Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВАНГЕЛ╤╢ В╤Д ПРОФЕСОРА ЖАДЬКА
Слово «╢вангел╕╓» означа╓ «добру новину», яка поряту╓ людство в╕д...


╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕРОЙ УКРА╥НИ
Григор╕я Орлика можна назвати ╓вропейським геро╓м. В╕н син гетьмана-мазепинця Пилипа Орлика ╕...


«СПИСОК» КАТЕРИНИ: РУЙНАЦ╤Я ДЕРЖАВНОСТ╤, ПОКР╤ПАЧЕННЯ УКРА╥НЦ╤В, ЖОРСТКА РУСИФ╤КАЦ╤Я
Тож Катерина ╤╤ в Одес╕ – це не ст╕льки частина «исторического облика нашего...


ДОЛЯ КРЕЙСЕРА «ПАМ’ЯТЬ МЕРКУР╤Я» ТА ЙОГО КОМАНДИРА
Команда крейсера заздалег╕дь прийняла р╕шення п╕дняти над кораблем укра╖нський прапор, але...


«Я ТЕБЕ ПОРОДИВ, Я ТЕБЕ ╤ ВБ’Ю!», АБО ЯК УКРА╥НЦ╤ СТВОРИЛИ ╤ ЗРУЙНУВАЛИ ╤МПЕР╤Ю
Йдеться не так про «Тараса Бульбу», як про Рос╕йську ╕мпер╕ю, що виникла р╕вно 300...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 15.08.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. СЕРПЕНЬ

16
1914 р. — Головна укра╖нська рада оприлюднила ман╕фест до укра╖нського народу з приводу Першо╖ св╕тово╖ в╕йни ╕з закликом боротися за визволення Укра╖ни.
1941 р. — у радянськ╕й Червон╕й арм╕╖ видано наказ № 270, зг╕дно з котрим вс╕ в╕йськовополонен╕ оголошувались зрадниками кра╖ни.
1992 р. — у Каховц╕ в╕дбувся перший фестиваль «Тавр╕йськ╕ ╕гри».
Народився:
1884 р. — ╤сак Мазепа, голова уряду УНР.
1944 р. — Володимир Безкоровайний, укра╖нський в╕йськовий д╕яч, в╕це-адм╕рал.

17
1245 р. — у битв╕ поблизу галицького м╕ста Ярослава Данило Галицький розгромив угорське в╕йсько ╕ пок╕нчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському княз╕вств╕.
1914 р. — у Львов╕ створено лег╕он Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в.
Народився:
1882 р. — Василь Тютюнник, укра╖нський в╕йськовий д╕яч, полковник генштабу Арм╕╖ УНР.
Сучасники в╕дзначають, що Тютюнник, плануючи операц╕╖, любив ризикувати. Був видатним полководцем УНР, виступав за ведення бойових д╕й до останньо╖ можливост╕. На в╕дм╕ну в╕д ряду ╕нших укра╖нських во╓начальник╕в, не намагався конкурувати ╕з Симоном Петлюрою.
Померли:
1114 р. — Ал╕мп╕й Печерський, ки╖вський моза╖ст ╕ живописець, монах Ки╓во-Печерського монастиря.
1939 р. — Степан Смаль-Стоцький, мовознавець ╕ педагог, громадський, культурний ╕ економ╕чний д╕яч Буковини.

18
1649 р. — Богдан Хмельницький п╕дписав з польським королем Яном ╤╤ Казимиром Збор╕вський мирний догов╕р, який п╕дсумував першу фазу в ╕стор╕╖ Хмельниччини ╕ легал╕зував самоврядн╕сть укра╖нських козак╕в у межах Реч╕ Посполито╖. Ця самоврядн╕сть вт╕лилася у козацькому державному утворенн╕ — В╕йську Запорозькому, також в╕домому як Гетьманщина.
1918 р. — у Ки╓в╕ в╕дбувся з’╖зд губернських старост Укра╖нсько╖ держави.
1941 р. — сп╕вроб╕тниками НКВС п╕д╕рвана гребля Дн╕прогесу.
1992 р. — заснована Почесна в╕дзнака Президента Укра╖ни, перша нагорода незалежно╖ Укра╖ни (з 1996 р. — орден «За заслуги»).
2006 р. — у Ки╓в╕ почався четвертий Всесв╕тн╕й форум укра╖нц╕в. У робот╕ Форуму взяло участь 450 делегат╕в, 450 гостей, 50 представник╕в т. зв. «четверто╖ хвил╕» ем╕грац╕╖ (укра╖нц╕в, як╕ ви╖хали за кордон на зароб╕тки останн╕ми роками), 80 представник╕в заруб╕жних ЗМ╤, 450 учасник╕в фестивалю «Укра╖нський сп╕в у св╕т╕» — усього близько 1900 ос╕б.
Народилися:
1836 р. — Олександр Кониський, укра╖нський перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський д╕яч л╕берального напряму. Л╕тературн╕ псевдон╕ми О. Верниволя, Ф. ╫оровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та ╕нш╕ (всього близько 150). Профес╕йний адвокат, педагог, журнал╕ст. Автор сл╕в п╕сн╕ «Молитва за Укра╖ну» (1885), перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка.
У Греко-католицько╖ церкви ╕сну╓ традиц╕я сп╕вати цей духовний г╕мн п╕сля в╕дправи.

МОЛИТВА ЗА УКРА╥НУ
музика Миколи Лисенка
слова Олександра Кониського

Боже великий, ╓диний,
Нам Укра╖ну храни,
Вол╕ ╕ св╕ту пром╕нням
Ти ╖╖ ос╕ни.
Св╕тлом науки ╕ знання
Нас, усiх, просв╕ти,
В чист╕й любов╕ до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже ╓диний,
Нам Укра╖ну храни,
Вс╕ сво╖ ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго св╕ту,
Щастя дай, Боже, народу
╤ многая, многая л╕та.

1913 р. — Василь Бородай, народний художник Укра╖ни.
1933 р. — Бела Руденко, укра╖нська оперна сп╕вачка, л╕рико-колоратурне сопрано. Заслужена артистка Укра╖ни (1959), народна артистка СРСР (1960).
1956 р. — Василь Герасим’юк, укра╖нський поет, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ (2003). Член НСПУ (1983), АУП (1997).
Померли:
1948 р. — у московськ╕й кат╕вн╕ загинув Василь Вишиваний (В╕льгельм фон Габсбург), австр╕йський арх╕князь, укра╖нський поет, полковник УСС. Прославився сво╖ми в╕йськовими та дипломатичними зд╕бностями, поез╕╓ю ╕ любов’ю до Укра╖ни.
1997 р. — Мар╕я Приймаченко, укра╖нська народна художниця, представниця «народного прим╕тиву» («на╖вного мистецтва»); лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка, одна з найв╕дом╕ших укра╖нських художниць. Заслужений д╕яч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця Укра╖ни. 2009 р╕к за р╕шенням ЮНЕСКО визнано роком Мар╕╖ Приймаченко.

19
Преображення Господн╓.
В╕дзнача╓ться Сх╕дною Церквою з IV стол╕ття.
1977 р. — у Луцьку в╕дкрито пам’ятник Лес╕ Укра╖нц╕.
1991 р. — ортодоксальн╕ комун╕сти на чол╕ з в╕це-президентом Яна╓вим проголосили в СРСР надзвичайний стан ╕ створили новий орган правл╕ння — ГКЧП (Державний ком╕тет з надзвичайного стану). Це прискорило проголошення Укра╖ною незалежност╕.
1992 р. — у Ки╓в╕ почав роботу I Всесв╕тн╕й форум укра╖нц╕в, який мав святковий, п╕днесений характер. Адже його делегати були сповнен╕ великих оч╕кувань — п╕сля к╕лькох стол╕ть поневолення Укра╖на отримала державний суверен╕тет, в укра╖нц╕в з’явилася можлив╕сть власноруч будувати сво╓ життя, дати належну оц╕нку под╕ям минулого.
Народилaся:
1950 р. — Ольга Басистюк, народна артистка Укра╖ни, лауреат м╕жнародних конкурс╕в. Державна прем╕я УРСР ╕мен╕ Тараса Шевченка (1987). Герой Укра╖ни (2010).
Помер:
1945 р. — п╕дрозд╕лом НКВС по-зв╕рячому замордовано Юр╕я Липу, громадського д╕яча, письменника, поета, публ╕циста, одного з визначних ╕деолог╕в укра╖нського нац╕онал╕зму та л╕каря УПА.

20
1925 р. — Шевченкова гора в Канев╕ проголошена державним запов╕дником.
Народився:
1939 р. — Тарас Мельничук, укра╖нський поет-дисидент, в’язень радянських табор╕в та жертва репресивно╖ псих╕атр╕╖. Лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ (1992).
Помер:
1843 р. — Григор╕й Кв╕тка-Основ’яненко, укра╖нський проза╖к, драматург, журнал╕ст, л╕тературний критик ╕ культурно-громадський д╕яч.


21
1627 р. — випущено перший друкований словник укра╖нсько╖ мови Памви Беринди «Лекс╕конъ славенноросск╕й ╕ ╕менъ тълкован╕╓».
1925 р. — помер Осип Маковей, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, критик, л╕тературознавець, перекладач, редактор багатьох пер╕одичних видань, педагог та громадсько-пол╕тичний д╕яч.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13785

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков