"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "З перших уст"
#48 за 28.11.2014
РАЗОМ БУДУ╢МО НОВУ КРА╥НУ!
Звернення Президента Укра╖ни Петра Порошенка з нагоди Дня Г╕дност╕ ╕ Свободи
«Душу й т╕ло ми положим за нашу свободу…» Таку об╕цянку ми да╓мо кожного разу, сп╕ваючи Г╕мн. ╤ р╕к тому цей рядок припинив бути просто словами. В╕н став повсякденною д╕╓ю в боротьб╕ за ц╕л╕сн╕сть держави ╕ за ╓вропейський виб╕р. Дорог╕ сп╕вв╕тчизники! В цей день р╕к тому Янукович з╕рвав стоп-кран. Щоб зупинити природн╕й рух укра╖нського експреса до ╢вропи, щоб повернути його назад — ╕ в час╕, ╕ в простор╕. В╕н не зна╓ укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. Бо вона для нього – чужа. А хоч би раз зазирнув до п╕дручника, побачив би слова нашого гетьмана Пилипа Орлика. Того самого соратника ╤вана Мазепи, автора написано╖ ще триста рок╕в тому першо╖ укра╖нсько╖ конституц╕╖: «Народ завжди ма╓ право протестувати проти гн╕ту…». Г╕дн╕ нащадки не забули настанов г╕дного пращура. Тому ╕ вибухнула Революц╕я Г╕дност╕. Проти купки нег╕дник╕в постали м╕льйони людей. Те, що р╕к тому було лише мр╕╓ю, перетворю╓ться на реальн╕сть. Хоча ╕ не так швидко, як хот╕лося б. Повернулися свободи: свобода слова, свобода вибору, свобода протесту. В╕д диктатури ми перейшли до парламентсько-президентсько╖ демократ╕╖. Ми п╕дписали, ратиф╕кували ╕ вже нарешт╕ почали виконувати Угоду про асоц╕ац╕ю з ╢вросоюзом. Ви дума╓те, це сталося автоматично? Чималих зусиль довелося докласти мен╕ та нашим дипломатам, щоб подолати тиск та шантаж з╕ Сходу, розв╕яти певн╕ сумн╕ви та коливання на Заход╕. Позачергов╕ вибори до Парламенту – це ще один наш крок на виконання вимог Революц╕╖ Г╕дност╕. Полчища ходок╕в стукали до мене в двер╕ ╕з пропозиц╕╓ю залишити все, як було. Гарантували повну лояльн╕сть депутат╕в. Але я зайняв тверду позиц╕ю ╕ розпустив Парламент. ╤ чесн╕, прозор╕, демократичн╕ вибори оновили Раду б╕льше, н╕ж наполовину. Це ╕ ╓ та сама св╕жа кров, яка ма╓ оздоровити весь наш пол╕тичний орган╕зм. Таким же позитивним буде й ефект в╕д люстрац╕╖. В╕дпов╕дний закон я п╕дписав ще минулого м╕сяця, ╕ передбачене ним очищення влади набира╓ оберт╕в. П╕сля Нового року набудуть чинност╕ закони про нац╕ональне антикорупц╕йне бюро ╕ нова редакц╕я закону про прокуратуру. Мен╕ не соромно зв╕тувати вам. Попри зовн╕шню агрес╕ю, крок за кроком у важк╕й боротьб╕ ╕з силами минулого виконую те, чого вимагали повстал╕ люди. Те, що сам об╕цяв на Майдан╕. Чи були у мене прорахунки? Звичайно, бо не помиля╓ться лише той, хто н╕чого не робить. Я в╕дкритий до критики, чую ╖╖ ╕ враховую. Чим я ╕ сам незадоволений, так це швидк╕стю реформ ╕ темпами боротьби з корупц╕╓ю. Корупц╕йну вертикаль, по як╕й нагору з ус╕╓╖ кра╖ни збиралися хабар╕, ми нарешт╕ зламали. Та це лише вершина айсберга ╕ т╕льки початок боротьби. Достроковими парламентськими виборами я завершив створення пол╕тичних передумов для проведення зм╕н. ╤ вже наступного тижня ма╓ в╕дбутися перше зас╕дання новообрано╖ Верховно╖ Ради. ╤ я негайно внесу на затвердження Парламенту кандидатуру Прем’╓р-м╕н╕стра, яку зг╕дно з Конституц╕╓ю запропону╓ мен╕ коал╕ц╕я. Виходячи ╕з ╓дност╕ демократичних сил, оч╕кую, що коал╕ц╕я пристане на мою пропозиц╕ю висунути на цю посаду Арсен╕я Яценюка. А от склад Уряду ма╓ бути повн╕стю оновлений. Реформи мають стартувати негайно. ╥хньою метою ╓ поступове досягнення ╓вропейських стандарт╕в життя, аби вже в 2020 роц╕ ми могли подати заявку на членство в ╢вропейському Союз╕. Саме про це – проект коал╕ц╕йно╖ угоди. Вперше парт╕╖ та депутати не посади д╕лили, а напрацювали п╕д сп╕льну в╕дпов╕дальн╕сть детальний план фундаментальних зм╕н у кра╖н╕. ╤ вони мають стати наступним етапом нашо╖ Революц╕╖. Буквально в н╕ч на сьогодн╕ п’ять про╓вропейських парт╕й завершили п╕дготовку коал╕ц╕йно╖ угоди. Це – маленький, але дуже при╓мний подарунок до Дня Г╕дност╕ ╕ Свободи. Щойно я зустр╕чався з родичами полеглих укра╖нц╕в з Небесно╖ Сотн╕. ╤ сьогодн╕ ж я п╕дписав указ про присво╓ння вс╕м нашим побратимам та сестрам з Небесно╖ Сотн╕ звання Геро╖в. Пам’ять про них ╕снуватиме доти, доки житиме врятована ними Укра╖на. Я впевнений — це значить в╕чно. Дорог╕ укра╖нц╕! Дискус╕я про виб╕р м╕ж ╢С та Митним Союзом, яка йшла перед Майданом, була лише окозамилюванням. На той момент наш╕ сус╕ди разом з п’ятою колоною всередин╕ Укра╖ни вже все вир╕шили. ╤ за нас, ╕ без нас. Прискореними темпами йшов процес повного демонтажу укра╖нсько╖ державност╕. ╥хн╕й план тихо╖ л╕кв╕дац╕╖ ми з╕рвали, через це на нас п╕шли в╕йною. Хот╕ли силою стерти з карти ╢вропи ц╕лу кра╖ну, але ворог грубо прорахувався. В╕н зробив нас ще сильн╕шими. Любов до В╕тчизни, сп╕льна боротьба укра╖номовних та рос╕йськомовних за свою Батьк╕вщину, за свободу, г╕дн╕сть, за право на майбутн╓ — все це прибрало под╕л кра╖ни за етн╕чною, мовною та конфес╕йною ознаками. Ми ма╓мо сп╕льних ворог╕в, сп╕льн╕ проблеми, але, що найважлив╕ше, – сп╕льну кра╖ну. ╤ вс╕ без винятку хочемо нормального розвитку ╕ миру, дорогу до якого в╕дкривають визнан╕ ус╕м св╕том м╕й Мирний план ╕ М╕нський протокол. ╤ т╕, хто стояв на Майдан╕, ╕ т╕, хто тод╕ залишився осторонь, – тепер вс╕ разом захища╓мо Укра╖ну в╕д зовн╕шньо╖ агрес╕╖, в╕д прямого вторгнення з боку Рос╕╖. Разом буду╓мо нову кра╖ну. ╤ потребу╓мо як н╕коли загальнонац╕онально╖ ╓дност╕, бо конфл╕кт всередин╕ кра╖ни знищить нас. Спасиб╕ вам, дорог╕ ╕ р╕дн╕, за мужн╕сть, патр╕отизм, витримку ╕ терп╕ння. Дякую, що розум╕╓те, наск╕льки складна ситуац╕я, ╕ що помахом чар╕вно╖ палички ╖╖ не виправиш. Особливий укл╕н вам, доблесне укра╖нське во╖нство, яке трима╓ оборону на сход╕ у В╕тчизнян╕й в╕йн╕ чотирнадцятого року. ╤ вам, волонтери ╕ волонтерки. Вс╕м, хто об’╓днався в потужний загальноукра╖нський рух на п╕дтримку арм╕╖, нац╕онально╖ гвард╕╖ та добровольчих батальйон╕в. В╕таю вс╕х з Днем Г╕дност╕ ╕ Свободи! Слава Укра╖н╕!
21 листопада 2014 р. м. Ки╖в * * * З нагоди р╕чниц╕ Революц╕╖ Г╕дност╕ Президент Укра╖ни зустр╕вся з громадськими д╕ячами – ╕н╕ц╕аторами ╢вромайдану, як╕ вийшли на перший м╕тинг 21 листопада 2013 року. «Нам потр╕бно бути разом ╕ б╕льше дов╕ряти одне одному. Лише сп╕льними зусиллями ми здатн╕ зм╕нити нашу кра╖ну на краще», – наголосив Петро Порошенко п╕д час зустр╕ч╕. Глава держави згадав буремн╕ под╕╖ р╕чно╖ давнини. «Як у 2004-му, так ╕ у 2014-му роц╕ нас об’╓днали прагнення до свободи ╕ вимога захистити людську г╕дн╕сть. Це був позапарт╕йний громадський мирний протест, навколо якого об’╓дналися м╕льйони укра╖нц╕в ╕ який дов╕в, що ми здатн╕ зм╕нити свою кра╖ну», — сказав Президент. На зустр╕ч╕ в╕дбулася в╕дверта розмова, п╕д час яко╖ актив╕сти ╢вромайдану та Президент д╕йшли згоди щодо необх╕дност╕ вибудовувати б╕льш дов╕рливу вза╓мод╕ю м╕ж громадським сектором, новообраними парламентарями, виконавчою владою та Президентом.
Прес-служба Президента Укра╖ни
Народний артист СРСР Йосип Кобзон не стримав емоц╕й та дуже негативно висловився про укра╖нц╕в при оц╕нц╕ Революц╕╖ Г╕дност╕, пов╕домля╓ «Новый регион». «Майдан укра╖нц╕в зомбував, вони сам╕ стали терористами. Я ненавиджу Майдан та вс╕х приб╕чник╕в», — заявив сп╕вак. Також в╕н додав: «Треба було пояснити народу Укра╖ни, що таке ╢вросоюз, куди вони прагнуть. ╥х обманули, стравили м╕ж собою».
Самопроголошений «прем’╓р-м╕н╕стр» анексованого Рос╕╓ю Криму Серг╕й Аксьонов ╕ сп╕кер «Держради» Володимир Константинов заявили про готовн╕сть орган╕зувати «кримський трибунал» для влади Укра╖ни, – пов╕домля╓ «РИА Новости». Так вони прокоментували р╕чницю ╢вромайдану в Укра╖н╕. «Для них все зак╕нчиться кримським трибуналом. Не Гаазьким, а кримським, для влади, хто приймав р╕шення знищувати сп╕вв╕тчизник╕в на територ╕╖ «Новорос╕╖», – заявив Аксьонов. На думку Константинова, перед трибуналом мають постати «орган╕затори та ╕деологи зм╕ни влади в Укра╖н╕». Про сво╖ «п╕дтрибунальн╕» д╕яння кримськ╕ анексатори, зв╕сно ж, не згадують...
Полтавська м╕ська рада позбавила народного артиста СРСР Йосипа Кобзона звання почесного громадянина Полтави. В╕дпов╕дне р╕шення ухвалили депутати Полтавсько╖ м╕ськради у в╕второк. Ран╕ше Кобзона позбавили звання почесного громадянина Дн╕пропетровська.
Народне в╕че, що в╕дбулося у зв╕льненому Слов’янську, запропонувало позбавити звання Почесного жителя м╕ста народного артиста СРСР Йосипа Кобзона. Про це пов╕домля╓ м╕ський сайт Слов’янська. «П╕сля проведеного в╕че актив╕сти вир╕шили символ╕чно знищити портрет Йосипа Кобзона. Присутн╕ на в╕че пройшли маршем в╕д площ╕ до бульвару Пушк╕на, зняли портрет артиста, залишивши на його м╕сц╕ маленький прапорець Укра╖ни», — йдеться у пов╕домленн╕. На в╕че була висловлена також ╕дея пов╕сити на м╕сце портрета Кобзона портрет Андр╕я Макаревича, символ╕чно присво╖вши йому звання почесного громадянина Слов’янська.
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14368
|