Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУСТКА…
А чому б цей гуртожиток не привести до ладу ╕ не в╕ддати його вимушеним переселенцям?


9 СЕРПНЯ - М╤ЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОР╤ННИХ НАРОД╤В
М╕жнародний день кор╕нних народ╕в щор╕чно в╕дзнача╓ться 9 серпня.


НЕЗАКОННИЙ ╤МПОРТ НАФТОПРОДУКТ╤В ╤ «СТЕЖКА» ДО МЕДВЕДЧУКА: СУДИТИМУТЬ 14 МИТНИК╤В
П╕д час митного оформлення службов╕ особи митниц╕ “не пом╕чали” п╕дм╕ни…


ПРЕЗИДЕНТ ПРИЗНАЧИВ КОСТ╤НА ГЕНПРОКУРОРОМ
Президент Укра╖ни Володимир Зеленський призначив Андр╕я Кост╕на генеральним прокурором Укра╖ни.


ОЛЕКСАНДРА КЛИМЕНКА ПРИЗНАЧИЛИ КЕР╤ВНИКОМ САП
Кер╕вником Спец╕ал╕зовано╖ антикорупц╕йно╖ прокуратури 28 липня був призначений Олександр Клименко.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 10.10.2014
ПОЛ╤ТИКА-2014. РОЗНЕСЕН╤ В╤ТРОМ

Обличчя влади

...Молодь завжди ма╓ рац╕ю. Якщо не ситуативно, то, в усякому раз╕, ╕сторично. З одн╕╓╖ просто╖ причини — вона нас переживе, ╕ з часом проблема опонента в суперечц╕ в╕дпаде сама собою. Якщо ╖й ╕ доведеться в╕дстоювати свою правоту, то вже перед новим покол╕нням...
Молод╕сть, звичайно, поняття в╕дносне. Коли мен╕ було 27, мене познайомили з наймолодшим на той час командиром ракетного крейсера. Я був розчарований: кап╕тан здавався безпросв╕тно старим, йому було аж 40 рок╕в. У футбол╕ста ╕ державного д╕яча зр╕л╕сть наста╓ в р╕зному в╕ц╕.
Та все ж. У 1917 роц╕ першому голов╕ укра╖нського уряду Володимиру Винниченку було 37. М╕н╕стров╕ оборони Симонов╕ Петлюр╕ — 38. Степану Бандер╕, коли в╕н оголосив незалежн╕сть Укра╖ни 1941 року, ледь перевалило за 30. Приблизно ст╕льки ж сьогодн╕ Тан╕ Чорновол (35), ╤горю Луценку (36), ╢гору Собол╓ву (37). Хоча справа не в роках, а в ╕ншому погляд╕ на життя. Перевага молодого покол╕ння в тому, що батьки знають: нема тако╖ ╕де╖, за яку варто в╕ддати життя, а д╕ти через нев╕дання простодушно ходять по лезу бритви, не боячись н╕ смерт╕, н╕ в’язниц╕, н╕ поразки. Старше покол╕ння живе з ╕стиною, що революц╕ю задумують романтики, зд╕йснюють фанатики, а плодами ╖╖ користуються покидьки. ╤ тому старше покол╕ння н╕коли н╕яко╖ революц╕╖ не почне. У найг╕ршому випадку, воно ╖╖ зрадить. А для молодих революц╕я — це над╕я на зм╕ни. Т╕, хто пожив на св╕т╕, в╕рять: ╕стор╕╓ю керують економ╕чн╕ й соц╕альн╕ закони, а роль окремо╖ особи катастроф╕чно н╕кчемна. А т╕, кому ще жити, впевнен╕: вони народжен╕, щоб перевернути св╕т. ╤ тому саме на ╖хню долю випадають найб╕льш╕ звершення цив╕л╕зац╕╖.

Колись давно в монгольських племенах панував закон, за яким сини вожд╕в не мали жодних прав, поки ╖хн╕ батьки залишалися при влад╕. Багато хто не м╕г змиритися з цим ╕, прихопивши коня та шаблю, ╕шов туди, де не д╕ють закони племен╕. Таких називали «людьми довго╖ вол╕». Прийшло стол╕ття, коли ╖х стало б╕льше, н╕ж ран╕ше. К╕льк╕сть переросла в як╕сть. В╕дкинута молодь об’╓дналася й вибрала першим серед р╕вних людину на ╕м’я Темуджин. Темуджин зм╕г зламати тисячол╕тн╕ закони, що заважали монголам стати великим народом. В╕н об’╓днав племена й завоював п╕всв╕ту п╕д ╕менем Чинг╕схан. Маленька групка «людей довго╖ вол╕» виросла у велику нац╕ю.
Одинаки в ╕стор╕╖ справд╕ не здатн╕ зм╕нити старих порядк╕в. Це п╕д силу лише командам пас╕онар╕╖в — писав засновник теор╕╖ етногенезу Лев Гум╕льов. А британський ╕сторик Арнольд Тойнб╕ уточнив: у кожного покол╕ння «людей д╕╖» ╓ можлив╕сть в╕дпов╕сти на цив╕л╕зац╕йний виклик. Але — лише на один. Другого шансу ╖м ╕стор╕я не да╓. Тому ╖м треба посп╕шати й ризикувати. Ф╕лософ Френс╕с Фукуяма, посилаючись на Гегеля, доповнив: на це здатн╕ лише т╕, в кого прагнення до самореал╕зац╕╖ сильн╕ше за ╕нстинкт самозбереження.
К╕лька рок╕в тому вони з’явилися в нас. Спершу це виглядало см╕шно: протест на верх╕вц╕ баштового крану над Гостинним двором, стрибки через голови «Беркуту» у в╕кна Ки╖вради. ╤ здавалося безперспективним — на тл╕ невразливих мажор╕в ╕ юних дерибанщик╕в в╕д бюрократ╕╖. Зразком для «ново╖ молод╕» став шлях у владу Лесика Довгого, його сп╕втовариш╕в з «молодо╖ команди» та ╕нших продовжувач╕в справи батьк╕в. А запорукою непотоплюваност╕ — могутн╕й ╕нстинкт самозбереження, що реал╕зу╓ться за рахунок ╕нтерес╕в ╕ безпеки ╕нших людей.
╤ ось р╕к тому на стор╕нц╕ у Фейсбуц╕ я побачив фото непок╕рних «альп╕н╕ст╕в», зняте п╕сля акц╕╖ на баштовому кран╕: Маша Лебед╓ва, Таня Чорновол, ╤гор Луценко... У спорядженн╕ Тома Круза, спортивн╕, п╕дтягнут╕, фотоген╕чн╕. Майже як з голл╕вудського постера. Подумав: чим не геро╖! Чим не команда, здатна повести за собою двадцяти-тридцятил╕тн╕х пас╕онар╕╖в!?
Майдан т╕льки в╕дшл╕фував ╖хн╕ характери. Возн╕с у л╕дери громадсько╖ думки. В╕йна жорстоко загартувала. ╤ ось уже ╖х вабить висота серйозн╕ша за баштовий кран. Хитрий Сав╕к Шустер робить вигляд, що розгублю╓ться, не зна╓, як звертатися до нових кандидат╕в у депутати: на ╕м’я, як ран╕ше, чи на ╕м’я й по батьков╕? До Тан╕ й ╤горя. А ще до ╢гора Собол╓ва, Василя Гацька, Мустафи Най╓ма ╕ Серг╕я Лещенка, до Л╓ни Б╕лозерсько╖, Олега Кочерги... Та ╕нших, кого я не назвав. ╤ дуже багатьох, кого я не знаю.
╤ можна т╕льки рад╕ти новим героям. Але ╓ запитання, яке напрошу╓ться саме собою. Просте до банальност╕, але на яке поки що нема╓ в╕дпов╕д╕. Чому вс╕ вони не йдуть в одн╕й команд╕? Чому ╖х розкидало, як вибухом реактивного снаряда, по списках пол╕тичних ревнивц╕в, що змагаються один з одним? Яким в╕тром Таню Чорновол прибило до Яценюка, Най╓ма ╕ Лещенка — до Порошенка, ╤горя Луценка — до Тимошенко, Гацька — до Гриценка, Б╕лозерську до Яроша, Собол╓ва — до Садового. Чому саме в такому порядку, а не ╕накше? Чому ╖м чуж╕ виявилися ближчими, н╕ж ровесники? Н╕ж т╕, з ким починали сп╕льну справу?
Чому вони не з╕бралися за чашкою кави й не домовились ╕ти разом, так само, як разом працювали на Майдан? Х╕ба це не була б сила? Чого вони злякалися?
Мустафа Най╓м на шоу в Сав╕ка Шустера патетично пооб╕цяв, що молод╕ в парламент╕ об’╓днаються. Заради блага Батьк╕вщини... Якщо це не лукавство, то на╖вн╕сть. Вас, дорог╕ друз╕, перетворять на ворог╕в. В усякому раз╕, спробують.
У пол╕тиц╕ ж, як на в╕йн╕. Кожен здатний носити у сво╓му ранц╕ маршальський жезл. Але полководцем ти можеш стати, лише якщо з╕брав свою власну арм╕ю. Якщо при╓днався до арм╕╖ ╕ншого генерала, — розраховуй на долю рядового. ╤ щоб дорости нав╕ть до сержанта, ма╓ш у пот╕ чола ╕ не шкодуючи, як казали у старовину, живота свого, виконувати накази командир╕в. ╤ старшого, ╕ безпосереднього, ╕ тимчасових й ╕нших — причому накази, часто далек╕ в╕д благородства й етики, в╕д власних ╕дей ╕ принцип╕в. Коли Най╓м стверджу╓, що «в╕н — не Порошенко», ╕ не в╕дпов╕да╓ за сказане президентом, (власне, ця його фраза ╕ стала поштовхом для мо╖х зам╕ток), то Мустафа не ма╓ рац╕╖. Ув╕йшовши до списку президентського блоку, в╕н, по сут╕, став частиною «колективного Порошенка». Тобто за можлив╕ помилки президента доведеться в╕дпов╕дати ╕ йому теж. Так само, як Тан╕ Чорновол — за прорахунки Яценюка, а Василю Гацьку — за вчинки Гриценка... ╤ так дал╕.
Тим паче, що, як люблять говорити пол╕тологи, вс╕ парт╕╖ у нас — «л╕дерськ╕». А у в╕тчизняному виконанн╕ л╕дер — це той, хто не чу╓ н╕кого, кр╕м себе (ну, ще — спонсор╕в). ╤ реально «порулити» не дасть н╕кому. Наше покол╕ння «соц╕ально активно╖ молод╕» в 70-т╕ через це вже проходило, намагаючись робити кар’╓ру в КПРС, щоб «виправити» парт╕ю зсередини, утвердити в н╕й соц╕альну справедлив╕сть ╕ побороти корупц╕ю. Парт╕я охоче приймала в себе пас╕онар╕╖в, саджала в презид╕╖ ╕... легко перетравлювала в гумус. Бо утверджувати справедлив╕сть у н╕й могла лише одна людина — улюблений л╕дер, дорогий Леон╕д ╤лл╕ч. Щось зм╕нилося в╕дтод╕? Так, тод╕ у нас була одна провладна парт╕я, а зараз вони так╕ майже вс╕.
Слова ж: «Я сво╖х погляд╕в не м╕няю ╕ не зм╕ню» ми чули вже не раз. ╤ в╕д багатьох. Починаючи з Ганни Герман ╕ Тараса Чорновола. Нашим героям доведеться зм╕нювати, якщо не сам╕ погляди, то категоричн╕сть ╖х вираження. Або ╖х випхнуть ╕з пол╕тикуму, змусять шукати розум╕ння в конкуруючих фракц╕ях, перетворять на тушок. Таня Чорновол ма╓ усв╕домити, що вона зовс╕м не «другий номер» у команд╕ Яценюка. Як зовс╕м не трет╕й номер у команд╕ Тимошенко ╤гор Луценко. У списку — так, у команд╕ — н╕. Вони — не члени команди, вони — парт╕йн╕ трофе╖ передвиборного ярмарку марнославства, медал╕ на мундирах л╕дер╕в. ╤ самост╕йну пол╕тику зможуть вести, лише зневаживши парт╕йн╕ ╕нтереси. Чи вистачить сил, якщо ти один у пол╕ во╖н? За останн╕ десять рок╕в под╕бних драм було чимало. Хтось, як Каськ╕в або Павленко, розпочавши з революц╕╖, став опорою авторитарного режиму. Хтось, як Дон╕й, — розчарувавшись у пол╕тиках, залишився «самотн╕м вовком». Андр╕й Шевченко й Володимир Ар’╓в начебто й залишилися в командах, але якось злиняла з них пас╕онарн╕сть, перетворивши на доброчесних «представник╕в середнього класу»...
╤нод╕ приходить у голову дика думка: а раптом наших геро╖в навмисно розвели по р╕зних кутках? Де ╖м тренери наш╕птують, як поболюч╕ше вдарити п╕д дих учорашнього ╓динов╕рця. Щоб, не дай Боже, не об’╓дналися, не оголосили в╕йну нашому заскн╕лому державному бомонду. Щоб викльовували оч╕ одне одному (так само, як комбати й сотники, яких розсмикали по р╕зних списках)... Це була б трагед╕я ╕ втрачений шанс для всього покол╕ння.
Чи в╕дчувають вони цю небезпеку? Мен╕ зда╓ться, так. Чому ж ╕дуть на вибори нар╕зно? Чому ж не знайшлося в ╖хн╕х лавах н╕кого, хто м╕г би ╖х об’╓днати? В╕дкрию секрет: як ус╕ ╕деал╕сти, вони не в захват╕ один в╕д одного. П╕дозрюють у кар’╓ризм╕, у безв╕дпов╕дальному «гранто╖дств╕», шукають т╕н╕ ляльковод╕в, що маячать за спинами.
А може, просто бояться конкуренц╕╖? П╕шли б вони одним списком як «Парт╕я Майдану», комусь ╕з колишн╕х соратник╕в, ще вчора р╕вному «за рангом», довелося б в╕ддати майку л╕дера. А це, коли в тебе ст╕льки ╕дей, дуже важко! ╤нша р╕ч — у кол╕ старших товариш╕в. Ур╕вноважених ╕ мудрих. Терп╕ння яких можна випробовувати. А як що не так, — повередувати, дверима грюкнути ╕ блог написати.
Це, по-перше. А по-друге, п╕дозрюю, що наш╕ з вами геро╖ просто не знають, як орган╕зувати передвиборну кампан╕ю. Де взяти на не╖ грош╕. Якщо звертатися безпосередньо до ол╕гарх╕в, — можна забруднити репутац╕ю ╕ доведеться пояснювати. ╤нша р╕ч, якщо цю брудну роботу виконають старш╕ товариш╕. А вони сам╕ залишаться в нев╕данн╕. (Малюков╕ не обов’язково знати, що смачн╕ котлетки готують з убитих телят).
Намагаючись побудувати новий св╕т, чи знають вони, з чого починати будувати масову демократичну парт╕ю, на чол╕ яко╖ можна йти у владу? Як працювати з людьми, як враховувати ╖хню думку, а не лише свою? Парт╕йне буд╕вництво, як ╕ творення ново╖ державно╖ системи, — це рутинна й дуже нешвидка справа. Хочеться взяти в оренду арм╕ю бойових ветеран╕в, як╕ пройшли кр╕зь вогонь ╕ воду, ╕ скор╕ше кинути ╖╖ на доти за сво╖ ╕де╖? Так не бува╓, н╕хто сво╖х арм╕й не позичить.
Т╕льки те, що ти створив сам, працюватиме на твою стратег╕ю, лише команда, яку ти з╕брав. ╤накше ти будеш горбатитися на чужу перемогу. Це — акс╕ома.
Можливо, все ще можна виправити там, у парламент╕? Як об╕цяв Мустафа? Коли молод╕ люстратори, антикорупц╕онери й реан╕матори реформ зберуться разом, ╕ сам╕, не спитавши дозволу «старших», створять критичну масу думки й вол╕, здатну в╕дпов╕сти на виклик часу. Сам╕!..
Це — майже нереально. Але ╕накше не можна. ╤ цього дуже хочеться. Адже, врешт╕-решт, чим вони ризикують? Депутатськими мандатами? Сво╖м блискучим майбутн╕м у пол╕тиц╕? Виконанням власних чесних ╕ чистих задум╕в? Та на все це потр╕бно плюнути, бо на к╕н поставлена доля нашо╖ Батьк╕вщини, ╕снування нашо╖ нац╕╖.
Молод╕ не мають права не л╕зти на рожен, оск╕льки лише так можна визначити, наск╕льки «довга» ╖хня воля, як далеко вона простяга╓ться. Вони не мають права не в╕рити у свою силу. Тому що за ними — правда.
Нехай не ц╕╓╖ мит╕, але на сто в╕дсотк╕в — ╕сторична.

╢вген ЯКУНОВ
м. Ки╖в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14089

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков