Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХЛ╤БНИЙ СПАС
29 серпня — свято Перенесення Нерукотворного Образа Господа нашого ╤суса Христа з Едеси до...


Михайло ЖАЙВОРОН: РУЙНАЦ╤Я СТ╤Н
Нещодавно цю реценз╕ю, щоправда, дещо у скороченому вигляд╕ опубл╕кувала гезета...


25 ВАЖЛИВИХ ФАКТ╤В ПРО УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР
╤стор╕я укра╖нського прапора в╕ддзеркалю╓ всю ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ державност╕ – з прадавн╕х...


ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2003 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 07.11.2003
"Я У ВИБОРІ НЕ ПОМИЛИЛАСЯ..."
Записала Оксана ЛИХОВЕЦЬКА.

Ольга Антонівна Дідук викладає українську мову та літературу вже понад двадцять років. Родом з Житомирщини, як сама розповідає, з тих місць, де народилася Леся Українка, де оженився Оноре де Бальзак, де і досі стоїть церква, в якій вінчалися відомий письменник та Евеліна Ганська.
Майбутній педагог свого часу закінчила українське відділення філфаку Сімферопольського педагогічного інституту. Вважає, що у своєму виборі не помилилася. За плечима - робота на заводі "Пневматика", вчителювання у восьмирічній Трудівській школі. Зараз Ольга Антонівна викладає українську мову та літературу в Сімферопольському музичному училищі ім. П. Чайковського. І тепер цей заклад закінчують діти її колишніх учнів. Дванадцять років Ольга Антонівна була класним керівником, на її рахунку в училищі три випуски - студенти з відділень народних та духових інструментів, теоретичного відділення. Добра, чуйна, спокійна, справедлива, - так говорять про Ольгу Антонівну учні.
Вона завжди цікавиться, як складається доля у її вихованців. Знає, наприклад, що після закінчення навчання багато хто з них відбував військову службу в ансамблях, а хтось працює за фахом за кордоном... Але навіщо ж так далеко линути думками, якщо колишні студенти є тут, поруч - в Кримському українському музичному театрі, в Кримському академічному драматичному театрі ім. М. Горького. Серед них - відомі актори Людмила Юрова, Олена Кожейкіна, Ігор Бондзик.Як була трішечки молодшою, об'їздила з вихованцями весь Крим. Пригадує, яким було навантаження, коли тільки починала працювати. Тепер вже легше - прийшли і досвід, і розуміння, з'явилися однодумці і помічники. Прагнула створити свій кабінет української мови та літератури, якому був би притаманний - не на словах, а на ділі - дух українства. І хоча кабінет, на думку Ольги Антонівни, поки що не зовсім відповідає задуму, та початок вже є. Доклали зусилля і студенти - зібрали непогану бібліотеку, прикрасили стіни вишивками. Наприклад, Олена Поліщук сама вишила портрет Тараса Шевченка та панно "Несе Галя воду".
- Вже декілька років порушуємо питання про створення гуртка українознавства. Мене діти самі просили про це, адже мало хто з них знає про своє родове коріння. Якщо ми не будемо їх знайомити з національними традиціями, виховувати у дусі українства, вони не понесуть це з собою у життя, у широкий світ, - говорить Ольга Антонівна. - Зараз я викладаю на першому та другому курсах. Щороку на першому курсі студенти пишуть роботу "Мій родовід". І це дослідження їх захоплює, оскільки віднаходять те, на що і не сподіваються. Наприклад, кримськотатарські учні простежили своє коріння ще з часів ханів Гіреїв, хтось дізнався, що є нащадком запорозьких козаків, ще одна дівчинка відкрила для себе, що її родич заснував Хабаровськ.
Є різні студенти. Але вже після першого курсу майже всі вони вільно володіють українською мовою. Як свідчить мій педагогічний досвід (а порівнювати є з чим), у школі учні наче "заангажовані", а тут панує інша атмосфера, більш творча, розкута. І мене, відверто кажучи, тримають в училищі саме діти. Звичайно, не все так легко, не все вдається одразу. Лише в того, хто не працює, немає прогалин. Але результат є. Спілкуємося зі студентами на основі довіри та взаємоповаги. На жаль, в школі немає такого спілкування, тому там бракує розуміння.
- Декілька років тому приїжджала до нас комісія, котра перевіряла, як в училищі викладається ділова українська мова, як діти засвоюють матеріал, - продовжує Ольга Антонівна. - Але ж справжню людину не виховаєш лише на діловому мовленні - їй потрібні ґрунтовні знання української мови та літератури. Діти хочуть вивчати мову, тягнуться до неї. А якщо є бажання, то українську в мене опановують і росіяни, і кримські татари, і азербайджанці. Але так мало годин відведено на ці предмети...
Наша спільна робота не обмежується класними годинами. Два роки тому брали участь у концерті, присвяченому 130-й річниці від дня народженяя Л. Українки. Наші студенти виконували її твори та Івана Франка, співали та читали поезії інших авторів. Співпрацюючи з Сімферопольським художнім музеєм та автотранспортним технікумом, готували вечори, присвячені Тарасу Шевченку. А на конкурсі до роковин поета студентка першого курсу духового відділення Настя Первомайська посіла призове місце. Щоб зацікавити дітей вивченням мови, залучаємо їх до участі в багатьох конкурсах та концертах. У нас є група, котра дає концертні програми в Сімферополі. З матеріалами про наших видатних українських поетів та письменників студенти йдуть у бібліотеки, військові частини, пропагуючи українську мову та культуру. До речі, до мене в училище за літературою приходять студенти і з вищих навчальних закладів.
Прикро, що в нас забрали другі курси, перевели їх у вечірню школу. Діти залишилися без української літератури сучасного періоду, а у них попереду - вступ до вищих навчальних закладів...
Я очолюю Лігу українок Криму. В цьому році мені випала нагода побувати на Всесвітньому конгресі українців, який відбувся в Києві. Яке справив враження? Слухала виступи Віктора Ющенка, жінок з Канади, Анатолія Погрібного, Петра Кононенка, Дмитра Павличка, Геннадія Удовенка, інших відомих особистостей щодо розвитку українознавства, української мови. Цікавим був виступ і Анатолія Мокренка. Його студент, китаєць за національністю, співав українською мовою "Дивлюсь я на небо" та " Чорнії брови, карії очі". Подумалося: якщо вже китаєць вільно володіє українською... Потім він виконав дуетом з А. Мокренком "Рідна мати моя".
Нещодавно повернулася з ХІІ Міжнародної конференції україністів. З Криму були лише майор у відставці з Керчі та я. Як правило, на таких заходах наш півострів представляє дуже мало людей. У залі звучало рефреном: якнайбільше часу та уваги ми повинні приділяти українознавству. А ми, щоб побувати в Музеї Лесі Українки в Ялті, досі не можемо зібрати кошти.
- Хочу, щоб Україна була такою, про яку мріємо, щоб ми були - українці, а не манкурти, - сказала наприкінці Ольга Антонівна. - А стосовно питання, чому обрала фах вчителя, відповім словами Ліни Костенко:
Я вибрала долю собі сама,
І що б зі мною не сталося,
У мене жодних
претензій нема
До долі моєї - обраниці...

На фото: Ольга Антонівна Дідук зі студентами ІІІ та ІV курсів відділення народних інструментів.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2003 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1419

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков