Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 31.10.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛИСТОПАД

1
1918 р. — «Листопадовий чин» у Львов╕. Укра╖нц╕ взяли владу в м╕ст╕, невдовз╕ було проголошено зах╕дноукра╖нську державу ЗУНР. Це був в╕йськовий переворот, орган╕зований в н╕ч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Укра╖нською Нац╕ональною Радою силами Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в у Корол╕вств╕ Галичини ╕ Волин╕, коронн╕й земл╕ Австро-Угорсько╖ ╕мпер╕╖ з метою встановлення влади Укра╖нсько╖ Держави (перейменовано╖ згодом на Зах╕дно-Укра╖нську Народну Республ╕ку) на територ╕╖, на яку вона претендувала. В результат╕ утворилася держава площею 70 тис. км, що викликало невдоволення сус╕дньо╖ Польщ╕, яка розв’язала укра╖нсько-польську в╕йну 1918-1919 рок╕в для захоплення Галичини.
1927 р. — створений футбольний клуб «Динамо» (Ки╖в).
1939 р. — Верховна Рада СРСР прийма╓ закон про включення Зах╕дно╖ Укра╖ни до складу СРСР ╕з возз’╓днанням ╖╖ з Укра╖нською РСР.
Народився:
1939 р. — Фед╕р Стригун, укра╖нський режисер, народний артист Укра╖ни.
Померли:
1944 р. — Андрей Шептицький, Митрополит Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви.
1964 р. — полковник Андр╕й Мельник, начальник штабу Д╕╓во╖ арм╕╖ УНР, голова ПУН.

2
День прац╕вника соц╕ально╖ сфери Укра╖ни.
1708 р. — руйнування московським в╕йськом Батурина, Батуринська трагед╕я.
Народився:
1902 р. — Серг╕й Лебед╓в, укра╖нський математик, електротехн╕к, розробник перших радянських ЕОМ.
Помер:
1985 р. — Володимир Куб╕йович, укра╖нський ╕сторик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-пол╕тичний д╕яч, орган╕затор видання та головний редактор Енциклопед╕╖ укра╖нознавства та фундаментально╖ прац╕ «Географ╕я укра╖нських ╕ сумежних земель».

3
День ракетних в╕йськ ╕ артилер╕╖.
День ╕нженерних в╕йськ.
1918 р. — народне в╕че в Черн╕вцях вир╕шило при╓днати П╕вн╕чну Буковину до Укра╖ни.
1937 р. — у Соловецькому табор╕ особливого призначення за вироком тр╕йки розстр╕ляний Лесь Курбас. У списку «укра╖нських буржуазних нац╕онал╕ст╕в», розстр╕ляних 3 листопада, також були Микола Кул╕ш, Матв╕й Яворський, Володимир Чех╕вський, Валер’ян П╕дмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Пол╕щук, Григор╕й Еп╕к, Мирослав ╤рчан, Марко Вороний, Михайло Козор╕с, Олекса Сл╕саренко, Михайло Яловий та ╕нш╕. Загалом в один день за р╕шенням несудових орган╕в було страчено понад 100 представник╕в укрa╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ — цв╕ту укра╖нсько╖ нац╕╖.
1943 р. — почалася Ки╖вська наступальна операц╕я радянських в╕йськ.
1996 р. — в аеропорту Донецька к╕лери в масках розстр╕ляли народного депутата Укра╖ни, в╕домого б╕знесмена ╢вгена Щербаня.
Померли:
1937 р. — Микола Кул╕ш, укра╖нський письменник, режисер, драматург, громадський д╕яч, газетяр ╕ редактор, д╕яч укра╖нсько╖ осв╕ти, педагог. Микола Кул╕ш став драматургом, творч╕сть якого в╕дкрила нов╕ напрямки у розвитку св╕тового драматичного мистецтва ХХ ╕ ХХ╤ стол╕ть.
1937 р. — Володимир Чехiвський, укра╖нський пол╕тичний ╕ громадський д╕яч, прем’╓р-м╕н╕стр УНР. Один з фундатор╕в УАПЦ.
1937 р. — Павло Филипович, укра╖нський письменник.
1937 р. — Марко Вороний, укра╖нський поет, перекладач, дитячий поет. Видав 5 книжок для д╕тей (ус╕ — 1930) та зб╕рку в╕рш╕в «Форвард» (1932). Перекладав з н╕мецько╖ (Райнер Мар╕я Р╕льке, Георг Гайм, Альберт Л╕хтенштайн), французько╖ (Рене Сюлл╕-Прюдом, Шарль Бодлер, зокрема знаменитого «Альбатроса»), ╕тал╕йсько╖ (Джованн╕ Бокаччо), ╓врейсько╖ (Давид Гофштейн) мов.
1970 р. — Олекс╕й Берест, Герой Укра╖ни, лейтенант Червоно╖ Арм╕╖, який встановив разом з М. ╢горовим та М. Кантар╕╓ю Прапор Перемоги на даху н╕мецького Рейхстагу о 21.50 30 кв╕тня 1945 року. Рятуючи д╕вчинку, загинув на зал╕зниц╕.

4
День зал╕зничника Укра╖ни.
1657 р. — ╤ван Виговський обраний гетьманом укра╖нських козак╕в.
1708 р. — укра╖нський гетьман ╤ван Мазепа оголосив Петру I про св╕й перех╕д на б╕к Швец╕╖ ╕ рушив на з’╓днання з в╕йськами шведського короля Карла XII.
1921 р. — розпочався Другий зимовий похiд арм╕╖ УНР пiд проводом генерал-хорунжого Юр╕я Тютюнника.
1959 р. — у Севастопол╕ в╕дкрилася д╕орама «Штурм Сапун-гори».
Народилися:
1888 р. — Михайло Б╕л╕нський, укра╖нський в╕йськовий д╕яч, контр-адм╕рал УНР. Один з орган╕затор╕в укра╖нського морського м╕н╕стерства, створив перший полк морсько╖ п╕хоти. Орган╕затор та командир Див╕з╕╖ морсько╖ п╕хоти Директор╕╖ УНР (1919-1921).
1891 р. — Петро Панч (справжн╓ пр╕звище — Панченко), укра╖нський письменник групи «Плуг», ВАПЛ╤ТЕ, ВУСПП. Оф╕цер Арм╕╖ УНР.
1898 р. — Василь Кучабський (Вука, Яструб, Бой), укра╖нський в╕йськовий дiяч, iсторик, дiйсний член НТШ. У 1945 р. заарештований НКВС i розстрiляний у Львов╕.
1910 р. — Семен Ластович-Чулiвський, кобзар, майстер, автор фундаментально╖ працi з iсторi╖ та виготовлення бандури (не опубл╕кована), репресований. Помер 1939 року у Мюнхен╕.
1911 р. — Дмитро Клячк╕вський, орган╕затор ╕ перший командир УПА на Волин╕ (05.1943-11.1943), командир УПА-П╕вн╕ч (11.1943-02.1945), член ГВШ УПА. Полковник УПА (посмертно).

5
1935 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито регулярний тролейбусний pух.
1953 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито м╕ст Патона.
1968 р. — укра╖нський правозахисник Василь Макух на знак протесту проти комун╕стично╖ тотал╕тарно╖ системи, колон╕ального становища Укра╖ни ╕ пол╕тики русиф╕кац╕╖ та агрес╕╖ СРСР проти Чехословаччини зд╕йснив акт самоспалення на Хрещатику у Ки╓в╕.

6
1943 р. — в╕йська Першого укра╖нського фронту п╕д командуванням генерала Ватут╕на штурмом взяли столицю Укра╖ни м╕сто Ки╖в.
1960 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрита перша черга метропол╕тену — 5-к╕лометрова д╕лянка Святошино-Броварсько╖ л╕н╕╖ в╕д станц╕╖ «Вокзальна» до станц╕╖ «Дн╕про».
Народилися:
1811 р. — Марк╕ян Шашкевич, укра╖нський письменник, поет, зачинатель ново╖ укра╖нсько╖ л╕тератури в Галичин╕, священик УГКЦ, культурно-громадський д╕яч, речник в╕дродження зах╕дноукра╖нських земель. Очолив «Руську тр╕йцю», ╕н╕ц╕атор видання альманаху «Русалка Дн╕стровая» (1837). Виступав за р╕вноправн╕сть укра╖нсько╖ мови з польською.
1855 р. — Дмитро Яворницький, укра╖нський ╕сторик, досл╕дник козацтва, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академ╕к АН УРСР (1923).
Помер:
1912 р. — Микола Лисенко, укра╖нський композитор, п╕ан╕ст, диригент, педагог, збирач п╕сенного фольклору, громадський д╕яч; основоположник укра╖нсько╖ класично╖ музики.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14237

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков