Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МЕДОВИЙ СПАС
Наш╕ традиц╕╖


Галина ЛИТОВЧЕНКО: РОНДЕЛ╤ З КРИМСЬКИХ ОБ╤ЙСТЬ
«У вирвах стогне мирний наш квартал, жахн╕ ру╖ни на п╕дмогу кличуть…»


НЕСПАЛИМА. З ГЛИБИНИ СТОЛ╤ТТЯ. НЕЗБОРИМА
У столиц╕ в╕дкрилася художня виставка ╕сторично╖ картини.


ПЕРШИЙ КОРОВАЙ
Наш╕ традиц╕╖


СКУЛЬПТУРА ╤ КРИМСЬК╤ ПЕЙЗАЖ╤
Нин╕ козацьк╕ нащадки захищають Укра╖ну в╕д орди. Як ╕ предки колись…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 10.10.2014
«ПРОХА╢МО, ПОКРIВОНЬКО, ОД ЛИХА УКРИТИ...»

Дорога до Храму

14 жовтня – свято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ або, як кажуть в народ╕, Свято╖ Покрови. «Покрова накрива╓ траву листям, землю — сн╕гом, воду – льодом, а д╕вчат – шлюбним в╕нцем». В укра╖нських селах ╕ до сьогодн╕ дотримуються давньо╖ народно╖ традиц╕╖ справляти вес╕лля п╕сля Покрови. В╕д Покрови ╕ до початку Пилип╕вки – пора наймасов╕ших шлюб╕в в Укра╖н╕.
Свято Покрови пос╕да╓ почесне м╕сце серед пошанованих свят в Укра╖н╕. Що ц╕каво — шану╓ться воно одночасно ╕ християнами, ╕ р╕днов╕рами Укра╖ни, т╕льки зм╕ст свята, нав╕ть за однаково╖ назви, зовс╕м р╕зний.
Свято Покрови Матер╕ Слави в Колодар╕ православних р╕днов╕р╕в ознаменову╓ засинання Природи та вкривання Земл╕ на зиму. Справд╕, в жовтн╕ перш╕ дерева втрачають листя, вс╕ плоди уже дозр╕ли: «Прийшла Покрова – на дерев╕ голо». Сивий Яр вступа╓ в свою повну силу в першу п’ятницю, п╕сля дев’яти дн╕в в╕д ос╕ннього р╕внодення ╕ ми вшанову╓мо Покрову Матер╕ Слави. Це також свято вояцько╖ чест╕ та звитяги, на якому оборонц╕ Матер╕-Земл╕ показують свою вправн╕сть.
Незвичайна популярн╕сть та величн╕сть свята Покрови поясню╓ться дуже просто, хоч цього вперто не бажають визнавати ╕ пом╕чати представники християнства. Корен╕ виникнення свята сягають сиво╖ багатотисячол╕тньо╖ давнини ╕ пов’язан╕ з косм╕чним станом природи ╕ в╕дпов╕дно особливим етапом у житт╕ людини.
Як╕ ж це особливост╕?
Загальнов╕домою ознакою Покрови ╓ те, що вона покрива╓ Землю або листям, або сн╕гом.
До Покрови завершувався пер╕од сватань ╕ приготування до вес╕ль, який починався п╕сля Першо╖ Пречисто╖.
До початку жовтня зак╕нчуються ус╕ найважлив╕ш╕ с╕льськ╕ роботи на Земл╕ (в тому числ╕ с╕вба озимих) – завершений хл╕боробський цикл роб╕т. З╕браний урожай (достаток) та б╕льш-менш в╕льний час дають можлив╕сть для проведення вес╕ль. Це — найблагодатн╕ша пора для вес╕льних гулянь, початку вечорниць. Зв╕дси беруть св╕й початок вес╕льн╕ ос╕нн╕ тижн╕. Це свято – покровитель вес╕ль, початок сезону на сватання та вес╕лля, як╕ зак╕нчувались за два тижн╕ до Пилип╕вського посту. Це вже пот╕м п╕д впливом християнства воно оформилося у те, що д╕вчата, котр╕ бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на свят╕ Покрови у церкв╕ ╕ помолитися: «Свята Покр╕вонько, покрий мен╕ гол╕воньку», «Мати-Покр╕вонько, покрий Мат╕р сиру Землю ╕ мене молоду», «Свята мати Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганч╕ркою, аби не зостатися д╕вкою».
А на Под╕лл╕ д╕вчата казали: «Свята мати Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся д╕вкою не мучу!».
╤снувала нав╕ть прикмета: якщо на Покрову сн╕г – буде багато вес╕ль.
Сн╕г да╓ прив╕д пор╕внювати сн╕говий покров з вес╕льним покривалом, а оск╕льки в цей час св╕домо призначене ╕ свято Пресвято╖ Богородиц╕, то ц╕ пор╕вняння розповсюджуються ╕ на не╖.
У багатьох народ╕в, зокрема ╕ у слов’ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою вес╕льною оздобою, взагал╕ слугувало ознакою зам╕жжя. За описами арабського письменника XII ст. св╕дчиться, що якщо комусь подобалась д╕вчина, то в╕н накидав ╖й на голову покривало ╕ вона мусила стати його дружиною (точн╕ше, мабуть, це була пропозиц╕я до шлюбу). Та ╕ зараз ми зна╓мо, що вес╕льна фата ще широко представлена у вес╕льному обряд╕.
Як в╕домо, п╕сля одруження д╕вчина була вже молодицею ╕ мала покривати голову нам╕ткою чи хусткою. Нам╕тка – це стародавн╓ вбрання зам╕жн╕х ж╕нок, яке зав’язували навколо голови. Вже п╕сля просватання д╕вчин╕-наречен╕й покривали голову хусткою. Для д╕вчат Покрова – найб╕льше свято: у молод╕ починався сезон вечорниць, а у господар╕в – пер╕од вес╕ль, ╕ юнки залюбки брали участь у вес╕льних обрядод╕йствах.
У Карпатськ╕й Укра╖н╕ до Покрови остаточно поверталися вс╕ пастуш╕ отари з полонин ╕ завершували останню мандр╕вку чумаки. Тому й казали: «Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома».
Для того, щоб усi члени с╕м’╖ були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиц╕, ╕ розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:

Пресвята Покрiвонько,
Перед тво╖м кривалом
Голови схиля╓мо.
Проха╓мо, Покрiвонько,
Од лиха укрити,
Здоров’ячко наше
Знов нам обновити.

На Покрову майстри сходилися ╕ покривали дах вдовиц╕ чи сирот╕, «аби щастя ╖х судьбу в╕д нещастя накрило...», що св╕дчить про ╕снування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, як╕ потребують цього.
Покрова – це також старовинне народне свято, пов’язане з культом поминання Предк╕в та творення нових родин.
На Покрову упродовж всього дня спостер╕гали за погодою: якщо з п╕вдня дув низовий в╕тер, зима буде теплою, якщо дув в╕тер ╕з п╕вноч╕ – холодною, ╕з заходу – сн╕жною. Коли протягом дня в╕тер зм╕ню╓ напрямок, то й зима буде нест╕йкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, ╕ якщо сн╕г не випав, то його не буде ╕ в листопад╕.
Ц╕каво, що в народ╕ зберег-лося пов╕р’я, що у Пресвято╖ Д╕ви ╓ оп╕кун Покров, якого просили: «Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром».
Свято Покрови було введено у християнство в Х стол╕тт╕ ╕ ма╓ п╕д собою чи то легенду, чи то под╕ю, яка в╕дбулася в Царгород╕ (Константинопол╕). М╕сто було оточене чужинцями (за р╕зними джерелами – то могли бути як давн╕ руси (скити) на чол╕ з князем Аскольдом, так ╕ агаряни (магометани – араби або турки), ╕ Божа Мати начебто покрила сво╖м омофором городян, як╕ молилися на всен╕чн╕й служб╕ у Влахерськ╕й церкв╕.
Це побачив святий Андр╕й: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородиця в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв ╕ накрила сво╖м омофором православних християн. Це було пров╕стям перемоги. Так ╕ сталося: невдовз╕ над╕йшли во╖ни-захисники ╕ зв╕льнили населення в╕д нападник╕в.
Тобто християнське свято Покрови свято╖ Богородиц╕ запроваджене у В╕зант╕╖ на згадку про чудесне визволення Константинополя в╕д нападник╕в. Причому за церковним календарем це звичайне соб╕ невеличке святце, присвячене практично не-значн╕й под╕╖.
В╕зант╕йський патр╕арх проголосив (канон╕зував) «Свято Похвали Богородиц╕», яка «допомогла в╕зант╕йцям затопити скит╕в у Босфор╕» (ще одне розходження — вже саме скит╕в). У п’яту суботу великого посту (а це, як в╕домо, навесн╕) греки з акафистом хвалять «Покрову» за таке «покровительство».
Як бачимо, наведен╕ джерела, а вони не ╓дин╕, засв╕дчують досить туманне, неоднозначне, малозначуще та пор╕вняно нещодавн╓ походження свята. Одночасно бачимо досить вузьку «спец╕ал╕зац╕ю» християнського свята – порятунок в╕д ворога.
Очевидно, цей сюжет ╕ прислужився тому, що для козак╕в свято Покрови було найб╕льшим ╕ найзначущим святом. Цього дня у козак╕в в╕дбувалися вибори нового отамана. Козаки в╕рили, що свята Покрова охороня╓ ╖х, а Пресвяту Богородицю вважали сво╓ю заступницею ╕ покровителькою. На Запорожж╕ в козак╕в була церква свято╖ Покрови. В козацьк╕й дум╕ про Сам╕йла К╕шку сп╕ва╓ться:

А ср╕бло-золото
на три частини паювали:
Первую часть брали,
 на церкви накладали,
На святого
 Межигорського Спаса,
На Терехтемировський
 монастир,
На святую С╕човую
 Покрову давали –
Котр╕ давн╕м козацьким
 скарбом будували,
Щоб за ╖х, встаючи ╕ лягаючи,
Милосердного Бога благали.

В╕домий досл╕дник звича╖в укра╖нського народу Олекса Воропай писав, що п╕сля зруйнування Запорозько╖ С╕ч╕ в 1775 роц╕ козаки, що п╕шли за Дунай на ем╕грац╕ю, взяли з собою образ Покрови Пресвято╖ Богородиц╕.
Козаки наст╕льки в╕рили в силу Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ ╕ наст╕льки щиро й урочисто в╕дзначали свято Покрови, що впродовж стол╕ть в Укра╖нi воно набуло ще й козацького зм╕сту ╕ отримало другу назву — Козацька Покрова. З недавн╕х п╕р свято Покрови в Укра╖н╕ вiдзнача╓ться ще й як день укра╖нського козацтва.
Укра╖нська повстанська арм╕я (УПА), яка постала в час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни на землях Зах╕дно╖ Укра╖ни як збройна сила проти г╕тлер╕всько╖ ╕ б╕льшовицько╖ окупац╕╖ батьк╕вських земель, теж обрала соб╕ свято Покрови за день Збро╖, в╕ддавшись п╕д оп╕ку свято╖ Богородиц╕. Отже, сьогодн╕ Покрова – це свято не т╕льки народне ╕ рел╕г╕йне, а й нац╕ональне.

ПРОГНОСТИК НА ПОКРОВУ

Чим значущ╕ше свято у церковних календарях укра╖нц╕в (попри конфес╕йну приналежн╕сть) – тим цей день важлив╕ший ╕ в народному календар╕ та побут╕, зокрема, щодо прогнозування погоди, майбутнього врожаю. До таких належить ╕ свято Покрови (14 жовтня). Отож у народ╕ кажуть:
— На Покрову тепло – бабине л╕то продовжиться.
— Опалий лист п╕д ногами сухий, хрумтить, не просяк вологою – дощу найближчим часом не жди.
— Суха Покрова – суха зима (з морозами, але без сн╕гу). Це в╕щу╓ поганий врожай озимини.
— Яка погода на Покрову – такою буде зима.
— Якщо на Покрову сн╕г не покрив землю – то не покри╓ в листопад╕ та грудн╕.
— Покрова без сн╕гу – л╕то може бути без хл╕ба.
— Якщо до Покрови не опаде листя з вишень – на теплу зиму, а облетить – на сувору.
— До Покрови горобц╕ ╕ синиц╕ масово з’являються б╕ля людського житла – чекай ранньо╖ ╕ холодно╖ зими.
— Покрова щедро обдарову╓ опеньками – зима буде холодна ╕ сн╕жна.
— Багато опеньок – багато сн╕гу ╕ багато хл╕ба.
— Покрова з морозцем – добре збирати журавлину.
— Калина найсмачн╕ша п╕сля Покрови.
— До Покрови щука активно жиру╓ – зима буде холодною, а л╕д м╕цно ску╓ водойми.
Визначали погоду на зиму ╕ за напрямом в╕тру:
— Зранку в╕тер з п╕вдня, а по об╕д╕ з п╕вноч╕ – початок зими буде теплим, але згодом похолода╓.
— Якщо в╕тер з п╕вдня низовий – зима буде теплою, з п╕вноч╕ гор╕шн╕й – холодною.
— Зах╕дний в╕тер на Покрову в╕щу╓ холодну зиму.
— Коли протягом Святопокровського дня в╕тер пост╕йно зм╕ню╓ напрямок, то ╕ зима буде нест╕йкою.
Вт╕м, пам’ятаймо, що Третя Пречиста (Покрова) любить ущ╕пнути морозцем.

Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14110

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков