Версiя для друку Обговорити в форумi

На який виріб не глянеш – очей зачарування! Прості матеріали – полотно і нитки, а торкнулися їх людські руки, і вони засяяли, немов діаманти. Виникає відчуття, що зайшов не на виставку, а в ювелірний магазин — стільки блиску золота, срібла, бісеру і паєток! Колорит фарб такий витончений і ніжний, що й комп’ютерна програма з дизайну – не конкурент йому, бо в ньому віддзеркалюється жива душа майстра. І якщо він не один, а ціла група, то й стеляться орнаменти один за одним, як нескінченний барвистий килим. Придивишся уважніше до вишитих символів — і прочитаєш по них цілу історію життя з усіма його подіями, сподіваннями і надіями.
Умінню складати візерунки з певним змістом учасники групової виставки «Осіннє натхнення», яка демонструється цими днями у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі, навчалися на курсах у творчому об’єднанні «Евджіяр», що в перекладі з кримськотатарської мови означає «декоративна прикраса для дому». Експоновані на ній панно, рушники, жіночі покривала для голови, сумочки, предмети інтер’єру, виконані різними техніками традиційної вишивки кримських татар, — це звіт майстрів та учнів за рік роботи, який став для них уже традиційним у виставковому залі ВІКЦ. Торік, наприклад, справжній фурор викликала їхня колекція подушок. Прикметною особливістю цієї експозиції є велика різноманітність виробів для весілля і побуту, один з яких вишито за малюнком відомого в минулому художника-орнаменталіста Амета Калафатова.
— Техніка орнаменту ставить художника в жорсткі правила симетрії та канону, в рамках яких потрібно бути дуже точним, — сказав на відкритті виставки генеральний директор ВІКЦ Микола Кузьмін. – Це потребує великої зосередженості, трудової дисципліни і водночас проявлення творчого натхнення. Таке мистецтво близьке до архітектури як до музики, застиглої в будівельних формах.
Кримськотатарська декоративно-прикладна творчість розвивалася віками і має низку властивих лише їй ознак. За дослідженнями етнографів, існує від 50 до 70 різновидів вишивки, з яких нині вдалося відродити п’ять. Цьому ремеслу дівчатка в татарських сім’ях починають навчатися з дванадцяти років, щоб до весілля вишити необхідний для посагу комплект одягу та білизни.
— Ще перший директор Бахчисарайського палацу-музею Усеїн Боданінський говорив, що старовинний кримськотатарський орнамент категорично не можна змінювати, — зазначила мистецтвознавець Ельміра Черкезова. – І сучасні майстри суворо дотримуються його канонів, передаючи їх від учителя до учнів.
Першою це зробила після повернення кримських татар з депортації на півострів Зулейха Бекірова. Вона як професійний знавець національних орнаментів і майстер килимарства приїхала з Москви в Сімферополь, щоб навчити цьому древньому ремеслу першу групу ентузіастів. І потягнулася від неї ниточка з голочкою «мыкълами» — золотого шиття і «татар ишлеме» — двосторонньої глухої татарської гладі в усі куточки Криму.
В об’єднанні «Евджіяр», яке заснувала в 2006 році Халіде Кіпчакова, навчання на курсах триває близько п’яти місяців. Після його завершення учні отримують сертифікат майстра третього або четвертого розряду залежно від обраної техніки вишивки. Вже здійснено п’ять випусків, підготовлено 250 майстрів. Нині в двох групах продовжують навчання ще близько п’ятдесяти жінок. Це люди різних професій і національностей: татари, росіяни, українці, кримчаки.
Практичні заняття з ними проводить Х. Кіпчакова. Вона за освітою — бібліотекар, закінчила Ошський народний університет культури. Вишивкою займалася з дитинства, а освоївши за проектом ТО «Марама» золоте шиття, тепер навчає цьому ремеслу інших. Її вироби демонструвалися на виставках у Польщі та Туреччині.
Уроки з теорії і символіки кримськотатарської вишивки проводить на курсах Венера Курмаєва, художник з костюмів, мистецтвознавець, президент Севастопольського фонду відродження кримськотатарської культури ім. професора С. Ізідінова. Вона закінчила Ташкентське художнє училище ім. П. Бенькова і факультет мистецтв Севастопольської філії Санкт-Петербурзького гуманітарного університету профспілок. З 1990 року розробляє авторські колекції одягу, працює в театрі та кіноіндустрії, є художником-постановником кількох узбецьких та іранських фільмів.
— Найбільший інтерес у вишивальниць викликає композиція «Древо життя», що у різних народів використовується як оберіг дому, — розповідає Х. Кіпчакова. – Розташовані внизу трикутник і човен символізують стійкість і постійність. Вишиті зверху квіти граната – символ сім’ї, гвоздики – сим-вол мудрості, а троянди уособлюють повний цикл люд-ського життя від народження до смерті.
Нинішній рік для учениць, за її словами, видався важким. У декого з жінок у зв’язку з суспільно-політичними подіями виникла депресія. Вони залишили курси. Але ті, хто залишився, проявляють неабияку наполегливість, щоб навчитися всім технікам, стати врівень зі своїми учителями. І урок за уроком їхня рука починає створювати на тканині малюнок, що раніше був непідвладний.
— Їдеш у транспорті, — розповідають майстрині, — і «читаєш» узори на одязі людей, як книгу, а побачене по телевізору вже можеш і покритикувати. Коли одній учениці доручили вишити фрагмент панно для мечеті до свята, люди говорили їй: «Ти вишивай. А ми тобі по господарству допоможемо все зробити, щоб ти встигла в строк».
— Я встигла, — сказала вона, — і відчула свою значущість у селі. Спасибі за це моїм учителям!
На виставці в Стамбулі фахівці та відвідувачі говорили про кримськотатарські вишивки: «Вони гідні того, щоб демонструватися в Парижі як вершина рукотворного мистецтва». Самі ж майстрині мріють про те, щоб їхні роботи продавалися на аукціонах, а для поширення цього народного ремесла, що відродилося з попелу, як птах Фенікс, планують проводити виїзні виставки.

Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
 

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "Душі криниця"