Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВП╤ЙМА╢МО ГОБЛ╤НА?
Рух «Жовта стр╕чка» оголосив винагороду за затримання гауляйтера Криму Аксьонова


ХАРК╤ВСЬК╤ УГОДИ:
ексм╕н╕стру оборони ╢желю оголосили п╕дозру за сприяння окупац╕╖ Криму.


НА ХЕРСОНЩИН╤ ВПАЛИ ЕЛЕКТРООПОРИ У НАПРЯМКУ КРИМУ
Опори впали «тому, що нам так треба».


У КРИМУ ПОГРОЖУЮТЬ РОДИЧАМ СПОРТСМЕНКИ, ЯКА ЗАСУДИЛА АГРЕС╤Ю РФ
Загарбники погрожують «великими проблемами» родичам кримсько╖ спортсменки, що...


ЗАСУДИЛИ НЕЗАКОНН╤ ОБШУКИ ТА ВИКРАДЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Представництво засуджу╓ чергов╕ порушення прав людини з боку окупац╕йних адм╕н╕страц╕й Криму.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 10.10.2014
«ПPAВOCУДДЯ» ПO-КPИМCЬКИ: «ВДAPИМO ТEPOPOМ ПO EКCТPEМICТAX»...

У «братських» об╕ймах...

Зам╕сть передмови

Понад 80 рок╕в тому — у травн╕ 1934-го за цього в╕рша було вперше заарештовано, а згодом знищено у стал╕нських таборах в╕домого рос╕йського поета Осипа Мандельштама...

«МЫ ЖИВЕМ, ПОД СОБОЮ НЕ ЧУЯ СТРАНЫ»

Мы живем, под собою не чуя страны,
Наши речи за десять шагов не слышны,
А где хватит на полразговорца,
Там припомнят кремлевского горца.
Его толстые пальцы, как черви, жирны,
И слова, как пудовые гири, верны,
Тараканьи смеются усища
И сияют его голенища.
А вокруг него сброд тонкошеих вождей,
Он играет услугами полулюдей.
Кто свистит, кто мяучит, кто хнычет,
Он один лишь бабачит и тычет,
Как подкову, дарит за указом указ:
Кому в пах, кому в лоб,
кому в бровь, кому в глаз.
Что ни казнь у него — то малина,
И широкая грудь осетина.
Осип Мандельштам. Ноябрь, 1933
* * *
Як зазначено в рос╕йськ╕й В╕к╕пед╕╖ (https://ru.wikipedia.org/wiki): «В 1930 годах в стране был сильно развит культ личности Сталина. Многие советские писатели восхваляли правителя СССР. В такое время было создано смелое стихотворение, которое в итоге стоило жизни автору. Стихотворение было написано после того, как Осип Эмильевич стал очевидцем сильнейшего крымского голода. Авторства своего Осип Мандельштам не скрывал, и после ареста готовился к расстрелу...»
У 1934 р. Мандельштама вперше арештували ╕ в╕дправили з Москви на заслання в Пермський край. У 1937 р. терм╕н заслання зак╕нчився, але поет у 1938 р. був арештований вдруге ╕ в╕дправлений в таб╕р на Далекий Сх╕д, де помер в╕д тифу 27 грудня 1938 р. у пересильному табор╕ Владперпункт (Владивосток). Т╕ло Мандельштама до весни разом з ╕ншими померлими лежало непохованим. Пот╕м весь «зимовий штабель» був захоронений у братськ╕й могил╕...

«ПPAВOCУДДЯ» ПO-КPИМCЬКИ: «ВДAPИМO ТEPOPOМ ПO EКCТPEМICТAX»...

Кримськ╕ житлово-експлуатац╕йн╕ контори, судячи з ╖хн╕х ╕нформац╕йних щит╕в, на цей час у першу чергу переймаються зовс╕м не ремонтом дах╕в, п╕дготовкою до опалювального сезону та ╕ншими насущними проблемами. Головним завданням для кримських комунальник╕в зараз ╓ боротьба з тероризмом, про який на Кримському п╕востров╕ з полегшенням забули п╕сля бандитських «розборок» у 1990-х ╕ згадали навесн╕ 2014 року, коли Рос╕я-мат╕нка «врятувала» два з половиною м╕льйони кримчан в╕д к╕лькох десятк╕в бузув╕р╕в з «Правого сектора».
Незаангажованим людям ста╓ зрозум╕ло, що певним особам виг╕дно тримати населення в пост╕йному нервовому напруженн╕, нагн╕тати атмосферу страху, недов╕ри ╕ ворожнеч╕, примушувати до «стукацтва» ╕ н╕ на мить не випускати з пам’ят╕ уявний «образ ворога», який щодня малюють кримчанам рос╕йськ╕ та м╕сцев╕ пророс╕йськ╕ ЗМ╤, в результат╕ чого для м╕сцевого населення буденними речами стають численн╕ факти залякування, напад╕в, обшук╕в, арешт╕в, зникнення людей тощо.
Точку в╕дл╕ку терору проти певних етн╕чних ╕ соц╕альних груп населення Криму в╕д початку анекс╕╖ п╕вострова визначити можуть лише ╕сторики. По сут╕, деяк╕ реч╕, як╕ можна квал╕ф╕кувати як терористичн╕ акти, почалися в рег╕он╕ задовго до под╕й на ки╖вському Майдан╕. Так, 1 грудня 2012 року вранц╕ нев╕дом╕ ско╖ли напад на охоронця територ╕╖ будмайданчика соборно╖ мечет╕ в С╕мферопол╕, закидавши пляшками з запальною сум╕шшю побутовий вагончик. Майже р╕вно за р╕к ╕ фактично о т╕й же пор╕, вранц╕ 3 грудня 2013 року нев╕дом╕ зловмисники п╕дпалили недобудований дерев’яний храм УПЦ Ки╖вського патр╕архату в ╢впатор╕╖; б╕ля обпалено╖ церкви було знайдено пляшку з запальною сум╕шшю. За м╕сяць до п╕дпалу церкви в ╢впатор╕╖, з р╕зницею в один день, було п╕дпалено мечет╕ в м╕ст╕ Саки та у Красногвард╕йському район╕. Напади на культов╕ споруди продовжилися п╕сля анекс╕╖ Криму: 13 червня 2014 року вранц╕ нев╕дом╕ закидали коктейлями Молотова мечеть Чухурча-джам╕ в м╕крорайон╕ Лугове на околиц╕ С╕мферополя, намалювавши поруч на паркан╕ свастику та дату п╕дпалу.
Окр╕м рел╕г╕йних споруд, п╕дпалу зазнавали буд╕вл╕ громадських ╕ пол╕тичних орган╕зац╕й ╕ мед╕акомпан╕й. 20 лютого 2014 року в С╕мферопол╕ вноч╕ намагалися п╕дпалити оф╕с громадського об’╓днання «╢вромайдан-Крим» за допомогою солярки, якою було облито ролети на дверях. За п’ять дн╕в п╕сля ц╕╓╖ под╕╖ нев╕дом╕ за допомогою коктейл╕в Молотова намагалися спалити буд╕влю, де розташовувалася Чорноморська телерад╕окомпан╕я, редакц╕я яко╖ п╕сля анекс╕╖ п╕вострова була змушена перем╕ститися на материк через свою проукра╖нську позиц╕ю.
В той час, коли н╕хто нав╕ть не думав шукати винних у п╕дпалах мечетей, храм╕в укра╖нських церков, прим╕щень громадських орган╕зац╕й ╕ засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, вс╕ сили було кинуто на те, щоб знайти винних у п╕дпал╕ оф╕с╕в орган╕зац╕╖ «Русская община Крыма» та парт╕╖ «Русское единство» в С╕мферопол╕ 14 кв╕тня. Ц╕каво, що вказан╕ буд╕вл╕ намагалися пошкодити тим же чином, що й оф╕с кримських «╓вромайдан╕вц╕в», — п╕дпалити облит╕ бензином вх╕дн╕ двер╕. Як бачимо, почерк пал╕╖в у вс╕х випадках ╕дентичний, лише часом ма╓ незначн╕ в╕дм╕нност╕.
Винних в останньому п╕дпал╕ шукати довго не довелося. 30 травня ФСБ Рос╕╖ оприлюднила пафосну заяву про те, що в Криму затримано чотирьох людей, як╕ планували теракти на територ╕╖ Криму: «Головною метою злочинно╖ д╕яльност╕ групи було ско╓ння диверс╕йно-терористичних акт╕в у м╕стах С╕мферополь, Ялта ╕ Севастополь, а в подальшому — знищення низки об’╓кт╕в житт╓д╕яльност╕, зал╕зничних мост╕в, л╕н╕й електропередач». Також затриман╕ «мали нам╕р привести в д╕ю саморобн╕ вибухов╕ пристро╖ в н╕ч з 8 на 9 травня 2014 року б╕ля мемор╕алу В╕чного вогню та пам’ятника Лен╕ну в С╕мферопол╕, планували п╕дпали оф╕с╕в орган╕зац╕╖ «Русская община Крыма» та представництва парт╕╖ «Единая Россия» в С╕мферопол╕ 14 та 18 кв╕тня». П╕д час обшук╕в у м╕сцях проживання п╕дозрюваних спецслужби «неспод╕вано виявили» вибухов╕ речовини, вогнепальну зброю, бо╓припаси, кан╕стри з запальною сум╕шшю, буд╕вельн╕ каски (под╕бн╕ до тих, якими п╕д час сутичок ╕з силовиками захищалися учасники Майдану), респ╕ратори, протигази, балони з фарбою та нац╕онал╕стичну атрибутику.
На роль «терорист╕в-бандер╕вц╕в» було призначено мешканц╕в С╕мферополя — Олега Сенцова, Геннад╕я Афанась╓ва, Олекс╕я Чирн╕я та Олександра Кольченка. ╥х затримали протягом травня за звинуваченням у терористичн╕й д╕яльност╕ в╕д ╕мен╕ укра╖нсько╖ громадсько-пол╕тично╖ орган╕зац╕╖ «Правий сектор» — саме з нею, вочевидь, у першу чергу рос╕йськ╕ силовики пов’язують використання коктейл╕в Молотова. ╤ саме ╖╖ назва стала виразником усього «бандер╕вського» для кримчан, як╕, згадавши «потяг дружби» УНА-УНСО до Севастополя на початку 1990-х, взимку 2014 року з острахом чекали на жахливий «Правий сектор», який, бувши презентованим на ки╖вському Майдан╕ к╕лькома десятками ос╕б, буц╕мто мав аж на сорока автобусах при╖хати до Криму, щоб «вир╕зати все рос╕йськомовне населення». Принаймн╕ таким сценар╕╓м мешканц╕в п╕вострова лякали рос╕йськ╕ та м╕сцев╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖. Так, 21 березня, вже п╕сля проведення кримського «референдуму», заступник голови рос╕йського МЗС Григор╕й Карас╕н заявив, що населення Криму дос╕ зазна╓ тиску та погроз з боку бойовик╕в «Правого сектора». Щоправда, цей «терор» полягав лиш у тому, що кримчанам про «жахлив╕ злочини» ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ мало не ц╕лодобово розпов╕дало рос╕йське та м╕сцеве телебачення.
Тим часом секретар╕ат «Правого сектора» прилюдно спростував факт перебування вс╕х чотирьох звинувачуваних у лавах орган╕зац╕╖. Здавалося б, що сп╕льного з укра╖нським правим рухом могли мати к╕норежисер, фотограф, ╕сторик ╕ студентський актив╕ст? Останн╕й — Олександр Кольченко — мав ст╕йку антифашистську позиц╕ю, яка передбачала в╕дразу нав╕ть до мирних нац╕онально-патр╕отичних орган╕зац╕й, ╕ неодноразово був травмований у б╕йках з кримськими праворадикалами. Проте фактично вс╕ четверо пол╕тв’язн╕в об’╓днан╕ одним чинником — участю в протестах проти анекс╕╖ п╕вострова. Власне, за це чолов╕кам, яким пост╕йно продовжують терм╕н досудового утримання п╕д вартою в Москв╕, загрожу╓ або двадцять рок╕в за ╜ратами, або дов╕чне ув’язнення.
Подив ╕ обурення у справ╕ кримських пол╕тв’язн╕в виклика╓ й те, що ╖х ув’язнили й засудили як громадян Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ — при тому, що вони не виходили з громадянства Укра╖ни. Щодо них було застосовано принцип «автоматичного громадянства», коли вс╕х кримчан, як╕ пост╕йно проживали на п╕востров╕ станом на 18 березня 2014 року, рос╕йська влада автоматично визнала громадянами РФ, давши ╖м пару тижн╕в на в╕дмову в╕д прийняття рос╕йського громадянства та в╕дкривши на ц╕лий п╕востр╕в т╕льки три пункти для приймання в╕дпов╕дних заяв. Перебуваючи у сл╕дчих ╕золяторах, кримськ╕ бранц╕, ясна р╕ч, не могли за вс╕ма правилами ан╕ прийняти те чи ╕нше громадянство, ан╕ вийти з нього. До них було застосовано нечуване дос╕ в св╕товому прав╕ формулювання на кшталт «громадяни одн╕╓╖ держави з паспортами ╕ншо╖ держави». У в╕дпов╕дь на весь цей абсурд з-за ╜рат на весь св╕т пролунала репл╕ка к╕норежисера Олега Сенцова: «Я — не кр╕пак, щоб передавати мене комусь разом ╕з землею».
Под╕бним чином на незрозум╕лих п╕дставах з Криму було вивезено Хайсера Джем╕л╓ва — сина в╕домого д╕яча кримськотатарського нац╕онального руху, л╕дера кримських татар Мустафи Джем╕л╓ва, якого рос╕йська влада навесн╕ 2014 року забороною на в’╖зд на територ╕ю Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ позбавила на п’ять рок╕в можливост╕ в╕дв╕дати Крим; таку ж заборону отримав голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Хайсера Джем╕л╓ва, який перебував п╕д досудовою вартою у справ╕ ненавмисного вбиства людини ще з травня 2013 року, вивезли до Краснодарського краю. Дос╕ незрозум╕ло, яким чином крим╕нальне рос╕йське законодавство поширю╓ться на людину, яка ско╖ла злочин на територ╕╖ Укра╖ни, мала ки╖вську прописку та документально в╕дмовилася в╕д отримання рос╕йського громадянства.
Так само незрозум╕лою лиша╓ться доля к╕лькох сотень ос╕б, як╕ утримуються у кримських виправних установах. З моменту анекс╕╖ Криму склалася правова кол╕з╕я щодо людей, як╕ були засуджен╕ укра╖нськими судами за укра╖нськими законами ╕ тепер опинилися фактично заручниками. 3 липня на адресу Уповноваженого з прав людини в Укра╖н╕ над╕йшло колективне звернення за п╕дписом понад 400 ос╕б, як╕ утримуються в сл╕дчому ╕золятор╕ С╕мферополя; п╕дписанти поскаржилися на дискрим╕нац╕ю щодо них через наявн╕сть громадянства Укра╖ни. Т╕ ж, хто в╕дмовля╓ться в╕д прийняття громадянства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, зазнають жорстокого поводження. Тим часом кримським в’язням пропонують виб╕р: або отримати рос╕йське громадянство та залишитись у Криму, або в╕дбувати покарання в Укра╖н╕. За оц╕нками експерт╕в, рос╕йське та укра╖нське крим╕нальне законодавство дуже схож╕, а в багатьох випадках у Рос╕╖ злочинц╕ ризикують отримати нав╕ть б╕льш╕ терм╕ни, н╕ж в Укра╖н╕.
Примусове позбавлення вол╕ та катування затриманих стало новою реальн╕стю Криму п╕д час його анекс╕╖. Укра╖нський режисер Олег Сенцов, який зараз перебува╓ в московському С╤ЗО, обурений тим, що дос╕ не знайден╕ ╕ не покаран╕ т╕, хто бив ╕ катував його, коли в╕н перебував у С╕мферопол╕ п╕д арештом. Сво╓ обурення Сенцов висловив рос╕йському судд╕ п╕д час зас╕дання московського суду 29 вересня щодо продовження йому терм╕ну утримання п╕д вартою.
9 березня, на 200-ту р╕чницю в╕д дня народження Шевченка, в С╕мферопол╕ на зал╕зничному вокзал╕ було затримано Андр╕я Щекуна — голову громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Кримський центр д╕лового та культурного сп╕вроб╕тництва «Укра╖нський Д╕м»», одного з координатор╕в руху «╢вромайдан-Крим», голову Всекримсько╖ Укра╖нсько╖ ради. Того дня було заплановано м╕тинг у с╕мферопольському парку ╕мен╕ Шевченка на честь дня народження Кобзаря, а також проти при╓днання Криму до Рос╕╖ та проти проведення референдуму 16 березня. Разом з Андр╕╓м Щекуном був викрадений ще один актив╕ст укра╖нсько╖ громади Криму Анатол╕й Ковальський, синов╕ якого нев╕дом╕ зловмисники обстр╕ляли авто у грудн╕ 2013 року. До жодного в╕дд╕лку м╕л╕ц╕╖ актив╕сти «не до╖хали»; у ВР Криму спочатку «знайшли» ╖х в оф╕с╕ орган╕зац╕╖ «Русское единство», а пот╕м «загубили». 20 березня стало в╕домо про зв╕льнення кримськими сепаратистами в╕сьмох заручник╕в, серед яких були Щекун ╕ Ковальський. «Витягли з руки дв╕ кул╕ – «самооборон╕вц╕» стр╕ляли у мене з «травмата». Били, катували, електрику п╕дключали, лупили по спин╕. Випитували, чи пов’язаний з «Правим сектором», хто ф╕нансу╓, хто керу╓... Стр╕ляли у руки ╕ ноги з пневматично╖ збро╖. Не давали ╖сти, ╕нколи й пити. Одному з хлопц╕в вухо в╕др╕зали, а в╕н взагал╕ н╕ до чого не причетний, хоч ╕ прийняли його за «Правий сектор», прострелили йому обидв╕ ноги», — розпов╕дав згодом Андр╕й Щекун. «Тримали в обласному в╕йськкомат╕, в п╕дземелл╕, де сауна. Води не було абсолютно, умови однозначно скотськ╕. Сид╕ти було н╕де, лежали прямо на п╕длоз╕, пилюка, бруд. Вс╕ 10 дн╕в ми сид╕ли ╕з зав’язаними очима. Щодня був страх втратити життя – погрожували розстр╕ляти, брязкали автоматами», — под╕лився спогадами Анатол╕й Ковальський.
Наприк╕нц╕ травня у Криму протягом тижня зникли четверо актив╕ст╕в — Тимур Шаймарданов, Леон╕д Корж, Сейран З╕нед╕нов ╕ Василь Черниш. Про ╖хню долю дос╕ н╕чого не в╕домо. Тимур Шаймарданов в╕в активну громадську д╕яльн╕сть ╕ брав участь в акц╕ях проти окупац╕╖ Криму; в╕н почав активну д╕яльн╕сть у той час, коли укра╖нськ╕ в╕йськов╕ частини блокували «зелен╕ чолов╕чки» та пророс╕йськ╕ актив╕сти. Тод╕ Тимур з╕брав ц╕лий гурт однодумц╕в, який чергував, у тому числ╕ ╕ вноч╕, б╕ля КПП в╕йськових частин; зокрема, в╕н з однодумцями чергував у С╕мферопол╕, б╕ля штабу берегово╖ оборони ВМС Укра╖ни, що п╕ддавався штурмам. Також гурт Шаймарданова захищав проукра╖нських актив╕ст╕в ╕ журнал╕ст╕в, на яких пост╕йно нападали «казачки» та «самооборона Аксьонова», а також учасниць акц╕й руху «Ж╕нки за мир», брали участь у м╕тингах б╕ля пам’ятника Шевченков╕ проти референдуму та анекс╕╖ Криму.
15 березня в пол╕ б╕ля села Земляничне Б╕лог╕рського району знайшли т╕ло зниклого безв╕сти Р╕шата Аметова, якого 3 березня б╕ля захопленого кримського парламенту затримали «самооборон╕вц╕», вив╕зши його в нев╕домому напрямку. Труп Аметова було знайдено з╕ сл╕дами тортур, з обмотаною скотчем головою та з кайданками на ногах. Експертиза встановила, що причиною смерт╕ Аметова стало ножове поранення в око. Кримська «пол╕ц╕я» та «влада» самоусунулися в╕д розсл╕дування цього злочину.
27 вересня ввечер╕ в м╕крорайон╕ Сари-Су м╕ста Б╕лог╕рськ нев╕дом╕ викрали двох молодих м╕сцевих мешканц╕в — 23-р╕чного Джевдета ╤слямова та 18-р╕чного ╤сляма Джеппарова. Як розпов╕дають очевидц╕, нев╕дом╕ вискочили з м╕кроавтобуса Volkswagen Transporter, скрутили молодих людей, затягли ╖х до машини, п╕сля чого по╖хали в нев╕домому напрямку. Викраден╕ молодики доводяться сином ╕ плем╕нником кримськотатарському актив╕стов╕ Абдурешитов╕ Джеппарову. Про долю зниклих безв╕сти чолов╕к╕в дос╕ н╕чого нев╕домо. Масов╕ обшуки в будинках сп╕вв╕тчизник╕в, мечетях ╕ медресе кримськ╕ татари називають ланками одного ланцюга: «Наша провина в тому, що ми – кримськ╕ татари, мусульмани. Нас хочуть залякати, загнати в кут».
З кримською «самообороною» неодноразово доводилося мати справу м╕сцевим журнал╕стам. 19 травня п╕д час проведення жалобних заход╕в до 70-╖ р╕чниц╕ депортац╕╖ кримськотатарського народу в центр╕ С╕мферополя «самооборон╕вц╕» затримали в╕домого в Укра╖н╕ журнал╕ста Османа Паша╓ва та його оператора Джен╜╕за К╕з╜╕на, громадянина Туреччини; також затримали ще п’ятьох журнал╕ст╕в ╕ одного перехожого, що заступилися за них. «Ми чотири години простояли обличчями до ст╕ни. Знущалися здеб╕льшого морально, але й били по ногах», — розпов╕в журнал╕ст, додавши, що «самооборон╕вц╕» вкрали в нього техн╕ки ╕ грошей на суму близько 70 тисяч гривень.
2 червня в С╕мферопол╕ «самооборон╕вц╕» затримали прац╕вник╕в «Центру журнал╕стських розсл╕дувань», редактора ╕ журнал╕ста Серг╕я Мокрушина та режисера Владлена Мельникова.
У сво╓му штаб╕ «самооборон╕вц╕» били закутих у кайданки журнал╕ст╕в, доки не при╖хала пол╕ц╕я. Серг╕я Мокрушина в╕двезли до л╕карн╕ з п╕дозрою на перелам ребер ╕ забо╖ внутр╕шн╕х орган╕в; за словами журнал╕ста, його били в область нирок ╕ печ╕нки, а Владлена Мельникова вдарили головою об скло.
Ф╕зичного насильства в Криму також зазнають укра╖нц╕ та кримськ╕ татари, як╕ публ╕чно сп╕лкуються м╕ж собою мовами сво╖х народ╕в. Так, ще 22 лютого стало в╕домо, що в ╢впатор╕╖ на жалобному заход╕ з╕ вшанування загиблих на ки╖вському Майдан╕ нев╕дом╕ напали на м╕сцевого священика УПЦ КП о. Ярослава Гонтара. Зах╕д в╕дбувся не на центральн╕й площ╕, де спочатку планувався м╕тинг, а на вулиц╕ Дуванова, б╕ля театру. Четверо д╕тей ╕ дв╕ ж╕нки, що були неподал╕к в авт╕вц╕, не постраждали. Увагу трьох «т╕тушок» в╕двол╕к на себе о. Ярослав, якого вдарили в голову. Як св╕дчать очевидц╕ й сам потерп╕лий, вочевидь, агрес╕ю нападник╕в спровокувало звучання укра╖нсько╖ мови.
Наприк╕нц╕ березня нев╕дом╕ побили 14-р╕чного кримського татарина, мешканця с╕мферопольського м╕крорайону Ак-Мечеть за те, що в╕н розмовляв р╕дною мовою по телефону. За словами матер╕ хлопця, дво╓ нев╕домих спочатку запитали його, хто в╕н за нац╕ональн╕стю, п╕сля чого стали ображати: «Вони казали, що Крим — це Рос╕я, що Крим не для кримських татар, ус╕х зв╕дтси треба гнати. Коли ж м╕й син сказав, щоб вони добирали вислови, вони повалили його ╕ побили».
У кв╕тн╕, на Великдень, 16-р╕чного укра╖нця Марка ╤ванюка забили насмерть, коли в╕н повертався вноч╕ з товаришем з дискотеки. За словами приятеля вбитого, ╖х побили «м╕л╕ц╕онери», що трапилися ╖м на шляху. Загиблий хлопець при╖хав до Криму з м╕ста Березне, що на Р╕вненщин╕, ╕ навчався на зварювальника в Чорноморському район╕. Мати Марка припускала, що хлопця, який розмовляв укра╖нською завжди ╕ всюди (рос╕йсько╖ мови в╕н як сл╕д не знав), забили кримськ╕ «правоохоронц╕».
П╕д час анекс╕╖ Криму до групи ризику потрапили священики та в╕ряни укра╖нських церков у Криму.
15 березня в Севастопол╕ нев╕дом╕ озбро╓н╕ люди безпосередньо з храму викрали ╕ вивезли в нев╕домому напрямку отця Миколу Квича, головного в╕йськового капелана УГКЦ у Криму. «Били по голов╕, лаялися, говорили з╕ мною не як з╕ священиком ╕ не як ╕з нормальною людиною. Мене тримали з 13-╖ до 21-╖ години. Змусили говорити з ними рос╕йською, сказавши: «Эта ваша мова здесь звучать больше не будет». Щойно отця Миколу зв╕льнили, в╕н посп╕шив залишити Крим. П╕сля цього ╕нциденту вс╕ кримськ╕ священики УГКЦ, як╕ впродовж березня не раз отримували усн╕ та письмов╕ погрози з вимогами залишити Крим, були змушен╕ ви╖хати з п╕вострова; згодом один з них повернувся на дотепер╕шн╓ м╕сце служ╕ння.
Дос╕ в Криму ╕сну╓ пряма загроза л╕кв╕дац╕╖ ╓парх╕╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату. Силом╕ць в╕д╕брано церкви в Севастопол╕ та сел╕ Перевальному С╕мферопольського району, п╕сля «проф╕лактичних бес╕д» сп╕вроб╕тник╕в ФСБ з параф╕янами було закрито параф╕╖ УПЦ КП в Красноперекопську та Керч╕; йде «в╕йна» за церкву у сел╕ Мраморному п╕д С╕мферополем. У Севастопол╕ частину речей з церкви, що розташовувалася на територ╕╖ в╕йськово╖ частини, викрали нев╕дом╕, але б╕льшу частину вдалося вивезти до С╕мферополя: «Все з в╕кон було викинуте на вулицю, там валялися велик╕ купи «см╕ття»: укра╖нського одягу, символ╕ки. У церкв╕ викрутили дорог╕ двер╕, у кухн╕ зняли раковину та крани. Вкрали гарну ╕кону. Священик потрапив до л╕карн╕ п╕сля цього», — розпов╕в арх╕╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський Климент. Священики з Криму ви╖жджають, ╓ погрози ╖хн╕м родинам; у той же час ан╕ пол╕ц╕я, ан╕ органи м╕сцевого самоврядування не реагують на скарги, розпов╕да╓ владика. За його словами, у школах б’ють ╕ тероризують д╕тей, що навчаються в укра╖нських класах: «Вся школа гра╓ у в╕йну з укра╖нським класом, бо до укра╖нського класу ходять «бандер╕вц╕» та «фашисти», а фашист╕в треба бити. А враховуючи, що це меншокласники, можете соб╕ уявити: учн╕ старших клас╕в починають бити, тероризувати малюк╕в. У школах культиву╓ться пересл╕дування за те, що ти не рос╕янин».
6 липня близько 30 чолов╕к кримсько╖ «самооборони», «казак╕в» ╕ «пол╕ц╕╖» провели «антитерористичний м╕тинг» п╕д кафедральним собором УПЦ КП у С╕мферопол╕, прин╕сши плакат з написом «Киевский патриархат = нацизм». Вх╕д до храму перед початком п╕кету було зачинено зсередини, щоб уникнути свав╕лля. За два тижн╕ нев╕дом╕ дощенту спалили дачний будинок владики Климента в сел╕ Мраморному С╕мферопольського району: залишився т╕льки зал╕зний дах. Поруч ╕з цим будинком розташований храм на честь Преображення Господнього, ╕ те, що сталося, владика сприйняв як попередження про те, що наступним п╕дпалити можуть сам храм.
Вранц╕ 1 червня параф╕яни храму Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату, розташованого б╕ля в╕йськово╖ частини в сел╕ Перевальному п╕д С╕мферополем, п╕ддалися нападов╕ з боку представник╕в так званих «козачих» формувань. О 8 годин╕ ранку до храму, виламавши двер╕, з криками «Розкольники, сатан╕сти, фашисти!» вдерлася група озбро╓них ос╕б крим╕нально╖ зовн╕шност╕ у форм╕ рос╕йських «казак╕в». Вони потрощили внутр╕шн╓ облаштування храму; п╕д час погрому були знищен╕ православн╕ рел╕кв╕╖, що перебували в храм╕. Нападники, що зайняли сплюндрований храм, висловили нам╕р передати його Московському патр╕архату. Як розпов╕ли св╕дки, параф╕яни перед тим мали нам╕р зайти до храму на нед╕льну службу, проте чолов╕ки в козач╕й форм╕ перегородили ╖м шлях, заявивши в╕рянам, що не пустять людей до церкви, ╕ вимагаючи забратися. Параф╕яни обурилися через таке ставлення ╕ розташувалися в транспорт╕, проте ╖хати в╕дмовилися. Тод╕, за св╕дченнями очевидц╕в, «казак╕» з нагаями та битами стали трощити ╖хн╕ авта. Коли ж настоятель, прото╕╓рей ╤ван Катькало, прибув до храму, погромники з лайкою напали на нього, заблокували ╕ розбили його автомоб╕ль. На захист свого пастиря виступили параф╕яни, як╕ також постраждали в╕д побиття нападниками. Зокрема, побо╖ отримали донька отця ╤вана, хвора на церебральний парал╕ч, ╕ ваг╕тна параф╕янка. Отець ╤ван почав сваритися з представниками «казак╕в», обурюючись ╖хньою повед╕нкою, попередивши, що зараз сюди при╖дуть однов╕рц╕. Проте опоненти сприйняли це пов╕домлення як загрозу ╕ одразу звернулися по допомогу до «самооборони Криму». За деякий час до храму прибули представники вказаного парам╕л╕тарного формування, озбро╓н╕ автоматами. За ╖хн╕ми словами, вони прибули сюди, щоб «не допустити провокац╕й з боку актив╕ст╕в «Правого сектора». Також тут перебували к╕лька л╕тн╕х людей з плакатами, що протестують проти присутност╕ параф╕ян УПЦ КП. П╕зн╕ше панотець зателефонував до пол╕ц╕╖. Також на м╕сце ╕нциденту були запрошен╕ представники ЗМ╤, проте зн╕мати под╕╖ люди в камуфляж╕ забороняли, погрожуючи журнал╕стам. На вс╕ звернення до рос╕йсько╖ пол╕ц╕╖ в Криму спочатку не було жодно╖ в╕дпов╕д╕. Лише за три години прибули пол╕цейськ╕, як╕, однак, в╕дмовилися об’╓ктивно розсл╕дувати цей злочин, ставши на б╕к нападник╕в. Як бандити-«казак╕», так ╕ пол╕цейськ╕ пояснювали сво╖ д╕╖ тим, що «Ки╖вський патр╕архат веде антирос╕йську д╕яльн╕сть, ╕ йому не м╕сце у рос╕йському Криму». Напередодн╕ (у суботу ввечер╕) до отця ╤вана Катькала додому при╖здив священик Московського патр╕архату, прото╕╓рей Димитр╕й, ╕ вимагав добров╕льно «зв╕льнити» храм, заявивши: «Це тво╖ останн╕ дн╕ в Криму». Ще в березн╕ з’явилися пов╕домлення про те, що деяк╕ мешканц╕ Перевального п╕дписали листа, адресованого в тому числ╕ голов╕ РПЦ патр╕арху Кирилу, в якому настоятеля храму звинуватили в «провокац╕йних д╕ях». Зг╕дно з текстом листа, в╕н закликав в╕йськовослужбовц╕в розташовано╖ поруч бригади морсько╖ п╕хоти «виганяти москал╕в».
П╕сля цих под╕й з 15 священик╕в Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату в Криму лишилося дев’ятеро. Решта були змушен╕ покинути п╕востр╕в через небезпеку для життя у раз╕ ╖хнього подальшого перебування. До тих священик╕в, що не по╖хали, пост╕йно нав╕дуються сп╕вроб╕тники ФСБ Рос╕╖ та намагаються примусити ╖х до сп╕впрац╕. Розв╕дувальн╕ органи Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ особливо ц╕кавлять питання д╕яльност╕ арх╕╓рея, коло контакт╕в ╕ можлив╕ маршрути пересування.
Укра╖номовну царину осв╕ти та ╕нформац╕йний прост╕р у Криму практично знищено. Мовлення укра╖нського телебачення ╕ рад╕о в Криму було припинено ще в березн╕. Батькам учн╕в погрожують проблемами, коли вони пишуть заяви на укра╖номовну осв╕ту, та примушують переводити д╕тей до рос╕йськомовних клас╕в. Контролю╓ться д╕яльн╕сть громадян у соц╕альних мережах та ╖хн╕й доступ до укра╖нських сайт╕в. Так, напередодн╕ Дня Незалежност╕ Укра╖ни в Криму, починаючи з 22 серпня, ФСБ проводила «проф╕лактичн╕ бес╕ди» з проукра╖нськими актив╕стами, як╕ публ╕кували або поширювали пости з нагоди Дня Незалежност╕. До людей приходили додому без будь-яких документ╕в, пов╕сток, попереджень, ╕ забирали ╖х до територ╕альних в╕дд╕лк╕в, де звинувачували в стандартному набор╕ д╕й — участь у «Правому сектор╕», фашизм, порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕╖, п╕дтримка ╓дност╕ Укра╖ни ╕ т.д. П╕сля цього вилучалася оргтехн╕ка, видавалася п╕дписка про заборону ви╖зду на к╕лька дн╕в.
День Незалежност╕ Укра╖ни в окупованому Криму цього року перетворився на сафар╕ на укра╖нських патр╕от╕в. М╕сто патрулювалося великою к╕льк╕стю силовик╕в. Посилений патруль виставляли в парку ╕мен╕ Шевченка. Центральну площу Лен╕на перекрили металевими парканами; под╕бним чином ╖╖ в╕дгороджували в╕д людей у день вшанування пам’ят╕ жертв депортац╕╖, 18 травня. Близько 10-╖ години за м╕сцевим часом у пол╕ц╕ю над╕йшло пов╕домлення про начебто зам╕нування парку. Одразу ж п╕сля цього на м╕сце прибули к╕лька десятк╕в пол╕ц╕янт╕в, котр╕ перекрили шляхи до парку; вс╕х бажаючих потрапити на його територ╕ю правоохоронц╕ не пускали. Експерти, за словами представник╕в пол╕ц╕╖, знайшли б╕ля пам’ятника пакет ╕з коробкою, однак усередин╕ вибух╕вки виявлено не було. Таким чином пов╕домлення про зам╕нування виявилося хибним. Пам’ятник Шевченков╕ правоохоронц╕ з самого ранку оточили к╕льцем. Актив╕сти, котр╕ брали участь у покладанн╕ кв╕т╕в, пов╕домляють, що ╖м не дозволяли п╕д╕йти до погруддя, мало не хапали за руки; дали т╕льки швидко покласти кв╕ти. «Парк Шевченка оточений. Центральну площу С╕мферополя обнесено парканом. ╥м страшно! ╥м дуже страшно! Страшн╕ше, н╕ж нам. Це ж треба — чи то «зам╕нувати», чи то «допустити вит╕к газу» в парку Шевченка. Хоча, за тако╖ к╕лькост╕ пол╕ц╕янт╕в, «вит╕к газу» в них неминучий. Невже вони розраховували нас зупинити таким чином? ╤ МНС, ╕ швидка, ╕ служба газу — ╕ все проти к╕лькох десятк╕в людей, що зберегли горд╕сть, любов до сво╓╖ Батьк╕вщини — Укра╖ни». Як стало в╕домо згодом, у кущах у парку Шевченка був пом╕чений водомет. Вочевидь, пол╕ц╕янти готувалися до силового розгону демонстрац╕╖. Також актив╕сти, котр╕ покладали кв╕ти до пам’ятника Петров╕ Григоренков╕, пов╕домили, що букети пролежали р╕вно доти, доки вони не залишили площу б╕ля Дому к╕но, на як╕й сто╖ть пам’ятник; щойно люди залишили м╕сце вшанування генерала-дисидента, кв╕ти митт╓во прибрали.
Чимало мешканц╕в Криму обурен╕ тим, що для патр╕от╕в Укра╖ни п╕востр╕в перетворився на ╜етто, в якому «нормальн╕» люди повинн╕ ходити т╕льки на т╕ свята, на як╕ дала добро парт╕я; з нагоди ж сво╖х под╕й укра╖нцям, яким кажуть, що вони ╓ «р╕вними у сво╖х правах» ╕з «титульною» нац╕╓ю сьогодн╕шнього Криму, збиратися не дають.
Агенти рос╕йсько╖ Федерально╖ служби безпеки також вистежують, виявляють ╕ залякують нелояльних громадян, як╕ не схвалюють окупац╕╖ Криму. Тероризувати проукра╖нськи налаштованих кримчан допомага╓ не лише «самооборона», а й наклепники з числа м╕сцевого населення. Люди з автоматами, яких прикрива╓ кримська «влада», можуть безкарно обшукувати перехожих, забирати автомоб╕л╕ в турист╕в, зд╕йснювати п╕д назвою «нац╕онал╕зац╕╖» рейдерськ╕ захоплення п╕дпри╓мств, контролювати голосування п╕д час «вибор╕в» ╕ нав╕ть впливати на р╕шення правоохоронц╕в. Найб╕льш кричущ╕ випадки порушення прав людини у Криму пов’язан╕ саме з д╕ями кримсько╖ «самооборони», починаючи з╕ вбивств, як╕ в╕дбулися в березн╕. Вони причетн╕, зокрема, й до викрадень ╕ катувань багатьох актив╕ст╕в. Це ста╓ страшним ╕нструментом розправи та боротьби з ус╕ма незгодними з окупац╕йним режимом.
Зараз у Криму д╕йсно може бути страшно висловлювати свою позиц╕ю, оск╕льки оточуюч╕ можуть змушувати або мовчати, або ви╖жджати. На п╕востров╕ розгорнуто справжн╓ полювання на «в╕дьом» — не лише на укра╖нських патр╕от╕в, а й на тих, хто просто не згоден з╕ станом речей.
Люди, яких викликали до «в╕дд╕лу боротьби з екстрем╕змом», розпов╕дають, що ╖м ставили запитання, чому вони лайкнули ту чи ╕ншу св╕тлину або новину. Окр╕м стандартних запитань а-ля, «чи ма╓те ви стосунок до «Правого сектора» / ВО «Свобода» / парт╕╖ «Удар» ╕ «чи знайом╕ ви з тим чи ╕ншим пол╕тичним / громадським д╕ячем», лунають вже в╕дверто провокац╕йн╕ реч╕ на кшталт: «А ви православний? Охрещений? А може, таки католик?». Мабуть, вже нав╕ть католики ╓ ворогами лише через те, що вони «не так╕».
Апоге╓м стало розклеювання у Криму лист╕вок, на яких мешканц╕в м╕ст закликають пов╕домляти за певним телефоном у м╕сцеве в╕дд╕лення ФСБ м╕сця проживання укра╖нц╕в ╕ кримських татар, як╕ брали учать у ки╖вському чи м╕сцевому ╢вромайдан╕, або просто мають ч╕тку проукра╖нську позиц╕ю.
Отже, ╓ вс╕ п╕дстави стверджувати, що кримська «влада» за допомогою суто терористичних метод╕в веде боротьбу проти людей «неправильних» нац╕ональностей, соц╕ально-пол╕тичних ╕ рел╕г╕йних погляд╕в, приписуючи ╖м фальшив╕ звинувачення в екстрем╕зм╕. ╤ в╕зити представник╕в кримсько╖ прокуратури до б╕бл╕отек ╕ установ рег╕ону, що почаст╕шали останн╕м часом, наводять на думку, що найближчим часом сл╕д чекати на наростання хвил╕ репрес╕й проти ╕накодумц╕в.

Василь ПОРОХ

P. S. Доки дописувалися останн╕ рядки цього матер╕алу, в мед╕апростор╕ з’явилися тривожн╕ зв╕стки про зникнення молодих кримських татар: кр╕м того, що 27 вересня в передм╕ст╕ Б╕лог╕рська нев╕дом╕ викрали автомоб╕лем ╤сляма Джеппарова та Джевдета ╤слямова, 3 жовтня по дороз╕ з Красногвард╕йська до С╕мферополя зник 23-р╕чний Ескендер Апселямов, а 6 жовтня в покинутому санатор╕╖ п╕д ╢впатор╕╓ю знайшли пов╕шеним Едема Асанова, який зник у м╕ст╕ 29 вересня...

«ВОНИ ЗНАЮТЬ, ЩО ЗАЛИШАТЬСЯ БЕЗКАРНИМИ...»

Кримських татар намагаються залякати ╕ перетворюють на полонених на п╕востров╕, заявила дружина нац╕онального л╕дера кримських татар Мустафи Джем╕л╓ва Саф╕нар на похорон╕ Едема Асанова, знайденого мертвим у ╢впатор╕╖ 6 жовтня.
«Тут нема╓ жодних правил гри. Вони знають, що залишаться безкарними, ╕ творитимуть, що хочуть. Ми — бранц╕ на цьому п╕востров╕, з нами чинять, як ╕з полоненими. Н╕хто жодно╖ в╕дпов╕дальност╕ не несе, ╕ н╕коли не знайдуть винних», – сказала вона, коментуючи загибель Едема Асанова ╕ ситуац╕ю кримських татар. Саф╕нар Джем╕л╓ва заявила, що не в╕рить у самогубство хлопця, про яке йдеться в передсмертн╕й записц╕.
Як пов╕домила сайту «Крим.Реал╕╖» близька знайома матер╕ загиблого С╕яр ╤сма╖лова, у передсмертн╕й записц╕, знайден╕й 6 жовтня поруч з т╕лом Едема Асанова в покинутому кримському санатор╕╖, хлопець н╕бито попросив у його смерт╕ н╕кого не звинувачувати.
* * *
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що репрес╕╖ проти кримських татар Криму набирають оберт╕в. При цьому окупац╕йна «влада» готова стверджувати про ненасильницький характер смерт╕ пропалого, а пот╕м знайденого пов╕шеним в ╢впатор╕╖ Едема Асанова.
Про це, коментуючи смерть 25-р╕чного Едема Асанова, голова Меджл╕су пов╕домив на сво╖й стор╕нц╕ у Фейсбуц╕. «Так╕ звички режим╕в, що роблять ставку на терор ╕ страх у сусп╕льств╕», — написав Рефат Чубаров.
 За його словами, «репрес╕╖ щодо кримських татар, як╕ набирали оберт╕в з перших тижн╕в окупац╕╖ Криму, в╕дразу п╕сля так званих «вибор╕в», що в╕дбулися 14 вересня 2014 року, р╕зко перейшли у б╕льш жорстоку фазу: почалися в╕дкрит╕ насильницьк╕ викрадення кримських татар та ╖хн╕ зникнення, напади ╕ захоплення будинку Меджл╕су кримськотатарського народу, масов╕ обшуки будинк╕в актив╕ст╕в нац╕онального руху, член╕в Меджл╕су кримськотатарського народу, глав рег╕ональних меджл╕с╕в, мечетей ╕ медресе...».
На думку глави Меджл╕су, обставини вс╕х викрадень явно вказують на причетн╕сть до ╖хнього зд╕йснення профес╕йно п╕дготовлених людей. «Ними можуть бути або сп╕вроб╕тники федеральних силових структур, або покидьки з так звано╖ «кримсько╖ самооборони». Але у будь-якому раз╕, у тих та ╕нших одн╕ господар╕...».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14091

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков