"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема "Душі криниця"
#34 за 22.08.2014
УКРА╥НО, МОЛЮСЯ ЗА ТЕБЕ...
У в╕второк, на Спаса, у храм╕ Преображення Господнього Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату в с. Мраморному С╕мферопольського району в╕дбулося Храмове свято. Пров╕в молебень, розпов╕в прихожанам про свято Преображення, або як у народ╕ його ще називають — Яблучний Спас, освятив воду ╕ щедр╕ дари кримсько╖ земл╕ отець ╤ван — молодший син священика ╤вана Катькала, який через пересл╕дування був змушений з родиною ви╖хати за меж╕ Криму. А отець ╤ван-молодший, який нещодавно зак╕нчив Ки╖вську духовну академ╕ю ╕ теж став священиком, ви╖жджати не став. «Як же покинути церкву, яку будували разом з батьком, братом Степаном ╕ прихожанами? А батьков╕ вулики, господарство, ще одну церкву — ╤вана-во╖на, яка збудована при наш╕й хат╕? А людей?» — ось так, запитанням на запитання — чи не небезпечно йому в Криму — в╕дпов╕в молодий священик. Так, непросто живеться нин╕ в Криму тим, хто не молиться на кремл╕вськ╕ зор╕, але В╕тчизну ╕ мат╕р не вибирають (як ╕ батька, чий Хрест п╕дхопив ╕ трима╓ в оц╕й пол╕тичн╕й ╕ духовн╕й окупац╕╖ молодший ╤ван Катькало). Тому — «дай, Боже, нам терп╕ння ╕ ╓дност╕, щоб ми знаходили дорогу ╕ до Храму, ╕ одне до одного», — це сказав отець ╤ван, а я н╕би чув голос його мудрого батька. До храму Преображення Господнього добиратися непросто — для когось це може видатися справжн╕м паломництвом, бо не ходять сюди маршрутки, а л╕тн╕м людям не так просто здолати ту л╕сову стежину в╕д Краснол╕сся, куди довозить автобус ╕з С╕мферополя. Але з╕бралося того дня в церкв╕ дек╕лька десятк╕в укра╖нц╕в, серед яких — чимало наших читач╕в, котр╕ побачили оголошення у «Св╕тлиц╕» ╕ в╕дгукнулися на заклик. Петро Вольвач, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, знаний симиренкознавець, прин╕с у дарунок храму перевидану ним працю Левка Симиренка «Витоки промислового сад╕вництва» та свою книгу про траг╕чну долю родини Симиренк╕в. Петро Васильович був при╓мно вражений тим, що в саду б╕ля храму ростуть сорти симиренк╕вських яблунь, тож його книжковий дарунок на свято Яблучного Спаса був дуже лог╕чним й доречним. Так само доречно й природньо завершила Службу Божу у храм╕ виконана ус╕ма присутн╕ми «Молитва за Укра╖ну» на слова Володимира Забаштанського — укра╖нського поета траг╕чно╖ дол╕, лауреата Шевченк╕всько╖ прем╕╖, який у 18 рок╕в втратив з╕р ╕ руки (в╕д вибуху на гран╕тному кар’╓р╕, де в╕н працював), але не скорився, не з╕гнувся п╕д цими випробуваннями, а залишив нам у спадок, зокрема, ╕ цю молитву, яка надиха╓ тепер кримських укра╖нц╕в на В╕ру, життя й боротьбу. На прохання прихожан храму Преображення Господнього ми публ╕ку╓мо ц╕ слова (але не в т╕й верс╕╖, яка сп╕ва╓ться, а все-таки в авторськ╕й редакц╕╖) ╕ заклика╓мо наших читач╕в по можливост╕ п╕дтримати Укра╖нську церкву й молодого священика в неблизькому Мраморному (як туди добиратися, ми вже пов╕домляли). Кажуть, що колись у тих м╕сцях був монастир, там вит╕ка╓ ц╕люще джерело, там намолене м╕сце — давайте збережемо його!
В╕ктор РУДЕНСЬКИЙ
МОЛИТВА ЗА УКРА╥НУ
Укра╖но, молюся за тебе, Як за мат╕р гр╕ховно-святу, За блакить твого в╕чного неба, ╤ за ниву твою золоту. Укра╖но, молюся за славу, За твою непокору стол╕ть, За столицю твою злотоглаву, Що по груди в каштанах сто╖ть. Укра╖но, молюся за мову, За Божественну мову твою, ╤ за вроду твою калинову, В╕д яко╖ добр╕шим стаю. Укра╖но, молюся за пам’ять Уб╕╓нних за волю син╕в, ╤ за тих, що у душах запалять Плом╕нь правди, щоб край заясн╕в. Укра╖но, лише в милосерд╕ Час ╓днання син╕в наста╓. То н╕чого, що ми не безсмертн╕, За безсмертя молюся тво╓! Отче наш, у Тво╖м часоплин╕ Все мина╓ — ридай, не ридай. Прости, Боже, гр╕хи Укра╖н╕ ╤ надал╕ гр╕шити не дай!
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13789
|