Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2003 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2003
"СТЕПІВ ШИРОЧИНА БЕЗДОННА..."
Василь ЛАТАНСЬКИЙ

Не тільки море

Дивна річ: намір написати на цю тему не те щоб статтю, а щось на кшталт спогадів, де часи єдналися б, як фотознімки в родинному альбомі, щораз з'являвся тоді, коли читав матеріали під недавно народженою і такою потрібною рубрикою в "Кримській світлиці". До того ж, взяло за живе: автори здебільше розхвалюють екзотичні місця, зокрема Південнобережжя, море, а про степову кримську провінцію - ні мур-мур. А вона ж, ця провінція, має аж 12 районів (ландшафтів) і є дуже своєрідною на відміну, скажімо, від донецького чи кіровоградського степу (так твердять підручники з географії).
Отож сиджу перед чистісіньким аркушем паперу: з чого почати? Прагнеться розповісти (спогади хай почекають!) про присиваський степ, а точніше, про Совєтський район, де ось уже майже сорок літ живу. Може, комусь теж заманеться пошукати тут свою долю, поселитись серед степу, в одній з хатин, між райськими садами і виноградниками.
Довідка. Площа Совєтського району -  1 079,5 кв. км. Населення - 30,7 тисяч чоловік, у т. ч. сільського - 21,5 тис. Густота населення - 36 чол. на кв. км.
Совєтський - селище міського типу, центр району. Розташований у північно-східній степовій частині Кримського півострова, за 132 км від Сімферополя. В селищі - залізнична станція Краснофлотська на лінії Керч - Джанкой. Територія сучасного селища була заселена в ІІІ - І тисячолітті до н. е. Про це свідчать знайдені тут залишки поселень і кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи. Поблизу селища виявлено також скіфські поховання. Перша згадка про Ічки (так називалося село) датується 1798 роком. Тоді тут проживав 41 чоловік.

Тут берег мій...

Ні, не так, мабуть, слід починати. Бо спершу була задуха плацкартного вагона, миготіли за вікном вогні станцій і полустанків. Позаду зоставалося моє минуле, попереду чекало майбутнє, про яке я не знав нічого. Тепер уже знаю і оце намагаюся відтворити в словах відтинок часу завдовжки в тридцять дев'ять років.
Отже - був серпень 1965 року "нечуваного тембру" (за Ю. Яновським). Щедрий, щасливий серпень. Поїзд "Львів - Сімферополь", вирвавшись із херсонських, плентався через кримські степи. Бентежили і п'янили степові простори, тішили око рясні сади і виноградники. Вода у ставках і в Північно-Кримському каналі блакитніла й прозоріла. На трав'яному оксамиті рожевіла смілка і де-не-де прозирав чебрець; з долин скочувався густий, солодкий запах яблук; біля чепурних хатин пишно червоніли розлогі кущі калини, а верби, тополі та клени заступали сонце, що норовило заглянути у віконечка вагона. Мимоволі вирізняю, коли поїзд зупиняється на якомусь полустанку, серед пташиного багатоголосся особливо чутний спів жайворонка. Десь той співак зовсім поруч - так завзято витьохкує. Задираю голову й приглядаюся до неба й мимохіть затамовую подих. Та він не один такий! Он скільки їх, голосистих чародіїв степу, вимахують крильцями над самим поїздом, засіваючи довкілля радісним співом! "Точнісінько, як у нас на Черкащині", - подумалось.
- Хоча б хмаринка набігла, - не втримався літній пасажир. - Давно вже тут віджнивували. Гляньте: готують поле під озимину і ой як треба дощу!
Із Джанкоя добираюсь електричкою до станції Краснофлотська. О восьмій ранку стрибаю із приступки тамбура на остиглий за ніч перон, з насолодою вдихую настояне на травах повітря. Дістаю з кишені лист з адресою і чимчикую прямісінько до районного відділу освіти. І тільки перейшовши колію, знову почув веселі витьохкування жайворонків. Ті, що вище, співали веселіше, ті, що найвище - і зовсім весело. Тоді я ще не знав, що житиму і серед роботящих людей, і серед співучих птахів. Не знав і того, що, відпрацювавши три обов'язкових роки як випускник-філолог Львівського держуніверситету ім. І. Франка, зачарований красою цього краю, залишусь тут надовго вчити дітей рідної мови й літератури, знайду тут другу батьківщину, хоч перша не відпускає і досі:
Тут берег мій, моє гніздечко тепле,
А за Дніпром - мій батьківський поріг.
Живу в Криму, в садочку серед степу,
Де яблуні квітують на зорі.
Вони у вікна стукають гілками,
В дорогу кличуть, блудного, щомить.
А я все дичку-яблуньку гукаю, -
Її згадаю - серце защемить...

Степ кличе роботящих

Якщо сядете в автобус чи маршрутку в Сімферополі, то вони за якусь годину - півтори домчать вас степом до селища Совєтський (або Нижньогірський). А далі степ тягнеться на північ - до Чонгарського мосту чи Перекопу, а ще на схід - до Керчі та Азовського моря. Неоднакова степова провінція в різних місцях. То перед вашим зором - узгір'я з голим камінням, то родюча рівнина, вкрита густими травами. Он голуба стрічка Північно-Кримського  каналу. Дніпровська вода вже давно (в жовтні цього року якраз 40 років) переступила поріг, що відділяє херсонські степи від кримських, і біжить полями сонячного півострова.
Кримський степ ореться - засівається. Пшениця, кукурудза, соняшник, сади й виноградники давненько вже, з дня пуску життєдайного каналу, витіснили дикі трави. Тільки де-не-де, на крутих узгір'ях чи на ділянках, де каміння заважає оранці, збереглась майже доісторична рослинність. Степ кличе нелінивих, роботящих, - їх так не вистачає в селах з промовистими, хоча й одноманітними назвами: Садове, Виноградне, Зернове, Кукурузне, Кісточкове...
Степові простори Совєтського району починаються з берегів Сиваша. Дивишся на їхнє роздолля, і мимоволі зринають рядки Максима Рильського з його безсмертного "Слова про рідну матір":
Благословенна в болях ран
Степів широчина бездонна,
Що, як зелений океан,
Тече круг білого Херсона...
Ці простори разом з голубою стрічкою каналу чи не найпрекрасніша сторінка кримської степової провінції. Особливо чудова вона влітку, ранньою порою. Сонце ще десь там, тільки-но збирається виглянути з-за обрію, а пташки у високості вже теж радіють і діляться з тобою своєю радістю. І пустощі вітру приймаєш збадьорено, і гомін піднебесся уловлюєш не тільки вухом - усім єством. "Доброго ранку! - хочеться крикнути. - І ви, жайворонки, і ти, вітре, і ви, ячмені, пшениці, пахучі сади, золотисті грона винограду!"
Тут для всіх вистачає роботи, і не тільки влітку - весь рік. Посіяли ранні ярові - треба сіяти пізні, посіяли пізні - починається найважча робота - полоти соняшники, кукурудзу, баштани, поливати сади, підв'язувати виноград. Одне слово, степ завжди у напруженому ритмі невсипущої праці. І віддячує тим щедро восени, хто трудився не покладаючи рук.
Закінчити оці "запросини" в степову провінцію нашого південного краю хочу словами сина вінницького та кримського степу, чудесного поета Дмитра Черевичного:
Крим - не тільки пляжний рай,
Моря даль чаїна,
Це і рисові поля
Півдня України.
Крим - здоров'я й диво-сад,
І троянд розмови,
І янтарний виноград,
Хліборобні ниви.
Крим - і хімія, й руда,
Й трударі-герої,
Крим - і пісня молода
Слави трудової.
Крим - букет найкращих вин,
Не земля, а казка!
Приїжджайте в Крим і ви,
Просимо, будь ласка!
Василь ЛАТАНСЬКИЙ,
вчитель-україніст Прудівської  ЗОШ Совєтського району, член Національної Спілки письменників України.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2003 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1429

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков