"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2014 > Тема "Урок української"
#32 за 08.08.2014
Андр╕й ЩЕКУН: «СТОСОВНО КРИМУ — МИ МОГЛИ Б ОР╤╢НТУВАТИСЯ НА ДОСВ╤Д ГРУЗ╤╥…»
Андр╕й Щекун, один ╕з найактивн╕ших д╕яч╕в кримського укра╖нства, свого часу побував у полон╕ в сепаратист╕в. Тому довго залишатися в окупованому Криму не м╕г. Тепер в╕н мешка╓ п╕д Ки╓вом. Коли ╓ можлив╕сть, ми за усталеною звичкою, зустр╕ча╓мося в центр╕ столиц╕, а точн╕ше — на Майдан╕. З деяким сумом згаду╓мо його затишний Бахчисарай, де можна було спок╕йно про все поговорити ще якихось с╕м-в╕с╕м м╕сяц╕в тому... Проте Андр╕й не збира╓ться прим╕ряти на себе роль ем╕гранта надовго. В╕рить у повернення Криму в лоно матер╕-Укра╖ни. Обговорю╓мо можлив╕ шляхи повернення ╕ детал╕ цього процесу. — Нещодавно прочитав у прес╕ оптим╕стичн╕ висловлювання деяких учасник╕в АТО: мовляв, переможемо сепаратист╕в на Донбас╕, а пот╕м по╖демо повертати Укра╖н╕ Крим. А як ви ставитеся до силового вар╕анту повернення анексованого п╕вострова? — В╕йна на Донбас╕ ╕ бойов╕ д╕╖ в Криму — це зовс╕м р╕зн╕ реч╕. Юридично Крим уже анексований — якщо не з точки зору св╕тово╖ сп╕льноти, то принаймн╕, з точки зору Рос╕╖. ╤ на територ╕╖ Криму перебувають ╖╖ регулярн╕ в╕йськов╕ частини. Перебувають законно, в╕дкрито, зг╕дно з угодою. Треба п╕дготувати юридичне п╕д╜рунтя для ╖х виведення. Скасувати харк╕вськ╕ угоди, тод╕ вийде, що Чорноморський флот ╕ певна к╕льк╕сть сухопутних в╕йськ ма╓ право перебувати в Криму лише до 2017 року. Це вже стар╕ший документ. Але його також можна скасувати ╕, таким чином, унезаконити перебування рос╕йських в╕йськ у Криму. Це дуже важливо. Перш, н╕ж воювати, ми повинн╕ велику роботу провести з м╕жнародними ╕нституц╕ями. ╤ у себе також — п╕двести юридичну базу стосовно неможливост╕ перебування рос╕йських в╕йськ у Криму. Вказати дату виведення… ╤ якщо не виведуть, то тод╕ вже незаконн╕сть ╖хнього перебування буде очевидною. Тод╕ вже можна реально воювати. — Поки що нетерплячим патр╕отам ╓ чим займатися? — Звичайно, роботи ╓ дуже багато. Перш за все — п╕дготовка ╕нформац╕йного поля, бо рос╕яни нас вит╕сняють зв╕дус╕ль, можемо розраховувати х╕ба що на ╤нтернет-ресурс. ╤ важливо част╕ше сп╕лкуватися хоча б тим переселенцям з Криму, як╕ проживають компактно, неподал╕к одне в╕д одного. — Як справи з кримськими б╕женцями, чи ╓ вже юридична база для вир╕шення ╖хн╕х проблем? — Законопроект 49-98 внесла ╕ розробляла Харк╕вська правозахисна група. Плюс представники м╕жнародних орган╕зац╕й, експерти. А ще представники Координац╕йно╖ Ради орган╕зац╕╖ вимушених переселенц╕в з Криму, тобто наш╕ правозахисники ╕ юристи. А також дек╕лька чолов╕к з ╕нших громадських орган╕зац╕й Криму. П╕сля ре╓страц╕╖ почалася процедура обговорення в ком╕тетах. Але вийшло так, що виник ще й законопроект Собол╓ва-Пацкана 49-98/1 ╕ в╕н в╕дразу був поставленй на голосування – причому, з порушенням процедури, без обговорення. Набравши, зда╓ться, 289 голос╕в, законопроект прийма╓ться. Статус вимушених м╕грант╕в задекларовано, але… в тому-то й справа, що це т╕льки декларац╕я. Там нема╓ н╕якого правового статусу вимушених м╕грант╕в – все в╕дклада╓ться на «колись» ╕ переклада╓ться на Кабм╕н. А Кабм╕н повинен щось там урегулювати — нев╕домо, що ╕ як саме. Не передбачен╕ нав╕ть витрати з бюджету — жодно╖ коп╕йки! Знаючи, що цей законопроект реально може бути в Конституц╕йному Суд╕ заветований, ми внесли сво╖ пропозиц╕╖, щоб Президент не п╕дписував його, а заветував. Ми провели зустр╕ч з представниками Адм╕н╕страц╕╖ Президента, була досить жвава дискус╕я… На порядку денному стояли два питання: або повернути на доопрацювання законопроект Собол╓ва-Пацкана, або ж взагал╕ не розглядати його ╕ в╕дштовхуватись в╕д нашого законопроекту. Там було передбачена ╕ матер╕альна п╕дтримка упродовж перших трьох м╕сяц╕в, а також ╓ перел╕к державних ╕нституц╕й, як╕ повинн╕ займатися кримчанами. Наша позиц╕я така: якщо Майдан воював за ╓вропейський виб╕р, значить, ╕ законопроект, запропонований нами, повинен спиратися на ╓вропейськ╕ стандарти. А не на попул╕зм ╕ декларац╕╖… Я розум╕ю, що держава повинна нести затрати, але як ╕накше? — А ви пробували вивчати досв╕д ╕нших кра╖н? — Так, в першу чергу — Молдови, Груз╕╖… До реч╕, у нас «круглий ст╕л» був нещодавно з цього приводу. Ми запросили прац╕вник╕в посольств, щоб вони под╕лилися сво╖м досв╕дом. Я вважаю, що ми ц╕лком могли б ор╕╓нтуватися на досв╕д Груз╕╖. Виявля╓ться, у них ╓ окреме м╕н╕стерство у справах вимушених переселенц╕в, окремо м╕н╕стерство у справах окупованих територ╕й. ╢ уряди в екзил╕ ╕ депутатський корпус — як по Абхаз╕╖, так ╕ по П╕вденн╕й Осет╕╖. ╤ вибори вони проводять в екзил╕! ╤, як бачимо, на все це маленька Груз╕я знаходить грош╕! Чим не приклад для Укра╖ни? Звичайно, для Груз╕╖ це глобальна проблема, тому й грош╕ знайшлися. Але я н╕коли не пов╕рю, що Укра╖на не може знайти грошей на вимушених переселенц╕в ╕ на вироблення стратег╕╖ щодо повернення Криму... Т╕льки п╕сля наших наполегливих сигнал╕в ╕ поштовх╕в тепер створю╓ться М╕н╕стерство з питань Криму та вимушених переселенц╕в Укра╖ни. Буде два напрямки роботи: вироблення стратег╕╖ повернення окупац╕йно╖ територ╕╖ ╕ переселенц╕. ╢ ╕ громадська сп╕лка, в яку ув╕йшло близько двадцяти громадських орган╕зац╕й з Криму. Це найактивн╕ш╕ кримчани! Зокрема, правозахисна орган╕зац╕я «Альменда» (координатор Ольга Скрипник), Союз вимушених переселенц╕в (Володимир Ляшенко), ╢вромайдан-Крим (Серг╕й Ковальський), Адвокатська громадська орган╕зац╕я (Серг╕й Мокренюк), Кримськотатарська молод╕жна орган╕зац╕я (╤сма╖л ╤сма╖лов) ╕ багато ╕нших... — Свого часу були велик╕ спод╕вання саме на кримських татар, на ╖хню активн╕сть. Але тепер ми бачимо, що через невелику чисельн╕сть важко чекати в╕д кор╕нного народу забезпечення якогось радикального перелому… — Справа в тому, що кримським татарам дуже важко чинити активний спротив... Тому що в Криму будь-який спротив в╕дразу придушу╓ться. Ми бачимо, що якась частина Меджл╕су, точн╕ше, окрем╕ люди п╕шли на сп╕впрацю з рос╕йською владою. Це поган╕ тенденц╕╖, бо ми можемо втратити кримськотатарський електорат, а в╕н потр╕бен для боротьби за Крим. Ми повинн╕ детально випрацьовувати стратег╕ю повернення Криму вже сьогодн╕, де було б прописане м╕сце кримськотатарського народу в Укра╖н╕, це все треба задекларувати, повинн╕ подаватися як╕сь меседж╕, щоб кримськ╕ татари не розчаровувалися в Укра╖н╕, не переходили на б╕к окупант╕в. В ╕деал╕, звичайно, найкраще бути ╓диними, д╕яти сп╕льно. — На вашу думку, нин╕шн╕й Майдан чи, точн╕ше, його залишки, треба розганяти, чи в╕н викону╓ якусь корисну роль? — Я противник силового розгону Майдану. З ним треба домовлятися. Сьогодн╕ багато ╕нформац╕йних технолог╕й як за Майдан, так ╕ проти. Влада поступила б розумно, якби п╕дписала якийсь меморандум з актив╕стами Майдану, публ╕чно обговоривши його. Майдан м╕г би потихеньку згортатися, водночас подаючи пост╕йн╕ сигнали влад╕, щоб вона приступала до реформ ╕ починала люстрац╕ю. Тому що сьогодн╕ т╕ питання, як╕ висува╓ Майдан, ╓ дуже актуальними. А влада поки н╕чого не робить з того, заради чого стояв Майдан. Можна залишити кримський, донецький намети, знаючи, що в Ки╓в╕ реально можуть бути люди, як╕ поки не вхож╕ у владн╕ каб╕нети, але яким ╓ що вир╕шувати. Може, таким людям Майдан ╕ допом╕г би... Можна залишити намет, у якому будуть сид╕ти волонтери, юристи ╕ ф╕ксувати проблеми, як╕ хвилюють людей з ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни. По можливост╕ вир╕шувати ╖х. Але про╖жджу частину Хрещатика таки треба зв╕льнити.
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2014 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13729
|