"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2014 > Тема "Резонанс"
#37 за 12.09.2014
Борис АКУН╤Н: «З ПУТ╤НСЬКОЮ РОС╤╢Ю У МЕНЕ НЕМА╢ ТОЧОК ДОТИКУ»
Багато запитань до мене, як я оц╕нюю останн╕ под╕╖ на П╕вденному сход╕ Укра╖ни ╕ про те, що, на мою думку, буде з ус╕ма нами дал╕... Я ходжу зараз московськими вулицями, дивлюся на людей, чую обривки розмов (дача, перше вересня), ╕ накочу╓ острах. Не бачать, не хочуть знати, не замислюються. Люди не винн╕. У них сво╓ життя, сво╖ звичайн╕ турботи. Але сл╕пота, бездумн╕сть ╕ байдуж╕сть у так╕ моменти ╕стор╕╖ дорого обходяться. Мою кра╖ну чекають тяжк╕ випробування. Напевно, нав╕ть тяжч╕, н╕ж т╕, через як╕ проходить зараз Укра╖на. Ось як я оц╕нюю останн╕ та неостанн╕ под╕╖. ╤ ви не уявля╓те, як мен╕ хот╕лося б помилитися. Мене також питають: «Чому ви не ем╕гру╓те? Що вам тут подоба╓ться, чи важливо для вас, чи корисно — що трима╓? Що виклика╓ у вас потребу, хай би ╕ ном╕нально (або не ном╕нально), залишатися частиною того, що назива╓ться «Рос╕╓ю»? Як говориться, в житт╕ ╓ сенс в╕дпов╕дати т╕льки на складн╕ запитання, решта ╓ риторичними... Сьогодн╕ багато людей мого кола ╕ способу думок думають ╕ говорять про ем╕грац╕ю. Вони готов╕ боротися з правлячим режимом за краще (у нашому уявленн╕) життя, але не готов╕ боротися з в╕с╕мдесятьма-ск╕льки-там в╕дсотками сп╕вв╕тчизник╕в, яким цей режим, судячи з усього, подоба╓ться. Загальний настр╕й в мо╓му середовищ╕ такий: «Ну ╕ сид╕ть з вашим Пут╕ним. Коли порозумн╕ша╓те – дзвон╕ть». Хтось готу╓ться до ем╕грац╕╖ географ╕чно╖, хтось – до екзистенц╕ально╖, тим б╕льше, що радянський досв╕д «кухонного м╕кросередовища для сво╖х» ще не забувся. Тепер особисто про себе. «Трима╓» мене в Рос╕╖ багато що. Багато що важливе, багато що подоба╓ться. Адже у кожного з нас своя Рос╕я, правда? Якщо ви читали мо╖ книжки ╕ бачили мо╖ реко-мендац╕йн╕ списки для читання, то ви мою Рос╕ю соб╕ уявля╓те. З пут╕нською же Рос╕╓ю у мене нема╓ точок дотику, мен╕ чуже в н╕й все. ╤ перебувати тут в пер╕од загального помутн╕ння розуму мен╕ стало складно. Тому ем╕грувати я, звичайно, не маю нам╕ру, але основну частину часу, мабуть, почну проводити за межами. Тверезому з п’яними в одному дом╕ незатишно. Пер╕одично в╕дв╕дуватиму — дивитимуся, чи не зак╕нчу╓ться зап╕й. А «частиною того, що назива╓ться Рос╕я», я залишуся, в цьому сенс╕ експатр╕ац╕я вже точно неможлива. ╤ Рос╕я, яка ╓ частиною мене, теж н╕куди не под╕неться.
«Укр╕нформ»
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2014 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13943
|