Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 03.10.2014
ЛОВИСЬ, РИБКО ВЕЛИКА ╤ МАЛА!

Св╕т захоплень

В ел╕нг Михайла Куманцова на територ╕╖ рибгоспу в Феодос╕╖ часто заходять п╕сля трудового дня м╕сцев╕ рибалки поговорити з господарем про св╕й улов. Його люблять зн╕мати телев╕з╕йники, бо в╕н — ерудований знавець природи ╕ чудовий опов╕дач. А з нин╕шнього року став сво╖м у кол╕ музейних прац╕вник╕в. Його ун╕кальна колекц╕я предмет╕в, що стосуються риб та ╕стор╕╖ риболовецького промислу, демонструвалася в л╕тн╕ м╕сяц╕ у Феодос╕╖, а днями ╖╖ в╕дкрито в Кримському етнограф╕чному музе╖ у рамках проекту «Мо╓ хоб╕».
Михайло Куманцов народився у Феодос╕╖. З дитинства захоплений романтикою моря ╕ далеких подорожей, в╕н юнаком по╖хав на Чукотку. Був матросом, лаборантом, в╕с╕м рок╕в добував золото. Зак╕нчивши Далекосх╕дний техн╕чний ╕нститут рибно╖ промисловост╕ (1987 р.), працював ╕хт╕ологом, очолював Чукотську окружну ╕нспекц╕ю рибоохорони. Здобувши другий фах – еколога в Лен╕нградському державному ун╕верситет╕ (1991 р.), зайнявся науково-досл╕дною роботою: вивчав особливост╕ б╕олог╕╖ пр╕сноводних вид╕в риб Анадирського басейну, ╖хн╓ промислове осво╓ння ╕ рибогосподарське районування Чукотки. Сп╕льно з ╤. Зонном та А. Костяним написав енциклопед╕╖ Бер╕нгового та Чукотського мор╕в, ╓ автором книг про виникнення ╕ розвиток рибальства П╕вн╕чного Причорномор’я, про рибальство Груз╕╖ та ╕н., а також численних публ╕кац╕й у журналах.
У 2001 роц╕ захистив кандидатську дисертац╕ю з б╕олог╕чних наук. Два роки з 2005 до 2007 року М. Куманцов працював в╕це-губернатором Коряцького автономного округу. Зв╕дти пере╖жджа╓ в Москву, де очолю╓ рибоохорону Рос╕╖. З 2009 до 2013 року – заступник директора Всерос╕йського науково-досл╕дного ╕нституту рибного господарства та океанограф╕╖, керу╓ робочою групою з питань Чорного моря.
Про вс╕ красив╕ м╕сця на Земл╕, де побував, обл╕тав на вертольот╕, з якого на Камчатц╕ бачив, як ведмед╕ полюють за рибою, М. Куманцов цього року п╕сля повернення в Феодос╕ю розпов╕да╓ учням ЗОШ № 4, в як╕й сам колись навчався.
— Я багато рок╕в займався боротьбою з браконь╓рством, — говорить Михайло ╤ванович. – Коли бачиш красивого осетра з в╕др╕заною головою, щось виправити вже п╕зно. Любов до риб потр╕бно прищеплювати з дитинства, створювати голуб╕ патрул╕ не для галочки, а для конкретних справ. Це той м╕н╕мум, який реально може вплинути на збереження живого св╕ту наших водойм.
Як учений-б╕олог чита╓ лекц╕╖ на теми, присвячен╕ охорон╕ природи ╕ морських ресурс╕в, популяризац╕╖ профес╕╖ рибалки. Рибу людина ловить з давн╕х час╕в. Мабуть, жодне ╕з занять на земл╕ не може зр╕внятися з ним за давн╕стю. За в╕ком рибальство — майже ровесник полювання ╕ набагато старше в╕д с╕льськогосподарсько╖ прац╕. Люди в давнину говорили: «Не нагоду╓ земля, нагоду╓ вода». Усе р╕зноман╕ття рибно╖ кухн╕ можна було побачити нещодавно в Феодос╕╖ на Першому гастроном╕чному фестивал╕ «Барабулька», в орган╕зац╕╖ та проведенн╕ якого М. Куманцов узяв найактивн╕шу участь, у тому числ╕ й зробив значний ф╕нансовий внесок як спонсор.
Нин╕ в╕н зак╕нчу╓ книгу про рибальство в Феодос╕╖ ╕ вступа╓ на навчання на ╕сторичний факультет Тавр╕йського ун╕верситету ╕м. В. Вернадського, щоб, за його словами, профес╕йно враховувати фактор ╕сторизму в досл╕джуваних питаннях. Лог╕чним завершенням нового наукового видання, на думку автора, повинно стати в╕дкриття в м╕ст╕ музею рибалки. Уже ╓ домовлен╕сть з м╕ським головою про розм╕щення експозиц╕╖ та стил╕зац╕ю ╕нтер’╓ру в риболовецькому стил╕ в б╕бл╕отец╕, що знаходиться в район╕ Старого м╕ста, на Карантин╕.
Рибна колекц╕я сформувалася б╕льш як за двадцять рок╕в сама собою, без спец╕ально╖ мети, ╕ за кожним предметом прихову╓ться певна ╕стор╕я чи легенда, про яку зна╓ лише ╖хн╕й власник. Слуха╓ш його екскурс╕йну розпов╕дь ╕ немов зд╕йсню╓ш подорож у наземний ╕ п╕дводний св╕т планети. Ор╕╓нтуватися в ньому допомагають старовинн╕ карти. Одна з них виткана на гобелен╕ в Бельг╕╖ на замовлення колекц╕онера, а рибальськ╕ карти Римсько╖ ╕мпер╕╖ – ориг╕нал.
В експозиц╕╖ багато предмет╕в риболовецького промислу, що були в ужитку. У центр╕ першого виставкового залу створена композиц╕я з речей, без яких рибалки не виходять у море. Це справжня тралова с╕ть, компас, л╕хтар, чоботи. А ще – штурвал, гачки, блешн╕, грузила. В центр╕ другого залу знаходиться справжн╕й металевий як╕р, подарований моряками.
З р╕зних кра╖н М. Куманцов привозив статуетки моряк╕в, предмети декоративно-прикладного мистецтва, модел╕ суден, в╕трильник╕в. Одних лише ф╕гурок з фарфору в колекц╕╖ б╕льше чотирьохсот, ст╕льки ж монет ╕з зображеннями риб ╕ рибальсько╖ символ╕ки, близько десятка серв╕з╕в у рибному стил╕. Прим╕ром, столовий наб╕р «Риби» куплено ним у Франц╕╖, чайний «Жуль Верн» ручно╖ роботи – у Чех╕╖. Всього ж колекц╕я нал╕чу╓ близько п’яти тисяч найменувань.
Один виставковий стенд присвячено Чукотц╕. В╕н найдорожчий в експозиц╕╖ не лише тому, що там пройшла значна частина життя, а й за ц╕ною. Статуетки та ╕нш╕ др╕бн╕ вироби виготовлен╕ з використанням дорогоц╕нних метал╕в – золота, ср╕бла, бурштину, а також ╕з к╕сток мамонта, з моржа, кита, г╕рського барана, зуба кашалота.
Великий п╕дб╕р гжел╕, що, за словами М. Куманцова, ╓ в╕зит╕вкою рос╕йського рибальства. Багато вироб╕в цього стилю придбано ним в Астрахан╕, яка йде попереду вс╕х на планет╕ в розвитку рибно╖ галуз╕. П╕д не╖ стил╕зуються тар╕лки, ╓мкост╕ для напо╖в, сувен╕ри. А в Криму, що омива╓ться з ус╕х бок╕в морем, пов’язана з рибами краса знайдена в багатьох археолог╕чних розкопках Ольв╕╖, Пантикапея, Херсонеса, в╕дображена в старовинних монетах.
У Керч╕ на замовлення М. Куманцова м╕сцев╕ майстри виготовили близьку до ╕сторично╖ тар╕лку з фрагментом рибного блюда другого в╕ку до нашо╖ ери. В ╖╖ центр╕ знаходиться заглиблення для рибного соусу. А нин╕ керчанами створю╓ться для колекц╕╖ макет невода.
Через експозиц╕ю, немов в ╕люм╕натор╕, в╕дкрива╓ться зору художн╕й, декоративний ╕ реальний св╕т риби. ╤ Кримський п╕востр╕в займа╓ в ньому свою вагому н╕шу. Споживачам в╕дом╕ Керч, Севастополь, Феодос╕я як м╕ста-виробники рибно╖ продукц╕╖. Лише в Керч╕ нал╕чу╓ться п’ятдесят рибальських суден, п’ять тисяч прац╕вник╕в займаються переробкою риби. Йде ╖╖ розв╕дка в мор╕, ╕ десятки суден в╕д укра╖нського ╤зма╖ла до грузинського Пот╕ спрямовуються на перехоплення хамси. Рибалки з╕ стажем пам’ятають, як на кос╕ ловили знаменит╕ керченськ╕ оселедц╕ з ср╕бним полиском.
Експозиц╕я вченого-╕хт╕олога Михайла Куманцова демонстру╓ красу рибного св╕ту ╕ профес╕╖ моряка, навча╓, як потр╕бно любити ╕ берегти водну фауну, як через фактор рибальства закохатися в Крим. Його ╕нфраструктура дозволя╓ в╕дродити рибну галузь. ╤ якщо в н╕й працюватимуть люди, захоплен╕ морем, воно в╕дкри╓ перед ними сво╖ скарби.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14071

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков