Версiя для друку Обговорити в форумi

Старший науковий співробітник музею Шефіка Абдураманова розповідає:
— На виставку експонати потрапили різними шляхами. Частина з них була вивезена під час депортації господарями, з ними ж повернулася назад. Дещо відшукано колекціонерами на півострові, в тому числі й реставровано з металобрухту. І тепер ці речі — як нові. Можуть знову використовуватися за призначенням.
Всі експонати — зразки старовинних предметів побуту, які увібрали в себе багатовіковий матеріальний і духовний досвід кримськотатарського народу. Він повертає до витоків традиційної народної культури, відроджує поняття Батьківщини. На емоційному рівні — це сім’я: моя мама, мій будинок, мій побут, мої традиції. На рівні розуму: я люблю, я пишаюся. На рівні відчуттів — це неповторний смак кримського кизилу або запах полину. Зберегти всі ці предмети певною мірою було нескладно, адже в них — частинка душі їхніх власників. Кожен предмет — немов член сім’ї. Диванна вишита подушечка, фотографії, Коран, марама — то найдорожче, що, навіть поспішно збираючись у далеку дорогу, взяли з собою. Якщо було більше часу, брали і предмети побуту.
На виставці демонструється багато різноманітних рушників (безлер). Вони мали різне призначення: для власних потреб людей, гостей і для кухні. Були рушники святкові, які використовувалися в урочистих випадках для особливо почесних людей і прикрашали інтер’єр витонченою вишивкою (евджіяр). Для кухні використовувалося дуже тонке домоткане полотно з льону (кетен).
Кухня для татар — це особливе місце, де не повинен підвищуватися голос, куди йдуть лише з добрими намірами, адже там зберігається вода і печеться хліб. На довгій дерев’яній полиці (раф) розставлялися предмети першої необхідності. Основне місце відводилося начищеному до блиску попелом або товченою цеглою посуду з червоної міді (бахар). Він використовувався і для приготування їжі, і для прикраси інтер’єру.
Сім’ї кримських татар у минулому були зазвичай великі, тому серед домашніх предметів багато тазів. У великому тазі замішували тісто. Для виготовлення чебуреків з різною начинкою — м’ясом, картоплею, гарбузом, сиром, м’ятою, петрушкою використовувався саань із міді. Залежно від кількості гостей підбиралися підноси різного діаметру. Ставилися на низькі ніжки з приготовленою стравою.
З давніх часів, коли їжа готувалася ще в казанах на вогнищі, у мові кримських татар зберігся вислів «повісити казан на вогонь», хоч при цьому ставиться каструля на плиту. Ще одна прикметна в господарстві кримських татар річ — ніж-тесак. Двома такими тесаками деякі господині й досі за лічені хвилини подрібнюють шматки м’яса на фарш, не користуючись м’ясорубкою. Страви при цьому виходять набагато соковитіші, смачніші. Це — справжній делікатес для гурманів.
Посудини для води. З ними дівчата ходили до джерела, використовуючи цю побутову потребу для зустрічі з подругами, дізнатися новини, показати себе. Поки набирається вода в посудину, розмови нерідко затягувалися на години.
На кримськотатарських килимах кожен візерунок — символічний. Від цього залежало і їхнє застосування. Особливе значення надавалося місцю з обох боків від порога, бо вважалося, що підступи до будинку характеризують мешканців і насамперед господиню. Тож вона повинна мати почуття порога і свято ставитися до свого житла.  
Жодна татарська жінка не обходиться без коштовних прикрас. Найулюбленіші — з бірюзи і сердоліку. З дорогих матеріалів з вишивкою виготовлялося жіноче накриття на голову — марама. Марлю для неї крохмалили і спеціальною печаткою ставили на ній відбиток з написом найчастіше арабською мовою.
На виставці демонструються чарики — шкіряне взуття, надзвичайно зручне, особливо для гірської місцевості, оригінальний кошик, який, доповнений мотузками, легко перетворюється в рюкзак для дітей, сито для зерна, упряж для вола, карта Криму 1928 року, в якій збереглися назви населених пунктів кримськотатарською мовою. Всього експозиція налічує 150 предметів, кожен з яких має свою неповторну історію. Дізнатися її можна, відвідавши виставку, яка триватиме до середини вересня.

Валентина МИХАЙЛЕНКО

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 05.09.2014 > Тема "Душі криниця"