Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2014 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 05.12.2014
В ОТОЧЕНН╤ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ ОНУФР╤Я, АБО «МОВЧАННЯМ ЗРАДЖУ╢ТЬСЯ БОГ»

Дорога до Храму

100 дн╕в б╕ля керма — критичний терм╕н для кожного кер╕вника. Хоч би чим в╕н керував: державою або Церквою.
╤нтрон╕зац╕я глави УПЦ МП митрополита Онуфр╕я пройшла майже три м╕сяц╕ тому. Але м╕сцеблюстителем Ки╖всько╖ кафедри митрополит Онуфр╕й став ще в лютому. Майже дев’ять м╕сяц╕в тому. Дев’ять м╕сяц╕в Церквою фактично править дуумв╕рат: предстоятель УПЦ МП Онуфр╕й (Березовський) ╕ керуючий справами, який вважа╓ться прокремл╕вською ф╕гурою, митрополит Антон╕й (Паканич), друг м╕льярдера Вадима Новинського, який т╕льки в 2012 роц╕ отримав укра╖нське громадянство. Вт╕м, не варто спокушатися. Все б╕льше п╕дстав думати, що найб╕льшою укра╖нською Церквою керують не два укра╖нськ╕ митрополити, а зовс╕м ╕нша пара: предстоятель РПЦ Кирил ╕ президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н. А укра╖нськ╕ ╕╓рархи не б╕льше, н╕ж провайдери пол╕тики РПЦ.
Анал╕зуючи ефективн╕сть слуг народу — пол╕тик╕в, на першому етап╕ ми як критер╕й зазвичай використову╓мо цифри, заяви, кадров╕ призначення. Оц╕нюючи слуг Божих — кер╕вник╕в УПЦ МП, ми додали ще один критер╕й — настр╕й пастви. Адже духовний св╕т д╕тей Церкви — в╕дпов╕дальн╕сть ╕╓рарх╕в.

КОЛИ ЦИФРИ ГОВОРЯТЬ

Протягом п╕вроку двадцять параф╕й перейшло з УПЦ МП в УПЦ КП. (Принаймн╕ так╕ дан╕ нав╕в арх╕╓пископ УПЦ КП ╢встрат╕й (Зоря), а за п╕драхунками автора цих рядк╕в ╖х ще б╕льше). Б╕льш╕сть переход╕в пройшло мирно, р╕шення про зм╕ну юрисдикц╕╖ ухвалювалося абсолютною б╕льш╕стю параф╕ян. Головна причина виходу, озвучена ЗМ╤: приходськ╕ громади не прощають священикам пророс╕йськ╕ пропов╕д╕ ╕ в╕дмову молитися за перемогу укра╖нсько╖ арм╕╖. Але чи не в ╕ншому першопричина? А саме: в аморфност╕ церковноначальност╕ в питаннях в╕йськово╖ агрес╕╖ Рос╕╖.
За ситуац╕╖, коли вище церковне кер╕вництво не назива╓ ворога ворогом, не молиться за перемогу арм╕╖, прост╕ батюшки, уражен╕ духовною хворобою (насл╕дки впливу ╕ розповсюдження на псих╕ку доктрини «русского мира» ще належить вивчити псих╕атрам ╕ соц╕альним психологам), просто успадковують позиц╕ю кер╕вництва ╕ в╕дмовляються бути поруч з╕ сво╖м народом, що бореться.
Принаймн╕ соц╕олог ╢вген Головаха передбачив у розмов╕ з автором цих рядк╕в, що з часом переходи в УПЦ КП стануть масов╕шими, оск╕льки митропол╕я УПЦ МП не дала в╕руючим ч╕ткого сигналу, що у в╕йн╕ Рос╕╖ проти Укра╖ни вона залиша╓ться з╕ сво╖м народом.
ЗМ╤ нарахували б╕льш н╕ж десять священик╕в, що воюють, допомагають сепаратистам або пропов╕дують сепаратизм, — велика частина з них на територ╕╖ «особливо╖ зони». Т╕льки один з них заборонений у служ╕нн╕ митропол╕╓ю УПЦ МП. (У УПЦ МП служать священики, як╕, звинувачуючи владу в тому, що вона посила╓ арм╕ю вбивати православних Донбасу, не нехтують нав╕ть антисем╕тизмом).
Укра╖ну залишили три священики — найб╕льш затят╕ адепти «русского мира». Зараз, отримавши в Москв╕ ╕ П╕дмосков’╖ м╕сця в параф╕ях, Михайло Волинець, Андр╕й Новиков ╕ Андр╕й Ткачов в ╕нтерв’ю, соцмережах продовжують висловлювати ненависть до Укра╖ни, боротися з «хунтою», прославляти Пут╕на ╕ стверджують, що «Рос╕йське православ’я — умова збереження людсько╖ цив╕л╕зац╕╖». Митропол╕я УПЦ МП публ╕чно н╕як не висловила свого ставлення до згаданих кл╕рик╕в, як╕, перебуваючи в Укра╖н╕, пос╕дали висок╕ церковн╕ пости (Андр╕й Новиков був секретарем Одесько╖ ╓парх╕╖, Андр╕й Ткачов служив в одному з центральних параф╕й столиц╕, прото╕╓рей Максим Волинець служив у Луганську ╕ очолював православну м╕с╕ю). Можливо, це продиктовано небажанням митропол╕╖ визнавати помилки ╕ бажанням заспоко╓ння. Але чи не дуже багато заспоко╓ння, як для тако╖ богопротивно╖ повед╕нки отц╕в?
Три ╕нших священики УПЦ МП видалили сво╖ антиукра╖нськ╕ акаунти, що м╕стили заклики до сепаратизму, п╕сля звернення актив╕ст╕в у митропол╕ю УПЦ МП. Сп╕вроб╕тник двох синодних в╕дд╕л╕в УПЦ МП п╕дозрю╓ться у ф╕нансуванн╕ тероризму ╕ розшуку╓ться СБУ.
Ми не зна╓мо точного числа храм╕в УПЦ МП, де на л╕тург╕╖ перестали поминати патр╕арха Кирила, але т╕льки один ╓пископ УПЦ (МП) владика Софрон╕й виступив з обговоренням тако╖ ╕н╕ц╕ативи ╕ фактично дозволив перестати поминати священикам патр╕арха кра╖ни-агресора.

ЧИ БЛАГАВ КИРИЛ ПУТ╤НА?

Одна з найб╕льш популярних цитат фейсбукер╕в на тему церкви, в╕йни ╕ РФ: «Мовчанням зраджу╓ться Бог». Церква — не майдан, але церква — амвон, м╕сце з неймов╕рно високою чутлив╕стю. Пропов╕дь — також, як оф╕ц╕йна позиц╕я церкви, головна ╕з справ, за якими можна судити про церкву, а сила ╖╖ вислов╕в п╕д час в╕йни н╕чим не поступа╓ться «Градам». Будучи частиною пастви УПЦ МП ╕ займаючись питаннями церковно╖ ╓дност╕, автор цих рядк╕в пом╕тив таку динам╕ку власних внутр╕шн╕х оч╕кувань: якщо спочатку ми посилали в митропол╕ю УПЦ МП запити, вимагаючи, щоб церква висловила сво╓ ставлення до так звано╖ рос╕йсько╖ православно╖ арм╕╖ (найманцям ╕ вбивцям з РФ), до священик╕в-сепаратист╕в, до в╕дверто╖ пут╕нсько╖ агентури, то з часом ми перестали чекати патр╕отичних оц╕нок. Ми почали боятися. Запрошуючи на чергове ╕нтерв’ю кер╕вника УПЦ МП, ми в╕дчува╓мо страх в╕д того, що в╕н може сказати. Почали боятися пророс╕йських оц╕нок, закамуфльованих антиукра╖нських меседж╕в. Ми не зна╓мо, чи належить Григор╕ю Богослову цитата про те, що Бог зраджу╓ться мовчанням. Але п╕д час в╕йни, не знаходячи в церкв╕ п╕дтримки, паства точно в╕дчува╓ себе зрадженою. Тому що церква, окр╕м останнього, ще ╕ те, що вона говорить.
А УПЦ МП жодним листом або зверненням не засудила РПЦ за освячення збро╖, якою вбивають укра╖нц╕в, за освячення ╕кон для терорист╕в. Патр╕арх Кирил — кер╕вник УПЦ МП, будучи не по-церковному в╕рним соратником Пут╕на, звертався в ООН, Раду ╢вропи ╕ ОБС╢ з╕ скаргами «на утиски УПЦ МП». А остання виступа╓ в рол╕ жертви, що дозволя╓ захищати себе ворогам Укра╖ни. Такий ось «захист предстоятеля РПЦ» не просто не потр╕бен паств╕, в╕н для не╖ образливий.
Предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфр╕й не схожий на патр╕арха Кирила, в╕н — чернець, йому не потр╕бн╕ л╕таки ╕ б╕знес. Але сьогодн╕ цей похвальний у мирний час факт не важливий, оск╕льки в╕н зв’язаний найглибшою спор╕днен╕стю з Рос╕йською православною церквою, як з державним ╕нститутом ╕мпер╕╖. В╕н в╕рить в Богоспасительн╕сть ╕ нерозривн╕сть святих УПЦ МП з РПЦ. Навколо нього можуть бути р╕зн╕ люди, з р╕зною мотивац╕╓ю. Але сам Блаженн╕йший Онуфр╕й за сво╖м ╓ством — частина РПЦ. Онуфр╕й — виходець ╕ в якомусь сенс╕ творець Поча╖вськой Лаври. Одна з параф╕янок ц╕╓╖ Лаври розпов╕ла, що священик на пропов╕д╕ запевняв: «Кирил благав Пут╕на не вводити в╕йська, але той не послухав». Ось в цю на╖вну ╕стор╕ю завжди буде радий пов╕рити ╕ сам Блаженн╕йший Онуфр╕й.
Причини в╕йни в╕н бачить в тому, що «Сх╕д ма╓ сво╖ ц╕нност╕, Зах╕д — сво╖, ми — буферна зона м╕ж Заходом ╕ Сходом. Але я все ж в╕рю, що здоровий глузд в╕зьме гору над пристрастями вза╓мних образ ╕ люди зрозум╕ють, що не варто приносити таку високу жертву заради геопол╕тики. Вона не кошту╓ людського життя. Наша криза почалася з питань про ╓вро╕нтеграц╕ю Укра╖ни, але пот╕м переросла в боротьбу за владу, пол╕тичне перевлаштування. Сьогодн╕ вже вс╕ забули про ╓вро╕нтеграц╕ю, боротьба йде навколо пол╕тичних концепц╕й ╕, отже, за владу, яку формуватиме вже новий парламент».
В ╕ншому ╕нтерв’ю глава УПЦ «закликав жител╕в кра╖ни до примирення ╕ всепрощення, щоб поставити основним завданням християнськ╕ етичн╕ ц╕нност╕».
Сво╖ гладк╕ ╕нтерв’ю Блаженн╕йший Онуфр╕й да╓ переважно рос╕йським ╕ пророс╕йським виданням. Неск╕нченно говорити про мир в пер╕од агрес╕╖, — все одно, що мовчати.

ЗА ЩО ЗМ╤СТИЛИ ОТЦЯ ГЕОРГ╤Я КОВАЛЕНКА

Ми б не хот╕ли сварити всю Церкву. В УПЦ МП багато абсолютно чудових, см╕ливих священик╕в, як╕ активно допомагають арм╕╖ ╕ фронту. Але д╕яльн╕сть митропол╕╖ — це база ╕ вектор. В╕д цих крок╕в залежить майбутн╓ церковно╖ ╓дност╕, сама ╓дн╕сть кра╖ни багато в чому залежить в╕д церковно╖ ╓дност╕. ╤ ск╕льки б КамАЗ╕в з гуман╕таркою не в╕дправила УПЦ МП до зони АТО, в╕д не╖ перш за все чекають крок╕в у б╕к об’╓днання з церквою УПЦ КП ╕ в╕дходу в╕д московського впливу. А за нашими даними, нове кер╕вництво УПЦ МП безпосередньо заборонило сп╕лкування сво╖м священикам з кл╕риками УПЦ КП. Нав╕ть не бажаючи бачити поганого, важко не пом╕тити, що УПЦ МП нагороджу╓ вищою церковною нагородою духовного л╕дера закарпатських сепаратист╕в.
Тепер про нов╕ кадри. Нов╕ кадров╕ зм╕ни були прийнят╕ на останньому синод╕ УПЦ МП. На цьому синод╕ отець Георг╕й (Коваленко), виразний ╕ патр╕отичний сп╕кер Церкви, був зм╕щений з╕ сво╓╖ посади. Його пом╕стили в просв╕тницький в╕дд╕л ╕ доручили займатися розробкою положення при Митрополич╕й Рад╕ з питань культури. На користь верс╕╖ усунення говорить р╕зка незадоволен╕сть з боку Москви (на наш погляд зважених ╕ обережних) меседжей отця Георг╕я. Люди, як╕ не переймаються читанням рос╕йських православних ресурс╕в, не знають, як уважно в╕дстежувалося кожне слово отця Георг╕я в Москв╕ ╕ як майже в чорносотенськ╕й тональност╕ пот╕м обговорювалося все сказане ним. Знаючи, що в╕дверте усунення о. Георг╕я викличе незадоволен╕сть громадськост╕, йому очевидно дали ось таку «просв╕ту». Ми дума╓мо, що м╕сце отця Георг╕я зв╕льнили для ╕нших д╕яч╕в, як╕ контролюватимуть ╕нформац╕йну сферу МП. ╤нформв╕дд╕л Синоду очолив владика Климент — людина Антон╕я (Паканича). ╢ чутки, що телеканал «Голос», акц╕онером якого до недавнього часу був пан Нусенк╕с, перейшов у в╕дання пана Новинського, друга митрополита Антон╕я.
У будь-як╕й церкв╕, як ╕ в будь-як╕й ╕╓рарх╕чн╕й структур╕, будуть групи впливу, буде внутр╕шня влада ╕ внутр╕шня опозиц╕я. Але р╕ч у тому, що сьогодн╕ церковна влада ╕ внутр╕шньоцерковна опозиц╕я д╕ляться за ознакою опозиц╕╖ до власно╖ кра╖ни. Внутр╕шньоцерковна опозиц╕я до правлячих ╕╓рарх╕в в УПЦ МП натом╕сть перебува╓ в опозиц╕╖ до Пут╕на ╕ ╓ прихильницею церковно╖ ╓дност╕, а правляча верх╕вка УПЦ МП, яка не гидуватиме грошима пут╕нського Опозиц╕йного блоку, водночас заклика╓ «за мир у всьому св╕т╕» ╕ виступа╓ проти в╕йни, яку вважа╓ братовбивчою.

Зам╕сть еп╕логу...

«На Дмитр╕вську суботу, п╕д час поминання померлих, я написав поминальну записку, в як╕й п╕сля вс╕х пок╕йних родич╕в попросив згадати вс╕х укра╖нських во╖н╕в, загиблих у в╕йн╕ з Рос╕╓ю». Я ч╕тко чув, як батюшка назвав ус╕х мо╖х померлих, а д╕йшовши до останнього речення, зробив паузу ╕ зам╕сть того, щоб згадати вс╕х укра╖нських во╖н╕в, додав — ус╕х православних християн».
Ця ╕стор╕я, розказана мо╖м другом, — ще один болючий п╕дсумок правл╕ння нових ╕╓рарх╕в. УПЦ МП перев’язу╓ рани, але вона не назива╓ ворога ворогом ╕ бо╖ться поминати во╖н╕в, загиблих у в╕йн╕ з цим ворогом.

Лана САМОХВАЛОВА
(«Укр╕нформ»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2014 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14399

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков