Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 24.10.2014
«МИ ПОВИНН╤ ДОНЕСТИ ДО НАРОД╤В СВ╤ТУ, ЩО НАШ ВОРОГ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ В УКРА╥Н╤»

Вважаю за доц╕льне поширити ц╕кав╕ й вдумлив╕ м╕ркування 15-л╕тнього хлопця, який народився в Укра╖н╕, прожив там половину свого життя, а тепер мешка╓ в м╕ст╕ Стемфорд (США). Пропоную ознайомитися з цим матер╕алом. Голова Сп╕лки укра╖нсько╖ молод╕ в Америц╕ просив додати, що п’ятнадцятил╕тн╕й Юра Йосип╕в ╓ членом СУМ в Америц╕ та що це був його виступ на Здвиз╕ СУМ в Елленв╕л, штат Нью-Йорк, 31 серпня цього року.
Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ, Президент Св╕тового конгресу укра╖нц╕в (1998-2008)

Уже скоро р╕к, як ми вс╕ уважно спостер╕га╓мо за под╕ями в Укра╖н╕. Ми не в╕дходимо в╕д випуск╕в новин, переживаючи за свою Батьк╕вщину, за р╕дних, за державу та й загалом, — за мир.
Я народився в Укра╖н╕, там прожив р╕вно половину мого тепер╕шнього життя. Ч╕тко пам’ятаю мо╓ безтурботне, в╕льне дитинство ╕ сумую за сво╓ю дом╕вкою.
Страшно дивитися на те, що зараз в╕дбува╓ться в наш╕й держав╕. Я вийшов сюди, щоб вибачитися. Вибачитися за себе, за мо╖х батьк╕в, за мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в. Адже саме ми були приспан╕ ╕ одурманен╕ отрутою комун╕зму наст╕льки, що зараз дуже тяжко пробудитися ╕ в╕др╕знити, де сво╖, а де чуж╕. Я не говорю особисто про мою родину, я говорю про два минул╕ ╕ сучасне покол╕ння Укра╖ни.
Покол╕ння мо╖х бабусь ╕ д╕д╕в та мо╖х батьк╕в було народжене за час╕в панування комун╕зму. Ця машина промила мозок ус╕м укра╖нцям, а особливо на сход╕ Укра╖ни, де Рос╕я ╓ найближче. Телебачення, виступи рос╕йських владоможц╕в, пророс╕йська влада – все це робили тихенько, протягом 60 рок╕в. Нас змусили пов╕рити, що Рос╕я – це наш братн╕й народ, що ми — одне ц╕ле. Нам тихенько насильно нав’язували рос╕йську мову ╕ л╕тературу у школах, адже майже неможливо було знайти книжок укра╖нською, нам з ус╕х рад╕останц╕й сп╕вали рос╕йськ╕ сп╕ваки, вс╕ ц╕кав╕ ф╕льми були знят╕ в Рос╕╖. Це все наст╕льки м╕цно влилося в св╕дом╕сть двох минулих покол╕нь, що нав╕ть зараз, якщо ви запита╓те людей середнього в╕ку в Укра╖н╕, чи вони ненавидять Рос╕ю, багато з них вам скажуть, що вони не проти рос╕ян, а проти рос╕йсько╖ влади. Але ж б╕льш╕сть рос╕ян п╕дтримують свою владу ╕ ╖╖ д╕╖, чому ж рос╕яни не повстануть проти влади? Та тому, що вони за Пут╕на. Щоб перемогти Рос╕ю, нам потр╕бно перемогти себе, нам потр╕бно вирвати з серця ту любов до рос╕йського народу, що нам ╕мплантували за багато рок╕в.
Коли я при╖хав до Америки, я був здивований, що люди ╕ д╕ти, як╕ н╕коли не були в Укра╖н╕, можуть ╖╖ любити б╕льше, н╕ж я. А пот╕м зрозум╕в, що тут, в Америц╕, вам н╕хто не давав пити т╕╓╖ отрути, що назива╓ться комун╕змом. Ваша любов до Укра╖ни ╓ чиста, плекана покол╕ннями ╕ не осквернена жодними втручаннями влади.
Укра╖на сьогодн╕ у вогн╕. ╤ це тому, що ми ╓ в╕льним народом. Нарешт╕ виросло ╕ змужн╕ло покол╕ння тих, хто народився за незалежност╕. Студенти завжди були на передов╕й за визволення Укра╖ни ╕ в боротьб╕ за ╖╖ незалежн╕сть, але вперше в ╕стор╕╖ Укра╖ни – це студенти, як╕ народилися ╕ виросли в незалежн╕й Укра╖н╕. Вони народилися в╕льними ╕ вже н╕кому ту волю не в╕ддадуть. Це — мо╓ покол╕ння, яке готове створити нову, свою, в╕льну ╕ незалежну Укра╖ну.
Багато молодих хлопц╕в загинуло, ╕ наш ворог, на жаль, не ста╓ слабшим. Прикро дивитися на те, що ╕нш╕ держави байдуж╕ до Укра╖ни ╕ дають нас на розтерзання зв╕ров╕. Укра╖на переможе, я не маю сумн╕в╕в у цьому, адже там, на передов╕й, мо╖ старш╕ побратими — в╕льн╕, незалежн╕ укра╖нц╕. Однак ця перемога могла б бути швидшою ╕ без тако╖ масово╖ к╕лькост╕ жертв, якби ╕нш╕ держави стали на ╖╖ захист. Ми, як д╕аспора, повинн╕ донести до св╕ту той крик про пом╕ч. Я розум╕ю, що ╕ншим народам не хочеться втручатися у в╕йну, витрачати на це сво╖ кошти, обладнання та людей. Але ми повинн╕ донести до них, що наш ворог не зупиниться в Укра╖н╕. Дос╕ Укра╖на була як кордон м╕ж Рос╕╓ю та ╢вропейським св╕том. Якщо Рос╕я захопить Укра╖ну, вона п╕де дал╕.
Ми повинн╕ щодня звертатися до влади держав, у яких ми прожива╓мо, скликати ╖х на допомогу, привертати ╖хню увагу, молити про втручання в ситуац╕ю. Якщо бодай один день ми про це замовчимо, про нас забудуть, а це означатиме, що ми зрадили наших родич╕в, як╕ там у вогн╕ спод╕ваються на допомогу.
Я в╕рю в св╕тле майбутн╓ Укра╖ни, в ╖╖ незалежн╕сть, розкв╕т. Та кров, що зараз пролива╓ться, вими╓ з нашого розуму ╕ серця ту одурманену прив’язан╕сть до рос╕йського, що ще, можливо, залишилася у деяких людей. Мо╓ покол╕ння ╕ вс╕ т╕, хто народиться в майбутньому, мають в╕льну душу, а в╕льна укра╖нська душа – це як душа козака, яка ма╓ холодний розум, гаряче, сильне т╕ло ╕ в╕льне серце. У нас ╓дина любов. Ми любимо т╕льки ╓дину Укра╖ну, ╖╖ степи, лани, гори, ми любимо укра╖нську п╕сню – милозвучну, ми любимо укра╖нську родину, таку велику, що стол╕в не вистача╓ на свята, щоб ус╕х пригостити, ми любимо укра╖нських д╕вчат, бо вони — найвродлив╕ш╕ ╕ найкращ╕ господин╕.
Слава Укра╖н╕!!!

Юр╕й ЙОСИП╤В
Стемфорд, штат Коннектикут, р╕й «Вовки»

Юра Йосип╕в з родиною
(Фото з сайту
http://archive.cym.org)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14178

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков