Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 22.08.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. СЕРПЕНЬ

22
1992 р. — президент УНР в екзил╕ Микола Плав’юк передав Президентов╕ Укра╖ни Леон╕ду Кравчуку грамоту Державного центру УНР, зг╕дно з якою незалежна Укра╖на ╓ правонаступницею Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки.
Помер:
1938 р. — Олександр Соколовський, укра╖нський письменник доби Розстр╕ляного В╕дродження.

23
День Державного Прапора Укра╖ни.
╢вропейський день пам’ят╕ жертв стал╕н╕зму та нацизму.
День м╕ста Луцьк.
У л╕топис╕ вперше згаду╓ться 1085 р., коли в╕н був уже укр╕пленим м╕стом, що витримало 6-м╕сячну облогу Болеслава Хороброго. Перв╕сними його мешканцями були представники сх╕днослов’янських племен дул╕б╕в ╕ волинян.
День м╕ста Харк╕в.
Засновником його вважа╓ться м╕ф╕чний козак Харько (Харко), ╕менем якого н╕бито названо м╕сто. 1651 р╕к — дата на прапор╕ Харк╕вського козачого полку.
1918 р. — Рада м╕н╕стр╕в Укра╖нсько╖ держави затвердила постанову про створення в Ки╓в╕ Державного драматич-ного театру.
1975 р. — в╕дбулось в╕дкриття Харк╕вського метропол╕тену.
Народилися:
1867 р. — Осип Маковей, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, критик, л╕тературознавець, перекладач, педагог та громадсько-пол╕тичний д╕яч.
1935 р. — Анатоль Перепадя, укра╖нський перекладач.
Помер:
1863 р. — Михайло Щепк╕н, визначний актор укра╖нсько╖ та рос╕йсько╖ сцени.

24
День Незалежност╕ Укра╖ни.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада Укра╖нсько╖ РСР проголосила Укра╖ну незалежною, демократичною державою ╕ винесла «Акт проголошення незалежност╕ Укра╖ни» на п╕дтвер-дження всеукра╖нським референдумом 1 грудня 1991 року.
1990 р. — б╕ля будинку Кременчуцько╖ м╕сько╖ ради п╕днято жовто-блакитний прапор.
Народилися:
1921 р. — Леон╕д Полтава, укра╖нський поет, проза╖к, драматург, рад╕ожурнал╕ст, редактор, публ╕цист, громадський д╕яч.
1923 р. — В╕ктор Глушков, п╕онер комп’ютерно╖ техн╕ки, автор фундаментальних праць у галуз╕ к╕бернетики, математики ╕ обчислювально╖ техн╕ки. Лауреат численних прем╕й ╕ нагород. Д╕йсний член АН СРСР, АН УРСР. Почесний член багатьох ╕ноземних академ╕й. Засновник Iнституту кiбернетики iменi В. М. Глушкова НАН Укра╖ни, який ╕ очолював до 1982 р. Помер в Москв╕, куди був перевезений для л╕кування.
1927 р. — Левко Лук’яненко, укра╖нський пол╕тик та громадський д╕яч, народний депутат Укра╖ни. Багатол╕тн╕й в’язень радянських тюрем ╕ табор╕в. Письменник. Герой Укра╖ни.
У березн╕ 1988 р. заочно обраний головою в╕дновлено╖ УГГ, яка д╕╓ як Укра╖нська гельс╕нська сп╕лка (УГС). Указом ПВР в╕д 30 листопада 1988 р. Левко Лук’яненко помилуваний, зв╕льнений ╕з заслання. На початку 1989 р. поверта╓ться в Укра╖ну.
1958 р. — Василь Червон╕й, укра╖нський пол╕тик, народний депутат перших чотирьох скликань, голова Р╕вненсько╖ ОДА (2005-2006). Актив╕ст громади в╕руючих УПЦ КП. За оф╕ц╕йною верс╕╓ю, загинув 4 липня 2009 р. в╕д удару блискавки.
Помер:
1745 р. — Олекса Довбуш, ватажок опришк╕в у Карпатах.

25
1964 р. — дисидент Петро Григоренко позбавлений звання генерал-майора.
Народилися:
1924 р. — Павло Загребельний, укра╖нський письменник, Герой Укра╖ни, лауреат Державно╖ прем╕╖ СРСР, Шевченк╕всько╖ прем╕╖.
1940 р. — Микола Жулинський, укра╖нський пол╕тик, академ╕к НАН Укра╖ни.
1948 р. — Лариса Хоролець, укра╖нська акторка, драматург, м╕н╕стр культури Укра╖ни (1991-1992).
Померли:
1698 р. — гетьман Петро Дорошенко, загинув у московськiй неволi.
1963 р. — ╤ван Багряний, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, пол╕тичний д╕яч.
Зах╕дн╕ досл╕дники творчост╕ ╤вана Багряного в╕дзначали ун╕кальну здатн╕сть письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед в╕дчаю, оптим╕зму — серед трагед╕╖ в глух╕й в╕йн╕, що проводиться на величезних просторах ╓враз╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Юзеф Лободовський твердить, що «Сад Гетсиманський» перевищу╓ силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку — ╓ виразним св╕дченням глибокого гуман╕зму автора, що на самому дн╕ пекла зум╕в побачити людськ╕ прикмети нав╕ть у найозв╕р╕л╕ших ос╕бняк╕в».
1963 р. — Володимир Дорошенко, громадський дiяч, бiблiограф i л╕тературознавець.
2008 р. — Михайло Сирота, народний депутат Укра╖ни, укра╖нський пол╕тик, Голова Трудово╖ парт╕╖ Укра╖ни, народний депутат Укра╖ни 2-го, 3-го та 6-го скликань, один з автор╕в Конституц╕╖ Укра╖ни. Кандидат техн╕чних наук, доцент.

26
1757 р. — у Чигирин╕ обрано гетьманом Укра╖ни ╤вана Виговського.
2000 р. — у сел╕ Базар Народицького району Житомирсько╖ област╕ в╕дкрито й освячено мемор╕ал Героям Базару, споруджений за кошти укра╖нц╕в Велико╖ Британ╕╖.

27
1919 р. — Бориса Мартоса зв╕льнено з посади голови Ради народних м╕н╕стр╕в УНР, зам╕сть нього призначено на цю посаду ╤сака Мазепу.
Народилися:
1856 р. — ╤ван Франко, укра╖нський письменник, поет, вчений, публ╕цист, перекладач, громадський ╕ пол╕тичний д╕яч.
╤ван Якович переклав укра╖нською мовою твори близько 200 автор╕в ╕з 14 мов та 37 нац╕ональних л╕тератур. Говорячи про просв╕тн╓ значення перекладацько╖ д╕яльност╕, письменник твердить, що переклади твор╕в св╕тово╖ л╕тератури роблять ╖х частиною укра╖нсько╖ культури. Просв╕тню роль переклад╕в Франко розум╕в дуже широко. В╕н вважав, що знання ╕ноземних мов потр╕бне кожн╕й людин╕.
В Укра╖н╕ була вилучена з ужитку низка його твор╕в: «Не пора…», «Велик╕ роковини», «Розвивайся ти, високий дубе…», ╕нш╕ сфальшован╕ чи тенденц╕йно скорочен╕ (передмова до зб╕рки «М╕й ╤змарагд», «Що таке поступ» та ╕нш╕).
На честь Франка м╕сто Стан╕слав було перейменовано в ╤вано-Франк╕вськ.
1941 р. — Богдан Ступка, укра╖нський актор театру ╕ к╕но, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ 1993 року (за головну роль у вистав╕ «Тев’╓-Тевель» за Шолом-Алейхемом). Народний артист УРСР (1980). Народний артист СРСР (1991).
У листопад╕ 2008 року Богдан Ступка отримав нагороду за найкращу чолов╕чу роль на III Римському к╕нофестивал╕ — за головну роль в укра╖нсько-польському ф╕льм╕ «Серце на долон╕» режисера Кшиштофа Занусс╕. П╕д час вручення нагороди актор сказав: «Мр╕╓ю мого життя було, щоб укра╖нська культура стала в╕дома в ц╕лому св╕т╕. Мр╕╖ повинн╕ збуватися, ╕ я щасливий, що маю можлив╕сть сприяти цьому».

28
День м╕ста Терноп╕ль.
Назва м╕ста походить в╕д пр╕звища власника-засновника Яна Амора Тарновського. До 1944 року м╕сто називалося Тарноп╕ль.
1956 р. — у Ки╓в╕ збудовано пам’ятник ╤вану Франку.
1985 р. — Василь Стус потрапив у карцер табору для пол╕тв’язн╕в.
1995 р. — на ╤вано-Франк╕вщин╕ в╕дкрито пам’ятник Роману Шухевичу.
Народилися:
1575 р. — ╢лизавета Гулевич╕вна, сп╕взасновник Ки╖вського братства, монастиря ╕ школи при ньому, яка перетворилася на Ки╓во-Могилянську академ╕ю.
1890 р. — Дмитро Загул, укра╖нський поет-символ╕ст, л╕тературознавець, критик, публ╕цист, перекладач, педагог, громадський д╕яч. Загинув у бiльшовицьких концтаборах на Колим╕ приблизно вл╕тку 1944 р.
Померли:
1921 р. — ки╖вським губЧК розстрiлян╕ поет-романтик Григор╕й Чупринка, ком. УВО, сотник Опоко, сотник ╤ван Андрух та 36 член╕в Укра╖нського центрального повстанського ком╕тету.
1922 р. — у Ки╓в╕ б╕льшовики розстр╕ляли член╕в «Козачо╖ ради», серед них: сотника Лозовика, Михайла Гудимовича, Настю Гудимович, ╤вана Тарасенка, Мар╕ю Тарасенко, Колом╕йця (разом 82 особи).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13823

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков