Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2014 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 19.09.2014
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Степан РУДАНСЬКИЙ

Видатний укра╖нський поет, л╕кар за фахом Степан Руданський (1834-1873) залишив п╕сля себе багату л╕тературну спадщину: балади, л╕ричн╕ в╕рш╕, поеми, казки, байки, переклади, зокрема «Слова о полку ╤горев╕м», популярну п╕сню «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну». Та найвизначн╕ший доробок поета — сатирично-гумористичн╕ сп╕вомовки, коротеньк╕, здеб╕льшого на три-чотири строфи в╕рш╕, прибран╕ в легку коломийкову форму. Ними захоплюються ╕ доросл╕, ╕ д╕ти. Подекуди ц╕ твори сприймаються як народн╕, про ╕снування автора н╕хто й не здогадувався. Завдяки гумору, запозиченому в народних см╕ховинках, анекдотах, сп╕вомовки стали близькими д╕тям.
Гуман╕зм ╕ любов письменника до простих людей-труд╕вник╕в яскраво виявилася п╕д час еп╕дем╕╖ холери, що вибухнула в Криму 1872 року. Саме тод╕ в╕н як карантинний л╕кар, рятуючи життя хворим, сам тяжко захвор╕в на холеру ╕ 23 кв╕тня 1873 року помер. Поховано поета в м╕ст╕ Ялта. А в с╕чн╕ цього року минуло 180 рок╕в в╕д дня його народження.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ, учитель, письменник
с. Пруди, Сов╓тський район в Криму


ВОВКИ

«Чого, брате, так зб╕л╕в?
Що з тобою сталось?»
— Ах, за мною
через став
Аж сто вовк╕в гналось!
«Бог з тобою...
Сто вовк╕в!..
Та б село почуло...»
— Та в╕рно пак ╕ не сто,
А п’ятдесят було.
«Та й п’ятдесят
диво в нас...
Де б ╖х ст╕льки взялось?»
— Ну, ╤ванцю! Нехай так,
Але десять гналось.
«Та ╕ десять не було!
Знать, один усього?»
— А як один?
Аби вовк!
Страшно ╕ одного...
«А може, то ╕ не вовк?»
— А що ж то ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.

1859

ЛИСТ

╥ден д╕дич мав у школах
Кохану дитину,
Ото раз до не╖ й пише:
«Милий ти м╕й сину!
Як ти здоров — слава Богу,
А як добре вчишся,
То не в╕зьме тебе д╕дько,
Про то не журися.
Моя ж╕нка, твоя мати,
Без в╕дома мого
Посила╓ на гор╕хи
Тоб╕ золотого.
А я тоб╕ посилаю
Стар╕ ногавиц╕,
Зроби соб╕ жупанину,
З рештк╕в — рукавиц╕.
Та учися, милий сину,
Добре та багато,
Бо ти дурнем зостанешся,
А я — тво╖м татом!»

1 мар[та 1859]

ЖАЛ╤БНИЙ ДЯК

Щойно в церкв╕ коли дяк
«╤же» засп╕ва╓,
Б╕дна баба у кутку
Мало не вмл╕ва╓.
Аж завважив те╓ дяк,
До не╖ забрався.
«Чого плачете ви так?» —
Стару запитався.
«Як не плакати мен╕, —
Стара баба каже, —
Коли мене голос ваш
Аж за серце в’яже!
Так колись моя коза
На льоду кричала,
Як там ╖╖ зв╕рина,
Б╕дну, розривала».

12 мая 1859

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ

Чи в Ки╓в╕, чи в Полтав╕,
Чи в сам╕й столиц╕
З мазницею мужик ходить
Помежи крамниц╕…
У крамницях, куди глянеш,
Ср╕блом-злотом ся╓,
Мужиков╕ то й байдуже:
В╕н дьогтю пита╓.
Реготять купц╕ дурн╕╖,
А в╕н т╕льки сплюне
Та й до друго╖ крамниц╕,
Багатшо╖, суне.
У десят╕╖ крамниц╕
Два купц╕ сид╕ло…
╤ в десяту мужик двер╕
В╕дхиля╓ см╕ло:
«Добридень вам,
добр╕ люди!»
Та й зачав питати,
Чи нема у них принаймн╕
Дьогтю де продати.
«Н╓ту, н╓ту! — купц╕ кажуть
Та й, шельми, см╕ються: —
Зд╓сь н╓ дьоготь —
 тольк╕ дурн╕
Адн╕ продаються!»
А чумак ╖м: «То н╕вроку ж,
Добре торгувалось,
Що йно два вас
 таких гарних
На продаж осталось».

29 окт 1857

БАБА В ЦЕРКВ╤

Прийшла в церкву
 стара баба,
Св╕чок накупила,
Де була яка ╕кона,
Всюди пол╕пила.

╤ще пара оста╓ться,
Де ╖х прил╕пити?..
«Ага! — каже, — пошукаю
Святого Микити!»

Найшла баба ╕ Микиту —
Святий чорта ц╕пить!..
Баба ╖дну йому ставить,
Другу чорту л╕пить…

Видять люди
 й розважають,
Щоби не л╕пила.
Що ти, бабо, — кажуть, —
 робиш?
Та ж то вража сила!..»

Але баба обернулась:
«Не суд╕те, люди!
Н╕хто того не в╕да╓,
Де по смерт╕ буде…

Чи у неб╕, чи у пекл╕
Скажуть в╕кувати;
Треба всюди, добр╕ люди,
Приятеля мати»

18 апреля 1858


ПРОБА ПЕРА

В╤ДЛУННЯ ОСЕН╤

Про що шепоче листя восени?
Про що говорить дощик швидкоплинний?
Чому курличуть в неб╕ журавл╕?
Хто в ц╕й крас╕ захоплююч╕й винен?
Не ос╕нь, не зима ╕ не весна,
Це ос╕нь-чар╕вниця зав╕тала!
Похмуре небо, в╕тер завива,
Одна пташина в неб╕ заблукала.
Навчитись треба ц╕нувати кожну мить:
╤ в л╕тн╕й день, ╕ в темну н╕ч зими.
Природа нам да╓ сво╓ багатство,
╤ ми його повинн╕ зберегти!

Д╕нара ╤БРАГ╤МОВА,
учениця 9 класу Нижньог╕рсько╖ ЗОШ № 2

ВЖЕ НЕ Л╤ТО...

Рожев╕ють на заход╕ хмари.
Щедре сонце ляга╓ вже спать,
╤ туман╕в веч╕рн╕ отари
Обступили густу с╕ножать.
Вже не л╕то,
але ще й не ос╕нь.
Ще земля н╕жно пахне
 теплом.
Та птахи у сумн╕м стоголосс╕
Нам прощально махають
 крилом.
У саду пломен╕╓ жоржина.
Павутиночку в╕тер гойда.
╤ протоптана в травах
 стежина
З серпня в вересень
 вже поверта.

Ольга ПАВЛЕНКО
с. Телепине Кам’янського
району на Черкащин╕


ОС╤НН╢

Сиво╖ осен╕
Коси розплетен╕
Впали дощем.
В г╕лл╕ заплутались,
В╕тер розч╕су╓
╥х греб╕нцем.
Листя багряне╓
Ковдрою теплою
Землю вкрива.

╤ шелестять,
Опадають листочками
В╕рш╕в слова...

Карина КАТРУК,
учениця 6 класу Сонячнодолинсько╖ ЗОШ
Судак, Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2014 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13987

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков