"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#39 за 26.09.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР
ВЕРЕСЕНЬ
29 1621 р. — був укладений Хотинський догов╕р, за яким Польща зобов’язалася перед Туреччиною утримувати козак╕в в╕д наб╕г╕в на Крим. 1938 р. — засуджено до страти укра╖нського письменника, бандуриста Гната Хоткевича. 1941 р. — нацисти почали знищення людей у Бабиному Яру. Народилися: 1845 р. — ╤ван Карпенко-Карий, укра╖нський письменник, театральний д╕яч, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. 1866 р. — Михайло Грушевський, професор ╕стор╕╖, орган╕затор укра╖нсько╖ науки, пол╕тичний д╕яч ╕ публ╕цист, голова Центрально╖ Ради (1917-1918), академ╕к, автор понад 2000 наукових праць. Помер: 1930 р. — ╤лля Р╓п╕н, визначний художник-реал╕ст укра╖нського походження. Народився у Чугу╓в╕ в Укра╖н╕, походить з родини в╕йськового поселенця. Одним ╕з його предк╕в був укра╖нський козак Р╕па. ╤лля Р╓п╕н залишив багату й р╕зноман╕тну мистецьку спадщину, його ранн╕ розписи церков в Укра╖н╕ знищен╕ п╕д час в╕йни, численн╕ жанров╕, побутов╕ картини, портрети ╕ твори на ╕сторичн╕ теми збер╕гаються в музеях Рос╕╖, Укра╖ни та у приватних колекц╕ях.
30 Всеукра╖нський день б╕бл╕отек. 1614 р. — п╕дписано угоду, якою обмежувалися козацьк╕ права й ре╓строве козацтво зобов’язувалося нести сторожову службу й жити лише в Запор╕жж╕. Народився: 1841 р. — Михайло Драгоманов, громадський дiяч, л╕тературознавець, iсторик, публiцист, фольклорист, економ╕ст, ф╕лософ. Йому належить висл╕в: «Кожна людина, яка п╕шла з Укра╖ни, кожна коп╕йка, потрачена не на укра╖нську справу, кожне слово, сказане не по-укра╖нськи, ╓ розтрата з укра╖нсько╖ скарбниц╕, розтрата, яка при нин╕шн╕х умовах не повернеться н╕зв╕дки».
ЖОВТЕНЬ 1 М╕жнародний день людей похилого в╕ку. М╕жнародний день музики. 1648 p. — п╕д час визвольно╖ в╕йни укра╖нського народу 1648-1654 рок╕в проти Польщ╕ фортецю Кодак захопили козаки на чол╕ з полковником Нестеренком. 1665 р. — Петра Дорошенка обрано Гетьманом Правобережно╖ Укра╖ни. 1727 p. — гетьманом Лiвобережно╖ Укра╖ни обрано Данила Апостола. 1919 p. — зак╕нчилася укра╖нсько-польська в╕йна. 1929 p. — розпочались численн╕ арешти в Укра╖н╕ член╕в вигадано╖ сталiнцями Спiлки визволення Укра╖ни (СВУ), початок масового винищення укра╖нсько╖ iнтелiгенцi╖. 1948 p. — розпочалась експлуатац╕я газопроводу Дашава-Ки╖в завдовжки 513 км.
2 1738 р. — у Переяслав╕ ╢пископ Переяславський Арсент╕й Берло в╕дкрив вищий навчальний заклад — Переяславський колег╕ум. 1918 p. — гетьман Укра╖ни Павло Скоропадський розпочав формування укра╖нсько╖ нац╕онально╖ гвард╕╖. 1990 p. — Революц╕я на гран╕т╕ (або Студентська революц╕я на гран╕т╕) — кампан╕я протестного голодування укра╖нсько╖ радянсько╖ молод╕ 1990 року з вимогами: недопущення п╕дписання нового Союзного договору; перевибор╕в Верховно╖ Ради УРСР на багатопарт╕йн╕й основ╕; проходження в╕йськово╖ служби юнаками-укра╖нцями на територ╕╖ Укра╖ни; нац╕онал╕зац╕╖ майна Компарт╕╖ Укра╖ни та ВЛКСМ; в╕дставки голови Ради М╕н╕стр╕в УРСР. Голодування студент╕в на площ╕ Жовтнево╖ революц╕╖ (тепер╕шн╕й Майдан Незалежност╕) та масов╕ акц╕╖ протест╕в у Ки╓в╕, пров╕дну роль у яких в╕д╕гравали студенти та учн╕ техн╕кум╕в ╕ ПТУ, тривали з 2 жовтня до 17 жовтня 1990 року. Влада змушена була задовольнити вимоги протестувальник╕в. Народилися: 1865 p. — Денис С╕чинський, укра╖нський композитор. 1906 p. — ╤ван Багряний, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, пол╕тичний д╕яч. Зах╕дн╕ досл╕дники творчост╕ ╤вана Багряного в╕дзначали ун╕кальну здатн╕сть письменника до «кошмарного гротеску» — неабиякого гумору серед в╕дчаю, оптим╕зму серед трагед╕╖ в глух╕й в╕йн╕, що проводиться на величезних просторах ╓враз╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Юзеф Лободовський твердить, що «Сад Гетсиманський» перевищу╓ силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з ╕ншого ж боку, — ╓ виразним св╕дченням глибокого гуман╕зму автора, що на самому дн╕ пекла зум╕в побачити людськ╕ прикмети нав╕ть у найозв╕р╕л╕ших ос╕бняк╕в. 1943 p. — Богдан Стельмах, укра╖нський поет. Його в╕рш╕ «Перший сн╕г», «Пшеничне перевесло», «Колиска в╕тру», «Запроси мене у сни», «Т╕льки раз цв╕те любов» з музикою ╤васюка й Б╕лоз╕ра стали загальнонац╕ональними шлягерами.
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14029
|