тьмяно╖, т╕, хто найголосн╕ше закликав об’╓днатися перед зовн╕шн╕ми викликами, першими й б╕жать. У теплий ╕ св╕тлий закордон. «Багато хто вже ви╖хав, не чекаючи зими. ╤ багато хто в процес╕ в╕д’╖зду. Тако╖ втеч╕ з кра╖ни та масово╖ евакуац╕╖ д╕тей у закордонн╕ школи ╕ ВНЗ я не пам’ятаю. Але якщо ран╕ше я засуджував тих, хто в╕д’╖жджа╓, то тепер не знаходжу причин ╕ сл╕в оспорити ╖хн╓ р╕шення...». Рос╕я, пише Гришковець, нин╕ — це кра╖на всепереможно╖ жад╕бност╕. Кра╖на «з урядом, який звик бути некомпетентним ╕ в╕двик соромитися сво╓╖ некомпетентност╕. Ми залишилися в ╕золяц╕╖ з кер╕вництвом, яке звикло вс╕ проблеми в╕д сво╓╖ некомпетентност╕, бездарност╕ та невгамовно╖ жад╕бност╕ закидати грошима, рахунку яким це кер╕вництво не знало ╕ знати не бажало». Не одного Гришковця лихоманить. Ось ще один з пут╕нських клоун╕в, згаданих мною у липн╕, — Михайло Задорнов. Той самий, який вважа╓ американц╕в тупими. А рос╕йський ген╕й — неперевершеним. «Я не кажу, що члени нашого уряду — зрадники Батьк╕вщини, — пише Задорнов. — Вони це роблять несв╕домо, тому що ╖хня св╕дом╕сть просто не наст╕льки розвинена, щоб зрозум╕ти, що сл╕д нин╕ робити всередин╕ держави. Те, що вони творять, руйну╓ Рос╕ю б╕льше, н╕ж будь-як╕ ╕ноземн╕ санкц╕╖». Це про рос╕йський уряд. А ось про Держдуму: «За вс╕ останн╕ м╕сяц╕ та роки жодного закону не було запропоновано для народу. ЛДПР пропону╓ вс╕лякого роду дурниц╕: то позбавити Обаму Нобел╕всько╖ прем╕╖, неначе це вплине добре на наше сьогодн╕шн╓ антигосподарство, то позбавити коней на фронтон╕ Большого театру д╕тородних орган╕в… Хтось запропонував 4-денний робочий тиждень. Ухвалили закон, який народ назвав «законом Ротенберга» (за ним виплачуватимуться компенсац╕╖ ол╕гархам через втрати в╕д санкц╕й з бюджету кра╖ни — ще одне «присмоктало» до зас╕к╕в Батьк╕вщини). Н╕ в кого нав╕ть думка не виника╓, що треба зробити, щоб народу краще жилося. Чому? Та тому, що не знають н╕чого ╕ не вм╕ють. Н╕кчемн╕ ╕стоти!». «Наша Дума давно перетворилася на неск╕нченну першотравневу демонстрац╕ю, а що робить ╕ для чого ╕сну╓ Рада федерац╕й, мен╕ просто не зрозум╕ло. См╕ю спод╕ватися, що я — не дурень, але мен╕ не зрозум╕ло», — повторю╓ Гришковець. «╤ вс╕ чекають, що нам стане г╕рше. Точн╕ше, тепер вже чекають, що буде ще г╕рше. Н╕хто не встане на наш б╕к. ╤ вся дов╕ра президента трима╓ться лише на ненавист╕ до ворога», — пише хтось з них. Чи так вже важливо, хто... Адже ф╕зично нам не краще, н╕ж рос╕янам. А об’╓ктивно, то ще й г╕рше. В╕йна йде на наш╕й територ╕╖, ╕ рос╕йськими «Градами» руйнуються наш╕ заводи ╕ м╕ста. Нашу землю ╕ наших людей мучать ╖хн╕ бандити та ╖хн╕й спецназ. Чого ми трима╓мося, а вони — в плач? Не тому, що усв╕домили ╕ розкаялися. Зовс╕м вони не розкаялися. Просто ми сам╕ обрали свою долю. Ще в березн╕-кв╕тн╕ побачили, що на нашу землю прийшла в╕йна, ╕ нам в╕д не╖ н╕куди не д╕тися. Ми сам╕ взяли зброю, сам╕ обрали свого президента. Св╕й парламент ╕ св╕й уряд. Ми не т╕шимо себе ╕люз╕ями з приводу ╖хньо╖ богообраност╕, але зна╓мо, що завжди можемо ╖х зм╕нити: якщо не так, то ╕накше. А рос╕яни пов╕рили, що живуть за широкою спиною одн╕╓╖ людини. А яка спина у карлика? Як за нею сховатися вс╕й Рос╕╖? Тим паче, що розум╕╓ш: гном цей тебе в╕д погляд╕в усього населення земл╕ н╕як не закрива╓. ╤ доведеться самому в╕дпов╕дати за сво╖ злочини. А тут ще в Грозному загрим╕ло, ╕ 70 чолов╕к невичерпного рос╕йського спецназу тепер не до╖дуть до Укра╖ни. ╤ на тл╕ Будинку преси, що горить, Пут╕н оголосив про «л╕берал╕зац╕ю» економ╕ки. Що рос╕йською означа╓: рятуйся, хто як може! ╤ прощавай ╕мперський соц╕ал╕зм — ст╕йло для в╕чно п’яного ╕ в╕чно заз╕хаючого на чужий хл╕б рос╕йського «патр╕ота». Н╕, рос╕йськ╕ клоуни не прозр╕ли. Вони не задоволен╕ тим, що сусп╕льство виявилося не досить «моральним», щоб сприймати стусани з╕ сльозами радост╕ ╕ подяки вождю. Тим, що думц╕ й уряд, п╕д╕бран╕ Пут╕ним з безсловесних м’ясорубок ╕ скороварок, не можуть вил╕зти за меж╕ сво╖х убогих програм ╕ зробити так, щоб ╖м, клоунам, було добре. А тому — весь цирк ще попереду. К╕нець св╕ту кожен зустр╕ча╓ по-сво╓му. Хтось копирса╓ться у сво╖х ╕ чужих гр╕хах, а хтось пуска╓ться берега. Ще один клоун з когорти мною згаданих — актор Охлобист╕н — з друго╖ категор╕╖. В╕н як б╕гав у ковпаку, так ╕ б╕га╓. Он дружин╕ Мотороли шубу подарував, а самому йому — пляшку бухла, зробивши тим св╕й внесок у справу об╕гр╕вання населення холодного Донецька. Ось така рад╕сна новина для рос╕йського народу. Щоправда, ╕ Охлобист╕ну вже незручно мозолити людям оч╕ — назад, у церковники з актор╕в проситься. ╤ п╕де, якщо, каже, в╕зьмуть.
╢вген ЯКУНОВ («Укр╕нформ»)
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2014 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14425
|