Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 26.09.2014
ЧИСТО КОНКРЕТНА РОС╤ЙСЬКА ДЕРЖАВН╤СТЬ, В НАТУР╤

За що ж нам «брат» такий?

Я давно не дивлюся рос╕йське телебачення, т╕льки з потреби, виключно в досл╕дницьких ц╕лях. Десь у середин╕ 90-х рок╕в раптом виявив, що на зм╕ну вождю св╕тового пролетар╕ату ╕ дорогому Леон╕ду ╤лл╕чу на екранах телев╕зор╕в з’явилися ╕нш╕ ф╕льми – про «бригади», «мент╕в», «брат за брата», «реальних пацан╕в» та ╕нший ширвжиток, в якому блатного ╕ крим╕нального жаргону виявилося б╕льше, н╕ж мови Пушк╕на ╕ Досто╓вського, якою в Рос╕╖, як ╕ ран╕ше, намагаються хвалитися. Рос╕я м╕цно ╕ надовго впадала в крим╕нальний романтизм – у пол╕тиц╕, економ╕ц╕, культур╕. Бути блатним, який вм╕╓ ботать по фен╕, виявилося не просто при╓мно, а й необх╕дно.
Остання под╕я – взагал╕ надзвичайна, якби вона в╕дбулася в нормальн╕й кра╖н╕. «Михась» отримав в╕д Пут╕на ╕менний годинник «Президент». Пут╕н – це президент РФ, «Михась» – крим╕нальний авторитет Серг╕й Михайлов, один ╕з засновник╕в Сонцевського ОЗУ, який сид╕в ще в СРСР, а пот╕м неодноразово затримувався то в Чех╕╖, то в Швейцар╕╖. Зараз «Михась» — легал╕зований кандидат юридичних наук (!), професор. Там же поруч «Тайванчик», Ал╕мжан Тохтахунов, який зараз назива╓ себе «меценатом», друг уже пок╕йного «Япончика», В’ячеслава ╤вань-кова, який, у свою чергу, був у друзях теж вже пок╕йного «Д╕да Хасана» (Аслана Усояна). Якщо простежити дружн╕ стосунки авторитет╕в, то там ╕ Йосип Кобзон, ╕ багато ╕нших в╕домих рос╕ян. До реч╕, на похорон╕ «Япончика» несли державний рос╕йський прапор.
П╕сля розпаду СРСР крим╕нальний св╕т «розцв╕в» ╕ легал╕зувався. Перебудова, ╕н╕ц╕йована КПРС, була сприйнята крим╕нальним св╕том як кер╕вництво до д╕╖, ╕ ще наприк╕нц╕ 80-х рок╕в з’явилися перш╕ орган╕зован╕ злочинн╕ угруповання (ОЗУ): кр╕м «сонцевських», з’явилися «кемеровськ╕», «кунцевськ╕», «под╕льськ╕», «одинцовськ╕», «таганськ╕», «люберецьк╕», «довгопрудненськ╕» ╕ «в╕дновськ╕». На пострадянських просторах крим╕нал, у вигляд╕ «злод╕╖в у закон╕», як╕ жили за поняттями, почав перетворюватися на респектабельну частину сусп╕льства з розгалуженою мережею ф╕л╕й ╕ в╕дд╕лень. З╕ зникненням «зал╕зно╖ зав╕си» крим╕нал став ╕нтернац╕ональним ╕ в раз╕ розборок авторитети на якийсь час зникали, гублячись в ╓вропейських кра╖нах. Як ╕ в СРСР, коли КДБ контролювало крим╕нальне сп╕втовариство, правонаступницею стало ФСБ, т╕сно спл╕таючись з ОЗУ, надаючи вза╓мн╕ послуги одне одному. Як ╕ КДБ, який, у свою чергу, в пер╕од створення НК ╕ ОДПУ переймав досв╕д царсько╖ охранки, що мала сво╖ п╕дходи й ╕нтереси до крим╕нального сп╕втовариства.
До створення радянсько╖ влади крим╕нал теж мав безпосередню участь. Чи було це р╕шення сход╕в або персональна воля авторитет╕в, але серед видатних революц╕онер╕в з крим╕нального св╕ту був командарм Григор╕й Котовський. Нав╕ть один з найб╕льш шанованих злод╕╖в у закон╕ М╕шка Япончик (Мойсей В╕нницький) з рад╕стю брав участь у революц╕╖. Академ╕к Володимир Вернадський, на чию честь названий московський проспект ╕ кримський ун╕верситет, писав у 1920 роц╕ в сво╓му щоденнику: «Спостер╕гаючи сучасне життя розвалу, диву╓шся одн╕й явн╕й аномал╕╖. На поверхн╕, у влад╕ ╕ на чол╕ ос╕б д╕ючих, як╕ начебто дають тон, – не найкращ╕, а найг╕рш╕. Вс╕ злод╕╖, граб╕жники, вбивц╕ ╕ злочинн╕ елементи в ус╕х теч╕ях виступили на поверхню. Вони розбавили ╕деолог╕в та ╕дейних д╕яч╕в. Це особливо яскраво познача╓ться в б╕льшовицькому табор╕ й лад╕ – але те саме ми спостер╕га╓мо ╕ в кол╕ добровольц╕в ╕ прилеглого до них оточення. ╤ тут губляться ╕дейн╕, чесн╕ люди. Життя висунуло на поверхню з╕псований, гнилий шлак, ╕ в╕н тягне за собою середню масу».
Лен╕н прекрасно знав сво╓ оточення, але в порив╕ боротьби «за справедлив╕сть» застосовував т╕ ж методи крим╕нального св╕ту. До 1917 року в╕н багато писав про демократ╕ю ╕ права, про законн╕сть ╕ кв╕тучу державу, але, прийшовши до влади, наказував вбивати ╕ грабувати. 5 вересня 1918 року Лен╕н п╕дписав декрет «Про червоний терор», зг╕дно з яким поза законом були оголошен╕ дворяни, пом╕щики, оф╕цери, священики, куркул╕, козаки, вчен╕ ╕ промисловц╕. Майбутн╕ б╕льшовики ╕ до революц╕╖ не гребували терором – у пер╕од з 1901 до 1911 року жертвами революц╕йного терору стало близько 17 тисяч людей. П╕сля революц╕╖ терор став державною пол╕тикою. 13 червня 1918 року був ухвалений декрет про в╕дновлення смертно╖ кари, загалом за вироками революц╕йних трибунал╕в ╕ позасудових зас╕дань НК в 1917-1922 роках були розстр╕лян╕ 140 тисяч ос╕б.
Найближчий соратник Лен╕на, в╕домий сво╖ми дореволюц╕йними пограбуваннями, Йосип Стал╕н, став в╕рним продовжувачем справи вождя. При ньому терор перетворив-ся з необх╕дност╕ захисту революц╕╖, як писав Лен╕н, на державну пол╕тику. Неосв╕чений вождь № 2 патолог╕чно боявся оточення, ╕нтел╕генц╕╖ та оф╕цер╕в, як╕ здобули осв╕ту в царськ╕ часи. При Стал╕н╕ радянська влада перетворилася на величезну крим╕нальну територ╕ю, на як╕й справжн╕й крим╕нал почувався незатишно ╕ йшов на змову з владою, особливо в п╕сляво╓нн╕ роки, коли р╕вень злочинност╕ зр╕с до неймов╕рних розм╕р╕в, а «зсучен╕» стали опорою Кремля. Крим╕нальники допомагали наглядачам роз-биратися з пол╕тичними в ГУЛАГу та на ╕нших зонах.
Розкв╕т крим╕нального св╕ту припада╓ на пер╕од Леон╕да Брежн╓ва. Тод╕ став розширюватися ╕ оновлюватися св╕т авторитет╕в, з’явилося багато коронованих «злод╕╖в у закон╕». КДБ впроваджував сво╖х агент╕в у цей, здавалося б, закритий св╕т, не т╕льки контролюючи, а й керуючи ним. З розвалом СРСР вони стали в нагод╕, – порушуючи злод╕йський закон, активно стали брати участь у пол╕тичному житт╕, особливо, коли справа доходила до збройних конфл╕кт╕в ╕ во╓н. Практично в кожн╕й сепаратистськ╕й в╕йн╕ в той чи ╕нший спос╕б брали участь авторитети, а в Таджикистан╕ пророс╕йським Народним фронтом ╕ зовс╕м керував Сангак Сафаров, рецидив╕ст з ш╕стьма терм╕нами 23 рок╕в в╕дсидки. Так було в Абхаз╕╖, так було ╕ в Карабаху.
П╕сля розпаду СРСР одночасно з╕ словами Бориса ╢льцина про буд╕вництво «ново╖, демократично╖ Рос╕╖» на вулиц╕ вийшли «чер-вон╕ п╕джаки» ╕ понеслася стр╕льба, встановлення нових порядк╕в усередин╕ кра╖ни, на яку ╕з Заходу дивилися з╕ здриганням. Слово «демократ╕я» стало новим прикриттям для ОЗУ. Найб╕льше на Урал╕ ОЗУ «Уралмаш» допомагало губернатору Едуарду Росселю переобиратися на новий терм╕н, ним же був створений «Рух роб╕тник╕в на п╕дтримку Бориса ╢льцина», а в 1999 роц╕ ОЗУ ре╓стру╓ться як пол╕тичний рух ГПС «Уралмаш». Нарешт╕, голова «Уралмашу» Олександр Хабаров у 2002 роц╕ з великим в╕дривом перемага╓ на виборах ╕ ста╓ депутатом ╢катеринбурзько╖ м╕сько╖ думи.
Якщо писати книгу про ╕стор╕ю крим╕нального св╕ту ╕ його вза╓мини з владою, починаючи з Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, то вийде багатотомник, що м╕г би конкурувати з ╕стор╕╓ю КПРС. За великим рахунком, це одне ╕ те саме, оск╕льки крим╕нальний св╕т хоча й жив за поняттями, а радянська влада жила н╕бито за законами, як╕ насправд╕ були теж поняттями. Тепер, у пут╕нськ╕й Рос╕╖, це — один св╕т, який живе за поняттями, незважаючи на ╕снування Конституц╕╖, Державно╖ думи ╕ президента. Одного разу вимовлений висл╕в «мочити в сортир╕» виявився не просто цитатою з крим╕нального лексикону, а установкою до д╕╖. Зв╕дти ╕ «замучитеся пилюку ковтати», ╕ багато ╕нших фраз рос╕йського президента. Вт╕м, як ╕ наступн╕ д╕╖.
Зараз «феня» Пут╕на вже мало кого хвилю╓ – в╕н створив новий рос╕йський св╕т, коли жаргон несеться з екран╕в рос╕йського телебачення чи не щохвилини. Численн╕ сер╕али з╕ стр╕ляниною, вбивствами ╕ «добрими злочинцями» давно стали частиною життя рос╕ян. Ними пишаються, ╖х насл╕дують. Рос╕йське сусп╕льство практично н╕чим не в╕др╕зня╓ться в╕д радянського: Стал╕н кого хот╕в, того саджав ╕ розстр╕лював, Пут╕н – не в╕дста╓. Стал╕н змусив радянський народ його любити, те саме зробив Пут╕н. Стал╕н любив воювати, не завжди вдало, зате з великим задоволенням, ╕ Пут╕н – теж. «Зал╕зна зав╕са» була створена Лен╕ним у 1919 роц╕, але в 90-х роках за невеликий пер╕од у дев’ять рок╕в виявилася неприйнятною для Рос╕╖, ╕ Пут╕н ╖╖ зараз усп╕шно в╕дновив. Тому не дивуйтеся агресивност╕ рос╕ян ╕ 87-ми в╕дсоткам населення, що п╕дтриму╓ Пут╕на, – це стара рос╕йська традиц╕я, яка до демократ╕╖ не ма╓ жодного в╕дношення.
Рос╕я завжди була зоною суворого режиму, будь-яка спроба вийти на волю оберта╓ться вчиненням чергового злочину ╕ поверненням за колючий др╕т. Борис ╢льцин теж красиво говорив про «свободу ╕ демократ╕ю», поки не почав Чеченську в╕йну. На тому спроба Рос╕╖ стати нормальною кра╖ною зак╕нчилася. Ус╕ подальш╕ роки лише короткий час до появи наступного наглядача. ╤ в╕н у 2000 роц╕ з’явився – ╕з зрозум╕лим для рос╕ян жаргоном, репрес╕ями, в╕йнами та неск╕нченними злочинами.
Одного разу, ще в юнацтв╕, опинившись у гостях у номенклатурн╕й с╕м’╖ полковника м╕л╕ц╕╖, я раптом почув в╕д нього, який об╕ймав високу посаду заступника начальника обласно╖ м╕л╕ц╕╖, тост: «Давайте вип’╓мо за радянську владу, що дозволя╓ в╕льно жити ╕ в╕льно красти». Почуте 40 рок╕в тому навряд чи можна назвати арх╕вною фразою, вона жива дос╕, оск╕льки ╓ не «крилатою фразою», а ментальною установкою на вс╕ часи.

Олег ПАНФ╤ЛОВ,
професор Державного ун╕верситету ╤л╕╖ (Груз╕я), засновник ╕ директор московського Центру екстремально╖ журнал╕стики (2000-2010)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14013

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков