Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МЕДОВИЙ СПАС
Наш╕ традиц╕╖


Галина ЛИТОВЧЕНКО: РОНДЕЛ╤ З КРИМСЬКИХ ОБ╤ЙСТЬ
«У вирвах стогне мирний наш квартал, жахн╕ ру╖ни на п╕дмогу кличуть…»


НЕСПАЛИМА. З ГЛИБИНИ СТОЛ╤ТТЯ. НЕЗБОРИМА
У столиц╕ в╕дкрилася художня виставка ╕сторично╖ картини.


ПЕРШИЙ КОРОВАЙ
Наш╕ традиц╕╖


СКУЛЬПТУРА ╤ КРИМСЬК╤ ПЕЙЗАЖ╤
Нин╕ козацьк╕ нащадки захищають Укра╖ну в╕д орди. Як ╕ предки колись…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 10.10.2014
ТРОЯНДА, ЩО В╤ДРОДИЛАСЯ З ПОПЕЛУ

На який вир╕б не глянеш – очей зачарування! Прост╕ матер╕али – полотно ╕ нитки, а торкнулися ╖х людськ╕ руки, ╕ вони засяяли, немов д╕аманти. Виника╓ в╕дчуття, що зайшов не на виставку, а в ювел╕рний магазин — ст╕льки блиску золота, ср╕бла, б╕серу ╕ па╓ток! Колорит фарб такий витончений ╕ н╕жний, що й комп’ютерна програма з дизайну – не конкурент йому, бо в ньому в╕ддзеркалю╓ться жива душа майстра. ╤ якщо в╕н не один, а ц╕ла група, то й стеляться орнаменти один за одним, як неск╕нченний барвистий килим. Придивишся уважн╕ше до вишитих символ╕в — ╕ прочита╓ш по них ц╕лу ╕стор╕ю життя з ус╕ма його под╕ями, спод╕ваннями ╕ над╕ями.
Ум╕нню складати в╕зерунки з певним зм╕стом учасники групово╖ виставки «Ос╕нн╓ натхнення», яка демонстру╓ться цими днями у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕, навчалися на курсах у творчому об’╓днанн╕ «Евдж╕яр», що в переклад╕ з кримськотатарсько╖ мови означа╓ «декоративна прикраса для дому». Експонован╕ на н╕й панно, рушники, ж╕ноч╕ покривала для голови, сумочки, предмети ╕нтер’╓ру, виконан╕ р╕зними техн╕ками традиц╕йно╖ вишивки кримських татар, — це зв╕т майстр╕в та учн╕в за р╕к роботи, який став для них уже традиц╕йним у виставковому зал╕ В╤КЦ. Тор╕к, наприклад, справжн╕й фурор викликала ╖хня колекц╕я подушок. Прикметною особлив╕стю ц╕╓╖ експозиц╕╖ ╓ велика р╕зноман╕тн╕сть вироб╕в для вес╕лля ╕ побуту, один з яких вишито за малюнком в╕домого в минулому художника-орнаментал╕ста Амета Калафатова.
— Техн╕ка орнаменту ставить художника в жорстк╕ правила симетр╕╖ та канону, в рамках яких потр╕бно бути дуже точним, — сказав на в╕дкритт╕ виставки генеральний директор В╤КЦ Микола Кузьм╕н. – Це потребу╓ велико╖ зосередженост╕, трудово╖ дисципл╕ни ╕ водночас проявлення творчого натхнення. Таке мистецтво близьке до арх╕тектури як до музики, застигло╖ в буд╕вельних формах.
Кримськотатарська декоративно-прикладна творч╕сть розвивалася в╕ками ╕ ма╓ низку властивих лише ╖й ознак. За досл╕дженнями етнограф╕в, ╕сну╓ в╕д 50 до 70 р╕зновид╕в вишивки, з яких нин╕ вдалося в╕дродити п’ять. Цьому ремеслу д╕вчатка в татарських с╕м’ях починають навчатися з дванадцяти рок╕в, щоб до вес╕лля вишити необх╕дний для посагу комплект одягу та б╕лизни.
— Ще перший директор Бахчисарайського палацу-музею Усе╖н Бодан╕нський говорив, що старовинний кримськотатарський орнамент категорично не можна зм╕нювати, — зазначила мистецтвознавець Ельм╕ра Черкезова. – ╤ сучасн╕ майстри суворо дотримуються його канон╕в, передаючи ╖х в╕д учителя до учн╕в.
Першою це зробила п╕сля повернення кримських татар з депортац╕╖ на п╕востр╕в Зулейха Бек╕рова. Вона як профес╕йний знавець нац╕ональних орнамент╕в ╕ майстер килимарства при╖хала з Москви в С╕мферополь, щоб навчити цьому древньому ремеслу першу групу ентуз╕аст╕в. ╤ потягнулася в╕д не╖ ниточка з голочкою «мыкълами» — золотого шиття ╕ «татар ишлеме» — двосторонньо╖ глухо╖ татарсько╖ глад╕ в ус╕ куточки Криму.
В об’╓днанн╕ «Евдж╕яр», яке заснувала в 2006 роц╕ Хал╕де К╕пчакова, навчання на курсах трива╓ близько п’яти м╕сяц╕в. П╕сля його завершення учн╕ отримують сертиф╕кат майстра третього або четвертого розряду залежно в╕д обрано╖ техн╕ки вишивки. Вже зд╕йснено п’ять випуск╕в, п╕дготовлено 250 майстр╕в. Нин╕ в двох групах продовжують навчання ще близько п’ятдесяти ж╕нок. Це люди р╕зних профес╕й ╕ нац╕ональностей: татари, рос╕яни, укра╖нц╕, кримчаки.
Практичн╕ заняття з ними проводить Х. К╕пчакова. Вона за осв╕тою — б╕бл╕отекар, зак╕нчила Ошський народний ун╕верситет культури. Вишивкою займалася з дитинства, а осво╖вши за проектом ТО «Марама» золоте шиття, тепер навча╓ цьому ремеслу ╕нших. ╥╖ вироби демонструвалися на виставках у Польщ╕ та Туреччин╕.
Уроки з теор╕╖ ╕ символ╕ки кримськотатарсько╖ вишивки проводить на курсах Венера Курма╓ва, художник з костюм╕в, мистецтвознавець, президент Севастопольського фонду в╕дродження кримськотатарсько╖ культури ╕м. професора С. ╤з╕д╕нова. Вона зак╕нчила Ташкентське художн╓ училище ╕м. П. Бенькова ╕ факультет мистецтв Севастопольсько╖ ф╕л╕╖ Санкт-Петербурзького гуман╕тарного ун╕верситету профсп╕лок. З 1990 року розробля╓ авторськ╕ колекц╕╖ одягу, працю╓ в театр╕ та к╕но╕ндустр╕╖, ╓ художником-постановником к╕лькох узбецьких та ╕ранських ф╕льм╕в.
— Найб╕льший ╕нтерес у вишивальниць виклика╓ композиц╕я «Древо життя», що у р╕зних народ╕в використову╓ться як обер╕г дому, — розпов╕да╓ Х. К╕пчакова. – Розташован╕ внизу трикутник ╕ човен символ╕зують ст╕йк╕сть ╕ пост╕йн╕сть. Вишит╕ зверху кв╕ти граната – символ с╕м’╖, гвоздики – сим-вол мудрост╕, а троянди уособлюють повний цикл люд-ського життя в╕д народження до смерт╕.
Нин╕шн╕й р╕к для учениць, за ╖╖ словами, видався важким. У декого з ж╕нок у зв’язку з сусп╕льно-пол╕тичними под╕ями виникла депрес╕я. Вони залишили курси. Але т╕, хто залишився, проявляють неабияку наполеглив╕сть, щоб навчитися вс╕м техн╕кам, стати вр╕вень з╕ сво╖ми учителями. ╤ урок за уроком ╖хня рука почина╓ створювати на тканин╕ малюнок, що ран╕ше був неп╕двладний.
— ╥деш у транспорт╕, — розпов╕дають майстрин╕, — ╕ «чита╓ш» узори на одяз╕ людей, як книгу, а побачене по телев╕зору вже можеш ╕ покритикувати. Коли одн╕й учениц╕ доручили вишити фрагмент панно для мечет╕ до свята, люди говорили ╖й: «Ти вишивай. А ми тоб╕ по господарству допоможемо все зробити, щоб ти встигла в строк».
— Я встигла, — сказала вона, — ╕ в╕дчула свою значущ╕сть у сел╕. Спасиб╕ за це мо╖м учителям!
На виставц╕ в Стамбул╕ фах╕вц╕ та в╕дв╕дувач╕ говорили про кримськотатарськ╕ вишивки: «Вони г╕дн╕ того, щоб демонструватися в Париж╕ як вершина рукотворного мистецтва». Сам╕ ж майстрин╕ мр╕ють про те, щоб ╖хн╕ роботи продавалися на аукц╕онах, а для поширення цього народного ремесла, що в╕дродилося з попелу, як птах Фен╕кс, планують проводити ви╖зн╕ виставки.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14117

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков