Версiя для друку Обговорити в форумi

Свята і звичаї

11 вересня вшановуємо пам’ять Івана Хрестителя (Предтечі), який хрестив Ісуса у Йордані. Церковна назва свята — Усікновення Голови Івана Хрестителя.
Саме церковні джерела розповідають, що після хрещення Господнього Святого Івана Хрестителя кинули до в’язниці за наказом правителя Галилеї – Ірода. Причина – Іван різко засуджував вельможу за його неправедні вчинки. Той покинув законну дружину і жив з дружиною свого брата Іродіадою, пихатою, владною та ласою на багатство. Таке святотатство щодо сімейного укладу піддавалося жорстокій критиці у тогочасному суспільстві і, передусім, з огляду на релігійну мораль. Тож Іван Хреститель різко виступив проти цього шлюбу. Іродіада довго виношувала задум – як помститися Предтечі.
Раптом така нагода випала…
На честь свого дня народження Ірод влаштував гучний бенкет, запросивши багатьох гостей. Донька Іродіади Саломія дуже потішила всіх присутніх своїми танцями. Розчулений Ірод пообіцяв дати їй все, що забажає. Тим паче, що доводився їй дядьком по кровній лінії. Отож навіть поклявся перед гостями.
Однак Саломія сама не знала, чого хотіла. Порадившись з матір’ю, попросила принести їй Голову Івана Хрестителя на тарелі. Звісно, це була намова Іродіади.
Ірод спочатку вагався, але й боявся осоромитися перед гостями, адже пообіцяв… Тож дав Саломії те, чого забажала. «Подарунок» Саломія віднесла матері. Іродіада ще й проколола язик Івана Предтечі шпилькою і закопала Голову у місці, не призначеному для поховань. Одні джерела стверджують, що тут зливали нечистоти, інші – закопували кістяки й утроби тварин. Але про останки Святого Івана Хрестителя подбала дружина Іродового домправителя. Вона потайки перепоховала Голову на Єлеонській горі. Божий Суд виявився немилосердним: наглою смертю загинула Саломія (ідучи по льоду, вона впала в ополонку, і крижини, які враз зійшлися, стяли їй голову); нагло у вигнанні та злиднях також загинули Ірод й Іродіада.
У народі цей день називають Іван Пісний, Всічення, Головосіки, Усікновеніє… Він належить до днів строгого посту. Можна сказати – вельми строгого! Не годиться споживати овочів, які нагадують голову, – картоплю, капусту, буряк, помідори… Тож у давнину навіть борщу не варили. Їли, як правило, кашу, і то спільно з горщика, а не з тарілки, миски. Бо на тарелі лежала Голова Івана Хрестителя. Дехто не споживав яблук та груш. Нічого гострого (ножа, сокиру, серп) до рук не брали. Хліб ламали на дрібні ломті. До речі, дітям у цей день не давали солодощів. Мовляв, хай і вони попостять.
Знахарі збирали зілля, яке називали «святоянське». Його заливали горілкою. Звісно, на саме Усікновення оковиту не пили. А от згодом настоянку можна було використовувати протягом року як чудодійні ліки.
З Головосікою пов’язують відліт журавлів у вирій і спостерігають: «Якщо цього дня вони відлітають масово – на ранню зиму». А добрий господар до Усікновення намагався викопати всю картоплю.

Тарас ЛЕХМАН,
журналіст

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 05.09.2014 > Тема "Душі криниця"