Версiя для друку Обговорити в форумi

Офіційний Київ регулярно робить заяви про те, що Крим залишається частиною України, і контроль над анексованою територією буде відновлений. Однак поки влада не оприлюднила план дій з повернення півострова, і наміри повернути Крим поки що залишаються тільки намірами. Водночас громадські активісти наполягають на тому, щоб керівництво України розробило стратегію з повернення республіки до свого складу і створило державні інституції, які реалізовуватимуть цей план. «Крим. Реалії» з’ясували думку політиків, громадських діячів та експертів щодо того, яка стратегія повернення Криму потрібна Україні, і що наразі заважає її створенню.
«Офіційна позиція України: Крим був, є і буде українським. Можливо, це потребуватиме часу, але ми зараз працюємо над юридичним пакетом, який зробить можливим таке рішення в майбутньому», – повідомив заступник Адміністрації Президента України Валерій Чалий, виступаючи на брифінгу 30 липня. Чалий тільки анонсував створення програми юридичних дій щодо повернення Криму і не уточнив, які саме кроки збирається зробити офіційний Київ.
У той же час експерти і громадські активісти вважають, що стратегія боротьби з окупацією не повинна обмежуватися тільки правовою роботою. На їхню думку, необхідно розробити більш комплексний план, що передбачає різні методи.
Зараз держава обмежується тільки декларативними заявами щодо повернення контролю за анексованою територією в зв’язку з тим, що всі зусилля зараз кинуті на вирішення проблем на Донбасі. Такої думки дотримується директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
«Якщо робити стратегію, за цим мають бути певні дії. Те, як і в які терміни буде вирішена східна проблема, визначатиме – наскільки швидко держава та її аналітичні структури створять таку стратегію. Потрібно розуміти, що така непроста задача, як повернення Криму, означає цілий комплекс різних напрямків», – зазначив експерт.
За словами Семиволоса, зараз в експертному співтоваристві активно йде дискусія з приводу можливого плану дій для повернення півострова. Зокрема, йде суперечка з приводу того, чи варто Україні влаштува
ти блокаду Криму, щоб показати Росії інфраструктурну залежність півострова від материка.
Свій проект стратегії повернення республіки склав Олексій Стародубов, який за часів уряду Джарти керував Агентством регіонального розвитку Криму, а зараз очолює громадську організацію «Кримський експертний центр». На його думку, стратегію потрібно розділити на три блоки: громадянський, міжнародний та конституційний.
«Громадянський блок включає в себе захист фундаментальних прав і свобод громадян України – кримчан. Право обирати і бути обраними, право на працю, право на освіту, свободу пересування тощо. Сьогодні кримчани, які зберегли українське громадянство, частково втратили свої права і на території анексованого Криму, і на території материкової України. Поки їхніми проблемами активно займаються лише громадські організації, які організували самі кримчани, що переїхали у Київ», – пише Стародубов у своєму блозі на порталі «Ліга».
Міжнародний блок стратегії, запропонований експертом, полягає в тому, що Україна повинна подати низку позовів до міжнародних судів. Зокрема Стародубов вважає, що Києву у зв’язку з порушенням територіальної цілісності, слід звернутися зі скаргою в Міжнародний суд ООН. Також, на його думку, Україна повинна захистити права українських і кримських суб’єктів господарювання в міжнародному комерційному арбітражі та іноземних судах.
Також для реалізації стратегії, на думку експерта, необхідно внести зміни в Конституцію у зв’язку з окупацією частини території, і прописати там норму про заборону місцевих референдумів.
Деякі політики та експерти вже встигли розкритикувати план Стародубова. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров обурився тим, що в цьому проекті немає жодної згадки про права корінного народу Криму.
«Не знайшов жодної згадки про кримських татар. Немає їх для автора ні в минулому, ні в майбутньому Криму. Не бачить він і фактор корінного народу півострова, що не приймає анексію Криму. Відповідно, не розглядається і можливість посилення позицій України за умови максимального використання міжнародного законодавства у сфері прав корінних народів», – написав Чубаров на своїй сторінці у «Фейсбук».
Голова Меджлісу вважає, що відсутність згадки про корінний народ у проекті Стародубова не випадкова, оскільки автор запропонованої стратегії є представником команди кримської влади, яка роками ігнорувала права кримських татар.
Крім того, експерти в галузі міжнародного права скептично ставляться до ідеї оскарження анексії Криму в Міжнародному суді ООН, тоді як Стародубов наполягає на необхідності звернення до цієї інстанції.
«Компетенція Міжнародного суду ООН є факультативною за своїм характером, тобто такою, що вимагає згоди сторін. Очевидно, що Російська Федерація не дасть згоди на юрисдикцію цього суду в кожній справі, ініційованій Україною», – вважає завідувач кафедрою міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олександр Загородній.
На думку кримського політолога Олександра Старіша, офіційний Київ має якнайшвидше звернутися з позовною заявою у Стокгольмський арбітражний суд.
«Необхідно в форматі міжнародних договорів-зобов’язань, які існували на момент анексії Криму, і внутрішніх законодавчих актів виписати Дорожню карту реанексування Криму. Для цього цілком достатньо наявних правових підстав і механізмів. А починати вже давно потрібно було з подачі позовів у Стокгольмський арбітражний суд з питань «націоналізованого» окупантами державного майна України», – зазначив політолог у коментарі для «Крим. Реалії».
Низка експертних і громадських об’єднань уже почали працювати над власним проектом стратегії повернення Криму. Подібна ініціатива реалізується співробітниками фонду «Майдан закордонних справ». На думку ініціатора цього проекту, редактора сайту «BlackSeaNews» Андрія Клименка, основу для відновлення контролю за анексованою територією складають санкції міжнародних організацій, а також транспортна, інвестиційна і торгова блокада півострова.
«Коли Путіну не вдалася реалізація плану створити сухопутний прохід з Донбасу берегом Азовського моря, для них сталася катастрофа. Це фундаментальна наукова основа для повернення Криму, причому досить швидкого. Крим, відрізаний від материка, – це гео-економічний острів, в якому всі проблеми пов’язані з тим, що існуюча логістика не може забезпечити всі потреби регіону», – зазначив Клименко в інтерв’ю для «Крим. Реалії».
На цей момент редакція «BlackSeaNews» займається складанням списків іноземних морських і повітряних суден, які заходять на територію Криму, порушуючи норми міжнародного права. Через дипломатичні канали «Фонд закордонних справ» домагається того, щоб до транспортних кампаній застосовувалися санкції владою держав, до яких вони належать.
Свою стратегію щодо повернення Криму до складу України готують і громадські активісти. Співголова Координаційного комітету громадських організацій вимушених переселенців Андрій Щекун у коментарі для «Крим. Реалії» зазначив, що громадськість не збирається оприлюднити свій проект, поки влада не почне вживати активних кроків з відновлення контролю за анексованою територією.
«Для того, щоб ця стратегія була не порожнім звуком, потрібно створити державні інституції, спрямовані на Крим. Також дуже важливо, які кадри ці інституції представлятимуть. Якщо вони влаштовуватимуть саботаж, то про яку стратегію може йтися? Крім того, повернення Криму – це не дешеве заняття, тому має бути відповідне фінансування», – зазначив Щекун. За словами громадського працівника, поки керівництво України не діє і відмовляється створювати органи влади, в завдання яких входитиме координація боротьби за півострів.
З тим, що влада системно не займається кримським питанням, згодні і в депутатському корпусі. «Сьогодні і структура уряду, і набір людей не відповідають тим завданням, які зараз повинні виконуватися. Я не кажу, що всі не на місці і не працюють. Крим окупований, проводиться антитерористична операція, є маса проблем в економіці, і верхівка виконавчої влади має відповідати тим завданням, які перед нами стоять», – сказав у коментарі для «Крим. Реалії» народний депутат України Андрій Сенченко.
Також нардеп зазначив, що підтримує ідею створення стратегії повернення Криму. Але Сенченко вважає, що цей проект не повинен бути у відкритому доступі, а тільки частина програми з відновлення контролю за півостровом може бути оприлюднена публічно.

Олексій АРУНЯН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2014 > Тема "Крим - наш дім"