"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2014 > Тема "Резонанс"
#38 за 19.09.2014
В╤Д «КРИМСЬКО╥ ВЕСНИ» — ДО РОС╤ЙСЬКО╥ С╤РО╥ ОСЕН╤
«Покращення» по-кримськи
«Не треба лукавити, це — наша в╕йна!» — так заявив на одному з телев╕з╕йних шоу од╕озний рос╕йський письменник Едуард Лимонов. ╤ в такий спос╕б розц╕ню╓ под╕╖ на Донбас╕ не т╕льки в╕н. «Ми» — говорять про так званих ополченц╕в й ╕нш╕ в╕дом╕ в Рос╕╖ люди, а «вони» — це Нац╕ональна гвард╕я, вороги. Хоча саме в Укра╖н╕ родинне кор╕ння багатьох ╕з тих, хто невтомно паплюжить ╖╖. Там «мала батьк╕вщина» ╕ агресивного Володимира Жириновського, в╕д чого у сво╖х оц╕нках в╕н не ста╓ стриман╕шим. А рос╕йськ╕ пол╕ттехнологи пом╕ж тим народили новий теоретичний посил для тих, хто прерогативу власного мислення делегу╓ ╕ншим. Цього разу, у зв’язку ╕з пом’якшенням конфл╕кту (адже вступило в д╕ю перемир’я), вони розд╕лили укра╖нц╕в на «парт╕ю миру» ╕ «парт╕ю в╕йни». Вже п╕д рукою ╕ статистичн╕ дан╕: за мир висловилося б╕льше половини опитаних. Але на чому ма╓ ╜рунтуватися цей мир, н╕хто не береться уточнювати. Достатньо ╕ того, що слово «мир», особливо для старших людей, родини яких безпосередньо зачепила Велика В╕тчизняна в╕йна, священне. Хоча ╕ п╕д час в╕йни минулого стол╕ття теж ╕снував вар╕ант збереження миру. Варто було лише прийняти умови фашистських загарбник╕в ╕ не чинити спротиву, добров╕льно в╕ддавши свою долю в чуж╕ руки. Те ж саме пропону╓ться сьогодн╕ ╕ Рос╕╓ю, яка, окр╕м сво╖х власних геопол╕тичних заз╕хань, готова п╕дтримати ╕ сус╕дн╕ кра╖ни, так╕, як Польща, котр╕, на думку рос╕ян, мають п╕дстави взяти участь в розшматуванн╕ Укра╖ни. ╤ все це повинно в╕дбутися п╕д впливом наркотично╖ д╕╖, пов’язано╖ з╕ словом «мир». А для початку Укра╖на мусить змиритися ╕з втратою Донбасу, як змирилася з втратою Криму. До реч╕, якщо укра╖нц╕ ще й дос╕ не визначилися з╕ сво╓ю нац╕ональною ╕де╓ю, то для рос╕ян все зрозум╕ло: це «захист сво╖х нац╕ональних ╕нтерес╕в у будь-як╕й точц╕ св╕ту». Ось т╕льки не зрозум╕ло, чому ц╕ ╕нтереси поширюються на увесь св╕т, а не обмежуються сво╓ю власною територ╕╓ю. Про ╖хн╕й характер можна зробити висновок ╕з з╕знання рос╕йських пол╕тик╕в: у св╕т╕ Рос╕ю н╕коли не любили, починаючи ╕з давн╕х дорадянських час╕в. Ось ╕ цими днями не в╕д велико╖ любов╕ було прийнято черговий пакет санкц╕й, спрямованих проти енергоп╕дпри╓мств, в╕йськового комплексу, банк╕всько╖ сфери та конкретних ос╕б. Не буду вдаватися до перед╕стор╕╖ цих под╕й. Нагадаю лише, що попередн╕ санкц╕╖ оф╕ц╕йна Рос╕я зустр╕чала з неабияким показушним ентуз╕азмом. Т╕, хто особисто потрапив до списку покараних, заявляли, що мають це за особливу честь ╕ не зазнають в╕д санкц╕й жодно╖ шкоди. Так само оптим╕стично «ставилися» до обмежень ╕ ц╕л╕ галуз╕ господарства. Натом╕сть проливалися сльози сп╕вчуття на адресу тих кра╖н, з якими в Рос╕╖ ╕снували торговельн╕ угоди ╕ як╕ тепер мусили п╕дшуковувати ╕нш╕ ринки збуту. За рос╕йською верс╕╓ю, це мало спричинити ледь не крах вс╕╓╖ ╖хньо╖ економ╕ки ╕ знову повернути ╢вропу до стану рецес╕╖. А для Рос╕╖ все – як з гуски вода, хоча вона зазна╓ реально╖ шкоди в ст╕льки раз╕в б╕льшо╖, н╕ж кожна окрема кра╖на з тих, що при╓дналися до санкц╕й. Мало того, Рос╕я одразу ж вир╕шила помститися, заборонивши, в свою чергу, вв╕з ╕з цих кра╖н велико╖ групи товар╕в, аби «розорити» ╖х остаточно. А сво╓му народов╕ пооб╕цяла, що в╕дтепер його годуватимуть м’ясом, рибою та ╕ншими продуктами так╕ кра╖ни, як Уругвай, Парагвай та Чил╕, про ╕снування яких ╕ чув не кожен. А ще – П╕вденна Африка, попри те, що й сама голоду╓. Недарма ж саме з тих кра╖в родом СН╤Д, а тепер ще й лихоманка Ебола. У всякому раз╕, рос╕йський уряд присягнувся зберегти ╕ продуктовий асортимент, ╕ обсяг, ╕ нав╕ть ц╕ни, хоча пливти доведеться яловичин╕ не один тиждень морями та океанами. Але самостворена проблема, як завжди, подавалася в блискуч╕й обгортц╕, мовляв, усе це лише посприя╓ актив╕зац╕╖ в╕тчизняного виробника. Але хоча ще не встигла оф╕ц╕йна Рос╕я нат╕шитися з приводу тако╖ вдало╖ в╕дс╕ч╕ сво╖м ворогам, а ╖╖ громадяни вже почали турбуватися з приводу зростання ц╕н. ╤ п╕д час опитування присутн╕х на одному з телев╕з╕йних шоу 35% виявили небажання затягувати паски нав╕ть ради перемоги на Донбас╕. Проте б╕льш╕сть, звичайно ж, тримала сво╖ сокровенн╕ думки при соб╕. Люди знають: пливти проти теч╕╖ в Рос╕╖ небезпечно, як н╕де. Нав╕ть ведучий найреакц╕йн╕шого телеканалу «Рос╕я-24» якось з╕знався: не люблять у них критику. Це — у зв’язку з╕ зв╕льненням ╕з роботи ви-сокопосадовця, що висловився проти подальшого замороження виплат, як╕ назбиралися на рахунках накопичувального Пенс╕йного фонду. Не погодитися з такою пропозиц╕╓ю насм╕лився в╕н один, ╕ вищий ешелон одразу ж здихався в╕д в╕дчайдуха. А пригадаймо «Марш м╕льйон╕в», спрямований проти «самого» президента. Де т╕ м╕льйони сьогодн╕? У всякому раз╕, ╖хн╕ л╕дери отримали по 4,5 року ув’язнення. У св╕тл╕ поголовного, прямо таки радянського однодумства абсолютно непом╕тними пройшли й вибори у держструктури. Не було н╕ аг╕татор╕в, н╕ дов╕рених ос╕б, не запрошували людей на зустр╕ч╕ ╕з кандидатами в депутати й машини з гучномовцями. А ╕з газет, що роздавали в людних м╕сцях, можна було зрозум╕ти т╕льки те, що конкуренц╕я створю╓ться практично лише навколо ф╕гури президента: кожна парт╕я намага╓ться довести свою близьк╕сть до нього, вбачаючи в цьому найб╕льший шанс на усп╕х. Не стали винятком ╕ природн╕ антагон╕сти ол╕гарх╕в – комун╕сти. Реклама Геннад╕я Зюганова побудована на цитатах ╕з Володимира Пут╕на щодо КПРФ та ╖╖ л╕дера. ╤ не б╕да, що циту╓ться особистий лист в╕тального характеру, де, як ╕ про пок╕йник╕в, або добре, або н╕як, головне, що там ╓ слова: «Вас знают как авторитетного деятеля, принципиального и энергичного человека» та ╖м под╕бн╕. А ще Геннад╕й Зюганов хвалиться, що президент назвав його пол╕тиком № 2, зв╕сно, п╕сля себе. Але л╕дерам не вс╕х парт╕й ╓ що процитувати ╕з пол╕тично╖ «класики». Вони здеб╕льшого будують св╕й п╕ар на заперечн╕й близькост╕ В. Пут╕на до парт╕╖ «Единая Россия» ╕ дають зрозум╕ти, що з таким же правом могли б назвати свою парт╕ю президентською. Реально ж критикувати насм╕люються лише Парт╕ю рег╕он╕в – здобуток ╕ншо╖ держави, рикошетом вдаряючи ╕ по «Единой России», яка «взяла в полон» найб╕льшу к╕льк╕сть учорашн╕х рег╕онал╕в (хоча кандидати в депутати в╕д не╖ називають себе «командою переможц╕в»). Не варто суперечити: «переможц╕» ╕ д╕йсно попрацювали на славу. Т╕льки за два перш╕ роки перебування при влад╕ «донецьких» промислов╕сть в Криму впала на 41%, науков╕ досл╕дження ╕ розробки – на 61%, профес╕йна, наукова ╕ техн╕чна д╕яльн╕сть – на 82%, осв╕та – на 34%; обсяги промислово╖ продукц╕╖ знизилися теж сутт╓во: виготовлення сир╕в – на 66%, сок╕в – на 39%, яловичини стало менше на 40%, ╕ це лише незначна частина втрат. Сьогодн╕ рег╕онали в Укра╖н╕ на меж╕ зникнення – набрали лише 2% голос╕в на свою п╕дтримку, вони нав╕ть в╕дмовилися в╕д участ╕ у виборах до Верховно╖ Ради Укра╖ни. А в Криму ц╕ «висококласн╕» фах╕вц╕ ╕ «чесн╕» люди благополучно пройшли в кримськ╕ державн╕ структури п╕д новими прапорами. Як св╕дчать попередн╕ п╕дсумки голосування, окр╕м представник╕в парт╕╖ Жириновського та «╓динорос╕в», там б╕льше не буде н╕кого. До реч╕, оч╕льником ЛДПР у Криму виступа╓ наш м╕сцевий «жириновський» – Серг╕й Шувайников, який ╕ надал╕ добре уживатиметься ╕з командою Аксьонова ╕ Константинова. ╤ н╕яко╖ тоб╕ опозиц╕╖! Нав╕ть натяку. Вс╕ з ус╕м згодн╕ ╕ щаслив╕. Х╕ба що бабус╕ сновигають м╕стом у пошуках аптек, про як╕ розпов╕дають по телев╕зору, де л╕ки коштують коп╕йки. Та чомусь ╖х не знаходять. Деф╕цит молочно╖ продукц╕╖, ввезення яко╖ ╕з Укра╖ни заборонила Рос╕я, ще можна пережити, а ось низька як╕сть рос╕йських продукт╕в — не тимчасова. Це стосу╓ться сир╕в, рибних та м’ясних консерв╕в. А зав╕тайте на б╕ржу прац╕ – там на кожне робоче м╕сце сотня претендент╕в. Звичайно, переважно на бюджетне, де оплата гаранту╓ться рос╕йськими стандартами ╕ в╕др╕зня╓ться б╕льш як уп’ятеро в╕д зарплати людей, зад╕яних в ╕нших сферах. Там укра╖нську тисячу гривень просто механ╕чно помножили на три. «Тихше, тихше, — затуляла рота одна ж╕нка ╕нш╕й в магазин╕, — назад уже нема╓ вороття». Спада╓ ейфор╕я з приводу при╓днання Криму ╕ в Рос╕╖. П╕д час серпневого опитування «Левада-центром» к╕льк╕сть тих, хто «в╕дчува╓ рад╕сть» з цього приводу, зменшилася за чотири м╕сяц╕ з 23 до 16 в╕дсотк╕в, ╕ вже не 47, а лише 40 в╕дсотк╕в опитаних схвалюють це р╕шення рос╕йського уряду взагал╕. Як бачимо, на п╕востров╕ н╕жно охрещена м╕сцевим пол╕тичним бомондом «кримська весна» законом╕рно ста╓ «кримською ос╕нню», а рос╕яни дедал╕ менше бажають з╕гр╕вати теплом сво╖х сердець та ╕ншими ресурсами новоспечених сп╕вв╕тчизник╕в. Бо штучно нав’язана ╖м урядом нац╕ональна ╕дея не т╕льки не зб╕га╓ться з «гаманцевими» ╕нтересами, але й з ╕деалами чест╕, добра та справедливост╕, як╕ ще не померли в серцях кращих ╕з рос╕ян.
Тамара СОЛОВЕЙ
А ЩЕ Ж НЕ ЗИМА...
У Криму спостер╕га╓ться деф╕цит з окремих груп товар╕в. Про це заявила нелег╕тимний «м╕н╕стр» економ╕чного розвитку окупованого Рос╕╓ю Криму Св╕т-лана Верба, передають «Новини Криму». «Спостер╕га╓ться певний деф╕цит з окремих груп товар╕в, пов’язаний з просто╓м транспорту на сухопутних кордонах на п╕вноч╕ п╕вострова. Сьогодн╕ черга на Чонгар╕ склада╓ 12 к╕лометр╕в, в Армянську — 14 к╕лометр╕в, простоюють машини по 3 дн╕», — пов╕домила вона. За ╖╖ словами, робота «зеленого коридору» для швидкопсувних продукт╕в призупинилася. «Також надходили зауваження в╕д торгових мереж щодо затримки (доставки продукц╕╖ - ред.) на переправ╕ з Новорос╕йська», — зазначила Верба. Значного зростання ц╕н, а також повно╖ в╕дсутност╕ яких-небудь товар╕в нелег╕тимне м╕н╕стерство економ╕ки не побачило.
ТИМ ЧАСОМ...
У с╕чн╕-серпн╕ цього року в окупованому Криму заф╕ксовано зростання ц╕н на продукти харчування, алкоголь ╕ сигарети, послуги та про╖зд у транспорт╕. За даними Служби статистики Криму, ц╕ни на продукти харчування зросли на 28,9%. Найб╕льше зростання ц╕н заф╕ксоване на фрукти — на 50,8%, м’ясо — 43,5%, безалкогольн╕ напо╖ — 33,6%, цукор, джем, мед, шоколад ╕ цукерки — 32,3%, хл╕бобулочн╕ вироби ╕ крупи — 26,8%, рибу ╕ морепродукти — на 24,8%. Ол╕я та жири подорожчали на 20,7%, молочн╕ вироби, сир ╕ яйця — на 16,3%. Водночас ц╕ни на овоч╕ знизилися на 8,1%. Ц╕ни на алкогольн╕ напо╖ та тютюнов╕ вироби зросли на 40,5%. Варт╕сть послуг готел╕в, кафе ╕ ресторан╕в зб╕льшилася на 23%. Тарифи на транспорт загалом зросли на 18,4%, ц╕ни на предмети домашнього вжитку, побутову техн╕ку ╕ товари повсякденного догляду за будинком — на 16,9%, житлов╕ послуги, воду, електроенерг╕ю, газ та ╕нш╕ види палива — на 16,4%. Варт╕сть послуг охорони здоров’я стала дорожчою на 14,9%, послуг з орган╕зац╕╖ в╕дпочинку та культурних заход╕в — на 14,5%. Послуги зв’язку подорожчали на 2,5%.
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2014 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13967
|