Версiя для друку Обговорити в форумi

На перетині культур

Як із піщинки в особливих умовах нашаруванням перламутру виростає перлина, так і людина в сприятливих умовах розкриває всі свої природні обдарування. Таким благодатним краєм, де пісня, музика і поетичне слово линуть із самого серця, де шляхи різних народів Заходу і Сходу, перетнувшись, дали поштовх створенню нових традицій і звичаїв, став для багатьох людей Кримський півострів.
— Я народилася в Азербайджані, але вже вісімнадцять років мій дім у Криму. Тут виросли мої двоє синів, — розповідає поетеса і перекладач Аріфа Мухтарова. — Ці два куточки землі — Азербайджан і Крим — обидва в моїй душі, обидва мені дорогі. І так жити мені зовсім неважко. Мені легко. Від цієї любові я в Криму почала писати вірші, щоб кожен зміг взяти щось для себе від кожного поетичного рядка.
Вона пише рідною азербайджанською мовою про те, як живуть в одному під’їзді, але в різних квартирах справедливість і несправедливість, як стукати в двері, відчинивши які, не зазнати кривди, не отруїти душу, а знайти собі друзів і бути щасливим.
Цим натхненним виступом А. Мухтарової у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі розпочалася літературно-музична програма «Азербайджанські мотиви в Криму», яка дала початок новому унікальному проекту «Взаємопроникнення культур у кримському суспільстві». Він спрямований на вивчення і популяризацію культур народів Криму, зміцнення міжнаціональної злагоди на півострові. Заплановано проведення в його рамках спільно з національно-культурними об’єднаннями низки заходів.
Ініціатором першої національної програми, підготовленої співробітниками центру спільно з громадською організацією «Конгрес азербайджанців у Криму — «Ватан», стала керівник її департаменту щодо роботи з жінками та молоддю А. Мухтарова. Зустрічі з нею неодноразово проходили у ВІКЦ. От і цього разу в невеликому затишному залі зібралися шанувальники її творчості, друзі, родичі, колеги.
Азербайджанці, які проживають у Криму, за словами голови громадського об’єднання «Ватан» Гафіса Аббасова, незважаючи на свою віддаленість від рідної землі, продовжують зберігати і розвивати національну культуру, традиції. А перейнявши все добре від інших народів півострова, вносять це у свій побут і кухню. Таке переплетення міжнаціональних зв’язків збагачує нас усіх духовно, морально і практично.
Подивившись відеофільм про Баку, послухавши виступаючих, присутні немов відкрили мушлю з перлиною азербайджанської культури і побачили, як у блиску талантів вона сяє в намисті усіх народів півострова. У творчій особистості Аріфи Мухтарової поєднуються, на думку Мехмана Мамедова, три «е»: енергія добра, ентузіазм та емпатія, тобто співчуття, співпереживання з емоційним станом інших. Вона дискомфортно відчуває себе, коли ображають слабких, і бере відповідальність за долю оточуючих людей, як і свою, у власні руки.
Сам він також не відразу, а з роками відчув у собі потребу в літературі. Вийшовши у відставку в 2010 році, він — підполковник міліції взявся за перо, бо вважає, що колишніх міліціонерів не буває. І тепер розслідує заплутані кримінальні справи в своїх гостросюжетних детективах. А його оповідання «Дітовбивця» нещодавно було названо в числі лауреатів літературного конкурсу в Астані.
Комусь Схід здалеку здається загадковим, а на близькій відстані виявляється — рай: гори кавунів і динь, у дворах жінки печуть лаваші. Таким його побачила бахчисарайська поетеса Галина Литовченко, яка три роки прожила неподалік від Баку разом із чоловіком-військовослужбовцем. «Люди там доброзичливі, непитущі, — говорить вона. — Якщо нахиляються до квітки, то не для того, щоб її зірвати, а щоб, за словами поета, їй своє обличчя показати».
Нещодавно сім її україномовних віршів із азербайджанського циклу були опубліковані в перекладі російською мовою в журналі «Літературний Азербайджан». А весь цикл нині готується до видання книгою «Закавказзя в спогадах українки», в яку, крім віршів, увійде автобіографічне оповідання «Міражі» з головною героїнею — дружиною офіцера. Декілька поетичних замальовок, написаних з гумором і національним східним колоритом, прозвучали на цій зустрічі в авторському виконанні.
І в інших виступаючих також залишилися найкращі враження від перебування в Азербайджані. Ведучий програми, заслужений артист Криму Аркадій Вакуленко, був учасником декади української культури та мистецтва в цій республіці ще в період колишнього Союзу. Кримськотатарська поетеса Ельвіра Емір-Алі-Капніст з дитинства пам’ятає:
— Підпливаємо до Баку на паромі вночі і бачимо багато-багато вогнів. Дуже яскраве і гаряче місто. Там багато сонця.
А Людмила Васильєва, заслужена артистка Криму, солістка Кримської філармонії, розповіла, як пройшли минулого року в Криму Дні азербайджанської культури за участі народного артиста України Курбана Аббасова. З Баку в неї пов’язані спогади про перебування в оперному театрі, на Каспії та Апшероні. Це місто вітрів і багатьох історичних пам’яток, найвизначніші з яких — Дівоча вежа, фортеця Ічері Шехер, палац Ширваншахів (ХV століття).
Побувавши в Баку два роки тому після тривалої розлуки з рідними місцями, Аріфа Мухтарова відзначила, як столиця поєднує в своєму архітектурному вигляді древність і сучасні тенденції, як багато з’явилося нових чудових споруд, вулиць, проспектів. «Світ змінюється, а з ним змінюємося і ми», — говорить вона, але в цих змінах прагне не втрачати зв’язків зі своїми коренями, дотримується національних традицій в одязі, поведінці. Виховує людину, на її думку, навіть косинка, накинута жінці на плечі, усмішка на обличчі. І вона сама так живе, усміхаючись.
А щоб ніколи не гасла іскорка щастя в очах усіх матерів і завжди був у нашому домі мир, — про це співала в своїх піснях співачка і композитор, заслужена артистка Криму Зера Кенжикаєва, танцювали юні брати Ахмед і Мухамед Мамедови.
Завершилася зустріч дегустацією традиційних національних азербайджанських солодощів з пахлавою. І як визначний поет Сходу Нізамі, який жив у ХІІ столітті в азербайджанському місті Гянджа, своїми поемами об’єднав людей різних вірувань, так у сучасному світі культура і спілкування зближують народи, дають поштовх для співробітництва і розвитку в спільних інтересах.

Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2014 > Тема "Крим - наш дім"