Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ярослав Грицак, ╕сторик, професор Льв╕вського католицького ун╕верситету: УКРА╥НСЬКА НАЦ╤Я В╤ДБУЛАСЯ. НАЙКРАЩИЙ ДОКАЗ – КРАХ «РОС╤ЙСЬКО╥ ВЕСНИ»
Сьогодн╕ в Укра╖н╕ не так багато людей, чи╖ думки так важать для сусп╕льства ╕, саме завдяки...


ДИВЕРС╤Я
Под╕╖ останнього тижня вихлюпнули на наш╕ голови надто багато матер╕алу для серйозних роздум╕в,...


РОЗДОР╤ЖЖЯ "КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤": ЧИ ПОТР╤БНЕ ОКУПОВАНОМУ П╤ВОСТРОВУ УКРА╥НСЬКЕ ВИДАННЯ?
Ки╖вське видання «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вигляда╓ як прив╕т ╕з 70-х рок╕в минулого стол╕ття


ГАЗЕТУ «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗНИЩУ╢ НЕ ОКУПАНТ, А Р╤ДНЕ М╤Н╤СТЕРСТВО
Якщо зайти на ╖хн╕й сайт, можна переконатися, що газета робиться профес╕йно, як╕сно, краще...


ГОВОР╤ТЬ ╤З КРИМОМ!
П╕сля публ╕кац╕╖ результат╕в скандального опитування ВЦ╤ОМ, проведеного в Криму з приводу умов...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 03.10.2014
РЕАН╤МАЦ╤Я РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ДЛЯ ОКРЕМО ВЗЯТИХ КРИМСЬКИХ ТАТАР

«Дик╕сть» – ось перше, що приходило, впевнений, не т╕льки в мою голову п╕сля пов╕домлень про захоплення буд╕вл╕ Меджл╕су ╕ резонуючих з ними новин про увагу кримсько╖ влади до каналу АТR, про обшуки ╕ залякування кримських татар. Днями пов╕домляють про викрадання людей у Б╕лог╕рську. Мустафа Джем╕л╓в говорить про п╕дготовку депортац╕╖ кримських татар. До цього щось под╕бне говорила кримський «прокурор» Поклонська. Дик╕сть.
Але щось ще. За вс╕м цим – б╕льше того, за вс╕╓ю розв’язаною Рос╕╓ю в╕йною в наш╕й кра╖н╕ – в╕дчува╓ться лог╕чн╕сть, сво╓р╕дна зв’язан╕сть мотив╕в ╕ вчинк╕в. Дик╕сть у чистому вигляд╕ – це одиничний акт, система вчинк╕в – це, з дозволу сказати, «культура» – культура як сукупн╕сть ц╕нностей, практик ╕ метод╕в. Практики ╕ методи, як╕ використову╓ Рос╕я в Криму, ц╕лком однаков╕, непоодинок╕ ╕ вза╓мопов’язан╕, так що ми ма╓мо справу саме з таким соб╕ св╕тоглядом ╕ звичними способами реакц╕╖ на св╕т. Справа в тому, що ц╕ реакц╕╖ дуже далек╕ в╕д звичних ╕ зрозум╕лих ╓вропейськ╕й людин╕, ╕ тому викликають у не╖ острах.
Контекст поточних под╕й у Криму досить простий. Кримськ╕ татари, автохтонна нац╕я, що мала свою державу, в переб╕гу двох стол╕ть зазнавала геноциду з боку спочатку Рос╕йсько╖, пот╕м радянсько╖ ╕мпер╕й. П╕сля розпаду СРСР належно╖ постгеноцидно╖ терап╕╖ не проводилося, але базов╕ пол╕тичн╕ права за кримськими татарами збер╕галися. Кримськ╕ татари до 2014 року являли собою розвинену нац╕ю з ╓вропейською пол╕тичною культурою та ефективним самоврядуванням. П╕сля того, як спадко╓миця монарх╕╖ Романових ╕ Радянського Союзу РФ окупувала Крим, одн╕╓ю з основних ╖╖ ц╕лей стало знищення пол╕тично╖ суб’╓ктност╕ кримських татар, аж до погроз ф╕зичного очищення територ╕╖. Лог╕чно, але якось не по-людськи.
Такий погляд, абсолютно безперечний для будь-яко╖ знайомо╖ з ╕стор╕╓ю людини, яка стика╓ться з ╕ншою аргументац╕╓ю, куди б╕льш суперечливою, але п╕дкр╕пленою зал╕зною самовпевнен╕стю – вона стика╓ться з д╕ями рос╕йського чиновника. Потр╕бно в╕дзначити, що н╕якого виразного та оф╕ц╕йного ставлення н╕ до кримських татар, н╕ до ╖хн╕х вимог, н╕ до ╖хн╕х трагед╕й з боку рос╕йсько╖ влади нема╓, ╕ тому його доводиться в╕дновлювати.
У автора статт╕ був такий досв╕д – к╕лька бес╕д у 2012-2013 роках з Генеральним консулом Рос╕╖ в С╕мферопол╕ Володимиром Андре╓вим. Мен╕ тод╕ погляди Андре╓ва здалися дивними ╕ неспод╕вано прим╕тивними для нехай ╕ консульського, але дипломата – хто б м╕г подумати, що ц╕ звича╖ поширяться на весь Крим ╕ вт╕люватимуться куди менш, н╕ж Андре╓в, осв╕ченими людьми.
Андре╓в по╓днував у соб╕ здатн╕сть легко складати складн╕ граматичн╕ конструкц╕╖ ╕ самодурство столичного рев╕зора, який в╕дв╕дав пров╕нц╕ю. Це виглядало кумедно – з апломбом начальника в╕н роздавав повчання кримським м╕л╕ц╕онерам ╕ м╕н╕страм про те, наприклад, як ╖м сл╕д працювати з Меджл╕сом. На тл╕ кримського прем’╓ра Могильова або його заступника Бурлакова, недор╕куватих, але над╕лених реальною владою, в╕н здавався дивним птахом: н╕би й не дурний, але робить дурн╕ заяви. Щире нерозум╕ння Андре╓вим того, що Укра╖на, хоч ╕ з Януковичем, – окрема кра╖на, а в╕н лише посольський чиновник, якраз ╕ збивала з пантелику: це ж очевидн╕сть. Але виявилося, що помилялися вс╕ ми, а не в╕н, ╕ стан рос╕йсько╖ пров╕нц╕╖ для Криму дуже легко в╕дновити.
Наст╕льки ж дивно, як тод╕ здавалося, ставився Андре╓в ╕ до кримських татар: в╕н оголошував Меджл╕с «русофобською», «екстрем╕стською» ╕ на додачу незаре╓строваною орган╕зац╕╓ю, а будь-яку, нехай нав╕ть теоретичну провину Рос╕╖ за депортац╕ю 1944 року в╕дм╕тав на корен╕. Не меншу, якщо не б╕льшу небезпеку представляли для нього ╕ неортодоксальн╕ мусульмани, особливо Х╕зб ут-Тахр╕р. Вс╕ повинн╕ зрозум╕ти, що ╖м удвох в Криму не ужитися – або Генконсул ма╓ залишитися, або прихильники Хал╕фату. Укра╖нська влада ма╓ зробити виб╕р. «Як це так? В╕н серйозно?» Думав я. Словом, в т╕ дн╕ Андре╓в був схожий на м╕н╕атюрного Лаврова, – висловлюючи волю свого кремл╕вського начальства, вони наст╕льки забувають про себе ╕ здоровий глузд, що сприймаються як як╕сь розмовляюч╕ машини – людина в тверезому розум╕ соб╕ такого не дозволя╓.
╤ ось зараз реал╕зу╓ться ця рос╕йська практика: «Кримських татар як нац╕╖ не ╕сну╓, ╖хн╕ л╕дери ╕ орган╕зац╕я поза законом, будь-який прояв кримськотатарсько╖ само╕дентиф╕кац╕╖ ма╓ прис╕катися». Для досягнення цих ц╕лей використовуються прим╕тивн╕ ╕нструменти, переважно силового ╕ карального типу, а також операц╕╖ ╕з заохочення внутр╕шн╕х зрадник╕в.
Як╕ пром╕жн╕ висновки ╕ прогнози можна зробити? Меджл╕с не ╕снуватиме в звичному вигляд╕, а пол╕тична структура кримських татар переформату╓ться в «уряд у вигнанн╕» – на материку, ╕ в неформальн╕, неаф╕шован╕, але гнучк╕ мереж╕ в Криму. Структура Меджл╕су, ╕ ран╕ше багато в чому ор╕╓нтована на захист, а не на просування ╕нтерес╕в, буде сконцентрована саме ╕ т╕льки на захист╕. Структури зам╕щення, р╕зного роду псевдомеджл╕си, гратимуть роль «правильних татар» для кримсько╖ влади та Кремля, але разом з тим ч╕тко промаркують нечисленних провокатор╕в ╕ агент╕в окупант╕в, як╕ зраджують з т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою щирост╕ загальнонац╕ональн╕ ╕нтереси, а то й життя сп╕вв╕тчизник╕в. М╕жнац╕ональн╕ в╕дносини стануть стаб╕льно-конфл╕ктогенними, фонове слов’янське населення в╕дчуватиме до кримських татар у р╕зних пропорц╕ях ╕ в р╕зних еп╕зодах сум╕ш страху, сп╕вчуття, ненавист╕, п╕дтримки, в╕дчуженост╕ ╕ сол╕дарност╕ – але загалом вони вважатимуть себе б╕льш захищеними як представники дом╕нуючо╖ культури. Д╕яльн╕сть автономних мусульманських теч╕й р╕зко скоротиться (що в╕дбулося вже зараз), ╕ мусульманська само╕дентиф╕кац╕я як дом╕нуюча зм╕ниться б╕льш природною в таких умовах етн╕чною та нац╕ональною. Чи буде депортац╕я? Ймов╕рно, але у форм╕ видавлювання кримських татар за Перекоп. Чи будуть нов╕ арешти, обшуки, залякування – так, причому як одна з форм видавлювання.
Дик╕сть? Так, але з╕ сво╓ю, нехай ╕ дикунською лог╕кою. У загальних рисах кримськ╕ татари опинилися в ситуац╕╖, схож╕й на ту, в як╕й вони були до розпаду СРСР. Для них Радянський Союз в╕дродився.

Андр╕й КИРИЛЛОВ,
кримський оглядач

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14035

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков