"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#42 за 17.10.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЖОВТЕНЬ
17 1113 p. — споруджено Ки╓во-Михайл╕вський Золотоверхий собор. 1927 p. — в╕дбувся ╤╤ Всеукра╖нський собор УАПЦ. 1990 p. — Верховною Радою УРСР ухвалено закон щодо пол╕тичних парт╕й ╕ громадських орган╕зац╕й, який сприяв розвитку багатопарт╕йност╕. Народилися: 1814 p. — Як╕в Головацький, укра╖нський л╕нгв╕ст, етнограф, фольклорист, поет, священик УГКЦ ╕ педагог. Сп╕взасновник об’╓днання «Руська тр╕йця», сп╕вавтор зб╕рки «Русалка Дн╕стровая». 1936 p. — ╤ван Драч, укра╖нський поет, перекладач, к╕носценарист, драматург, державний ╕ громадський д╕яч, засновник РУХу, Герой Укра╖ни. Помер: 1937 p. — Гаврило Базильський, генерал-хорунжий Арм╕╖ УНР.
18 1918 p. — у Львов╕ утворено Укра╖нську нац╕ональну раду. 1994 p. — Верховна Рада Укра╖ни скасувала заборону Компарт╕╖. 1995 p. — Укра╖на вступила до Ради ╢вропи. Народилися: 1868 p. — ╢вген╕я Ярошинська, укра╖нська письменниця. 1876 p. — Серг╕й ╢фремов, укра╖нський державний д╕яч. Померли: 1941 p. — Володимир Св╕дз╕нський, укра╖нський поет, перекладач. 1997 р. — народний артист Укра╖ни Павло Громовенко.
19 1097 р. — на Любецькому з’╖зд╕ утверджено под╕л Рус╕ на уд╕льн╕ княз╕вства. 1917 p. — у Чигирин╕ з’╖зд укра╖нського В╕льного козацтва проголосив генерала Павла Скоропадського сво╖м отаманом. 1918 p. — Укра╖нська нац╕ональна рада, пол╕тичний представницький орган укра╖нського народу в Австро-Угорськ╕й ╕мпер╕╖, проголосила Зах╕дноукра╖нську Народну Республ╕ку. 1961 p. — у Карлсруе (ФРН) суд (8-19 жовтня) вин╕с вирок агенту КДБ Б. Сташинському, вбивц╕ Л. Ребета i С. Бандери, та визнав в╕дпов╕дальними за орган╕зац╕ю вбивств уряд СРСР i ЦК КПРС.
20 1924 p. — у Харков╕ в╕дкрита перша в Укра╖н╕ рад╕останц╕я. Помер: 1930 р. — московськ╕ чек╕сти вбили Юрка Тютюнника, генерал-хорунжого Арм╕╖ УНР.
21 1056 p. — диякон Григор╕й вив╕в першу л╕теру рукопису, який ув╕йшов в ╕стор╕ю п╕д назвою «Остромирове ╢вангел╕╓» — одна з найвидатн╕ших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруськ╕й редакц╕╖, до виявлення в 2000 роц╕ Новгородського кодексу вважалася найдавн╕шою книгою, яка була створена на Рус╕. М╕стить ╓вангельськ╕ читання для нед╕л╕ ╕ свят. 1657 р. — в атмосфер╕ гострих суперечностей та посилення московського тиску гетьманом Укра╖ни було врешт╕ обрано ╤вана Виговського (Корсунська рада 21 жовтня 1657 р.). У 1658 р. гетьман стикнувся з потужною опозиц╕╓ю, яка вс╕ляко п╕дтримувалася Москвою. 1665 р. — гетьман ╤ван Брюховецький п╕дписав Московськ╕ статт╕, за якими визначалися вза╓мини козак╕в з Рос╕╓ю. Московськ╕ статт╕ значно обмежували пол╕тичн╕ права Укра╖ни, посилювали ╖╖ в╕йськово-адм╕н╕стративну ╕ ф╕нансову залежн╕сть в╕д московського уряду. За Московськими статтями укра╖нськ╕ м╕ста ╕ земл╕ переходили п╕д безпосередню владу московського царя. Гетьманському уряду заборонялось вступати в дипломатичн╕ зносини з ╕ноземними державами. Обмежувалось право в╕льного обрання гетьмана, вибори якого мали проходити лише з дозволу царя ╕ в присутност╕ московських посл╕в, новообраний гетьман мав при╖здити до Москви на затвердження. К╕льк╕сть московських в╕йськ в Укра╖н╕ зб╕льшувалась до 12 тис., причому укра╖нський уряд зобов’язувався постачати ╖м власним коштом харч╕. 1897 p. — у Микола╓в╕ почав працювати Чорноморський суднобуд╕вний завод. 1921 р. — Василя Липк╕вського висвячено на митрополита УАПЦ. 1933 р. — Микола Лемик виконав атентат у рос╕йському консульств╕ у Львов╕ на знак протесту проти Голодомору в Укра╖н╕. 1947 р. — почалося масове вивезення укра╖нц╕в у Сиб╕р — Операц╕я «Зах╕д». Протягом доби виселили 26 644 родини, загалом 76 192 ос╕б: 18 866 чолов╕к╕в, 35 152 ж╕нки та 22 174 дитини. На вс╕х них чекали каторжн╕ роботи в копальнях ╕ колгоспах Сиб╕ру. Протягом довго╖ дороги на П╕вн╕ч 875 виселенц╕в намагалися втекти з ешелон╕в, але 515 ╕з них було схоплено. Такими були дан╕ оф╕ц╕йних зв╕т╕в МДБ. А в документах укра╖нського п╕дп╕лля ф╕гурувала цифра 150 тис. вивезених ос╕б. Помер: 1964 p. — Григор╕й Верьовка, укра╖нський композитор ╕ хоровий диригент, педагог.
22 1937 p. — заарештований митрополит Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни Василь Липк╕вський. Народилися: 1913 p. — Василь Свида, укра╖нський скульптор-р╕зьбяр. 1935 p. — Борис Ол╕йник, укра╖нський поет, громадський д╕яч, д╕йсний член НАНУ, голова Укра╖нського фонду культури. Почесний академ╕к Академ╕╖ мистецтв Укра╖ни. Померли: 1835 p. — Устим Кармалюк, кер╕вник повстанського руху на Под╕лл╕. 1953 p. — Петро С╕корський, митрополит Укра╖нсько╖ автокефально╖ православно╖ церкви.
23 1545 p. — козаки, вийшовши в море на 32 чайках, п╕д╕йшли до турецько╖ фортец╕ Ачи-кал╕ (Очак╕в) ╕ захопили ╖╖. 1859 p. — у Ки╓в╕ в╕дкрита перша нед╕льна школа. 1990 p. — п╕д тиском студент╕в та ╕нших демократичних сил Верховна Рада УРСР скасувала статтю в Конституц╕╖ УРСР про кер╕вну ╕ спрямовуючу роль компарт╕╖ у сусп╕льств╕. Померли: 1937 p. — Михайль Семенко, укра╖нський поет-футурист, редактор багатьох видань, загинув у засланн╕ на Соловецьких островах. 1937 p. — Володимир Ярошенко (псевдон╕м Воляр), укра╖нський поет, байкар, проза╖к, драматург, л╕тературний критик, к╕носценарист. Жертва стал╕нського терору.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14151
|