"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2003 > Тема "З потоку життя"
#44 за 31.10.2003
Артерія життя...
Віктор ХОМЕНКО
- так називають в Криму збудований після того, як посушливий півострів став українським, Північно-Кримський канал
На межі Херсонщини і Криму в 40-річний ювілей найдовшого у Європі 400-кілометрового Північно-Кримського каналу, який відкрив шлях водам Дніпра на посушливий півострів, на честь його творців відкрили пам'ятний знак Очевидці назвали цю значну трудову перемогу третім мирним штурмом Перекопу. Адже канал дав півострову, його економіці і селу справді нове життя. На сотнях тисяч напоєних вологою гектарів зазеленіли пшениця і рис, кукурудза і соя, соняшник і гречка. На колишніх пропечених сонцем солончаках почали збирати рясні врожаї. Тоді кожен поливний гектар давав більше, ніж чотири богарних. Двомільйонний кримський коровай став нормою. У випаленому сонцем краю, де серед кураю і перекотиполя витримували лише отари овець і верблюди, швидко розвинулося зразкове птахівництво і елітне м'ясо-молочне тваринництво. Середні надої молока не опускалися нижче 3,5 тисячі кілограмів від корови, а по відгодівлі курчат Крим став непереможним лідером в усьому СРСР. З року в рік зростали урожаї винограду, овочів, дари унікальних садів. Зрошувані землі, що складали всього 22% від усієї площі сільгоспугідь, стали гарантовано давати більше половини валової рослинницької продукції відродженого півострова. Світове співтовариство фахівців-меліораторів визнало північнокримський водогосподарський комплекс унікальним і видатним витвором ХХ століття. ...Хто б міг подумати, що вже в наступному столітті, разом з живою водою для Криму, прийдуть біди, з якими так нелегко буде впоратися. Проектанти вже накреслювали траси третьої черги каналу, яка повинна була напоїти водою ще 90 тисяч спекотних гектарів. Та робота на будівництві рукотворної ріки кипіла лише до 1997 року, після якого припинилася, бо закінчилися державні грошові вливання. З того часу в кримських степах залишилося недобудованих об'єктів аж на понад 30 млн. грн. Сьогодні його проектна потужність, розрахована на 400 тис. га зрошуваних угідь, не використовується й на половину. Поливний клин зменшується з року в рік. Більшість господарств півострова не мають коштів оплатити воду. В результаті нераціонального використання потужностей каналу близькі ґрунтові води неухильно піднімаються, стають причиною підтоплень цілих сіл, ще й виносять на поверхню солі. Стрімке відновлення колишніх солончаків засвідчують аерокосмічні знімки, які все тривожніше попереджують: Присивашшя перетворюється на зону екологічного лиха. Неухильно втрачається родючість ґрунтів. Спеціалісти переконані - руйнації системи каналу настільки масштабні, що відновити зрошення і родючість ґрунтів у повному обсягу колишніх параметрів найближчим часом не вдасться. Маємо результати багаторічного занедбання і катастрофічного недофінансування потужної артерії життєдайності Криму: на основних зрошуваних землях розграбована і знищена не лише дощувальна техніка господарств, а й розкрадена, демонтована і здана в металобрухт внутрігосподарська зрошувальна мережа. Технічна зношеність каналу-ветерана складає майже 60%. Ледь на третину потреби фінансується його утримання. Належно збережено лише головні насосні та частково - магістральні русла каналу, які потребують капітального ремонту бетонного дна і всіх дірявих дренажних систем. ...Незмінно якісною, свідчать спеціалісти, залишається лише сама вода. Численні перевірки експертів засвідчили, що такою вона зоставалася і відповідала усім нормативам навіть в перші роки після Чорнобильської трагедії. І тепер постарілий, зношений, роками не ремонтований, занедбаний в багатьох місцях канал забезпечує нею півострів на 85%. З Північно-Кримського каналу нині наповнюють вісім найкрупніших сховищ питної живої води в усіх регіонах півострова, якому без них просто не вижити. ...Через 40 років після пуску значення Північно-Кримського каналу не лише не зменшилося, а навпаки, збільшилась його актуальність. Тому без широкомасштабної і негайної підтримки держави і органів місцевого самоврядування ветерану не повернути колишньої молодої сили. Щоб налагодити безперебійну, як колись, роботу на всіх рівнях, насамперед необхідні кошти. Вони потрібні для невідкладних заходів, для погашення заборгованості значних витрат електроенергії, для розрахунку з людьми, які надто довго працюють на ентузіазмі. Головне, що, незважаючи на всі випробування часу, збережено потенціал каналу-ювіляра - надії кримчан на майбутнє благополуччя. Багатолітній досвід освоєння і використання зрошуваних земель після будівництва Північно-Кримського каналу має бути використаний сповна. Адже рівно 40 років тому переконливо доведено: дніпровська вода не лише пробудила до життя знеможені споконвічним безводдям земельні масиви, але й принесла у випалені сонцем степи великі соціально-економічні зміни, так потрібні нам нині. Сьогодні ясно всім: подальша доля розвитку Криму і, зокрема, його пріоритетної галузі - туристично-куротного комплексу, без наступного розширення водного господарства неможлива. А приклад розвинених країн свідчить: вкладення у водогосподарське будівництво стає потужним рушієм, здатним прискорити розвиток усіх галузей економіки. Лише за цієї умови Крим знову називатимуть квітучим краєм-раєм.
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2003 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1383
|