Версiя для друку Обговорити в форумi

Театр – та й годі...

Концертом-калейдоскопом кращих музичних творів вітчизняної і зарубіжної класики відкрив 12 листопада свій ювілейний шістдесятий сезон Кримський академічний музичний театр. До нього готувалися всі: артисти, музиканти, костюмери, працівники сцени. І відбулося незабутнє видовище, в якому провідні співаки — народний артист України Валерій Карпов, заслужений артист України Владислав Черніков, заслужена артистка Криму Тамара Гончаренко та інші учасники трупи виконали улюблені глядачами і перевірені часом ретро-номери, прем’єри-сюрпризи, сцени з мюзиклів та оперет, хореографічні хіти. Серед них – уривки, арії, балетні номери із «Сільви», «Баядери» і «Принцеси цирку» І. Кальмана, «Севільського цирульника» Д. Россіні, «Євгенія Онєгіна» П. Чайковського, «Дон Кіхота» Л. Мінкуса, «Ромео і Джульєтти» Ш. Гуно, «Севастопольського вальсу» К. Лістова та інші.
Як морські хвилі то лагідно накочуються на берег, а то штурмують його немов дев’ятий вал, змінювалися на сцені стилі та жанри, які об’єднали в один яскравий феєрверк музики, танцю, вокалу та сценічної гри режисер-постановник – заслужений артист України Юрій Федоров і диригент симфонічного оркестру, заслужений діяч мистецтв Криму, лауреат Премії Криму Олександр Коваленко.
Велика споруда з сірого бетону і скла в центрі Сімферополя привертає увагу всіх і сучасним архітектурним монолітом, характерним для значущих за своїм функціональним призначенням установ, і барвистими великоформатними афішами як музтеатру – визнаного в Криму культурного центру, так і приїжджих колективів та естрадних виконавців, що зазвичай обирають для своїх гастролей саме цей найбільший у місті зал для глядачів.
Втім, так було не завжди. Свій перший театральний сезон новоорганізована сімферопольська трупа, основу якої склали артисти переведеного з Києва в Крим на постійну роботу третього обласного пересувного драматичного театру, відкрила 15 червня 1955 року спектаклем «Сильні духом» Дмитра Медведєва на сцені Російського драматичного театру ім. М. Горького. Свого приміщення тоді в неї не було. Через півтора року вона перебралася на вулицю Менделєєва. А новосілля в новій спеціально збудованій для єдиного на півострові професійного музичного театру споруді колектив відзначив у 1977 році.
Період становлення був успішно пройдений, сформовано репертуар, в якого з’явився свій глядач. Однак у середині 90-х років минулого століття театр опинився в дуже важкому стані.
— Мистецтво і раніше фінансувалося державою за залишковим принципом, а тоді припинилося й зовсім. На все – оплату праці співробітників, комунальних послуг, постановочних витрат потрібно було заробляти самому, — розповів на прес-конференції напередодні відкриття сезону директор театру, заслужений працівник культури України Володимир Загурський, який очолює його останніх п’ятнадцять років. – У театрі було холодно. Колектив з 350 чоловік за штатом довелося скоротити на сто, а провідні артисти і самі залишали його в пошуках більших заробітків за кордоном.
І все ж кістяк колективу залишився, працюючи для глядачів, бо тільки вони своїм інтересом до вистав могли підтримати, довести його творчу і фінансову спроможність. На сцені ще йшов традиційний для театру оперетковий жанр, а за кулісами вже репетирували нові, більш сучасні форми постановок – мюзикли, рок-опери. Після їхніх прем’єр глядачі захоплено заговорили:
— Ми і не підозрювали, що в нашому периферійному театрі може звучати така модернова музика!
І театральна аудиторія не лише помолоділа за віком, а й збільшилася кількісно. Почали зростати й прибутки на 300-400 тис. грн. щорічно, і нині з колишніх 120 тис. досягли 4 млн. 125 тис. грн. Це дало змогу збільшити число прем’єр від однієї-двох у рік до чотирьох-п’яти, розширити жанрову палітру.
Однією з нових форм роботи, затребуваних глядачами, став цикл концертів симфонічної музики «Прекрасний світ музики», в яких розповіді мистецтвознавців про творчість композиторів світового рівня доповнює відповідно підібраний відеоряд, а в окремих програмах разом з оркестром беруть участь артисти-вокалісти та хор театру. Серед них – «Срібного віку силует…» (Сергій Прокоф’єв), «Із музичної скриньки ХV-ХVІІ століть» (Джованні Перголезі, Себастьян Бах, Арканджело Кореллі), «Пушкін – невичерпне джерело музичних відкриттів» (Георгій Свиридов, Сергій Рахманінов), «Музика епохи просвітництва» (Вольфганг Амадей Моцарт), «Вершини світового музичного мистецтва» (Петро Чайковський), «Музика фьордів» (Едвард Гріг), «Мелодії, народжені Кримом» (творчість кримських композиторів), «Несумна опера» (арії та партії з творів «Травіата» Д. Верді, «Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно, «Севільський цирульник» Д. Россіні, «Чарівна флейта» В. А. Моцарта та інші). Оркестр щороку виступає в Керчі, одна з його програм входить у театральний абонемент у Севастополі.
Більше тридцяти років у театрі існує балетна трупа, яка з окремими хореографічними номерами бере участь у всіх музичних спектаклях. А коли вісім років тому в театр на роботу прийшли балетмейстери — брат і сестра Ольга і Сергій Бикови, хореографічний цех, як і оркестр, став самостійним підрозділом, здатним на високопрофесійні постановки. В репертуарі театру з’явилися балетні спектаклі «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва, «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Китайська легенда» і «Бахчисарайський фонтан»» Б. Асаф’єва, «Бенкет Красса» А. Хачатуряна, «Панянка і хуліган» Д. Шостаковича, «Даремна обережність» Ж. Доберваля, дві танцювальні програми – вечір сучасної хореографії «Ритм-Данс» і «Вечори балету».
Цього року хореографічна трупа театру здійснила турне по Україні з балетом «Ромео і Джульєтта», в якому сольні партії виконали артисти з Санкт-Петербурга. Зіграно при аншлагах тридцять спектаклів, що свідчить про високу якість кримського балету.
Ще однією своєрідною атестацією трупи на зрілість, підтвердженням академічного статусу театру стають перемоги і нагороди в конкурсах і на фестивалях. Наприклад, на Міжнародному фестивалі жіночої творчості ім. Марії Заньковецької (м. Ніжин Чернігівської області) у 2012 році за роль другого плану в опереті Ж. Оффенбаха «Кішка, перетворена в жінку» лауреатом стала Тамара Гончаренко. А в 2013 році кращим музичним спектаклем на ньому була названа кримська постановка трагікомедії «Євреї нашого двору» за повістю О. Каневського «Май нейм із Маня». На Міжнародному фестивалі античного мистецтва «Боспорські агони» в м. Керчі 2014 року спектакль-концерт «Прощай, конферансьє!» удостоєний спеціального призу «За високу художню культуру, сміливість, патріотизм і любов до Вітчизни, на честь 70-річчя Великої Перемоги».
За 60-річну історію театр декілька разів змінював свою назву. От і знову в ній відбуваються зміни. Віднині він – Державний академічний музичний театр Республіки Крим. У зв’язку з цим журналісти поцікавилися у директора:
— Що буде з україномовними виставами?
— Вони залишаться в репертуарі й надалі, будуть періодично йти на сцені за заявками установ, освітніх закладів, адже більшість спектаклів поставлені за класичними творами українських письменників, що вивчаються в школах, — відповів В. Загурський. – Будемо показувати їх також для населення півострова, значну частину якого складають українці.
Недавно, наприклад, музичний театр був одним з організаторів науково-практичної конференції, присвяченої творчості Лесі Українки, і в рамках її програми показав два україномовні спектаклі – «Зустріч з українською піснею» та «Оргія» режисера-постановника Віктора Гуменюка. У березні цього року до 200-річчя Тараса Шевченка відбулася прем’єра ще однієї поставленої ним вистави – «Назар Стодоля», яку театр показав також на гастролях у районах Криму. Інтересом у глядачів користується ще одна україномовна постановка останніх років – «Євангеліє від Івана». А в рамках конференції за творчістю Володимира Винниченка торік демонструвалася його п’єса «Брехня».
— З 1 жовтня театр перебуває в стадії реорганізації. Однак нічого з надбаного за період існування ми ламати не будемо, збережемо все краще, особливо різножанровість, — сказав головний режисер Юрій Федоров.
Він висловив лише одне побоювання, що у зв’язку з музичною спеціалізацією театру доведеться розлучитися з драматичною частиною колективу, а це – 14 високопрофесійних акторів, які зайняті разом з вокалістами і в усіх музичних спектаклях. Отже, під загрозою зникнення з афіші може опинитися багато спектаклів, що складають золотий фонд театру і які люблять глядачі. Всього в репертуарі понад 70 різножанрових творів, 25-30 з яких включаються в сценічний сезон.
Але як би не називався театр, по своїй суті він завжди був і залишається закладом синтетичного характеру, в якому на рівних правах співіснують оперети, водевілі, музичні комедії, балети, драми, концерти симфонічної музики, а також музичні казки, мюзикли і піратські бойовики для юних глядачів.
У новому театральному сезоні на кримській сцені дебютують молоді вокалісти, що прибули на роботу з Харкова та Одеси. В статусі художника-постановника спектаклів глядачі побачать заслуженого художника Криму Едуарда Куліша. Завершилися постановочні роботи над новим балетним спектаклем – «Лускунчик» П. Чайковського. Залишилося лише одягти-взути артистів, а це – неймовірно складно. Простіше, за словами директора, з нуля поставити будь-який інший спектакль. Але чого не зробиш заради балету, який так люблять кримські глядачі! Прем’єра «Лускунчика» планується в січні наступного 2015 року.
А про цьогорічну прем’єру – комедію французького майстра водевільного жанру Клода Маньє «Блез, або Паризькі пристрасті», якою театр завершив минулий сезон і двічі — 14 і 29 — включив в афішу листопада, вже обмінюються враженнями глядачі, публікуються рецензії в пресі. Це комедія станів і ситуацій, де джерелом сміху стають події та обставини. Вона побудована на зовнішніх комічних прийомах, на різного роду непорозуміннях і помилкових діях. Режисер-постановник спектаклю Ю. Федоров у гострих діалогах героїв, характери яких вимальовуються з гумором і спостережливістю, у неочікуваних поворотах сюжету доводить, що успіх і любов у житті не купуються обманом, а приходять до тих, хто відчуває і кохає щиро, з душею.

Валентина НАСТІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема "Душі криниця"