Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2014 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 31.10.2014
ОКУПАЦ╤Я КРИМУ ЯК «РЕАКЦ╤ЙНА КОЛОН╤ЗАЦ╤Я». РОС╤Я ПРОТИ ╤СТОР╤╥

У «братських» об╕ймах

Окупувавши Крим, Рос╕я дивним, але ц╕лком певним чином намага╓ться повернути час назад ╕ робить те, що можна назвати «повторним» або «реакц╕йним» колон╕ал╕змом. Колон╕я, колись з великими труднощами захоплена, зв╕льнилася, ╕ тепер ╖╖ знову приводять в колон╕альний стан.
Те, що часто в╕дбувалося в ранньокап╕тал╕стичн╕ часи, в╕дбува╓ться в епоху комп’ютер╕в ╕ нав╕ть «розпаду нац╕ональних держав». Рос╕я поводиться так, н╕би ще не винайшли рад╕о, як власник сучасно╖ автозаправки, який начитався Д╕ккенса, збожевол╕в ╕ прийшов ╕з батогом с╕кти сво╖х прац╕вник╕в за правом експлуататора. Чомусь в╕н вир╕шив, що так було ╕ ма╓ бути завжди. У рол╕ прокурор╕в ╕ псих╕атр╕в виступа╓ зах╕дне сп╕втовариство.
Поряд ╕з винаходом «г╕бридно╖ в╕йни» Пут╕н винайшов такий соб╕, з дозволу сказати, «реакц╕йний колон╕ал╕зм». Постколон╕альн╕ процеси в сучасному св╕т╕ р╕зноман╕тн╕, р╕зноспрямован╕ ╕ нел╕н╕йн╕, але метод Москви простий, як швабра: силовий примус. Як часто можна почути зараз в╕д л╕беральних, тобто осв╕чених рос╕йських ╕мперц╕в: «Ах, як можна було б витончено в╕дновити наш вплив, коли б розумн╕ш╕, ласкав╕ш╕ ╕ щедр╕ш╕ ми були, як би вони нас любили, ц╕ колон╕╖, коли б ми не нахрапом брали, а грошима ╕ лестощами приманили».
Але справу зроблено, вс╕ мости зруйнован╕, серед розрухи височить ф╕гура президента-чек╕ста.
╤ тому рос╕яни зараз глибоко стривожен╕ – щось глухо, п╕дспудно, але ц╕лком пом╕тно звучить в р╕зноман╕тних захопленнях, як╕ переповнюють рос╕йськомовний еф╕р. Чи можна бути спок╕йним, коли тебе повертають на 150 рок╕в назад, тим б╕льше, що св╕т не хоче разом з Рос╕╓ю туди повертатися. Проте в рос╕йському уряд╕ вир╕шили, що х╕д ╕стор╕╖ можна ламати через кол╕но, як ╕ все, що з ними не згодне (але надто вже великий розмах, не помилитися б!), а народ ╕стор╕╓ю не ц╕кавиться, кр╕м випадк╕в, де йдеться про рос╕йськ╕ перемоги (але тепер╕шн╕ перемоги як╕сь сумн╕вн╕). Т╕, хто залишився, приблизно одна десята частина, ╕з загостреним або просто наявним в╕дчуттям часу впали в н╕моту або депрес╕ю. Час повернули назад! Що ж буде?
На приклад╕ Криму реан╕мац╕я колон╕ал╕зму в╕дбува╓ться приблизно таким чином: колон╕я, що мала завжди особливе, символ╕чне значення для ╤мпер╕╖, втрачена, але пот╕м в╕роломно захоплена, причому багато в чому через причини символ╕чн╕, абстрактн╕, сентиментальн╕. Корист╕ в╕д Криму мало, проблем у ньому повно, нав╕ть об╕гр╕ти ╕ нагодувати кримчан толком не виходить.
М╕л╕таризац╕я Криму, про яку так багато говорять, не вир╕шу╓ стратег╕чних завдань, а т╕льки тактичн╕, на кшталт наближення «╤скандер╕в» до ╓вропейських кра╖н на 200 к╕лометр╕в. Чорне море все одно закрите, океанськ╕ простори для флоту не в╕дкрилися. Для чого все це було потр╕бне? Причини – в почуттях. Рос╕янам можна тепер кричати: «Ми — ╕мперська нац╕я, захоплю╓мо, у нас колон╕╖».
Рос╕йський колон╕ал╕зм був сухопутним, с╕льськогосподарським, з розселенням ╕мперсько╖ нац╕╖, схильний до прямого знищення п╕дкорених народ╕в. Територ╕╖, а не фактор╕╖, земл╕, а не прибутки, рекрути, а не експлуатован╕ – ось у чому р╕знилися ╖╖ ц╕л╕ в╕д ц╕лей класичних, морських ╕мпер╕й, скаж╕мо, Британсько╖. ╤ вже тод╕ виявилася порочн╕сть ц╕╓╖ модел╕ – хоча б через ╖╖ ╕нерц╕йн╕сть. Якщо Британ╕я в╕дносно легко в╕дмовилася в╕д ╤нд╕╖, Голланд╕я — в╕д ╤ндонез╕╖, а Франц╕я — в╕д Алжиру, – коли ц╕ колон╕╖ стали тягарем ╕ в╕джилою економ╕чною формою, – то Рос╕я такого дозволити соб╕ не могла – як же, там рос╕яни живуть ╕ вже вкоренилися! Справа ще й у тому, що рос╕янам в голову не приходило добров╕льно зв╕льнятися в╕д колон╕й, кр╕м революц╕йних момент╕в у 18-му роц╕ ╕ 91-му, коли метропол╕я була занадто слабка. Але в наш╕ дн╕ який толк в╕д витратного контролю територ╕й? Що з них взяти? Що ╖м продавати, коли Рос╕я сама, кр╕м сировини, майже н╕чого не виробля╓? Причина знову в нац╕ональн╕й насолод╕, в почуттях, дарма що вс╕ навколишн╕ бачать у цих почуттях ознаки дивовижно╖, а скор╕ше, дико╖ св╕домост╕.
Останн╕ 23 роки рос╕яни дивилися на Крим як на улюблену дачу, яку раптом в╕д╕брали. Як багато з нею пов’язано, як сумно! Т╕, хто зустр╕чався в Криму з рос╕янами, можуть це п╕дтвердити. Це сльозлив╕сть дитини, яка виросла, яка при╖хала на колишн╕ д╕дусев╕ плантац╕╖, де вчорашн╕ миролюбн╕ ╕ пок╕рн╕ селяни зажили сво╖м життям.
Ця «вторинна колон╕зац╕я» п╕дтверджу╓ться масовим за╖здом до Криму нових, вторинних колон╕затор╕в. Чиновник╕в, пол╕цейських, розв╕дник╕в, в╕йськових, а так само – буржуаз╕╖ й допитливо╖ ╕нтел╕генц╕╖. Останн╕ хочуть «будиночок б╕ля моря» й екзотичних вражень. Тобто мотивац╕я ц╕лком колон╕заторська – майно в нетрив╕альному, «колон╕альному» антураж╕. ╤ вс╕ вони — в╕д лейтенанта до доцента ф╕лолог╕╖ — в╕дчувають, що «населення» ставиться до них дивно, двояко, напевно, лицем╕рять, твердо╖ опори нема╓. Невпевнен╕сть ╕ п╕дозри – це теж типовий стан колон╕затора.
Справа в тому, що в Криму вже сформувалася культура, для яко╖ бути «поза Рос╕╓ю» норма, а не порушення ╖╖. Це близько третини кримчан, ╕ кримськ╕ татари входять в це число. Але ще третина – це саме колон╕затори п╕зньорадянсько╖ пори, як╕ залишилися в 91-му на територ╕╖ колон╕╖, що зв╕льнилася, ╕ в╕дчували себе там покинутими, як кер╕вники й наглядач╕ плантац╕й, яких не забрав господар. Саме вони – соц╕альна база тепер╕шн╕й окупац╕╖. Третина — ╕нертна, готова прийняти доводи з обох табор╕в, але найважлив╕шими будуть факти щоденного ╕ побутового характеру.
Як же бути новим колон╕заторам? Вони методично, але в╕д того не менш сварливо насаджують думку про «споконв╕чно рос╕йський кримський край», пан╕чно бояться жертв свого колон╕ал╕зму – кримських татар – ╕ тому оголошують ╖х «русофобами». Ця частина, так би мовити «гуман╕тарна», пов’язана з╕ смислами ново╖ колон╕зац╕╖. А орган╕зац╕йна – намага╓ться якось нову колон╕ю утримувати ╕ пояснювати в метропол╕╖, нав╕що вона взагал╕ потр╕бна.
Але нав╕що вона потр╕бна? Нав╕що в╕н рос╕янам потр╕бен, цей Крим? Це ╕ ╓ головне в новому, повторному колон╕ал╕зм╕ у виконанн╕ Москви – його ╕ррац╕ональн╕сть, кричуща витратн╕сть, його глибинний анти╕сторизм. П╕ддаються емоц╕ям, спогадам ╕ мр╕ям. А кримчани в черговий раз у сво╖й ╕стор╕╖ мають грати роль щасливих ╕ придуркуватих туб╕льц╕в, землю ╕ долю яких вир╕шили за них.

Андр╕й КИРИЛОВ,
кримський оглядач

Мал. О. Кустовського

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2014 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14221

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков